Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №405/84/26
Суддя: Волоткевич А. В.
Справа № 405/84/26
2/405/17/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді - Волоткевича А.В.,
секретар судового засідання – Бобко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення та визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення та визнання особи такою, що втратила право користування житлом.
В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивача, ОСОБА_3 . 29.04.2021 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Шполянською А.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що належало ОСОБА_3 , 1952 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я спадкоємця ОСОБА_1 , доньки спадкодавця. Згідно даного свідоцтва, спадщина, на яку видано свідоцтво складається з 11/100 (одинадцять сотих) часток домоволодіння з господарсько - побутовими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 255166316 від 30.04.2021 право власності на об`єкт нерухомого мана: домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості; форма власності: приватна; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки: 11/100; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 . ОСОБА_2 (далі - «Відповідач») з травня 2000 року і до смерті ОСОБА_3 проживала з ним спільно без реєстрації шлюбу, за адресою помешкання: АДРЕСА_1 , яке на той час на праві власності належало батьку Позивача, ОСОБА_3 , та залишається проживати там до даного часу. Оформивши свої спадкові права на дане домоволодіння, Позивач дізналась, що Відповідач ще й зареєстрована за адресою домоволодіння. Згідно довідки за № 72 виданої 18.07.2025 квартальним комітетом № 23 Подільського району м. Кропивницького, з 30.05.2000 і по цей час ОСОБА_2 , 1959 року народження проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки, Позивач є власником цього домоволодіння, за його заявою з 21.07.2025 місце реєстрації Відповідача за адресою: АДРЕСА_1 було скасовано. Наразі, Відповідач продовжує незаконно, без дозволу Позивача проживати та користуватися домоволодінням Позивача, в добровільному порядку відмовляється виїхати з даного помешкання. Отже, проживання Відповідача в належній Позивачу на праві власності домоволодіння відбувається всупереч його волі та створює йому перешкоди в користуванні, володінні та розпорядженні належним домоволодінням.
Ухвалою судді від 27.01.2026 прийнято до розгляду вказану справу, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
29.04.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Ухвалою суду від 29.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
22.09.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином в розумінні положень ст. 128 ЦПК України, про що свідчать повернуті конверти на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 36, 48, 57) та рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення (а.с. 52).
Відповідачем до суду відзив на позовну заяву не подано.
Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, , суд встановив таке.
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_3 (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивача, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим Кропивницьким міським відділом державної реєстрації смерті Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 14).
29.04.2021 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Шполянською А.О. видано свідоцтво № 168 про право на спадщину за законом на майно, що належало ОСОБА_3 , 1952 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я спадкоємця ОСОБА_1 , доньки спадкодавця (а.с. 15).
Відповідно до даного свідоцтва, спадщина, на яку видано свідоцтво складається з 11/100 (одинадцять сотих) часток домоволодіння з господарсько - побутовими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору дарування, посвідченого Першою Кіровоградською державною нотаріальною конторою 24.02.1989 за реєстром № 2-818, зареєстрованого Кіровоградським обласним об`єднанням бюро технічної інвентаризації 25.02.1989 та записано в реєстрову книгу за № 207/1.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 255166316 від 30.04.2021 право власності на об`єкт нерухомого майна: домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості; форма власності: приватна; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки: 11/100; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 (а.с. 16).
Як зазначає позивач, ОСОБА_2 з 30.05.2000 проживала зі спадкодавцем спільно без реєстрації шлюбу, за адресою помешкання: АДРЕСА_1 , яке на той час на праві власності належало батьку Позивача, ОСОБА_3 , та залишається проживати там до даного часу, що підтверджується довідкою № 72 виданої 18.07.2025 квартальним комітетом № 23 Подільського району м. Кропивницького (а.с. 18).
З 21.07.2025 місце реєстрації Відповідача за адресою: АДРЕСА_1 було скасовано, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, номер витягу: 2025/009864882, виданий 21.07.2025 Департаментом надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради (а.с. 17).
Позивач зауважує, що наразі, Відповідач продовжує незаконно, без дозволу Позивача проживати та користуватися домоволодінням Позивача, в добровільному порядку відмовляється виїхати з даного помешкання, не сплачує комунальні послуги, що порушує права Позивача. Крім того, Відповідач змінила ключі в домоволодінні та відмовляється пускати Позивача до її будинку, а припинити такі її протиправні дії в досудовому порядку на переконання Позивача не можливо. Отже, проживання Відповідача в належній Позивачу на праві власності домоволодіння відбувається всупереч його волі та створює йому перешкоди в користуванні, володінні та розпорядженні належним домоволодінням.
За змістом ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Зазначене кореспондується зі ЦК України.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України припинення дії, яка порушує право, а також відновлення становища, яке існувало до порушення, визначено одними із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Таким чином, зазначені вище норми матеріального права у своїй сукупності визначають право власника, який на законних підставах користується житловим приміщенням, вимагати усунення порушень свого права від будь-яких осіб шляхом, який користувач вважає прийнятним. Також, із зазначеного вбачається, що власник майна, як позивач не зобов`язаний доводити неправомірність дій відповідача; натомість власник має довести факт існування перешкод у здійсненні користування та розпорядження майном; особа, яка створює перешкоди, тобто відповідач, має довести правомірний характер своєї поведінки.
Згідно з ч.2 ст. 386 ЦК України визначено, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
За змістом ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
Оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом, то власник житла має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, згідно з положеннями ст. 391 ЦК України.
Вказана норма передбачає усунення порушень права власності будь-яким способом, у тому числі, й шляхом виселення.
Згідно зі ст.405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов`язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
Відповідач ОСОБА_2 проживала у вказаному домоволодінні в якості члена сім`ї (співмешканки спадкодавця) і набула право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 25 ЦК України право власності ОСОБА_3 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , припинилося з дати його смерті, а отже з цього ж дня припинилося право Відповідача користуватися цим жилим приміщенням як члена сім`ї ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач спільним побутом із власником не пов`язана, тому її право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі ч.2 ст. 406 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 357/7940/16-ц.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав є припинення дії, яка порушує право, пов`язаний зі вчиненням іншою особою дій, спрямованих на порушення права, належного особі (п. 3 ч. 2ст. 16 ЦК України). Так, зокрема, такий позов може бути подано у випадку, коли іншою особою чиняться перешкоди у здійснення власником повноважень користування та розпорядження належним йому майном (негаторний позов -ст. 391 ЦК України).
При цьому, передбачений ст.391 ЦК України спосіб захисту підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем(ами), який(і) користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 має будь-які усні чи письмові домовленості щодо її проживання у домоволодінні з господарсько - побутовими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами, а відповідачем цього не спростовано, що ОСОБА_2 чинить першкоди у позивачу у користуванні та розпорядженні своє власністю, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та визнання особи такою, що втратила право користування житлом, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , такою, що втратила право користування - 11/100 часток домоволодіння з господарсько - побутовими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Виселити ОСОБА_2 з 11/100 часток домоволодіння з господарсько - побутовими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житла.
Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Подільського районного
суду міста Кропивницького Андрій Вікторович Волоткевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua