Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №619/1891/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1891/26

провадження № 3/619/685/26

ПОСТАНОВА

іменем України

08 жовтня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Коваленко Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Носачової І.В.,

особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 ,

представника особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності – адвоката Нечитайло М.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

1. Зміст наданих до суду протоколів, позиції учасників справи

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 616935, 17.03.2026 о 07:20:00 с. Подвірки, вул. Сумський шлях, 2в водій ОСОБА_1 керував Volkswagen Caddy н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння ( виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вживання наркотичних та лікарських препаратів в установленому законом порядку у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків вул. Ахіезерів 18 відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР — відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння. Надавати письмові пояснення, ознайомлюватися із змістом протоколу відмовився. Від подальшого керування відсторонений шляхом стоянки транспортного засобу на узбіччі проїзної частини не перешкоджаючи іншим учасникам .

Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив , що працює зварювальником шостого розряду на підприємстві Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика „Харків`янка “» В той день він їхав на роботу . Алкогольні напої не вживав оскільки він спілкується з керівництвом і виїздить в інший цех на вул. Тарасівській. На прохідні охорона спочатку візуально дивиться, як що є підозра що працівник в стані алкогольного сп`яніння то направляють у мед заклад. В цей день таких подій відносно нього не було. Медична служба на підприємстві довідок не надають. Зазначив що має бронювання від фабрики. Продуватися не захотів оскільки поспішав на роботу. Якби він запізнився, то поніс би матеріальні збитки і могли зняти бронь. Зазначив, що від керування його не відсторонили.

