Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №560/1391/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1391/26

РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII у розмірі 82 % грошового забезпечення та має судові рішення, якими підтверджено право на її виплату без обмеження максимальним розміром. Водночас з 01.01.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при виплаті пенсії застосувало понижуючі коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, та фактично обмежило розмір пенсії. Вважаючи такі дії протиправними та такими, що порушують набуте право на належний розмір пенсійного забезпечення, позивач просить зобов`язати відповідача з 01.01.2026 виплачувати пенсію без застосування понижуючих коефіцієнтів і без обмеження її максимальним розміром, виходячи з 82 % грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 30.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у її задоволенні. Вказує, що з 01.01.2026 пенсія позивача виплачується із застосуванням коефіцієнтів, передбачених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постановою Кабінету Міністрів України №1778, які є чинними та обов`язковими до застосування. За розрахунком відповідача, розмір пенсії позивача до застосування коефіцієнтів становить 58707,13 грн, а до виплати з 01.01.2026 - 34934,71 грн.

Крім того, відповідач вважає безпідставною вимогу про виплату пенсії у розмірі 82 % грошового забезпечення, посилаючись на чинну редакцію статті 13 Закону №2262-XII, якою максимальний розмір пенсії обмежено 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а рішенням суду у справі №560/6290/24 обов`язку здійснювати перерахунок саме з 82 % грошового забезпечення не встановлено.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 30.12.2005 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №560/6293/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та виходячи з 82% сум грошового забезпечення, визначеного відповідною довідкою Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі №560/11604/22 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2022 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №560/6627/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, без застосування обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №560/6290/24 відповідачем проведено з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунок пенсії позивача на підставі довідок Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 06.04.2024 №2990/4.2-2024-22 та №2990/4.2-2024-23. При цьому основний розмір пенсії відповідач визначив відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262-XII у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №560/4233/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання зазначеного рішення розмір пенсії позивача з 01.01.2025 визначено у сумі 58707,13 грн без обмеження максимальним розміром та без застосування обмежувальних коефіцієнтів. З 01.03.2025 розмір пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 становив 60207,13 грн, водночас до виплати з урахуванням виконаного рішення суду - 58707,13 грн.

06.01.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо проведення з 01.01.2026 перерахунку та виплати пенсії у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, без застосування понижуючих коефіцієнтів та без обмеження максимальним розміром.

Листом від 27.01.2026 №2108-446/Л-02/8-2200/26 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати пенсії у запитуваному ним порядку. Зазначив, що з 01.01.2026 до частини пенсії позивача, яка перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, застосуванню підлягають коефіцієнти, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Відповідач зазначив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №560/4233/25 не встановлено обовязку щодо виплати пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів у подальших періодах. У звязку із застосуванням з 01.01.2026 постанови №1778 розмір пенсії позивача до виплати відповідачем визначено у сумі 34934,71 грн.

Крім того, відповідач вказав на відсутність підстав для виплати пенсії з 01.01.2026 виходячи з 82% сум грошового забезпечення, посилаючись на чинну редакцію статті 13 Закону №2262-XII, якою максимальний розмір пенсії за вислугу років визначено на рівні 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування з 01.01.2026 до його пенсії понижуючих коефіцієнтів, обмеження її максимальним розміром та зменшення відсоткового розміру пенсії з 82% до 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII визначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону №2262-XII у чинній редакції максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Водночас у редакції частини другої статті 13 Закону №2262-XII, чинній на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

При первинному призначенні пенсії ОСОБА_1 її основний розмір визначено виходячи з 82 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, згідно з якими цифри «90» замінено цифрами «80».

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, установленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

У подальшому Законом України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до частини другої статті 13 Закону №2262-XII внесено зміни, згідно з якими цифри «80» замінено цифрами «70».

Саме цю редакцію статті 13 Закону №2262-XII відповідач застосував під час подальших перерахунків пенсії позивача, визначивши її основний розмір на рівні 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає у тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які виникли до набрання таким актом чинності.

Отже, внесені після призначення пенсії позивачу зміни щодо граничного відсоткового розміру пенсії не можуть бути підставою для зменшення раніше визначеного основного розміру пенсії позивача з 82 до 70 процентів грошового забезпечення.

Суд зазначає, що призначення пенсії та її перерахунок є різними за змістом та механізмом правовими процедурами.

При перерахунку раніше призначеної пенсії змінною величиною є розмір грошового забезпечення, на підставі якого здійснюється такий перерахунок, тоді як відсоткове значення основного розміру пенсії, визначене при її призначенні відповідно до наявної у особи вислуги років, залишається незмінним.

Правовий висновок про те, що при перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-XII відсутні підстави для застосування зменшеного відсоткового значення, встановленого законом після призначення пенсії, викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.02.2019 у справі №240/5401/18 та від 02.07.2020 у справі №280/1931/19.

