Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №560/15086/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15086/26

РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 03.04.2025 по 02.07.2026; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та невиплати ОСОБА_1 з 20.05.2023 по 03.04.2025 грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; та стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 03.04.2025 по 02.07.2026 та непроведення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого із сум грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №560/8236/25.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 03.04.2025 по 02.07.2026; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 20.05.2023 по 03.04.2025 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також зробити перерахунок процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, премії за особистий внесок у загальні результати служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум, та зробити перерахунок у зв`язку з цим усіх інших отриманих виплат під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 03.04.2025 по 02.07.2026 та провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого із сум грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №560/8236/25.

Ухвалою суду від 31.07.2026 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги у справі, виділивши, зокрема, в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 03.04.2025 по 02.07.2026, присвоївши зазначеній справі новий номер - №560/15086/26.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виплачував грошове забезпечення в період з 13.05.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, що призвело до виплати грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення у значно меншому розмірі.

Вказаний платіж частини грошового забезпечення військовою частиною НОМЕР_1 було перераховано 02.07.2026 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №560/8236/25. Вказує, що така тривала невиплата грошового забезпечення сталася через вину роботодавця - військової частини НОМЕР_1 . Тому зазначає, що має право на компенсацію, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Ухвалою суду від 03.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати зазначеної компенсації є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2025 №93, позивача виключено зі списків особового складу частини та усіх видів грошового забезпечення з 05.04.2025.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №560/8236/25 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.05.2022 по 19.05.2023 включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб: на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, розрахованих від перерахованих посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманого грошового забезпечення за зазначений період з урахуванням уже виплачених сум.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №560/8236/25 відповідачем було нараховано позивачу грошове забезпечення в розмірі 101 703,08 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Стаття 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Під “належними звільненому працівникові сумами” необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, грошове забезпечення, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.

Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Згідно ст.7 Закону №2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, визнавши протиправною бездіяльність щодо цього.

Водночас, згідно вимог ст.2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, лише у разі затримки на один і більше календарний місяць виплата уже нарахованих доходів обчислюються компенсаційні суми в розумінні Закону №2050-III.

Водночас позивач помилково визначає період, за який підлягає нарахуванню компенсація втрати частини доходів, з 03.04.2025 по 02.07.2026.

Як встановлено судом, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №560/8236/25 відповідачем 02.07.2026 виплачено позивачу суми грошового забезпечення, належні йому за період з 13.05.2022 по 19.05.2023.

З огляду на наведене, компенсація втрати частини доходів підлягає нарахуванню не за визначений позивачем період з 03.04.2025 по 02.07.2026, а у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення належного йому за період з 13.05.2022 по 19.05.2023.

Тому право на нарахування та виплату компенсації виникло у позивача із 01.07.2022 (після затримки на один місяць виплати грошового забезпечення за травень 2022 року).

Викладене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 13.05.2022 по 19.05.2023.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 13.05.2022 по 19.05.2023, починаючи з 01.07.2022 по день фактичної виплати грошового забезпечення - 02.07.2026.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя Д.А. Божук