Також ОСОБА_1 надав письмові пояснення в яких зазначив, що 17.03.2026 року його було зупинено інспектором відділу поліції №3 (м. Дергачі) Харківського РУП №3 ГУПН в Харківській області старшим лейтенантом поліції Ананьєвим Олександром Олександровичем і складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616935 від 17.03.2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП. 17 березня 2026 року рано вранці він їхав на роботу через блокпост на виїзді з смт Подворки. Він зупинився на блокпосту, до нього підійшов працівник поліції, який попросив надати документи, страховку і документи на автомобіль і вийти з автівки. Причину зупинки назвали. Після перевірки документів у працівника поліції з`явились підозри, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння і він запитав, що вживав. ОСОБА_1 сказав, що нічого, оскільки був ранок і він їхав на роботу. Тоді, працівник поліції сказав, що вбачає в нього є ознаки сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук і почервоніння очей і одразу запропонував поїхати в лікарню. ОСОБА_1 заперечив наявність в нього ознак і відмовився їхати в лікарню, оскільки поспішав на роботу, а за запізнення його можуть позбавити бронювання на роботі. ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції, що вранці випив кефір, який йому видають на роботі. Потім працівник поліції запропонував пройти огляд на місці за допомогою Драгера, але працівник поліції не пояснив, що за відмову від проходження огляду буде складено протокол. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на Драгері, тому працівник поліції повідомив, що буде складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності і пішов його складати. Від керування його не відсторонювали, тому він поїхав далі на роботу. Копію протоколу не вручали. Тремтіння пальців рук на момент зупинки в ОСОБА_1 виникло через нервування від спілкування з поліцейським, оскільки в минулому в нього був негативний досвід спілкування з поліцією. Також, він нервував через можливе запізнення на роботу, яку не хотів втратити. Щодо інших ознак, які можливо побачив поліцейський, ОСОБА_1 об`єктивно не міг бути в стані алкогольного сп`яніння на момент зупинки, оскільки їхав на роботу. ОСОБА_1 працює на підприємстві ПРАТ «Кондитерська фабрика «Харків`янка» електрогазозварювальником 6 розряду. Таку роботу можу виконувати тільки він. Двічі на місяць йому видають безкоштовний кефір за шкідливість роботи. Саме його він випив вранці в день зупинки. Також, повідомив суду, що в 2012 році йому робили операцію з видалення гайморових пазух, з того часу частково змінилась міміка обличчя і іноді запалюються очі. Проведення операції підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №18423 від 2012 року. Зважаючи на вищевикладене, вважає поведінку працівників поліції провокаційною і незаконною.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні просила протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №616935 скасувати, та закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В письмових поясненнях зазначила, що під час ознайомлення з матеріалами справи сторона захисту помітила суттєві недоліки протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №616935 від 17.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. По-перше, відповідно до відеозапису фіксації адміністративного правопорушення, починається о 07:28 годин, направлення на проведення медичного огляду складено о 07:25 годин, в протоколі зазначено, що керував транспортним засобом о 07:20 годин, хоча відповідно до відео був зупинений о 07:28 годин. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не відображає істинну хронологію подій. По-друге, матеріалах справи міститься рапорт інспектора відділу поліції №3 (м. Дергачі) Харківського РУП №3 ГУПН в Харківській області старшого лейтенанта поліції Ананьєва Олександра Олександровича від 17.03.2026 року. Правову термінологію поняття «рапорт» законодавцем визначено в Інструкції з оформлення документів у системі МВС України від 27.07.2012 № 650, згідно якої рапорт (від фр. rapport - повідомляти) - письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв`язку з цим відповідного прохання. В зазначеному рапорті інспектор звертається до начальника нібито з викладенням подій, що слугували на думку поліцейського для складання протоколу у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте даний рапорт не містить жодного прохання інспектора до начальника, що прямо суперечить правовому визначенню поняття «рапорт». Тому, такий документ хоч і містить назву рапорт – за своєю суттю не може вважатися «рапортом», у зв`язку із невідповідністю встановлених законом обов`язкових реквізитів. Також, рапорт є неналежним доказом по позиції ВС в постанові від 28.05.2020 року по справі № 524/4668/17. По-третє, в направленні в лікарню заповнена графа про дані поліцейського, який нібито доставив в лікарню, що спростовується відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейських та поясненнями ОСОБА_1 . В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Враховуючи викладене представник просить визнати письмові докази недопустимими та недостовірними доказами та не брати їх до уваги під час ухвалення судового рішення по справі №619/1891/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також представник зазначив, що відповідно до відеозапису фіксації адміністративного правопорушення, починається о 07:28 годин, направлення на проведення медичного огляду складено о 07:25 годин, в протоколі зазначено, що керував транспортним засобом о 07:20 годин, хоча відповідно до відео був зупинений о 07:28 годин, а відмова від проходження огляду зафіксована о 07:38 годин. Таким чином неможливо встановити точний час вчинення адміністративного правопорушення. В свою чергу, доводи про те, що працівники поліції начебто бачили момент вчинення правопорушення є абсурдними і не можуть визнаватись належним доказом, та і взагалі не є доказом у розумінні діючого законодавства. Просила визнати наявні відеоматеріали у справі №619/1891/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП недопустимими та недостовірними доказами та не брати їх до уваги під час ухвалення судового рішення по справі

Допитаний у судовому засіданні свідок - інспектор відділу поліції №3 (м. Дергачі) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Ананьєв Олександр Олександрович , пояснив, що перебуваючи на стаціонарному пункті зупинив ОСОБА_1 для перевірки документів. Коли ОСОБА_1 пред`являв документи то він побачив тремтіння рук і почервоніння очей, що є ознаками алкогольного сп`яніння. Запаху алкоголю з порожнини роту не було. Поліцейський запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager. Також, йому було запропоновано прослідувати до медичного закладу, оскільки ОСОБА_1 сказав, що руки тремтять тому що хвилюється, а очі червоні тому що хворіє і вживав ліки, йому було роз`яснено, що буде складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 130 КУПаП. Нестиковки по часу, у протоколі та на бодікамері дійсно були, оскільки бодікамери вимикають періодично оскільки вони не витримують повний день і розряджаються. Зазначив, що водій не бажав проходити огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager на місці зупинки транспортного засобу оскільки їхав на роботу, хоча вся процедура зайняли б менше часу ніж відмова від проходження. Поліцейський відсторонив його від права керування, проте він все одно поїхав. Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015. У пунктах 3, 4 розділу І вищевказаної Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Повинні бути не всі ці ознаки одночасно, а хоча б однієї або кількох ознак із переліку достатньо щоб водію запропонували пройти огляд на стан сп`яніння.

