Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/28857/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

14 жовтня 2026 року №520/28857/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у непідготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за нормами чинними станом на 01.01.2026, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), процентної надбавки за вислугу років та окладу за військове звання, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, премії у розмірі 390% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд, та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 основного розміру його пенсії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за нормами чинними станом на 01.01.2026, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), процентної надбавки за вислугу років та окладу за військове звання, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, премії у розмірі 390% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд, та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 основного розміру його пенсії.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що є отримувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка на час звернення до суду обчислена за довідкою відповідача № ФХ-125603/9849/С про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Указав, що з 29.01.2020, після скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, відновлено дію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у первісній редакції, за якою посадові оклади та оклади за військовим званням визначаються з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 визнано протиправним та нечинним рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, тому з 01.01.2026, коли прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень, у позивача виникло право на оновлену довідку. Зазначив також, що окремим дорученням Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд військовослужбовцям Збройних Сил України з 01.01.2026 встановлено надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65 відсотків та премію в мінімальному розмірі 390 відсотків посадового окладу, що, на думку позивача, є зміною розміру видів грошового забезпечення і підставою для перерахунку пенсії. Відповідач на адвокатський запит від 27.07.2026, надісланий 17.08.2026, відповіді не надав і нової довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не направив.

Ухвалою від 15 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/28857/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), відповідача зобов`язано надати суду копії всіх наявних доказів, що стосуються предмета спору.

28 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що за частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII пенсії перераховуються лише у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, тоді як станом на 01.01.2026 Кабінет Міністрів України рішення про підвищення грошового забезпечення не приймав, а посадові оклади та оклади за військовим званням визначаються з розміру 1762 гривні відповідно до пункту 4 постанови № 704 у редакції постанови № 481, законність якої, на думку відповідача, підтверджено постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24, що припиняє право позивача на перерахунок пенсії за довідкою про підвищене грошове забезпечення; послався також на постанову Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 640/11131/21. Указав також, що за пунктами 2, 3 Порядку № 45 довідка готується уповноваженим органом на підставі списків, складених головним управлінням Пенсійного фонду України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій, а такі списки щодо позивача не надходили. Окремо зазначив, що окреме доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд є відомчим внутрішнім розпорядчим документом тимчасового характеру, адресованим керівникам військових формувань для виплати грошового забезпечення у 2026 році, не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення і не породжує підстав для перерахунку пенсій, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а та постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 420/26816/21 і від 28.02.2023 у справі № 420/21377/21. Наголосив, що задоволення позову можливе лише за об`єктивної наявності порушення прав позивача, якого в цьому випадку немає.

Відповідно до частини 2 статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою, звільненою з військової служби у Збройних Силах України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням, виданим 06.12.2018, у якому органом, що здійснює пенсійне забезпечення, зазначено Міноборони, вид пенсії - за вислугу років. Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 11.10.2016.

ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі № 520/33643/25 складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку від 23.07.2026 № ФХ-125603/9849/С про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2023, що підтверджується копією цієї довідки та листом відповідача від 27.07.2026 № ФХ-125603/9894/С. За змістом позовної заяви на час звернення до суду пенсія позивача обчислена саме з показників цієї довідки.

27.07.2026 адвокатом Семенових Ольгою Станіславівною в інтересах позивача складено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, премії у розмірі 390 відсотків та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд. Запит надіслано відповідачу цінним листом з описом вкладення 17.08.2026 (накладна № 6106811129954).

Доказів того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подавало відповідачу список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом на 01.01.2026, із включенням до нього позивача, матеріали справи не містять, і на наявність такого списку позивач не посилається.

Стверджуючи про протиправну бездіяльність відповідача щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 43 Закону № 2262-XII також передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію державним органам. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Таким чином, підставою для перерахунку пенсії є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених законодавством, а обов`язок уповноваженого органу скласти довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії є похідним від виникнення такої підстави.