Крім того, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/6293/21 вже встановлено право ОСОБА_1 на перерахунок та виплату пенсії виходячи з 82 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Вказане судове рішення набрало законної сили та відповідно до статті 370 КАС України є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За таких обставин у відповідача були відсутні правові підстави під час подальшого перерахунку пенсії позивача зменшувати відсоткове значення її основного розміру з 82 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо застосування до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть установлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

Відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб урегульовані Законом №2262-XII.

Відповідно до преамбули Закону №2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення та гарантує їм гідне пенсійне забезпечення шляхом установлення пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунку призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення та надання інших установлених законом соціальних гарантій.

Згідно з частинами першою та третьою статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону №2262-XII та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону №2262-XII, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», яка застосовується з 01.01.2026.

Пунктом 1 Постанови №1778 визначено, що до частини пенсії, яка перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, застосовуються такі коефіцієнти: до частини пенсії, що перевищує 10 та не перевищує 11 прожиткових мінімумів, - 0,5; до частини пенсії, що перевищує 11 та не перевищує 13 прожиткових мінімумів, - 0,4; до частини пенсії, що перевищує 13 та не перевищує 17 прожиткових мінімумів, - 0,3; до частини пенсії, що перевищує 17 та не перевищує 21 прожитковий мінімум, - 0,2; до частини пенсії, що перевищує 21 прожитковий мінімум, - 0,1.

Пунктом 2 Постанови №1778 установлено категорії осіб, до пенсій яких зазначені коефіцієнти не застосовуються, зокрема осіб, які безпосередньо брали участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони та відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Разом з тим суд звертає увагу, що Законом №2262-XII не передбачено застосування до пенсії позивача будь-яких понижуючих коефіцієнтів залежно від перевищення її розміру над десятьма прожитковими мінімумами.

Відповідні зміни до Закону №2262-XII щодо запровадження у 2026 році такого механізму виплати пенсій законодавцем не вносилися.

Таким чином, статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та прийнятою на її виконання постановою Кабінету Міністрів України №1778 фактично запроваджено додатковий механізм зменшення розміру пенсійної виплати, який не передбачений спеціальним Законом №2262-XII.

Конституційний Суд України у пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 зазначив, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений Конституцією України, а тому таким законом не може скасовуватися чи змінюватися обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 дійшов висновку, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також установлювати інше законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами.

Отже, зміна умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-XII, можлива лише шляхом внесення відповідних змін безпосередньо до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік та підзаконного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України не може підміняти встановлений статтею 1-1 Закону №2262-XII порядок зміни умов та норм пенсійного забезпечення.

У матеріалах справи встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №560/4233/25 становив 58707,13 грн.

З 01.01.2026 відповідач застосував до частини пенсії позивача, яка перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти, передбачені Постановою №1778, унаслідок чого визначив розмір пенсії до виплати у сумі 34934,71 грн.

Отже, застосування зазначених коефіцієнтів фактично призвело до зменшення належного позивачу розміру пенсійної виплати.

При цьому суд звертає увагу, що застосування коефіцієнтів до суми перевищення пенсії понад десять прожиткових мінімумів не є тотожним установленню граничного розміру пенсії у сумі десяти прожиткових мінімумів, оскільки після застосування Постанови №1778 фактичний розмір пенсійної виплати позивача становить 34934,71 грн, тобто перевищує десять прожиткових мінімумів.

Разом з тим це не змінює висновку суду про те, що застосування понижуючих коефіцієнтів призвело до зменшення розміру пенсійної виплати, визначеної відповідно до спеціального Закону №2262-XII.

За таких обставин дії відповідача щодо застосування з 01.01.2026 до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів, установлених пунктом 1 Постанови №1778, є протиправними.

Щодо можливості обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд враховує наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, яким передбачалося обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії особам, право на пенсійне забезпечення яких установлено Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту таких осіб.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо протиправності обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21.

Крім того, у попередніх судових рішеннях щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 вже встановлювалося його право на виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Тому доводи відповідача про можливість обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є безпідставними.

Водночас, як зазначено вище, з наданого Пенсійним фондом розрахунку вбачається, що з 01.01.2026 фактичний розмір пенсії позивача після застосування коефіцієнтів становить 34934,71 грн, а тому матеріали справи не свідчать про окреме фактичне зменшення пенсії саме до суми десяти прожиткових мінімумів - 25950,00 грн.

Проте відповідач у листі та відзиві посилається на можливість застосування відповідного максимального обмеження, а тому з метою повного та ефективного захисту права позивача суд вважає за необхідне зазначити, що при здійсненні перерахунку та виплати пенсії підстави для застосування такого обмеження відсутні.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно зменшив основний розмір пенсії позивача з 82 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення та застосував до пенсійної виплати з 01.01.2026 понижуючі коефіцієнти, установлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності зменшення відсоткового значення пенсії позивача та застосування до неї понижуючих коефіцієнтів.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи вказану норму, сплачений позивачем судовий збір слід присудити на його користь у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення та виплати з 01.01.2026 пенсії ОСОБА_1 виходячи з 70% замість 82% відповідних сум грошового забезпечення, а також щодо обмеження пенсії максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 82% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Є.В. Печений