Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/2837/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 жовтня 2026 року № 520/2837/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які полягають у взятті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на військовий облік військовозобов`язаних осіб;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з військового обліку військовозобов`язаних осіб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та виключити дані щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», внесених за номером 150220221455578400005.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у взятті її на військовий облік військовозобов`язаних осіб є протиправними та такими, що порушують норми законодавства та її права, оскільки остання не має закінченої професійної, фахової передвищої або вищої освіти з медичною або фармацевтичною спеціальністю. Водночас, позивачем вказано, що вона має спеціальність споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов`язаних, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 року №313 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 07.02.2022 року №35) та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, але добровільно жодного разу не виявляла бажання вставати на військовий облік військовозобов`язаних. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.

Разом із позовом позивачем до суду подано клопотання про поновлення строку, в обґрунтування якого позивачем вказано на обставини запровадження в країні особливого правового режиму воєнного стану, у зв`язку з чим були відсутні фактичні можливості захистити свої права. Також позивачем вказано, що 17.10.2025 року вона звернулась до відповідача і заявою про виключення її з військового обліку військовозобов`язаних, але відповіді на вказану заяву станом на день звернення до суду отримано не було. Крім того, позивачем вказано на неодноразові звернення до відповідача безпосередньо у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу її виключення з військового обліку, але усі звернення були проігноровані. З огляду на вказане, позивач просить суд визнати поважними причини і поновити строк звернення до суду із позовом у цій справі.

Ухвалою суду від 18.02.2026 року прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача вказано, що за відомостями, що містяться у АІКС «Оберіг» позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 27.01.2022 року. Водночас, зазначено, що у липні 2022 року у ході активних бойових дій на території відповідача було втрачено частину відомостей (персональних і службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних і резервістів, узагальнених в облікових документах, у зв`язку з чим неможливо підтвердити підстави для взяття позивача на військовий облік. Отже, із посиланням на положення ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.11 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» представником відповідача вказано на відсутність правових підстав для виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних осіб.

Також представником позивача до суду подано відповідь на відзив та письмові пояснення із викладенням власної правової позиції.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджено копією паспорта громадянина України у формі ID - картки № НОМЕР_3 .

Як вказує позивач, їй стало відомо про те, що згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів «Оберіг», вона перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим у застосунку “Резерв+".

Так, зі скріншоту застосунку «Резерв+», поданого до суду, вбачається, що позивач, військовозобов`язана, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , звання: «Солдат», ВОС: 879249, Номер в реєстрі Оберіг: 150220221455578400005, молодший спеціаліст з медичною освітою, сестра медична (брат медичний).

Водночас, позивачем вказано, що згідно виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи (далі - ЄДЕБО) щодо документів про освіту та інформації про навчання особи 22.06.2024 року вона здобула освітній рівень магістра за спеціальністю 073 «Менеджмент», що також підтверджується дипломом магістра серії НОМЕР_4 ; у 2007 році вона закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки “Право” та здобула кваліфікацію бакалавра юриста, що також підтверджується дипломом з відзнакою серії НОМЕР_5 ; у 2008 році вона закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю “Правознавство” та здобула кваліфікацію юриста, що також підтверджується дипломом з відзнакою серії НОМЕР_6 .

У позовній заяві позивачем вказано, що вона не зверталася до жодного державного органу із заявами про взяття її на військовий облік військовозобов`язаних і ніколи не направлялася та не проходила медичний огляд військовозобов`язаних військово-лікарськими комісіями у мирний час та під час воєнного стану.

З огляду на зазначені обставини, 17.10.2025 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про виключення її з військового обліку військовозобов`язаних (вхідний №10386).

Водночас, позивачем наголошено, що відповіді на вказану заяву нею отримано не було.

В той же час, представником позивача 17.12.2025 року до відповідача було направлено запит з приводу результатів розгляду заяви ОСОБА_1 , у відповідь на який було отримано відповідь у формі листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.12.2025 року №10/1262, у якій останнього повідомлено про те, що відповідно до відомостей, що містяться у АІКС «Оберіг», громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 14.02.2022 року. Також вказано, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться відомості (персональні та службові дані) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнені в облікових документах РТЦК та СП. У травні 2022 року у ході активних бойових дій на території міста Харкова, внаслідок ракетного удару, у ІНФОРМАЦІЯ_4 було втрачено частину відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, узагальнених в облікових документах. У зв`язку з вказаним, неможливо встановити підстави для взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на вказане зазначено про відсутність правових підстав для виключення громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов`язаних осіб.