Повноваження відповідача як органу, уповноваженого видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби у Збройних Силах України, сторонами не заперечуються і підтверджуються тим, що саме відповідач склав довідку № ФХ-125603/9849/С станом на 01.01.2023, з якої обчислено пенсію позивача. Отже, позов пред`явлено до належного відповідача, а спір зводиться до того, чи виникла станом на 01.01.2026 підстава для складення нової довідки.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з частиною 4 цієї статті грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Щодо посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2026 суд зазначає таке.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) у первісній редакції передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 пункт 4 Постанови № 704 було викладено в редакції, за якою зазначені оклади визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Судовим рішенням від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Отже, у період з 29.01.2020 до 20.05.2023 як календарної дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 пункт 4 Постанови № 704 діяв у первісній редакції.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі - Постанова № 481) абзац перший пункту 4 Постанови № 704 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отже, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) замість розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, Кабінет Міністрів України запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військовим званням 1762,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема для «працездатних осіб - 3328 гривень».

Відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Питання про те, яка редакція пункту 4 Постанови № 704 застосовується під час оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії після набрання чинності Постановою № 481, вирішено судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, ухваленій у спорі щодо довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024. Судова палата дійшла висновку, що з огляду на визначені частиною третьою статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами «пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили» (пункт 45), а тому «пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин» (пункт 48).

Судова палата також зазначила, що «Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік» (пункт 49), і що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення «у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у 2024 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та право на перерахунок пенсії на її підставі» (пункт 51).

Відступивши від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25 (пункт 62), судова палата сформулювала висновок, що «до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн».

Цей висновок сформульовано щодо довідки станом на 01.01.2024, однак він повною мірою застосовний і до довідки станом на 01.01.2026, оскільки механізм правового регулювання є тим самим: прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2026 року встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», який є актом вищої юридичної сили, і саме ця величина за пунктом 4 Постанови № 704 у первісній редакції є розрахунковою для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням, тоді як стала величина 1762 гривні, запроваджена пунктом 2 Постанови № 481, цьому закону суперечить. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд не погоджується з позицією, за якою після ухвалення Верховним Судом постанови від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 під час оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481 з розрахунковою величиною 1762 гривні як чинна редакція. Цією постановою Верховний Суд вирішив спір за позовом до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481, скасував судові рішення попередніх інстанцій і відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що пункт 2 Постанови № 481, яким внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, вичерпав свою дію. Наслідком цієї постанови є лише те, що пункт 2 Постанови № 481 не визнано нечинним і він не втратив чинності за правилом частини 2 статті 265 КАС України, відповідно до якої нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Однак формальна чинність підзаконного акта не скасовує обов`язку суду, встановленого частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта закону України застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, у цьому випадку статтю 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Суд у цій справі не вирішує питання про законність чи чинність пункту 2 Постанови № 481, а лише не застосовує його у частині, що суперечить зазначеному закону, так само як це зробила судова палата у справі № 520/5814/24, ухваленій саме у спорі щодо довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка нагадала, що «суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи» (пункт 46). Такого ж підходу Верховний Суд дотримувався і раніше (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19). Від висновку судової палати у справі № 520/5814/24 щодо застосовної редакції пункту 4 Постанови № 704 для довідок для перерахунку пенсій Верховний Суд у порядку, встановленому статтею 346 КАС України, не відступав, а відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому суд керується саме висновком судової палати у справі № 520/5814/24.

Доводи відповідача про те, що постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 підтверджено законність Постанови № 481, а це припиняє право позивача на перерахунок пенсії за довідкою про підвищене грошове забезпечення, суд відхиляє. Предметом спору у справі № 320/29450/24 були дії Кабінету Міністрів України щодо прийняття Постанови № 481 і вимога зобов`язати його скасувати пункт 2 цієї постанови, а не оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Верховний Суд у цій постанові сам відмежував такі спори: зазначив, що у постановах, застосованих судами попередніх інстанцій, зокрема від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, «правовідносини є відмінними від правовідносин, які виникли у даній справі № 320/29450/24», указав, що у справі № 440/6017/21 спір виник у зв`язку з відмовою обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у підготовці і наданні до органу пенсійного фонду оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, і дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій «помилково ототожнили різні правовідносини». Висновку про відступ від правової позиції судової палати у справі № 520/5814/24 щодо застосовної редакції пункту 4 Постанови № 704 для довідок для перерахунку пенсії постанова від 16.07.2026 не містить.

З наведених підстав суд відхиляє і доводи відповідача про те, що з 2018 року Кабінет Міністрів України не приймав рішення про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, а тому підстав для перерахунку пенсії немає, з посиланням на постанову Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 640/11131/21. Збільшення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є зміною розміру видів грошового забезпечення, яка відбувається за пунктом 4 Постанови № 704 у первісній редакції, тобто за правилом, установленим самим Кабінетом Міністрів України, і окремого рішення Уряду не потребує. Саме так це питання вирішено судовою палатою у пункті 51 постанови від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, ухваленій пізніше за постанову, на яку посилається відповідач.

