Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/11609/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 жовтня 2026 року № 520/11609/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківської митниці як територіального органу (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UА807000/2026/000116/2 від 21 квітня 2026 року.

-стягнути з Харківської митниці як територіального органу (відокремленого підрозділу) Державної митної служби України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати за рахунок її бюджетних асигнувань.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

27 жовтня 2025 року між Xinjiang Shaoyang Tongda International Trade Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (надалі - «Продавець») та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - «Позивач») був укладений Договір №202501 (надалі - «Договір»), відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити та продати відповідно до викладених у Договорі витратні матеріали (комплектуючі, запчастини) для виробничої діяльності.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.3, 4.1 та 5.2 Договору опис, кількість, ціна та загальна сума товару обумовлені в інвойсі, що є невід`ємною частиною Договору.

Товар постачається на умовах FOB м. Тяньцзінь, Китайська Народна Республіка згідно з Incoterms 2010.

Ціна за одиницю товару та база доставки FOB м. Тяньцзінь, Китайська Народна Республіка згідно з Incoterms 2010. Ціна може бути змінена, якщо в інвойсах до Договору змінено базис поставки.

Оплата товару згідно з Договором здійснюється Позивачем шляхом грошового переказу. Умови оплати будуть указані в кожному окремому інвойсі до Договору.

Продукція, що продається на підставі Договору, виробляється організацією Продавця.

Тобто, Продавець та Позивач на рівні Договору узгодили основні умови своєї співпраці, передбачивши, що опис, кількість, ціна та умови оплати товару можуть змінюватися ними у відповідному інвойсі до Договору.

Матеріалами справи підтверджено, що 02 січня 2026 року Продавець на виконання Договору виставив Позивачу до сплати Інвойс (Рахунок-фактуру) №ОС020126 (надалі - «Інвойс») на загальну суму 33 779,68 доларів США (див. аркуш 16 цієї Позовної заяви).

05 січня 2026 року Позивач на виконання пункту 4.1 Договору та умов Інвойсу перерахував на користь Продавця грошові кошти в розмірі 16 500,00 доларів США, що підтверджується Платіжною інструкцією в іноземній валюті №2 від 05 січня 2026 року, виданою Акціонерним товариством «Сенс Банк» на загальну суму 16 500,00 доларів США (надалі - «Платіжна інструкція 2»), з яких 16 500,00 доларів США були сплачені за товар, придбаний за Договором та Інвойсом (див. аркуш 17 цієї Позовної заяви).

22 січня 2026 року Позивач на виконання пункту 4.1 Договору та умов Інвойсу перерахував на користь Продавця грошові кошти в розмірі 17 279,68 доларів США, що підтверджується Платіжною інструкцією в іноземній валюті №3 від 22 січня 2026 року, виданою Акціонерним товариством «Сенс Банк» на загальну суму 17 279,68 доларів США (надалі - «Платіжна інструкція 3»), з яких 17 279,68 доларів США були сплачені за товар, придбаний за Договором та Інвойсом (див. аркуш 18 цієї Позовної заяви).

20 квітня 2026 року Позивач подав до Харківської митниці як територіального органу (відокремленого підрозділу) Державної митної служби України (надалі - «Відповідач») додаткову Митну декларацію ІМ40ДЕ №26UA807200005623U9 (надалі - «Митна декларація 005623»), у графах 31 якої Позивачем був зазначений товар, придбаний у Продавця за Договором та Інвойсом (надалі - «Товар») (див. аркуші 19-25 цієї Позовної заяви).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації 005623 загальна вартість Товару склала 33 779,68 доларів США, як це зазначено в Інвойсі, а його поставка відбувалася на умовах FOB м. Тяньцзінь (порт Ксінганг), Китайська Народна Республіка (що підтверджується, зокрема, пунктом 2.1 Договору та Інвойсом, у яких зазначені умови поставки Товару, а саме: FOB м. Тяньцзінь, Китайська Народна Республіка).

У той же час, Позивач здійснив перевезення Товару з території Китайської Народної Республіки до місця ввезення на митну територію України та поніс пов`язані з ним витрати. Розмір таких додаткових витрат склав 204 154,83 грн. (див. аркуші 32, 45-48 цієї Позовної заяви).

Таким чином, митна вартість Товару склала в гривневому еквіваленті станом на 20 квітня 2026 року 1 686 890,22 грн. (33 779,68 доларів США х 43,8943 + 204 154,83 грн.).

Суд вказує, що відповідно до частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України (надалі - «МК України») у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що на виконання приписів частини другої статті 53 МК України, Позивач при поданні Митної декларації 005623 надав Відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору, Інвойса, Платіжних інструкцій, Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №2519-Т/26 від 28 січня 2026 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Оушен Лінк» та Позивачем (надалі - «Договір ТЕО» та «Експедитор» відповідно), Коносамента №UTRUST26012816 від 01 лютого 2026 року (надалі - «Коносамент»), Довідки про транспортні витрати №15829 від 14 квітня 2026 року, виданої Експедитором (надалі - «Довідка про транспорті витрати»), Сертифіката про походження товару №26С960000120/00022 від 17 квітня 2026 року, Специфікації №01 від 02 січня 2026 року до Договору, виданої Продавцем (надалі - «Специфікація»), Прайс-листа Продавця №ОС020126 від 02 січня 2026 року (надалі - «Прайс-лист») .

20 квітня 2026 року Відповідач надіслав Позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) Відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару за Митною декларацією 005623 (надалі - «Запит») .

У своєму Запиті Відповідач витребував від Позивача надання наступних документів: 1) рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписки з бухгалтерської документації; 3) ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; 5) копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно зі статтею 254 МК України); 6) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо.

Суд вважає за необхядним зазначити, що відповідно до частин третьої та п`ятої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

21 квітня 2026 року Позивач у відповідь на Запит надав Відповідачу Лист Позивача №2104/26-01 (надалі - «Лист») .

Так, зокрема, у своєму Листі Позивач надав до Харківської митниці наступні документи та інформацію:

1) щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, - Позивач звернув увагу Відповідача, що в нього були відсутні будь-які рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов Договору, та будь-які ліцензійні чи авторські договори, що стосуються Товару та є умовою його продажу, адже такі не укладалися, а інші особи, крім Експедитора, не залучалися ним до поставки Товару.

Водночас, Позивач своїм Листом повідомив Відповідачу, що в нього немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання Товару, умов або застережень щодо продажу Товару або його ціни, які унеможливлюють визначення вартості Товару, умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання Товару ним надходить прямо чи опосередковано Продавцю, відносин пов`язаності між Продавцем та Позивачем, які вплинули на ціну Товару;

2) щодо виписки з бухгалтерської документації, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, - Позивач звернув увагу Відповідача, що разом із Митною декларацією 005623 ним було надано останньому для ознайомлення на 2 аркушах фотокопії наступних банківських платіжних документів, які підтверджують здійснення ним 100% оплати вартості Товару в розмірі 33 779,68 доларів США, придбаного за Договором та Інвойсом, а саме:

а) Платіжної інструкції 2 на суму 16 500,00 доларів США, виданої Акціонерним товариством «Сенс Банк», із яких 16 500,00 доларів США були перераховані в рахунок оплати за Товар;

б) Платіжної інструкції 3 на суму 17 279,68 доларів США, виданої Акціонерним товариством «Сенс Банк», із яких 17 279,68 доларів США були перераховані в рахунок оплати за Товар.

Позивач вказав, що в поданих Платіжних інструкціях, що підтверджують здійснення ним 100% оплати за поставлений Товар, у полі «Призначення платежу» зазначено номер та дату Договору, а також найменування Товару, що з урахуванням відомостей, зазначених в інших документах, наданих до митного оформлення Товару, давало можливість Відповідачу ідентифікувати платежі з партією Товару.

