Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №520/23957/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 жовтня 2026 року № 520/23957/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн. на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121.

Позов обґрунтований посиланням на те, що пенсійний орган у 2024 - 2026 роках не здійснив індексацію пенсії позивача у порядку, визначеному статтею 42 Закону №1058-ІV, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115, 1,121, чим порушено право позивача на отримання проіндексованої пенсії у збільшеному розмірі.

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив. Вказав, що Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058 затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі Порядок 124), яким передбачено що кожний наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Просив у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.

Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком, призначену з 18.05.2023 за результатами розгляду заяви від 18.05.2023 за №5408 шляхом переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 з розрахунку заробітної плати, визначеної із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії (2020 - 2022 роки) - 12236,71 грн.

Позивач звертався до відповідача із заявою щодо індексації своєї пенсії, у відповідь на яку відповідач листом від 27.07.2026 повідомив, що з 08.12.2020 позивач перебував на обліку та отримував пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 18.05.2023 на підставі особистої заяви ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Станом на 18.05.2023 пенсію за віком було обчислено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 12236,71 грн. (за 3 попередні роки 2020-2022). Також повідомлено, що пенсія не перераховувалась з урахуванням коефіцієнту заробітної плати у зав`язку з недоцільністю. Натомість до пенсії була встановлена доплата з 01.03.2024 - 100 грн. З 01.03.2025 пенсію перераховано відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" від 25.02.2025 №209 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для призначення пенсії у 2021 році на коефіцієнт збільшення 1,0345. З 01.03.2026 пенсію, перераховано відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" від 25.02.2026 №236 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для призначення пенсії у 2021 році на коефіцієнт збільшення 1,048. Враховуючи вищезазначене, підстав для перерахунку (індексації) пенсії немає.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121, позивач через представника звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058). Преамбулою Закону №1058 закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ст.7 Закону №1058 загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Частиною 2 ст.40 Закону №1058 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною 2 ст.42 Закону №1058 передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-XII). Згідно з абзацом другим частини першої ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Частиною 5 ст.2 Закону №1282-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-IX від 15.02.2022) визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього ч.2 ст.42 Закону №1058.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-III від 05.10.2000 (далі - Закон №2017-III) індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, які згідно з ч.2 ст.19 цього Закону є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124).

Пунктом 1 Порядку №124 визначено, що цим Порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 визначено формулу коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 5 Порядку №124 встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 такий коефіцієнт установлено у розмірі 1,115 з 01.03.2025, а постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 - у розмірі 1,121 з 01.03.2026.

Ключовим у цій справі є питання про те, чи підлягає збільшенню на коефіцієнти, встановлені Кабінетом Міністрів України для проведення щорічної індексації з 1 березня, той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який був фактично застосований при перерахунку пенсії позивача (за 2020-2022 роки - 12236,71 грн), чи лише показник середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року, як фактично застосував відповідач.

Аналіз змісту ч.2 ст.42 Закону №1058 та п.5 Порядку №124 дає підстави для висновку, що ці норми по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: ч.2 ст.42 Закону №1058 передбачає збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії, тоді як п.5 Порядку №124 передбачає збільшення показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року. Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Оскільки Закон №1058 має вищу юридичну силу порівняно з Порядком №124, у разі суперечності підлягають застосуванню норми Закону №1058.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок, згідно з яким при індексації пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058 збільшенню на встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, а не показник середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року. Верховний Суд зазначив, що п.5 Порядку №124 у частині, яка передбачає збільшення показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року, суперечить ч.2 ст.42 Закону №1058, а тому Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 11.02.2025 у справі №340/2785/24, а також у постановах від 11.02.2025 у справі №280/3620/24 та від 28.01.2025 у справі №400/4663/24.

Із установлених обставин справи слідує, що при перерахунку пенсії позивача за віком відповідач застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн, тобто саме цей показник враховувався для обчислення пенсії. Отже, з урахуванням наведених норм та висновків Верховного Суду відповідач при проведенні індексації пенсії позивача мав збільшити показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки (12236,71 грн) на коефіцієнти, встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 (1,0796), від 25.02.2025 №209 (1,115) та від 25.02.2026 №236 (1,121), а не показник середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року.

Оскільки відповідач такої індексації не провів, його дії щодо непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірах 1,0796, 1,115, 1,121 не відповідають ч.2 ст.42 Закону №1058 та є протиправними.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. З огляду на характер спірних правовідносин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивачу із 01.03.2026 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується матеріалами справи, а тому відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI звільнений від сплати судового збору за подачу цієї позовної заяви, у зв`язку з чим питання про стягнення судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2026 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зеленов А.С.