Також матеріали справи свідчать, що представник позивача 17.12.2025 року звернувся і до ІНФОРМАЦІЯ_6 зі скаргою щодо виключення позивача з військового обліку.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30.12.2025 року №7171/ВОБ представника позивача було повідомлено про підстави для виключення з військового обліку та їх відсутність стосовно ОСОБА_1 .

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду із позовом у цій справі.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про поновлення строку на звернення до суду суд зазначає таке.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2022 р. по справі № 500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Також Верховний Суд вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі Bellet V. France ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до положень п. 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (№ 63566/00), п. 13 рішення ЄСПЛ у справі Петриченко проти України (№ 2586/07) та пункту 280 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України (№42310/04), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо и. 1 ст. 6 Конвенції.

При цьому, як випливає з рішення ЄСПЛ у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 14.02.2022 року.

Водночас, матеріали справи не містять та відповідачем до суду не надано доказів повідомлення позивача або обізнаності останньої про взяття її на військовий облік.

При цьому, під час розгляду справи було встановлено, що з приводу встановлення обставин постановки її на військовий облік та подальшого зняття з такого позивач 17.10.2025 року подавала заяву до відповідача, але доказів надання останній відповіді на вказану заяву матеріали справи не містять.

Також судом встановлено, що представником позивача було направлено з приводу вказаних питань адвокатський запит на адресу відповідача, відповідь на який було надано листом від 25.12.2025 року №10/1262.

Матеріали справи водночас свідчать, що із позовом у цій справі позивач звернулась до суду із використанням системи «Електронний суд» 11.02.2026 року.

Відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Враховуючи обставини справи та повідомлені суду сторонами доводи, характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк на звернення до суду із позовом у цій справі, а відтак відсутні підстави для визнання поважними причин його поновлення.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Положеннями ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із нормами ч.2 ст.2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону №2232-ХІІ жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов`язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.

Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і закінчили заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов`язаних за їх бажанням.

Суд зазначає, що Перелік спеціальностей, за якими жінки, що мають відповідну підготовку, можуть бути взяті на військовий облік, затверджений наказом від 11.10.2021 за № 313 «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов`язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями» (зі змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 35 від 07.02.2022), .

Вказаний перелік не містить станом на час взяття позивача на військовий облік спеціальність «Правознавство».

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.

Водночас порядок взяття на облік жінок, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", сам закон не містить.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до п. 50 Порядку №1487 заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за два місяці до завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою подають список щодо таких жінок (додаток 14) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони розташовані.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов`язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов`язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень - 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов`язаного (із строком дії 30 діб), повинні в семиденний строк з дня отримання таких посвідчень прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов`язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа.

Згідно із п. 51 Порядку №1487 керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Непрацевлаштовані жінки прибувають самостійно до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов`язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у переліку, затвердженому Міноборони, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, беруться на військовий облік військовозобов`язаних за їх бажанням на загальних засадах, визначених цим Порядком.

З аналізу викладених вище норм вбачається, що законодавець визначає порядок для трьох категорій жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність та підлягають взяттю на військовий облік, а саме: 1) жінки, які лише закінчили навчання, 2) працевлаштовані жінки, 3) не працевлаштовані. При цьому взяття на облік всіх категорій жінок здійснюється лише після визначення їх придатності до військової служби, що встановлюється за результатами військово-лікарської комісії.

Отже, про жінок, які закінчують навчання за медичною або фармацевтичною спеціальністю, подаються списки закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти до Р(М)ТЦК та СП, які видають вказаним жінкам тимчасові посвідчення військовозобов`язаного строком дії на 30 днів. Водночас, такі жінки набувають обов`язку в семиденний строк з дня отримання таких посвідчень прибути до Р(М)ТЦК та СП, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Списки працевлаштованих жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю подають до відповідних Р(М)ТЦК та СП саме керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, де вони працюють.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивачем станом на дату взяття її на військовий облік військовозобов`язаних було здобуто освіту за спеціальностями «Правознавство», а у 2024 року - «Менеджемент», галузь знань «Управління та адміністрування».

Водночас, Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов`язаних, та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджений наказом Міністерства оборони від 11.10.2021 №313 (зі змінами внесеними згідно з наказом Міністерства оборони №35 від 07.02.2022), не містить і яку здобула позивач на момент постановки її на військовий облік: «Правознавство».

В той же час, позивач наголошує на обставинах того, що вона не зверталась із заявою про взяття її на військовий облік військовозобов`язаних.