Водночас, Позивач зазначив Відповідачу, що в нього були відсутні станом на день підписання Листа будь-які інші бухгалтерські та платіжні документи, пов`язані з поставкою Товару, крім тих, що були надані Позивачем під час митного оформлення Товару, та тих, що додавалися до Листа, адже сам Товар не брався на бухгалтерській облік, так як він знаходився в зоні митного контролю Відповідача та був невипущений у вільний обіг;

3) щодо каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - Позивач вказав, що в нього були відсутні станом на день підписання Листа будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти Продавця щодо Товару, крім Специфікації та Прайс-листа, які були надані ним разом із Митною декларацією 005623.

Також повідомлено, що ФО-П ОСОБА_1 може надати останньому лише той прайс-лист виробника Товару (Продавця), який є в нього в наявності.

Чинне законодавство не містить обов`язкової форми прайс-листа та кожен виробник та/або продавець товару формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною.

У той же час, відповідно до частини третьої статті 53 МК України надання прайс-листа Позивачем у відповідь на Запит ставиться законодавцем у пряму залежність від його наявності в Позивача, як декларанта, тобто обов`язок щодо надання прайс-листа виникає в нього лише за умови його наявності.

Позивач також зазначив Відповідачу, що прайс-лист носить виключно інформаційний характер та не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, адже він не міститься в переліку документів, визначеному в частині другій статті 53 МК України;

4) щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно зі статтею 254 МК України), висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - Позивач звернув увагу Відповідача, що в нього були відсутні станом на день підписання Листа копія митної декларації країни відправлення (Китайської Народної Республіки), яка є власністю Продавця, та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики Товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на нього обов`язок щодо надання вищезазначених документів лише за умови їх наявності в Позивача, як декларанта;

5) щодо транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо - повідомлено митний орган про те, що під час митного оформлення Товару для підтвердження понесених ним витрат щодо перевезення Товару морським транспортом із території Китайської Народної Республіки до місця ввезення на митну територію України (порту м. Одеси, Україна), а також сплати винагороди Експедитору, загальний розмір яких склав 204 154,83 грн. (203 633,59 грн. + 521,24 грн.), були надані Відповідачу фотокопії Договору ТЕО, Коносамента та Довідки про транспортні витрати.

ФО-П ОСОБА_1 також разом із Листом додатково надав Відповідачу для ознайомлення фотокопії наступних документів, які підтверджують вартість зазначених вище витрат, а саме: Заявки про надання транспортно-експедиторських послуг №01 від 28 січня 2026 року до Договору ТЕО (надалі - «Заявка»), Рахунка на оплату №84108 від 14 квітня 2026 року, виставленого Експедитором (надалі - «Рахунок Експедитора»), Квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №1.618565725.1 від 14 квітня 2026 року, виданої Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» на суму 204 154,83 грн., та Акту надання послуг №84108 від 17 квітня 2026 року, складеного між Експедитором та Позивачем .

Як наслідок, Позивач зазначив Відповідачу, що надані ним документи Відповідачу як разом із Митною декларацією 005623, так і разом із Листом підтверджують вартість витрат щодо транспортування Товару з території Китайської Народної Республіки до місця ввезення на митну територію України та плати Експедитору за надані послуги в загальному розмірі 204 154,83 грн.

Судом встановлено, що 21 квітня 2026 року Відповідач прийняв Рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів №UA807000/2026/000116/2 (надалі - «Рішення»), яким застосував другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості товарів до товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20 за Митною декларацією 005623 .

Відповідно до Рішення Відповідач скоригував лише митну вартість частини Товару Позивача (товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20) за Митною декларацією 005623 та фактично визнав митну вартість іншої частини Товару Позивача (товарів №№3, 5, 9, 12, 13 та 19) за цією ж Митною декларацією 005623 визначену Позивачем.

21 квітня 2026 року Відповідач у зв`язку з прийняттям Рішення виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2026/000167, якою відмовив Позивачу в митному оформленні (випуску) Товару за Митною декларацією 005623.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

21 квітня 2026 року Позивач для випуску Товару у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням, подав повторно Відповідачу додаткову Митну декларацію ІМ40ДЕ №26UA807200005697U7 (надалі - «Митна декларація 005697») та відповідно до Рішення сплатив грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 342 442,26 грн. (надалі - «Фінансова гарантія») .

