Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №560/6858/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №560/6858/26

Суддя: Михайлов О.О.

Справа № 560/6858/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (в інтересах якої діє Ярош Дарина Петрівна) , ОСОБА_2 (в інтересах якого діє Ярош Дарина Петрівна) , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.10.2026 позов ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформленого витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №6/в від 15.01.2026 в частині відмови ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як вдові та дітям померлого військовослужбовця.

Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_5 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 69 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Від представника позивачів 08.10.26 надійшла заява про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що у зв`язку з розглядом справи №560/6858/26 позивач поніс 21000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підтверджується належним чином оформленими документами. До переліку виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) включено виключно ті роботи (послуги), що були необхідними для належного розгляду справи №560/6858/26.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд звертає увагу, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.10.2026 по справі №560/6858/26 прийняте в письмовому провадженні.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1, пунктів 1, 3 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертиз.

Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4, 5 статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Компенсація витрат на правову допомогу може бути проведена тільки у тих випадках, якщо вона полягала в участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді - в межах судового розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо пов`язаності витрат з розглядом справи та пропорційності розміру наданих послуг, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями КАС України та іншими законами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Суд встановив, що представник позивача, адвокат Керницька І.Р. на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надала:

- Договір про надання правничої допомоги від 18.02.2026 № 32;

- Договір про надання правничої допомоги від 18.02.2026 № 33;

- Договір про надання правничої допомоги від 18.02.2026 № 34;

- Додаток до Договору про надання правничої допомоги від 22.04.2026 № 32;

- Додаток до Договору про надання правничої допомоги від 22.04.2026 № 33;

- Додаток до Договору про надання правничої допомоги від 22.04.2026 № 34;

- Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.10.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 18.02.2026 № 32;

- Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.10.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 18.02.2026 № 33;

- Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.10.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 18.02.2026 № 34;

Обґрунтовуючи вказану заяву, представник позивачів зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000 грн є обґрунтованими, реальними та співмірними зі складністю справи, обсягом і характером виконаних адвокатом робіт, часом, необхідним для їх виконання, а також значенням справи для позивачів.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України відшкодуванню підлягають витрати, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, а тому сам по собі факт здійснення оплати після подання заяви про розподіл судових витрат не виключає можливості їх відшкодування.

Разом з тим, Міністерство оборони України заперечило проти стягнення заявленої суми витрат, посилаючись на її неспівмірність зі складністю справи та фактичним обсягом виконаних адвокатом робіт. Зокрема, справа №560/6858/26 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників. Представник позивачів не брала участі у судових засіданнях, не здійснювала усного представництва, не брала участі у допиті свідків чи дослідженні доказів у судовому засіданні. Ця обставина не виключає права на відшкодування витрат на правничу допомогу, однак має враховуватися при оцінці фактичного обсягу роботи та часу, необхідного для її виконання. Крім того, адвокатом підготовлено одну позовну заяву в інтересах трьох позивачів, у межах одного судового провадження, щодо одного рішення Міністерства оборони України. Позовні вимоги ґрунтувалися на спільних фактичних обставинах та доказах, стосувалися одного померлого військовослужбовця та одного правового питання - наявності у членів його сім`ї права на одноразову грошову допомогу. При цьому ОСОБА_3 одночасно звернулася до суду у власних інтересах та як законний представник двох малолітніх дітей. Отже, представництво всіх позивачів здійснювалося в одному провадженні на підставі єдиної правової позиції та спільного доказового матеріалу. За таких обставин укладення трьох окремих договорів про надання правничої допомоги саме по собі не підтверджує фактичного виконання адвокатом триразового обсягу юридичної роботи та не є достатньою підставою для покладення її потрійної вартості на відповідача. Просить суд відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 21 000,00 грн та, у разі встановлення підстав для їх відшкодування, на підставі частин п`ятої – сьомої статті 134 та частини дев`ятої статті 139 КАС України зменшити їх до розумного та співмірного розміру з урахуванням фактичного обсягу виконаної адвокатом роботи, недопущення повторного врахування тотожних послуг та механічного множення вартості спільної юридичної роботи на кількість укладених договорів.

Суд враховує наведені відповідачем заперечення.

Зокрема суд зауважує, що за кожним із трьох договорів долучений до заяви, заявлено по 7 000,00 грн та складено окремий акт із зазначенням 10 годин роботи. Таким чином, загалом заявлено 21 000,00 грн за 30 годин роботи.

Водночас результатом цієї роботи є, зокрема, одна позовна заява, а аналіз фактичних обставин, доказів, законодавства та судової практики був спільним для всіх позивачів.

Для цілей розподілу судових витрат визначальним є не кількість укладених з адвокатом договорів, а фактичний обсяг необхідної правничої допомоги, на що доречно звертув увагу представник Міністерства оборони України.

Крім того, справа розглянута судом у порядку письмового провадження без проведення судових засідань, а тому представник позивача не брав участі у судових засіданнях та не ніс пов`язаних із цим додаткових часових витрат.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз тощо); кількості учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, суд вважає розмір вартості наданих послуг визначених в актах неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, та, відповідно, вимоги про відшкодування 21 000,00 грн як витрат на правничу допомогу - необґрунтованими.

Водночас, суд вважає, що співмірною та розумною у цій справі загальною компенсацією вартості наданих адвокатом послуг є сума 7 000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

заяву представника позивачів задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 7 000 (сім тисяч) грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачі:ОСОБА_1 (в інтересах якої діє Ярош Дарина Петрівна) ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 (в інтересах якого діє Ярош Дарина Петрівна) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Відповідач:Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168 , код ЄДРПОУ - 00034022)

Третя особа:ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя О.О. Михайлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua