Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/29246/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

14 жовтня 2026 року №520/29246/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2-й поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків майдан Свободи, 5 Держпром, 3 під`їзд 2-й поверх ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.08.2026 №ФХ-110580/10852/с;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 3 під`їзд 2-й поверх ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.07.2025, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-XII, статті 9 Закону України № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови № 704, згідно оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.08.2026 №ФХ-110580/10852/с зі збереженням показника 71% грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII; що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі № 520/12439/2020 відповідача зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71% сум грошового забезпечення, а рішенням від 09.06.2025 у справі № 520/6921/25 - перерахувати та виплатити пенсію позивача без обмеження граничним розміром з 01.03.2025; що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 у справі № 520/4906/26 ІНФОРМАЦІЯ_3 склав і направив відповідачу довідку від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025, проте листом від 10.09.2026 № 2000-0203-8/153729 відповідач відмовив у перерахунку пенсії за цією довідкою з мотивів того, що після скасування в судовому порядку пунктів 1, 2, 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 умови проведення перерахунку пенсій не визначалися. Позивач вважає, що за частиною четвертою статті 63, частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII та пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, відповідач зобов`язаний перерахувати пенсію з 01.07.2025 - з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, за усіма видами та розмірами складових грошового забезпечення, зазначених у довідці.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору. 18 вересня 2026 року, у встановлений судом строк, до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків з платіжною інструкцією № 8B59-H6T8-3XC7-TH10 від 16 вересня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн. Ухвалою від 28 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 520/29246/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України, у відповідача витребувано документи пенсійної справи позивача, довідку від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с з відомостями про дату її надходження, матеріали розгляду звернення представника позивача від 08.09.2026, протоколи перерахунків пенсії з 01.03.2025 та довідку про розміри нарахованої та виплаченої пенсії з 01.07.2025.

12 жовтня 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.10.2026 № 2000-1002-7/176438, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Відповідач зазначив, що за статтею 63 Закону № 2262-XII та Порядком № 45 пенсії перераховуються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а за пунктом 5 Порядку № 45 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 під час перерахунку використовуються лише посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років. Послався на постанову Верховного Суду України від 25.11.2014, рішення Верховного Суду від 13.03.2019 у зразковій справі № 240/6263/18, постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у цій справі та постанову Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 640/17250/16-а, зазначивши, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих іншими органами довідок, і при перерахунку пенсії він керувався лише тими показниками грошового забезпечення, які були надані уповноваженим органом. Указав також, що після внесення Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII змін до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII підставою для перерахунку пенсії є рішення Кабінету Міністрів України, а після набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2 постанови № 103, нормативно-правових актів щодо умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій Урядом не приймалося, тому за довідкою, виданою після набрання законної сили цим рішенням, підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні. До відзиву додано документи на 44 аркушах, зокрема адвокатський запит представника позивача, довідку від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с, лист від 10.09.2026 № 2000-0203-8/153729 з протоколами перерахунку пенсії та довідку про розміри виплаченої пенсії.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , майор, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 28.03.2004 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-XII, у розмірі 71 відсотка грошового забезпечення при вислузі 27 років, пенсійна справа № ФХ110580, орган, що надає документи, - Міністерство оборони України. Ці обставини підтверджені листом відповідача від 10.09.2026 № 2000-0203-8/153729 та доданими до нього протоколами перерахунку пенсії. Зазначення у відзиві про те, що позивач отримує пенсію по інвалідності, суперечить наведеним документам самого відповідача і на висновки суду не впливає.

Згідно з протоколами перерахунку пенсії за пенсійною справою № ФХ110580, перерахованої з 01 лютого 2023 року, з 01 січня 2025 року, з 01 березня 2025 року, з 01 січня 2026 року і з 01 березня 2026 року, грошове забезпечення для обчислення пенсії позивача незмінно становить 35317,00 грн (посадовий оклад - 7520,00 грн, оклад за військове звання - 2040,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 4780,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 752,00 грн, надбавка за кваліфікацію 5% - 376,00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби 65% - 9321,00 грн, премія 140% - 10528,00 грн), а основний розмір пенсії - 71% цього грошового забезпечення, тобто 25075,07 грн (35317,00 х 71%), до якого додається індексація.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 у справі № 520/4906/26, яке набрало законної сили 21.08.2026, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025, та зобов`язано зазначений орган підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача за відповідною посадою станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2025 року), на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць середні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи з визначених окладів, «для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 пенсії ОСОБА_1 ». Цим рішенням установлено, що листом від 13.08.2025 № ФХ-110580/10402/с ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивача про відсутність правових підстав для оформлення та надання довідки про грошове забезпечення станом на 18.06.2025.