Позивач не погоджується з вищевказаним Рішенням, так як воно є протиправним, а також таким, що породжує негативні наслідки для Позивача, зокрема додаткові фінансові витрати у вигляді сплаченої Позивачем грошової застави для забезпечення сплати митних платежів (Фінансової гарантії), що й стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Щодо коригування митної вартості частини Товару Позивача (№№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20) за Митною декларацією 005623, адже Позивачем був наданий один і той самий пакет документів для підтвердження митної вартості як товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20, так і товарів №№3, 5, 9, 12, 13 та 19 за Митною декларацією 005623.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 до митного оформлення в якості документів, що підтверджують митну вартість як товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20 за Митною декларацією 005623, так і товарів №№3, 5, 9, 12, 13 та 19 за Митною декларацією 005623 були надані одні й ті ж самі документи, зокрема Договір, Інвойс, Платіжні інструкції, Договір ТЕО, Заявка, Коносамент, Рахунок Експедитора, Довідка про транспортні витрати, Квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №1.618565725.1 від 14 квітня 2026 року, видана Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк», Акт, Специфікація та Прайс-лист .

Однак, Відповідач на підставі одних і тих самих документів здійснив вибірковий (необ`єктивний) підхід при визначенні митної вартості частини Товару Позивача (товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20) за Митною декларацією 005623.

Судом встановлено, що надані Позивачем документи для підтвердження митної вартості Товару були достатніми для Відповідача при підтвердженні митної вартості іншої частини Товару Позивача (товарів №№3, 5, 9, 12, 13 та 19) за Митною декларацією 005623, адже своїм Рішенням Відповідач скоригував лише митну вартість товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20 за Митною декларацією 005623, визнавши митну вартість товарів №№3, 5, 9, 12, 13 та 19 за цією ж Митною декларацією 005623.

Щодо твердження митного органу, що Позивач не підтвердив вартість витрат на транспортування Товару морем із території Китайської Народної Республіки до місця ввезення на митну територію України, хоча до неї вже були включені витрати на зберігання та перевантаження Товару під час його транспортування до порту м. Одеси, Україна.

Судом встановлено, що наданий Позивачем під час митного оформлення Товару пакет документів, зокрема, Договір ТЕО, Заявка, Коносамент, Рахунок Експедитора, Довідка про транспортні витрати, Квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №1.618565725.1 від 14 квітня 2026 року, видана Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк», та Акт був достатнім Відповідачу при підтвердженні митної вартості частини Товару Позивача (товарів №№3, 5, 9, 12, 13 та 19) за Митною декларацією 005623, у той час як він викликав необ`єктивні сумніви у Відповідача при підтвердженні заявленої Позивачем митної вартості іншої частини Товару Позивача (товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20) за цією ж Митною декларацією 005623.

Матеріалами справи підтверджено,.що відповідно до пункту 2.1 Договору поставка Товару здійснювалася на умовах FOB м. Тяньцзінь (порт Ксінганг), Китайська Народна Республіка відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010), згідно з якими, в свою чергу, цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

У той же час, відповідно до частини першої статті 133 та статті 134 Кодексу торговельного мореплавства України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов`язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі.

Документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є: 1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; 2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті; 3) інші письмові докази.

Відповідно до частин першої, одинадцятої-тринадцятої статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» №1955-IV від 01 липня 2004 року (надалі - «Закон 1955») за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Тобто, умови поставки FOB відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010) застосовуються тільки у випадках перевезення товару водним транспортом, зокрема, морським транспортом, що й мало місце в спірному випадку.

При цьому, документом, який підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення товару є коносамент, у якому відображається, зокрема, інформація щодо маршруту перевезення товару, за яким перевізник зобов`язується доставити товар із відповідного порту відправлення до відповідного порту призначення.

Водночас, організовувати виконання робіт (надання послуг), пов`язаних із перевезенням товару (вантажу), може експедитор за договором транспортного експедирування.

