Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/9588/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 жовтня 2026 року № 520/9588/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг») щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державний реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг») щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку відповідно до п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XІІ: «був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину».

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг») щодо його виключення з військового обліку, є протиправною та такою, що порушує його права, оскільки 30.08.2023 року його було виключено з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до ч.6 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» як особу, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Повторне ж взяття на облік позивача свідчить про допущення порушення ст. 58 Конституції України та не передбачене нормами законодавства. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалу суду було доставлено відповідачу засобами поштового зв`язку та отримано останнім, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення, але відповідач правом подання до суду відзиву на позов, заяви про визнання позову або надання додаткового часу для подання відзиву на позов не скористався.

Згідно із положеннями ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, враховуючи неподання позивачем відзиву на позов, розгляд справи здійснюється з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорта громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

У позовній заяві вказано, що за вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 10 вересня 2008 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 Кримінального кодексу України, ст.ст. 69, 70 Кримінального кодексу України та призначене покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Отже, позивачем вказано, що з огляду на вказане 30 серпня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 було виключено його з військового обліку на підставі пп.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XІI як особу раніше засуджену до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Водночас, позивачем вказано, що з 18 травня 2024 року, у зв`язку з набуттям чинності нового закону про мобілізацію, почали діяти мобільний додаток «Резерв+» та Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Позивачу стало відомо, що згідно даних в додатку «Резерв+», він має статус військовозобов`язаного, оскільки стосовно нього не внесено даних щодо виключення його з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як стосовно особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Представником позивача в його інтересах було здійснено звернення із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо актуалізації даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів і реєстрі «Оберіг» відносно виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Куп`янськ, відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як стосовно особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.02.2026 р. №4/38 представника позивача повідомлено, що відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 в серпні 2023 року не були внесені до бази даних «Оберіг» у зв`язку з тим, що база даних «Оберіг» в ІНФОРМАЦІЯ_4 не розгорталась у зв`язку з постійними обстрілами міста Куп`янськ. Також із посиланням на положення п.4 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року вказано, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Водночас, зазначено, що на даний час внести зміни у базу даних «Оберіг» на громадянина ОСОБА_1 не має можливості, оскільки він не перебуває на обліку військовозобов`язаних запасу в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Матеріали справи свідчать, що позивач також звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо актуалізації даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів і реєстрі «Оберіг» відносно виключення його з військового обліку відповідно ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як стосовно особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 173/ГВОССЗ від 12.03.2026 року позивача повідомлено про положення постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також запропоновано з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою прийняття відповідних рішень уповноваженими особами.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно із п.4 вказаного Указу призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація неодноразово продовжувались та станом на дату розгляду цієї справи досі тривають.

Положеннями ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно із п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно із п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Положеннями ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно із ч.3 ст.1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 7 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із нормами ч.2 ст.2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII, зокрема, встановлено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із положеннями абз.1 ч.1 ст.39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Суд зазначає, що положеннями ст.37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до п.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII у редакції, чинній на момент виключення позивача з військового обліку, тобто 30.08.2023 року, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Однак, суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону № 2232-ХІІ викладено в такій редакції:

"Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього

1. Взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

2) на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

3) на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.

Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

2. Взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.

3. Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

4. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

5. Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:

1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку; які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання; які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які пройшли базову загальновійськову підготовку; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров`я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня; які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти; які направлені на альтернативну (невійськову) службу; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

3) з військового обліку резервістів: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту; які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку".

Також 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), пунктом 4 розділу "Загальні питання" якого передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

З аналізу викладеного слід дійти висновку про те, що з 18.05.2024 редакція ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більш того, з цього часу передбачена можливість взяття на облік особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Підстава "які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину" виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.

Таким чином, з набранням чинності змін до статті 37 Закону № 2232-XII, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, що може бути призвана на військову службу під час мобілізації на особливий період.

У направленому відповідачем на адресу позивача листі вказано, що останній має звернутись до ТЦК та СП для законодавчого врегулювання порушених питань.

Водночас, станом на день подання позивачем заяви про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про його виключення з військового обліку, він, як особа, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, відповідно до ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», не підлягав виключенню з військового обліку.

Також стосовно посилань позивача на порушення принципу незворотності у випадку повторного взяття його на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, суд зазначає таке.

У спірному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про питання поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

При цьому законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.

