Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №520/24116/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 жовтня 2026 року № 520/24116/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (63212, Харківський р-н, Харківська обл., с. Ватутіне, код ЄДРПОУ 33879077) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка полягає у неврахуванні при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

Зобов`язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій провести ОСОБА_1 перерахунок розміру грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення за 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, 14 календарних днів додаткової відпустки учаснику бойових дій за 2023 рік, 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, 14 календарних днів додаткової відпустки учаснику бойових дій за 2024 рік, 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік, 14 календарних днів додаткової відпустки учаснику бойових дій за 2025 рік, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення за 2022-2025 роки виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та здійснити виплату перерахованих сум за вирахуванням раніше отриманих з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Позов обґрунтовував тим, що при обчисленні спірних виплат, що нараховані та виплачені йому після 28.02.2022 року, відповідачем протиправно не було враховано додаткову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», яку отримував позивач.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №520/24116/26.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що вирішуючи питання щодо того, чи є передбачена Постановою №168 додаткова винагорода такою, що має постійний характер, необхідно виходити з того, що вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим, бо виплачується пропорційно в розрахунку на місяць. Окрім того, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік позивачу не виплачена, відповідно й не підлягає перерахунку. Необхідно також зазначити, що в позовній заяві позивачем заявлені вимоги щодо перерахунку розміру грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення за 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, 14 календарних днів додаткової відпустки учаснику бойових дій за 2023 рік, 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, 14 календарних днів додаткової відпустки учаснику бойових дій за 2024 рік, 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік, 14 календарних днів додаткової відпустки учаснику бойових дій за 2025 рік, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення за 2022-2025 роки виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168. Однак, позивач звернувся із позовом до суду для захисту своїх прав 07.08.2026 (дата формування документа в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Судом встановлено, що позивача - ОСОБА_1 проходив службу в Міжрегіональному центрі гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі - Відповідач) та наказом від 31.03.2025 №130-НК/87 був звільнений зі служби.

Позивач через свого представника звернувся до Відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації про те, чи враховувалася додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, під час обчислення середнього розміру грошового забезпечення для оплати періодів відпусток, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, а також грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні.

У відповідь на зазначений запит Відповідач повідомив (лист від 13.07.2026), що вказана додаткова винагорода не бралася до розрахунку при обчисленні грошового забезпечення за період відпусток, а також при розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення.

Зокрема, згідно з наданими Відповідачем відомостями, Позивачу щороку виплачувалися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення за період з 2022 по 2025 роки. Також Позивач використав такі періоди відпочинку:

за 2022 рік - 45 календарних днів щорічної основної відпустки;

за 2023 рік - 40 календарних днів щорічної основної відпустки та 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій;

за 2024 рік - 40 календарних днів щорічної основної відпустки та 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій;

за 2025 рік - 40 календарних днів щорічної основної відпустки та 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

Позивач наголошує, що додаткова винагорода за Постановою КМУ № 168 виплачувалася йому щомісяця аж до моменту звільнення зі служби, а тому вона має постійний характер і є складовою грошового забезпечення. Не врахувавши вказану винагороду при обчисленні виплат за періоди відпусток, матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення та грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні, Відповідач вчинив протиправні дії, що призвело до заниження розміру належних Позивачу сум.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.

Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінетом Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» постановлено: виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

На виконання п. 3 зазначеної Постанови наказом Міністерства внутрішніх справ України 20.07.2018 року № 623 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 року за № 936/32388) затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Пунктами 2 та 3 цієї Інструкції визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який відповідними указами продовжено і діє натепер.

Підпунктом 2 п. 4 вказаного Указу постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

На виконання вказаного Указу Президента України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 набрала чинності з 28.02.2022 року, і нею на період воєнного стану запроваджені додаткові винагороди, зокрема особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Відповідно до абз. 1 п. 1 розд. ХХV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 20.07.2018 року № 623, особам рядового і начальницького складу, які відповідно до чинного законодавства мають право на відпустки зі збереженням грошового забезпечення (щорічні відпустки, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустки для лікування у зв`язку з хворобою, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, інші додаткові відпустки, передбачені законодавством), грошове забезпечення виплачується за весь період цих відпусток.

Відповідно до п.п. 3 та 6 розд. XXVII зазначеної Інструкції у рік звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки.

При виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Відповідно до п. 1 розд. XХІХ вказаної Інструкції особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.п. 1 та 3 розд. ХХХ вказаної Інструкції особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення.

При визначенні розміру допомоги для оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія, які встановлені особі рядового або начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 на період дії воєнного стану, має тимчасовий (непостійний) характер, тому є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

До такого висновку суд дійшов з урахуванням висновків, що зроблені:

- Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.05.2026 року у зразковій справі № 280/8933/24, де аналізуючи правову природу цієї додаткової винагороди, Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: «…у пункті 2 розділу І Порядку № 260 чітко зазначено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану є саме одноразовим додатковим видом грошового забезпечення»;

- Верховним Судом у постанові від 10.06.2026 року у справі № 240/33823/23, де аналізуючи правову природу цієї додаткової винагороди, Суд дійшов наступного висновку: «…додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, за своєю правовою природою має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану; розмір додаткової винагороди не є сталим, адже виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу участі військовослужбовцем у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; визначається наказами командирів (начальників)…».

Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 року у справі № 240/33823/23, виходячи з наведеного висновку, також дійшов наступного висновку: «…додаткова винагорода військовослужбовцям, виплату якої передбачено Постановою № 168 на період дії воєнного стану, не є тією складовою частиною грошового забезпечення, яка включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.».

Враховуючи наведене додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 на період дії воєнного стану, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, оскільки має тимчасовий (непостійний) характер, а тому до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються оплачувані відпустки, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, не включається.

До аналогічного висновку правомірно дійшов відповідач.

Суб`єкт владних повноважень в спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підстав відсутні.

Виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (63212, Харківський р-н, Харківська обл., с. Ватутіне, код ЄДРПОУ 33879077) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зеленов А.С.