Позивач під час митного оформлення Товару разом із Митною декларацією 005623 для підтвердження понесених ним витрат щодо перевезення Товару морським транспортом із території Китайської Народної Республіки до місця ввезення на митну територію України (порту м. Одеси, Україна), а також сплати винагороди Експедитору, загальний розмір яких склав 204 154,83 грн. (203 633,59 грн. + 521,24 грн.), надав Відповідачу фотокопії Договору ТЕО, Коносамента, який, у свою чергу, підтверджує шлях прямування Товару морським транспортом від порту його відправлення (м. Тяньцзінь (порт Ксінганг), Китайська Народна Республіка) до порту його призначення (м. Одеси, Україна), та Довідки про транспортні витрати (див. аркуші 26-32 цієї Позовної заяви).

Разом із тим, Позивач у відповідь на Запит Відповідача додатково надав останньому для ознайомлення фотокопії наступних документів, які підтверджують вартість зазначених вище витрат, а саме: Заявки, Рахунка Експедитора, Квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №1.618565725.1 від 14 квітня 2026 року, виданої Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк», та Акту.

У Рахунку Експедитора не зазначені витрати на зберігання/перевантаження Товару в портах, так як вартість зберігання та перевантаження Товару під час його морського перевезення вже включена до вартості такого перевезення (фрахту).

Як встановлено судом, Відповідачу надані ті документи, які були йому видані Експедитором для оплати компенсації всіх понесених ним в інтересах Позивача витрат щодо організації перевезення Товару морським транспортом з м. Тяньцзінь (порт Ксінганг), Китайської Народної Республіки до місця ввезення на митну територію України (порту м. Одеси, Україна), а також плати Експедитору за надані послуги.

Тому ,на думку суду, правомірно Позивач відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України включив до митної вартості Товару всі витрати, які були понесені Експедитором в інтересах Позивача під час перевезення Товару морським транспортом з м. Тяньцзінь (порт Ксінганг), Китайської Народної Республіки до порту м. Одеси, Україна, загальний розмір яких склав 204 154,83 грн., що свідчить про передчасність зазначеного вище аргументу Відповідача в Рішенні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що , надані Харківській митниці документи як разом із Митною декларацією 005623, так і разом із Листом підтверджують вартість витрат щодо перевезення Товару морським транспортом із м. Тяньцзінь (порт Ксінганг), Китайської Народної Республіки до місця ввезення на митну територію України (порту м. Одеси, Україна) та плати Експедитору за надані послуги в загальному розмірі 204 154,83 грн., а тому зазначені вище твердження Відповідача не можуть бути підставою для винесення оскаржуваного Рішення та свідчать про необ`єктивний підхід Відповідача при визначення митної вартості товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20 за Митною декларацією 005623.

Щодо не врахування наданих Позивачем Платіжних інструкцій, які підтверджують оплату Позивачем 100% вартості спірного Товару.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судо встановлено, що Позивач під час митного оформлення спірного Товару надав до Харківської митниці фотокопії наступних банківських платіжних документів із відмітками обслуговуючого банку Позивача, які підтверджують здійснення ним 100% оплати вартості Товару в розмірі 33 779,68 доларів США, придбаного за Договором та Інвойсом, та які містять відомості про те, що Позивач:

а) 05 січня 2026 року перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Договору в розмірі 16 500,00 доларів США, що підтверджується Платіжною інструкцією 2, виданою Акціонерним товариством «Сенс Банк», із яких 16 500,00 доларів США були сплачені за спірний Товар (див. аркуш 17 цієї Позовної заяви);

б) 22 січня 2026 року перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Договору в розмірі 17 279,68 доларів США, що підтверджується Платіжною інструкцією 3, виданою Акціонерним товариством «Сенс Банк», із яких 17 279,68 доларів США були сплачені за спірний Товар (див. аркуш 18 цієї Позовної заяви).

Здійснення Позивачем 100% оплати вартості Товару, придбаного за Договором та Інвойсом, у розмірі 33 779,68 доларів США відповідно до Платіжних інструкцій також підтверджується Довідкою Акціонерного товариства «Сенс Банк» №18743-83.15/2026 від 23 квітня 2026 року, в якій містяться відомості про те, що обслуговуючий банк Позивача завершив здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків на підставі Митної декларації 005697, яка була подана Позивачем після винесення оскаржуваного Рішення, за проведеними операціями згідно з Платіжними інструкціями, тобто з валютного контролю обслуговуючого банку Позивача були зняті оплати в загальному розмірі 33 779,68 доларів США за Платіжними інструкціями в рахунок оплати за спірний Товар, митне оформлення якого було завершене за Митною декларацією 005697 з урахуванням прийнятого Відповідачем Рішення .

В поданих Платіжних інструкціях, що підтверджують здійснення оплати за поставлений Товар, у полі «Призначення платежу» зазначено номер та дату Договору, а також найменування товару, що з урахуванням відомостей, зазначених в інших документах, наданих Позивачем для митного оформлення, давало можливість Відповідачу ідентифікувати платежі з партією спірного Товару.

Суд вказує, що Верховний Суд у Постановах від 22 серпня 2019 року в Адміністративній справі №810/2784/18 та від 25 травня 2021 року в Адміністративній справі №520/10386/2020 вказав, зокрема ,що «…Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром…».

Що стосується твердження Відповідача в його Рішенні, що в наданих Позивачем до митного оформлення Платіжних інструкціях відсутні підписи відповідальної особи (платника), то судом встановлено, що Платіжні інструкції містять печатки (штампи) Акціонерного товариства «Сенс Банк» та підписи відповідальної особи обслуговуючого банку про проведення (виконання) платіжних операцій та в полі «Відмітки банку» вказано, що «Сальдо рахунку дозволяє провести платіж, підписи та печатки звірені», які засвідчують факт правильного оформлення Позивачем таких Платіжних інструкцій та виконання валютних операцій.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 Розділу І, підпункту 13 пункту 14 Розділу ІІ та пункту 26 Розділу ІІІ Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах» №216 від 28 липня 2008 року (надалі - «Постанова 216») ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах в електронній або паперовій формі.

Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.

Надавач платіжних послуг повинен перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах вимогам розділу II цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань валютного регулювання є підставою для здійснення перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металах з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів.

Надавач платіжних послуг має право відмовитися від виконання платіжної інструкції платника в іноземній валюті або банківських металах та повернути її платнику, якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства України та законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Надавач платіжних послуг платника повертає платіжні інструкції платника в іноземній валюті або банківських металах без виконання із зазначенням причини їх повернення.

Згідно з приписами Постанови 216 у випадку формування платником платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах в електронній формі допускається наявність електронного підпису уповноваженої відповідальної особи платника.

Разом із тим, у разі заповнення платником платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах із порушенням вимог Розділу ІІ Постанови 216, в тому числі пункту 14 Розділу ІІ, банк (надавач платіжних послуг) повертає таку платіжну інструкцію платнику без виконання.

Таким чином, враховуючи те, що Платіжні інструкції були оформлені Позивачем в електронній формі через клієнт-банкінг Акціонерного товариства «Сенс Банк», то вони були підписані (засвідчені) Позивачем його кваліфікованим електронним підписом, що, в свою чергу, підтверджується відповідними відмітками про перевірку підпису та печатки платника в полі «Відмітки банку», в яких зазначено «Сальдо рахунку дозволяє провести платіж, підписи та печатки звірені», а печатки (штампи) Акціонерного товариства «Сенс Банк» про виконання таких Платіжних інструкцій свідчать, у свою чергу, про те, що Позивач заповнив усі обов`язкові реквізити таких платіжних документів у відповідності до приписів, зокрема, пункту 14 Розділу ІІ Постанови 216.

Як наслідок, неврахування Відповідачем наданих Платіжних інструкцій, які підтверджують оплату Позивачем 100% вартості спірного Товару, на думку Позивача, свідчить про упереджений підхід останнього до встановлення митної вартості товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20 за Митною декларацією 005623 та вказує на протиправний характер оскаржуваного Рішення.

Щодо наданого до митного оформлення Товару Прайс-листа.

