Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №560/15153/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15153/26

РІШЕННЯ

іменем України

14 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років.

Вказує, що за час проходження служби брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних дій, що підтверджується відповідною довідкою.

11.02.2025 було прийнято постанову Кабінету Міністрів України №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» №153 (далі - Постанова №153), відповідно до пункту 4 якої останній вважає, що має право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень.

За результатами розгляду заяви позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової винагороди. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому останній зазначив те, що позивача прийнято на військову службу за контрактом до введення воєнного стану (24.02.2022) та дати набрання Постановою №153 законної сили (13.02.2025), тому обов`язкова умова, щодо прийняття на військову службу під час дії воєнного стану, позивачем виконана не була, а відтак, право на отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої п. 4 Постанови №153, на думку відповідача позивач не набув.

Відповідач подав клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був прийнятий на військову службу до складу Збройних сил України на підставі контракту від 06.05.2021, в подальшому дія контракту була продовжена в силу дії воєнного стану.

Відтак, після 24.02.2022 ОСОБА_1 продовжив проходження військової служби саме в умовах воєнного стану.

Відповідно до довідки виданою військовою частиною НОМЕР_3 №5088/а від 07.11.2025 ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 20.04.2022 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Житомирській області; в період з 15.06.2022 по 30.06.2022 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Дніпропетровській області; в період з 01.07.2022 по 22.11.2022; з 29.11.2022 по 31.12.2022 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Запорізькій області; в період з 01.01.2023 по 26.02.2023; з 01.03.2023 по 08.03.2023; з 11.03.2023 по 07.04.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Запорізькій області, Пологівського району, Оріхівської ТГ, Щербаки; в період з 21.04.2023 по 30.04 2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Запорізькій області, Пологівського району, Степногірської ТГ, н.п. Приморське; в період з 01.05.2023 по 21.05.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Запорізькій області, Василівського району, Степногірської ТГ, н.п.Степногірськ; в період з 24.05.2023 по 31.05.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Запорізькій області, Пологівського району, Оріхівської ТГ, н.п. Щербаки; дійсно в період з 01.06.2023 по 10.06.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Запорізькій області, Пологівського району, Преображенської ТГ, н.п. Преображенка. Всього брав безпосередню участь в бойових діях 373 дні.

Також зафіксовано, що випадків притягнення до кримінальної відповідальності: не обліковано, випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився: не обліковано.

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №153, однак отримав відмову, у зв`язку з тим, що позивач був прийнятий на військову службу не під час дії воєнного стану.

Вважаючи свої права на отримання одноразової грошової винагороди порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

За правилами ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі - Постанова №153).

Пунктом 3 Постанови №153, чинної станом на час проходження позивачем військової служби, установлено, що учасникам експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Отже, із аналізу норм Постанови № 153, тобто станом на час звернення позивача із відповідним рапортом до відповідача, слідує, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Національної гвардії, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн.

Таким чином, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн виплачується військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців.

Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою №153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою №153 та продовжує проходити військову службу; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно неменше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності.

Позивач був прийнятий на військову службу до складу Збройних сил України на підставі контракту від 06.05.2021, в подальшому дія контракту була продовжена в силу дії воєнного стану.

Відтак, після 24.02.2022 ОСОБА_1 продовжив проходження військової служби саме в умовах воєнного стану.

Тому, застосування норм Постанови №153 лише відносно осіб, які вперше були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, буде дискримінаційним відносно осіб, котрі станом на 24.02.2022 вже перебували на військовій службі та у подальшому продовжили контракт на проходження військової служби.

Отже, відмова відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн є протиправною. Тому необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Враховуючи викладене, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року №153.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року №153.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя Я.В. Драновський