Окремо слід звернути увагу, що абз. 2 п. 10 ч. 1 Закону №2232-ХІІ, який набрав чинності 18.05.2024, та передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Тобто вказаний обов`язок стосується саме уточнення персональних даних, а не взяття на облік.

Зазначений висновок ґрунтується на системному аналізі цієї норми, зважаючи, що особа ні через центр надання адміністративних послуг, ні через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста не зможе стати на військовий облік.

Згідно із пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Пунктом 7 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов`язаних. Військовий облік усіх призовників і військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників і військовозобов`язаних ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров`я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.

У ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ зазначено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що з 16.03.2017 діє Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» за №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII), який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Відповідно до ст.1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Положеннями ст. 2 Закону №1951-VIII визначено основні завдання Реєстру, якими є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Статтею 9 цього Закону №1951-VIII визначено права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів: 1. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. 2. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

З аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що Закон №1951-VIІІ визначає, що такий реєстр містить дані про: призовників - це громадяни України приписані до призовних дільниці; військовозобов`язаних осіб, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервістів військовозобов`язаних, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань.

Приписами ст.33 Закону №2232-XII визначено загальні правила військового обліку, де військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов`язаних.

Відповідно до п. 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із п.22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що під час розгляду справи до суду не надано доказів того, що позивач ОСОБА_1 має спеціальності чи професії, споріднені з відповідними військово-обліковими спеціальностями, чи іншої спеціальності, після одержання якої могла би бути взята на військовий облік та добровільно на військовий облік ніколи не ставала, а тому відповідач протиправно та за відсутності належних підстав, передбачених Законом 2232-XII, взяв позивача на військовий облік військовозобов`язаних та вніс дані стосовно неї до Єдиного державного реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідь на звернення позивача щодо виключення відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідачем не здійснено розгляд такого та рішення по суті заяви не прийнято, а також не було вчинено дій, направлених на виключення останньої з військового обліку військовозобов`язаних, а у відповідь на звернення адвоката позивача фактично відмовлено позивачу у виключенні її з військового обліку військовозобов`язаних осіб.

В той же час, як у відповіді на запит адвоката позивача, так і у поданому до суду відзиві на позов представником відповідача фактично зазначено, що документи, які є підставою для взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних в нього відсутні.

Разом із тим відповідно до виписки ЄДЕБО позивач здобула вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста (диплом з відзнакою НОМЕР_7 , виданий 14.06.2008 року Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого) і отримала кваліфікацію ступінь вищої освіти магістр у галузі знань «Управління та адміністрування» спеціальність «Менеджмент» (диплом НОМЕР_4 , виданий Українським католицьким університетом» 22.06.2024 року.

Таким чином за офіційною інформацією Міністерства освіти і науки України позивач не має медичної / фармацевтичної освіти, а тому відповідач протиправно та за відсутності належних підстав, передбачених Законом 2232-XII, взяв останню на військовий облік військовозобов`язаних та вніс дані про неї до Єдиного державного реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Суд зазначає, що нормами Закону №2232-XII не визначено правових наслідків протиправної постановки на військовий облік військовозобов`язаних за відсутності належної підстави у вигляді виключення з військового обліку.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. З аналізу положень Закону № 2232-ХІІ висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних (пункти 37, 39 постанови).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, оскільки ч.6 ст. 37 Закону №2232-XII розрахована на випадки правомірного взяття на військовий облік військовозобов`язаних, зокрема жінок, відповідно до ч.11 ст.1 Закону №2232-XII, рішення про виключення позивачки з військового обліку має обумовлюватися встановленням факту протиправного взяття її на військовий облік.

Аналогічні висновки викладені і Другим апеляційним адміністративним судом у постановах від 20.11.2025 року у справі №520/15361/25 та від 17.07.2026 року у справі №520/28781/25.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та зважаючи на встановлення судом протиправності внесення відповідачем даних про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та поставлення її на військовий облік військовозобов`язаних за відсутності належних підстав, а також фактичну відмову відповідача у виключенні позивача з військового обліку військовозобов`язаних осіб, викладену у листі від 25.12.2025 року №10/1262, та виходячи з принципу ефективності захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, суд вважає, що належним способом захисту прав останньої є визнання протиправними дій відповідача, які полягають у взятті позивача на військовий облік військовозобов`язаних осіб, та зобов`язання відповідача виключити позивача з військового обліку військовозобов`язаних осіб та виключити дані щодо останньої з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», внесених за номером 150220221455578400005.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які полягають у взятті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на військовий облік військовозобов`язаних осіб.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з військового обліку військовозобов`язаних осіб ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та виключити дані щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», внесених за номером 150220221455578400005.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.