Судом встановлено, що наданий Позивачем до митного оформлення спірного Товару Прайс-лист був достатнім Відповідачу для підтвердження митної вартості частини Товару Позивача (товарів №№3, 5, 9, 12, 13 та 19) за Митною декларацією 005623, у той час як він викликав необ`єктивні сумніви у Відповідача при підтвердженні заявленої Позивачем митної вартості іншої частини Товару Позивача (товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20) за цією ж Митною декларацією 005623.

Також встановлено, що у ФО-П ОСОБА_1 були відсутні станом на день підписання Листа будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) Продавця щодо спірного Товару, крім Специфікації та Прайс-листа, які було надано Позивачем разом із Митною декларацією 005623.

Суд вказує, що чинне законодавство не містить обов`язкової форми прайс-листа та кожен виробник та/або продавець товару формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною.

Позивач може надати Відповідачу лише той прайс-лист виробника товару, який є в його наявності.

У той же час, відповідно до частини третьої статті 53 МК України надання прайс-листа у відповідь на запит Відповідача про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів ставиться законодавцем у пряму залежність від його наявності в Позивача, тобто обов`язок щодо надання прайс-листа виникає в Позивача лише за умови його наявності в Позивача.

Суд зазначає, що Прайс-лист носить виключно інформаційний характер та не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, адже він не міститься в переліку документів, визначеному в частині другій статті 53 МК України.

Щодо твердження митного органу, що Позивач не надав у відповідь на Запит рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно зі статтею 254 МК України) та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

На думку суду, Відповідач помилково вважає, що ненадання Позивачем зазначених вище документів може бути підставою для коригування митної вартості спірних товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20 за Митною декларацією 005623, адже якщо наданого Позивачем пакета документів разом із Митною декларацією 005623 було достатньо Відповідачу для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товарів №№3, 5, 9, 12, 13 та 19 за Митною декларацією 005623, то зазначене вище твердження Відповідача не може бути підставою для винесення Рішення та коригування митної вартості товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20 за цією ж митною декларацією.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Законодавець ставить обов`язок Позивача надати Відповідачу рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини у пряму залежність від наявності таких документів у Позивача.

Таким чином, так як у Позивача відсутні будь-які рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов Договору, та будь-які ліцензійні чи авторські договори, що стосуються Товару та є умовою його продажу, адже такі не укладалися, а інші особи, крім Експедитора, не залучалися Позивачем до поставки спірного Товару, копія митної декларації країни відправлення, яка є власністю Продавця та який не зобов`язаний надавати Позивачу такий документ, та будь-які висновки про якісні та вартісні характеристики Товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то ненадання таких документів не може слугувати підставою для прийняття останнім оскаржуваного Рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені аргументи не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів №№1, 2, 4, 6-8, 11, 14-18 та 20 за Митною декларацією 005623 та винесення Рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що рішення митниці є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо стягненняя витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Суд зазначає, що згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що для захисту своїх прав позивачем укладено договір про надання професійної правничої допомоги з Адвокатом Божко А.В. № 111/12112025 від 12.11.2025 р., який було надано до суду разом з позовною заявою.

На підтвердження факту надання правничої допомоги у зв`язку з підготовкою та розглядом справи в суді адміністративної юрисдикції та обсягу наданих послуг долучено:

- копію Договору про надання правничої допомоги Позивачу,

- свідоцтво Божко А.В. про право заняття адвокатською діяльністю;

-ордер на надання правничої допомоги;

-акту про надання адвокатських послуг №3 від 01.06.2026 року до Договору;

-рахунок №3/111/12112025 від 29.04.2026 року;

-платіжну інструкцію №@2PL700200 від 30.04.2026 р. на суму 10000,00 грн.

Однак, проаналізувавши наведене та дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню в сумі 5000,00 грн.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківської митниці як територіальний орган (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправним та скасування рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UА807000/2026/000116/2 від 21 квітня 2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці як територіальний орган (відокремлений підрозділ) Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ44017626) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3424 (три тисячі чотириста двадцять чотири) грн.42 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000(п`ять тисяч) грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.