Зазначена позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 09.04.2026 року у справі № 280/6524/24.

Отже, у зв`язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII було звужено коло підстав для виключення з військового обліку та метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок. З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується у тому числі і на осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

Законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Водночас, такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема, військовий облік військовозобов`язаних, на загальних підставах, передбачених частиною 1 статті 37 Закону № 2232-XII, якщо відсутні передбачені діючою редакцією частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII підстави для виключення з військового обліку.

Так, п.2 ч.1 ст. 37 Закону 2232-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.

Суд зазначає, що позивач цьому критерію взяття на облік як військовозобов`язаного відповідає.

Враховуючи викладене вище, слід дійти висновку про те, що позивач був виключений з військового обліку на підставі чинної на той час редакції статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (Закон № 2232-XII). Однак нова редакція цієї статті від 18.05.2024 не змінила правовідносин, які мали місце до того, а встановила нові правовідносини у виді нових підстав виключення з військового обліку, які почали діяти з 18.05.2024.

Отже, наслідком нового унормування стало те, що якщо особа, яка була виключена на законних підставах з військового обліку, після того як такі підстави відпали і за умови, що вона відповідає законодавчо встановленим критеріям взяття на військовий облік, підлягає взяттю на такій облік. При цьому, нове взяття на військовий облік, слід розглядати не як продовження попередніх правовідносин під час дії яких особа була виключена з військового обліку, так як ці правовідносини завершились, а їх слід розцінювати як нові правовідносини, які виникли на підставі нової норми права.

Водночас, посилання позивача на обставини того, що його виключення з військового обліку військовозобов`язаних у 2023 році у зв`язку із засудженням за вчинення злочину унеможливлює будь-які подальші дії держави щодо військового обліку та виключає можливість призову під час мобілізації, не можуть вважатися судом обґрунтованими та доведеними.

Виключення позивача з військового обліку 30.08.2023 року було здійснено відповідно до п. 6 ч.6 ст. 37 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" у редакції, чинній на той час, та породжувало правові наслідки саме в межах дії відповідної редакції закону.

Проте, з 18.05.2024 законодавець виключив із зазначеної норми підставу щодо виключення з військового обліку осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини, чим змінив обсяг прав та обов`язків відповідної категорії осіб у сфері військового обов`язку.

Зміна правового регулювання не є наданням зворотної дії закону в часі, оскільки не ставить під сумнів правомірність самого факту виключення позивача з військового обліку 19.07.2022 року, а визначає правовий режим на майбутнє з моменту набрання чинності новою редакцією закону. Із цієї дати правові наслідки статусу осіб, раніше виключених з військового обліку на відповідній підставі, підлягають оцінці з урахуванням чинного законодавства.

Стосовно доводів позивача щодо відсутність правового механізму повторної постановки на військовий облік, суд зазначає, що такі не можуть вважатися обґрунтованими та доведеними, оскільки порядок організації та ведення військового обліку, зокрема, внесення змін до облікових даних, визначається Законом № 2232-ХІІ та підзаконними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, які регламентують повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо уточнення, поновлення та ведення облікових даних військовозобов`язаних. Сам по собі факт виключення з обліку не створює для особи "довічного" і незмінного правового статусу за умови зміни законодавчого регулювання.

Положеннями ч. 1 ст.37 Закону № 2232-ХІІ визначений перелік громадян, які підлягають взяттю на військовий облік.

Також, з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 11.04.2025 № 556, внесено зміни до "Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 "Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Вказаною Постановою доповнено Порядок пунктом 17-1, який передбачає, що стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1-11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу 1 і 2 цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці 1 і 2 цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Отже, вказані зміни дозволяють автоматичне взяття на військовий облік громадян України від 16 до 60 років на підставі даних Державної міграційної служби України з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта, але, під час розгляду справи не встановлено обставин постановки позивача на військовий облік військовозобов`язаних.

З огляду викладене та враховуючи, що за чинними нормами статті 37 Закону № 2232-XII позивач не підпадає під категорію осіб, які можуть бути виключеними з військового обліку та є військовозобов`язаним.

Відтак, у суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку та зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку відповідно до п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як щодо особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Аналогічні висновки викладені і Другим апеляційним адміністративним судом у постановах від 17.04.2026 року у справі №440/12750/25, від 02.07.2026 року у справі №520/4976/26 та від 17.09.2026 року у справі №520/23293/25.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.