На виконання зазначеного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 склав довідку від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с про розмір грошового забезпечення майора ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії, станом на 18.06.2025, згідно з якою посадовий оклад становить 8480,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 2300,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 5390,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 10510,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 848,00 грн, надбавка за кваліфікацію (5%) - 424,00 грн, премія (390%) - 33072,00 грн, а всього - 61024,50 грн. Довідку адресовано начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Згідно з реєстром передачі довідок на виконання рішення суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.08.2026 № 50 (позиція 15, ОСОБА_1 , ФХ-110580) та відміткою на самій довідці (вх. № 11988 від 26.08.2026) довідку отримано відповідачем 26.08.2026.

08.09.2026 до відповідача надійшов адвокатський запит представника позивача (вхідний № 33935/8 від 08.09.2026), у якому, з посиланням на довідку від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с, копію якої додано до запиту, представник просила повідомити, чи здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2025 на підставі цієї довідки, а якщо ні - провести такий перерахунок.

Листом від 10.09.2026 № 2000-0203-8/153729 відповідач повідомив, що судовим рішенням від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, що «Після скасування (визнання протиправними) в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 Постанови № 103 умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, не визначалися», і що «для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 19.08.2026 за № ФХ-110580/10852/с підстави відсутні». Отже, надходження довідки до відповідача і відмова провести перерахунок за нею підтверджені документом самого відповідача.

Перерахунок пенсії позивача з 01.07.2025 на підставі довідки від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с відповідачем не проведено: у протоколах перерахунку пенсії, складених після 01.07.2025, грошове забезпечення для обчислення пенсії становить 35317,00 грн, а не 61024,50 грн, останній перерахунок з 01.03.2026 проведено з підставою «індексація з 03.26».

Стверджуючи про протиправність відмови відповідача у перерахунку пенсії за оновленою довідкою та про наявність права на перерахунок пенсії з 01.07.2025 зі збереженням показника 71% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі по тексту - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» затвердив Порядок № 45 (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.

Так, пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію державним органам. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію державним органам; головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають відповідні списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії; на підставі списків уповноважені органи готують такі довідки та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Наведене прямо випливає з пунктів 2 і 3 Порядку № 45.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції з 01.01.2017) всі призначені за нормами цього Закону пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, на умовах, у порядку та у розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу на те, що саме в такій редакції частину четверту статті 63 Закону № 2262-XII викладено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Аналіз частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції від 01.01.2017) дозволяє суду зробити висновок про те, що право на перерахунок пенсії мають особи, пенсії яким призначені за цим Законом, у разі підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій працюючих військовослужбовців. В той же час повноваження визначати умови, порядок перерахунку пенсій, а також розміри пенсій делеговані Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набирає чинності з 1 березня 2018 року, про що вказано у самій постанові (далі - Постанова КМУ № 704). Постановою КМУ № 704 підвищено грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби та деяких інших категорій військовослужбовців.

Отже, у зв`язку з набранням чинності Постановою КМУ № 704 у позивача виникло право на перерахунок пенсії, оскільки зазначеною постановою Уряду підвищено грошове забезпечення військовослужбовців.

В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103).

В даному ж випадку рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45. Крім того, пункти 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088.

Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 у первісній редакції передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 пункт 4 Постанови КМУ № 704 було викладено в редакції, за якою зазначені оклади визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Судовим рішенням від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Отже, у період з 29.01.2020 як календарної дати набрання законної сили зазначеним судовим рішенням до 20.05.2023 як календарної дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 пункт 4 Постанови КМУ № 704 діяв у первісній редакції, тобто обчислення грошового забезпечення передбачалось із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII встановлено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання про право позивача на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, та із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025 вирішене рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 у справі № 520/4906/26, яке набрало законної сили. Предметом цього спору є не правомірність складання зазначеної довідки, а дії органу Пенсійного фонду України щодо відмови провести перерахунок пенсії за вже виданою уповноваженим органом довідкою, тому повторно питання про розмір складових грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 суд у цій справі не вирішує.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно з частиною п`ятою цієї статті обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Позивач у цій справі і у справі № 520/4906/26 - одна й та сама особа, а відповідач, який участі у справі № 520/4906/26 не брав, установлених цим рішенням обставин не спростовував і правильність довідки від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с, повноваження органу на її видачу, її форму та наведені в ній розміри складових грошового забезпечення у відзиві не оспорював.

Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 видано ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто органом системи Міністерства оборони України (позивач звільнений з військової служби у Збройних Силах України), який згідно з пунктом 3 Порядку № 45 уповноважений видавати такі довідки і на який рішенням у справі № 520/4906/26 покладено обов`язок її видати, за формою, встановленою цим Порядком, та адресовано відповідачу. Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках. На цьому наголошує і сам відповідач у відзиві. Повноважень переглядати або ставити під сумнів показники довідки уповноваженого органу, складеної на виконання судового рішення, відповідач не має.

Частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача у розумінні частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, є зміна розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 18.06.2025, відображена в довідці від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с, виданій на виконання рішення у справі № 520/4906/26, яким прямо визначено, що довідка видається для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025. Отже, право позивача на перерахунок пенсії виникло з 01.07.2025 - з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали ці обставини.

Розмір складових грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025, зазначених у довідці від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с, визначено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 у справі № 520/4906/26, яке набрало законної сили і відповідно до частини другої статті 14 КАС України є обов`язковим до виконання, а встановлені ним обставини з урахуванням частини четвертої статті 78 КАС України повторно не доказуються. Така довідка відповідає також висновку судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеному в постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, про застосування пункту 4 Постанови КМУ № 704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, під час оформлення довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Відповідач довідку не оспорював, тому суд у цій справі не переглядає питання, вирішене судовим рішенням, що набрало законної сили.

Суд відхиляє наведений відповідачем у листі від 10.09.2026 № 2000-0203-8/153729 мотив відмови, за яким після скасування в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 постанови № 103 умови проведення перерахунку пенсій не визначалися. Умови, порядок і розміри перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення визначені частиною четвертою статті 63 цього Закону та Порядком № 45, які є чинними. Постановою № 103 було лише внесено зміни до Постанови КМУ № 704 і до Порядку № 45; скасування окремих її пунктів не припинило дії ані Закону № 2262-XII, ані Порядку № 45 у редакції до внесення цих змін, а отже не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії і не звільняє відповідача від обов`язку такий перерахунок провести.

З цих же підстав суд відхиляє доводи відзиву про те, що після внесення Законом № 1774-VIII змін до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок пенсії можливий лише після прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України, а після набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 Урядом не приймалося нормативно-правових актів щодо умов, порядку та розмірів перерахунку. Розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премії визначено рішенням Кабінету Міністрів України - Постановою КМУ № 704, на підставі якої і складено довідку від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с. Довідку складено на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, і в ній прямо зазначено, що розміри складових грошового забезпечення визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. Відсутність окремої урядової постанови про перерахунок пенсій не може позбавляти позивача права на перерахунок пенсії за довідкою, виданою уповноваженим органом за рішенням суду.

Доводи відзиву про те, що відповідно до пункту 5 Порядку № 45 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 під час перерахунку пенсії враховуються лише посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років, суд відхиляє. Як зазначено вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, а отже редакція пункту 5 Порядку № 45, на яку посилається відповідач, до спірних правовідносин не застосовується. Натомість частина третя статті 43 Закону № 2262-XII прямо передбачає обчислення пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством, а рішенням у справі № 520/4906/26 уповноважений орган зобов`язано зазначити в довідці відомості про такі види грошового забезпечення і премію.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 25.11.2014, рішення Верховного Суду від 13.03.2019 у зразковій справі № 240/6263/18, постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у цій справі та постанову Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 640/17250/16-а суд не бере до уваги як підставу для відмови в позові. Висновки у зразковій справі № 240/6263/18 сформовано щодо перерахунку пенсій на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 у період його дії, тоді як пункти 1, 2 цієї постанови визнано протиправними та нечинними і виключено, а у цій справі перерахунок має бути проведений за довідкою, виданою уповноваженим органом на виконання судового рішення. Наведена ж відповідачем позиція про те, що органи Пенсійного фонду України здійснюють нарахування пенсії на підставі наданих іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення і не можуть визначати й враховувати інші показники, ніж включені до довідки, не спростовує, а підтверджує обов`язок відповідача провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с.

Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 складено лише 19.08.2026 і лише на виконання рішення у справі № 520/4906/26, яким дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови позивачу у видачі такої довідки визнано протиправними. Оскільки перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу, ненадання такої довідки унеможливило проведення перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025, а після надходження довідки відповідач у проведенні перерахунку відмовив. Отже, перерахунок пенсії позивача з 01.07.2025 не був проведений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, та органу Пенсійного фонду України, а тому за частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього - з 01.07.2025 - без обмеження строком. Правило другого речення частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, за яким різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більш як за 12 місяців, до спірних правовідносин не застосовується, оскільки частина третя цієї ж статті для випадку, коли перерахунок не проведений з наведених у ній причин, встановлює спеціальне правило про його проведення з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Наведений висновок зроблено виключно для цілей застосування частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII у спірних правовідносинах між позивачем і відповідачем; питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_2 , який учасником цієї справи не є, цим рішенням не вирішується і жодних обов`язків на зазначений орган не покладається.

Щодо вимоги про збереження показника 71% грошового забезпечення суд зазначає, що пенсію позивачу обчислено у розмірі 71 відсотка грошового забезпечення при вислузі 27 років, що підтверджено протоколами перерахунку пенсії, складеними відповідачем, і відповідачем не заперечується. Перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення за частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII не є призначенням пенсії і не передбачає зміни відсоткового значення її розміру, тому при перерахунку пенсії позивача за довідкою від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, а показник 71 відсоток підлягає збереженню.

Щодо вимоги про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до низки законів, у тому числі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тобто положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно із пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність з дня його ухвалення.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII. Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII і є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Розвиваючи зазначені юридичні позиції, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, Конституційний Суд України (Другий сенат) у Рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 вказав, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня. Встановлений частиною 5 статті 17 Основного Закону України обов`язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішень Конституційного Суду України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21.

Згодом відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині 7 статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17, від 21.12.2021 у справі № 120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі № 569/2950/17, від 08 листопада 2022 року у справі № 580/6636/21, від 06 березня 2023 року у справі № 1340/6235/18.

Закон № 2262-XII запроваджує дві самостійні процедури - призначення пенсії за статтею 43 та перерахунок раніше призначеної пенсії за статтею 63, а обмеження максимальним розміром установлено саме частиною сьомою статті 43 цього Закону - у нормі, що регулює призначення пенсії. У рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, Верховний Суд виснував, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до Закону № 2262-XII щодо розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії; процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення; нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII не зазнала. Отже, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, а застосування до процедури перерахунку норм, які регулюють призначення пенсії, є протиправним.

Крім того, приписи статті 2 Закону № 3668-VI Рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), і згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення вони втратили чинність з 12 квітня 2023 року. Отже, щонайменше з 12.04.2023 у законодавстві України взагалі відсутня чинна норма, яка дозволяла б обмежувати максимальним розміром пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.

Спірний період у цій справі починається з 01.07.2025, тобто після 12.04.2023. Вимога позивача в цій частині не є передчасною: основний розмір пенсії позивача при перерахунку за довідкою від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с становитиме 43327,40 грн (61024,50 х 71%), що перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, - 23610,00 грн у 2025 році і 25950,00 грн у 2026 році, а у протоколах перерахунку пенсії позивача відповідач і після 01.07.2025 визначає підсумок пенсії «з урахуванням максимального розміру пенсії». За таких обставин зобов`язання відповідача провести перерахунок без обмеження пенсії максимальним розміром є необхідним для ефективного захисту порушеного права позивача.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі застосування до пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-XII, при її перерахунку за довідкою від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с обмеження максимальним розміром не ґрунтується на законі, а тому перерахунок має бути проведений без такого обмеження.

Таким чином, відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 на підставі довідки від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с є протиправною, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.07.2025 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій згідно з цією довідкою зі збереженням показника 71% грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, доказів наявності правових підстав для відмови у перерахунку пенсії позивача за довідкою від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с суду не надав, а наведені у відзиві доводи правомірності відмови не підтверджують з мотивів, викладених вище. Натомість обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, зокрема документами самого відповідача.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 14, 72-78, 80, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2-й поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2025 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 згідно з оновленою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.08.2026 № ФХ-110580/10852/с про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 зі збереженням показника 71% грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар