Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №619/3993/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

Суд: Дергачівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №619/3993/26

Суддя: Коваленко Н. В.

справа № 619/3993/26

провадження № 2/619/2324/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Коваленко Н.В., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/3993/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача: Шевченко В.Я.

Стислий виклад позиції позивача.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» у системі «Електронний суд» 12.06.2026 звернулося до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 45784,65 грн., посилаючись на те, що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 60,6 кв. м. на підставі договору міни, квартири. серія та номер: 6-132, виданий 13.03.2015, видавник: державний нотаріус 12 Харківської державної нотаріальної контори Полтєва І.О. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності. Відповідач користувався тепловою енергією, яку подає у житлове приміщення, а в цілому централізовану систему теплопостачання всього будинку КП «Харківські теплові мережі» (далі КП «ХТМ», Підприємство, Позивач) та має особовий рахунок. Зазначена квартира знаходиться у власності Відповідача , що підтверджується інформаційною Довідкою № 479726264 від 01.06.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно . Вказана Довідка додаються до позову в якості доказів. Особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 відкритий на ім`я – ОСОБА_1 КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1182. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року. З 1 грудня 2021 року на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-II у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31 жовтня 2021 року (далі - Індивідуальні договори). За приписами ч. 5 ст. 13 Закону №2189 плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання складається з: плати послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну і послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП “Харківські теплові мережі” є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У період з березня 2007 року по червень 2022 року КП «Харківські теплові мережі» здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП «Жилкомсервіс». З 01.07.2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року (далі - Публічні договори). Зазначені договори укладені з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Позивач зазначає, що внаслідок неповної та несвоєчасної сплати отриманих послуг станом на 30.04.2026 у відповідача утворилась заборгованість у сумі 45 784,65 грн., з яких: 43 556,68 грн. за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 30.04.2026; 1 400,96 грн. за абонентську плату з Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 15.04.2022 по 30.04.2026; 827,01 грн. за абонентську плату з Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 15.04.2022 по 30.04.2026.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, шляхом виклику до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, при цьому не надав відзив на позов, тому справа розглядається в заочному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 60,6 кв. м. на підставі договору міни квартири від 13.03.2015, посвідченого державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори Полтєвою І.О. та зареєстрованого за № 6-132.

Особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 відкрито на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 30.04.2026 заборгованість відповідача становить 45 784,65 грн, з яких:

- 43 556,68 грн. за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 30.04.2026;

- 1 400,96 грн. за абонентську плату з Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 15.04.2022 по 30.04.2026;

- 827,01 грн. за абонентську плату з Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 15.04.2022 по 30.04.2026.

За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за встановленими відповідно до законодавства цінами та тарифами у строки, визначені відповідними договорами.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 встановлено обов`язок споживача оплатити надані послуги.

Відповідно до абзацу 22 частини першої статті 1 Закону України № 2633-IV від 02.06.2005 «Про теплопостачання», теплова енергія – це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення, здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до вимог ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, які не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Такими діями відповідача є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року № 6-2951цс15.

Ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами не передбачено випадків, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у цивільній справі № 334/2789/15-ц, викладеною у постанові від 27 лютого 2019 року.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, судом установлено, що позивачем надавалися послуги з теплопостачання та постачання гарячої води, та у зв`язку із невиконанням обов`язку по оплаті наданих послуг утворилася заборгованість у загальному розмірі 45784,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 289, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у загальному розмірі 45 784,65 грн, з яких: 43 556,68 грн. за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 30.04.2026; 1 400,96 грн. за абонентську плату з Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 15.04.2022 по 30.04.2026; 827,01 грн. за абонентську плату з Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 15.04.2022 по 30.04.2026.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати: 2 662,40 грн судового збору та 80,00 грн витрат на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Надіслати представнику позивача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачці - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: 61037, м. Харків вул. Мефодіївська, 11,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н. В. Коваленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua