Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №619/5442/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5442/26

провадження № 1-кп/619/530/26

ВИРОК

іменем України

14 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026221230000657 від 26.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берислав, Херсонської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні дитину Данило 12 років, військовослужбовця, солдата рядового складу військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2026 №70-рс на посаду командира 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу 4 єгерської роти 2 єгерського батальйону, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

На підставі витягу з наказу №70-рс (по стройовій частині) від 23.03.2026 командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , поставлено на всі види забезпечення та призначено наказом начальника стройової частини військової частини НОМЕР_2 від 03 березня 2026 року №70-РС на посаду командира 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу 4 єгерської роти 2 єгерського батальйону.

Проходячи військову службу на посаді командира 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу 4 єгерської роти НОМЕР_3 єгерського батальйону в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте, командир 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу 4 єгерської роти 2 єгерського батальйону в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та скоїв кримінальне правопорушення - злочин, а саме у незаконне придбання та зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Так, ОСОБА_3 знаходячись на бойовому завданні 23.05.2026, на Сумському напрямку, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в сфері незаконного поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, розуміючи суспільну небезпечність, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання бойових припасів та вибухових речовин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в сфері незаконного поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, розуміючи суспільну небезпечність, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне бойових припасів та вибухових речовин, виявив корпус осколкової гранати GHO-1, корпус ручної осколкової гранати М67, корпус ручної осколкової гранати РГН, підривач AF11 до ручних гранат, підривач М213 до ручних гранат, підривач УЗРГМ-2 до ручних гранат та 369 патронів калібру 5,45х39, які залишив собі, чим незаконно придбав бойові припаси та вибухові речовини, після чого поклав до свого рюкзаку, та почав незаконно зберігати.

Однак, злочинна діяльність ОСОБА_3 була припинена співробітниками правоохоронних органів, які 25.05.2026 в ході проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Повідрки, вул. Сумський шлях, 2 В (блокпост), у ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено корпус осколкової гранати GHO-1, корпус ручної осколкової гранати М67, корпус ручної осколкової гранати РГН, підривач AF11 до ручних гранат, підривач М213 до ручних гранат, підривач УЗРГМ-2 до ручних гранат та 369 патронів калібру 5,45х39, які знаходилися в його рюкзаку, які згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № КСЕ-19/121-26/15993 від 05.06.2026 є корпусом осколкової гранати GHO-1, корпусом ручної осколкової гранати М67, корпусом ручної осколкової гранати РГН, які є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини, підривачем AF11 до ручних гранат, підривачем М213 до ручних гранат, підривачем УЗРГМ-2 до ручних гранат, які є вибуховими пристроями та при штатному з`єднанні відносяться до категорії вибухових пристроїв промислового способу виготовлення військового призначення – бойових припасів, та відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-26/15671-БЛ від 02.06.2026 року 369 патронів є боєприпасами бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39, що призначені для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патроннику, виготовлений промисловим способом, придатні до стрільби, які ОСОБА_3 умисно, без наданого законом дозволу, передбаченого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 622 від 21.08.1998, незаконно зберігав.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив факт і обставини його вчинення, так, як це зазначено вище та зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому та зробив висновки, що більше вчиняти так не буде. Зазначив що активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, шляхом надання пояснень, довідок.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу.

При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні зазначеного злочину доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду № 8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який являється тяжким злочином, але тяжкі наслідки відсутні, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 установлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину (що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків), на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується добре, є військовослужбовцем (що характеризує його винятково з позитивного боку як патріотичного, відповідального та мужнього громадянина).

За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції частини цієї статті.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Враховуючи дані про особу винного, ставлення ОСОБА_3 до скоєного, який щиро розкаявся у вчиненому, засудив свій вчинок та сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст. 75 КК України. На період випробувального терміну суд покладає на нього обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, які вважає необхідними та достатніми для його виправлення.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити згідно з положеннями ст. 100 КПК України.

Як передбачено ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи, що судовий розгляд по справі закінчено, арешт підлягає скасуванню частково, а речові докази - передати на потреби ЗСУ відповідно до постанови КМУ № 186-р від 26.02.2022.

Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (командира військової частини);

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації (командира військової частини) про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (командира військової частини).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/121-26/15671-БЛ від 02.06.2026, вартість якої складає 1925 грн. 44 коп., та судової вибухо-технічної експертизи № КСЕ-19/121-26/15993 від 05.06.2026, вартість якої складає 9627 грн. 20 коп.

Арешт майна, який накладено згідно ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 01.06.2026 (справа № 619/3608/26, провадження № 1-кс/619/653/26) - скасувати.

Речові докази: корпус ручної гранати «РГН»- 1 од.; корпус ручної гранати «GНО-1»-1 од.; корпус ручної гранати «М67»-1 од.; підривач «М213»-1 од.; підривач «УЗРГМ»-1 од.; підривач «АF-11» -1 од; 369 патронів калібру 5.45х39; магазин до автомату системи «Калашникова» - 1 од; які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області – передати на потреби ЗСУ відповідно до постанови КМУ № 186-р від 26.02.2022.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1