2. Релевантні джерела права

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно законодавства України.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція № 1452/735).

Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

У пунктах 3, 4 розділу І вищевказаної Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У пункті 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 вказано, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У пункті 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 із змінами та доповненнями вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників справи.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що зазначено його захисником у судовому засіданні, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується зібраними у справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 616935, з якого вбачається, що 17.03.2026 о 07:20:00 с. Подвірки, вул. Сумський шлях, 2в водій ОСОБА_1 керував Volkswagen Caddy н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння ( виражене тремтіння пальців рук порушення координації рухів поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вживання наркотичних та лікарських препаратів в установленому законом порядку у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ за адресою м. Харків вул. Ахіезерів 18 відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР — відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння. Надавати письмові пояснення, ознайомлюватися із змістом протоколу відмовився. Від подальшого керування відсторонений шляхом стоянки транспортного засобу на узбіччі проїзної частини не перешкоджаючи іншим учасникам ;

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану сп`яніння , з якого вбачається, що медичний огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із його відмовою;

-даними відеозапису з бодікамери, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції для перевірки документів і йому запропоновано з`їхати на узбіччя. На пропозиції поліцейського - відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також відмовився від проходження огляду у медичному закладі. Разом з тим, з відеозапису вбачається, що інспектором повідомляється про наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння.

-довідкою інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП», згідно з якою пошук «ГСЦ Посвідчення водія» на причетність власності посвідчення водія значиться: посвідчення водія Українське НОМЕР_3 , термін дії: з 20.12.2002, категорія В з 20.12.2002, водій ОСОБА_1 .

Зазначені у протоколі обставини підтверджуються відеозаписами з відеокамери, використання якої передбачено ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», що були досліджені судом.

Доводи захисника про те, що до матеріалів справи долучено DVD-диск, на якому містяться лише фрагменти відеозапису із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, що на думку адвоката під час відеозйомки процедури складання протоколу порушено принцип безперервності її застосування, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, суддя зазначає наступне: відеозаписом зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано.

Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі, фіксування відбувалось відкрито, а ОСОБА_1 не заперечував проти зйомки.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Зміст відеозапису є логічним, послідовним, а тому суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо доводів сторони захисту про те, що є розбіжності у часі складення протоколу та відеозапису із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, суд зазначає, це не може бути підставою для закриття провадження у справі, оскільки не спростовують відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та як наслідок вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, вище вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.

Надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівника поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівником поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 чи його захисник до суду не надали.

Отже, саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Ця вимога поліцейського є імперативною і підлягає виконанню.

Разом з тим, ніхто не може бути примушений проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки з точки зору стороннього спостерігача такий примус може бути розцінений, як порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також суд зазначає, що згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст.17 КУпАП.

Доводи захисника про те, що відеозапис не містить підтвердження виявлених поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , є необґрунтованими.

Посилання в протоколі на ознаки сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти такий огляд, відповідають роз`ясненням, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, а саме: якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Поняття «виявлення у особи ознак сп`яніння» та «встановлення стану сп`яніння особи» є різними за своїм змістом. Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, входить до його виключних дискреційних повноважень.

З огляду на те, чи погодиться особа на проходження огляду на стан сп`яніння, чи відмовиться від цього, поліцейський вносить виявлені ознаки або до протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови, або до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо особа надала згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

В даному випадку працівник поліції, оцінивши поведінку та стан водія, дійшов висновку, що він може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, а тому в порядку вимог ПДР України запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Тобто виявлення та оцінка ознак сп`яніння, які має водій, є суб`єктивним сприйняттям поліцейського, а його дії щодо дотримання вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» можуть бути оскарженні в межах процедури оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).

Тобто, вимога поліцейського адресована водію про проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.

Щодо твердження захисника про те, що відеозапис є неповним, не є слушними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. Розпаковка відеозапису на окремі файли на відеоносії, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, обумовлена його суто технічними властивостями. До того ж, в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами, в тому числі результатами огляду (відмова від проходження огляду), що містяться у відповідному акті.

При цьому, суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. ОСОБА_1 та його захисник не скористались процесуальною можливістю та не звертались із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі (ст. 267 КУпАП). Разом з тим, стороною захисту не надано відомостей про звернення до суду в порядку, передбаченому ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб.

Натомість, саме відмова від проходження огляду водія є процесуально визначальним фактом у цій справі, адже адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП, що настає в цьому випадку, саме за відмову водія у проходженні огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що знайшло своє підтвердження у неспростованих відомостях протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього доказах та інших відомостях, наявних у матеріалах справи.

Разом з цим суд вважає належним зазначити, що приписи статей 130 та 266 КУпАП в їх невід`ємному взаємозв`язку встановлюють відповідальність за відмову від проходження огляду, яка настає у випадку відмови водія від будь-якого, визначеного законом порядку, та запропонованого (в разі наявності підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням проведення його порядку. Відомостей про порушення проведення порядку огляду на стан сп`яніння матеріали справи не містять.

Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови водія транспортного засобу від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. А тому, у працівників поліції виникають законні підстави для складання матеріалів про адміністративну відповідальність з моменту фіксування відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння в порядку встановленому законом незалежно від причин та способу надання водієм такої відмови.

За таких обставин, враховуючи зміст пункту 2.5 Правил дорожнього руху, необхідно вважати, що водій, стосовно якого є підозри про перебування його у стані сп`яніння, саме зобов`язаний пройти огляд у встановленому законом порядку. Вказаний обов`язок водія спрямований на безпеку руху, тому факт відмови від проходження такого огляду законодавство кваліфікує як окреме правопорушення з правовими наслідками, як для перебування його у стані сп`яніння. Таке належить вважати цілком виправданим та логічним, оскільки в протилежному випадку, водії, відмовляючись від такого огляду, мали б можливість приховувати свій стан, і як наслідок уникати юридичної відповідальності.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, (наприклад «Функе проти Франції», «Драган Петрович проти Сербії» (Dragan Petroviж v. Serbia)від 14.04.2020(скарга№ 75229/10),Sта Марперпроти СполученогоКоролівства) не можливо здійснювати по відношенню до особи будь - якого примусу з метою надання цією особою біологічних зразків, оскільки це в розумінні положень пункту 1 статті 8 Конвенції порушує право особи на повагу до її приватного життя.

З відомостей відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, про що повідомив працівника поліції, а також вживав дій, які демонструють його небажання проходити зазначений огляд.

Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.

Все вищевказане узгоджується з статтями 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року, з наступними змінами.

З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції.

До суду 02.09.2026 поштою надійшов лист від ОСОБА_2 під назвою покази свідка, проте данні пояснення не можуть бути прийняті судом у якості доказів, оскільки свідок судом не допитувався, про кримінальну відповідальність не попереджався. Письмові пояснення свідків адмінправопорушення без їх допиту у судовому засіданні є неналежними доказами (ВС/КАС № 560/751/17 від 27.06.2019). Перед допитом суд зобов`язаний встановити особу свідка за паспортом та попередити його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (ст. 384 КК України). Оскільки свідок не з`явився, суд не зміг виконати цю вимогу, а отже, написане в листі не має юридичної сили показань.

Всі інші доводи сторони захисту судом оцінюються критично, оскільки мають формальний характер та спрямовані на ухилення водія від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

4. Накладення стягнення та вирішення інших процесуальних питань.

Суд враховує особу ОСОБА_1 та характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини та його майновий стан, а також те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія.

Обставин, що згідно зі ст.ст. 34-35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що особі, яка скоїла правопорушення, слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання особи, яка скоїла правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 1,7,8,9,23,26,33-35,130,268,278,280-287,307,308 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП , НОМЕР_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови проголошений в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 14 жовтня 2026 року о 15 годині 00 хвилин.

Суддя Н. В. Коваленко