Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №560/13709/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13709/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Тойтер Ю.С. представника позивача адвоката Зеленого С.М., представника відповідача Пюрововї Ю.О., представника третьої особи Гудз Д. В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» звернулося до суду з позовом від 14.07.2026 в якому просить: 1) Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000/872/09-01 від 14.01.2026, на суму 2 532 468,65 грн.; 2) Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000/874/09-01 від 14.01.2026, на суму 360 000,00 грн.; 3) Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000/878/09-01 від 14.01.2026, на суму 680 000,00 грн.

У позові товариство пояснило, що 10.07.2026 із позовної заяви по справі №560/10629/26 про стягнення податкового боргу, дізнався про винесені податкові повідомлення-рішення від 14.01.2026 та про проведену Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області 24.12.2025 фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОЙЛ ТРЕЙД», а саме АЗС з магазином за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Чернівці, вул. Володимира Винниченка, буд.117А. За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт фактичної перевірки №50228/Ж5/24-13-09-02-07/45111522 від 25.12.2025 та були прийняті спірні податкові повідомлення – рішення. ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» не згодне з висновками, які викладені у Акті перевірки і податковими повідомленнями - рішеннями та вважає їх неправомірними та необґрунтованими, враховуючи норми ПК України (арк. спр.2-7).

Ухвалою суду від 15.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 17.08.2026 (арк. спр.47).

Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало заяву від 31.07.2026, в якій просить відмовити у задоволенні позову, так як висновки перевірки підтверджені належними доказами, податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог законодавства. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними. За результатами фактичної перевірки АЗС позивача контролюючий орган встановив роздрібну торгівлю пальним і його зберігання без відповідних ліцензій, а також не проведення розрахункової операції через РРО та невидачу фіскального чека. Податковий орган пояснив, що рішення про припинення дії ліцензії від 19.11.2025 було доставлено до Електронного кабінету того ж дня, а 24.12.2025 під час контрольної розрахункової операції зафіксовано продаж 5 літрів бензину без застосування РРО. Крім того, за результатами інвентаризації в резервуарах АЗС виявлено 20 332,93 літра пального, що, на думку відповідача, підтверджує його зберігання після припинення дії ліцензії (арк. спр.73-78).

Відповідно до ухвал від 17.08.2026 суд залучив до розгляду третю особа, яка не заявляє самостійних вимог, залишив без розгляду заяву про забезпечення позову та закрив підготовче засідання (арк. спр.120-121).

Третя особа надала додаткові пояснення по справі від 09.09.2026 в яких просить відмовити у задоволенні позову. Представник пояснила, що посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області 24.12.2025 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ «Блек Оіл Трейд» - АЗС з магазином за адресою: Чернівецький р-н, м. Чернівці, вул. Володимира Винниченка, буд. 117 А. Працівників податкового органу було допущено до перевірки, яка була здійснена в присутності менеджера АЗС Фещука Володимира Леонідовича, який був ознайомлений з актом перевірки та отримав один примірник, про що свідчить підпис Фещука В.Л. Звертає увагу, що відповідно до Постанови Чернівецького районного суду міста Чернівців від 23.03.2026 за провадженням 3/725/584/26, старшого оператора заправних станцій (0407 АЗС Винниченка) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП і за його вчинення накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Вважає, що фактична перевірка проведена з дотриманням вимог статей 75, 80 ПК України, статей 28, 29, 46 Закону №3817-ІХ та ст.3 Закону №265/95-ВР, що підтверджено належними та допустимими доказами. Аргументи щодо відсутності пального, законного переміщення залишків та відсутності порушень спростовуються матеріалами перевірки (арк. спр.130-136).

Згідно з ухвалою від 17.09.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав розгляд справи (арк. спр.171).

Відповідно до протокольної ухвали від 30.09.2026 суд витребував докази і оголосив перерву у розгляді справи (арк. спр.176-186).

Заслухавши учасників судового розгляду, встановивши обставини (акти), якими учасники справи пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані ними докази, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.

Відповідно до Рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 19.11.2025 №5575-рл Головне управління ДПС у Чернівецькій області припинило ліцензію за видом: на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД», яке було доставлено в Електронний кабінет платника 19.11.2025 згідно квитанції (арк. спр.89-90).

Згідно з Актом фактичної перевірки №50228/Ж5/24-13-09-02-07/45111522 від 25.12.2025 (далі - Акт фактичної перевірки) перевірка проведена у присутності менеджера АЗС, якою встановлені порушення: п. 1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ч.1 ст.28, ч.2 ст.29 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (арк. спр.30-32).

Відповідно до постанови Чернівецького районного суду м. Чернівців від 23.03.2026 у справі №725/32/26 встановлено, що оператора АЗС по вул. Винниченка Володимира, 117-А у м. Чернівці ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» Дику Ганну Михайлівну, за фактом здійснення торгівлі пальним, а саме продажу 5 л бензину А95 Євро, без дозвільного документу (ліцензії), притягнуто відповідальності передбаченої ч.1 ст.161 КУпАП та вирішено накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу - 17000 гривень (арк. спр.211-213).

Відтак, у справі №725/32/26 встановлені обставин, які не потребують доказуванню у цій адміністративній справі, відповідно до норми ч.4 ст.78 КАС України. Зокрема, щодо продажу працівником АЗС ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» 5 л бензину за відсутності ліцензії, дію якої припинено на підставі Рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 19.11.2025 №5575-рл. що відповідає обставинам вказаним у Акті фактичної перевірки.

Крім цього вищевказана обставина підтверджена поясненням громадянина від 24.12.2025 і копіями чеку (арк. спр.97-98).

Отже, позивач зберігав і проводив реалізацію пального (бензин А95 Євро) без ліцензії, яка була припинена контролюючим органом 19.11.2025.

Цей висновок суду не спростовує реєстрація позивачем акцизної накладної №9004317 з датою складання 20.11.2025 з відміткою "Документ не прийнято", яка направлена 21.11.2025 і зареєстрована 23.11.2025 з урахуванням встановленого судом і, зокрема, даних вказаних у Акцизних накладних №9004317, №90004318 щодо кількості (об`єму) переміщеного пального (бензин, дизель).

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 N 13 (далі - Положення N 13).

Пунктом 1 розділу II Положення N 13 передбачено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари за формою N ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

При реалізації товарів (послуг) обов`язковим реквізитом у фіскальному чеку є, зокрема, кількість (вартість) придбаного товару (отриманої послуги), назва товару (послуги) (пункт 2 розділу II Положення N 13).

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України встановлений порядок проведення фактичної перевірки.

Так, відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

80.2.5 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно із пунктом 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п. п. 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).

Згідно із пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі N826/17123/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність цих податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі N 816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі N 420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі N 814/733/17, Податковим кодексом України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Такий висновок підтримано Верховним Судом також в постанові від 15 грудня 2023 року у справі N 820/6187/16.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Частиною 2 ст.29 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" визначено, що роздрібна торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до п.15 ч.2 ст.73 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: оптова торгівля пальним або зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки) без наявності відповідної ліцензії - 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, а згідно з п.22 цієї статті та частини: роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії - 45 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач не довів позовні вимоги щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 14.01.2026 №000/872/09-01, №000/874/09-01 та №000/878/09-01 (арк. спр. 83-85), що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» залишити без задоволення.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 жовтня 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» (пров. Проїзний, 10, оф. 502,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29010 , код ЄДРПОУ - 45111522)

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Третя особа:Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200А, м. Чернівці, Чернівецька обл., Чернівецький р-н , код ЄДРПОУ - 44057187)

Головуючий суддя А.І. Петричкович