Не приймає суд і довід відповідача про відсутність списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Право на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення і похідний від нього обов`язок уповноваженого органу скласти довідку випливають зі статей 43, 51 і 63 Закону № 2262-XII, а процедура, визначена Порядком № 45, не може позбавити особу права, яке виникло на підставі закону. Частина третя статті 51 Закону № 2262-XII прямо передбачає проведення перерахунку пенсії з дати виникнення права на нього без обмеження строком, якщо його не проведено з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, тому відсутність списків, складення яких від позивача не залежить, не звільняє відповідача від обов`язку скласти довідку, коли підстава для цього виникла.

Довід відповідача про відсутність порушення прав позивача суд також відхиляє. Пенсія позивача на час звернення до суду обчислена з довідки станом на 01.01.2023, а неоформлення довідки станом на 01.01.2026 з розрахунковою величиною, встановленою законом на цю дату, позбавляє позивача можливості перерахунку пенсії, на який він має право за статтями 43 і 63 Закону № 2262-XII. Отже, порушення є реальним і стосується індивідуального права позивача.

Щодо надбавки за особливості проходження служби та премії відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд суд зазначає таке.

Підпунктом 1 пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою.

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу VI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

Згідно з пунктом 2 розділу XVI Порядку № 260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

З наведених норм випливає, що Кабінет Міністрів України у Постанові № 704 не встановив конкретних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, а визначив лише їх граничний або мінімальний розмір і надав керівникам державних органів право встановлювати їх у межах асигнувань, що виділяються на утримання, та фонду грошового забезпечення на відповідний рік. Рішення Міністра оборони України про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, доведені окремими дорученнями на відповідний рік, приймаються в межах цього права, залежать від наявного фонду грошового забезпечення і не є рішенням Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, з яким частина четверта статті 63 Закону № 2262-XII та пункт 1 Порядку № 45 пов`язують перерахунок призначених пенсій.

Судова палата у справі № 520/5814/24, оцінюючи окреме доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд, яким на 2024 рік було доручено встановити військовослужбовцям надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65 відсотків та премію, зокрема у розмірі 390 відсотків для визначених у ньому категорій військовослужбовців, дійшла висновку, що таке доручення «є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій» (пункт 69), і «не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» (пункт 70). При цьому судова палата послалася на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а, про те, що «встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оборони України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»» (пункт 72).

Окреме доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд, на яке посилається позивач, має таку саму правову природу: за змістом, викладеним у позовній заяві, ним на 2026 рік доведено до військових частин рішення Міністра оборони України про мінімальні розміри надбавки за особливості проходження служби (65 відсотків) та премії (390 відсотків). Отже, це доручення не є підставою для зобов`язання відповідача зазначити в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії премію та надбавку саме в цих розмірах, і доводи відповідача в цій частині є обґрунтованими. З цих же підстав суд відхиляє доводи позивача про те, що окреме доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд саме по собі є зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення у розумінні статті 43 та частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 300/1947/22, на рішення Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23 та на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 № 423/6682 висновку суду в цій частині не змінюють. Висновок щодо правової природи окремого доручення Міністра оборони України в контексті підстав для видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії сформульовано судовою палатою у справі № 520/5814/24 пізніше і з посиланням на висновок Великої Палати Верховного Суду, а лист структурного підрозділу Міністерства оборони України не є нормативно-правовим актом і не може встановлювати обов`язку, якого не передбачає закон. Розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які підлягають зазначенню в довідці, визначає уповноважений орган відповідно до законодавства, а позивач просить зазначити їх саме за окремим дорученням Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд.

Щодо вимоги про складання довідки «для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 основного розміру його пенсії» суд зазначає, що перерахунок пенсії та визначення дати, з якої він проводиться, за частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII належать до повноважень органу Пенсійного фонду України, який не є відповідачем у цій справі. Тому визначення в судовому рішенні щодо відповідача дати перерахунку пенсії позивача не є належним способом захисту, і в цій частині позов задоволенню не підлягає. Довідка, яку відповідач зобов`язаний скласти, призначена для перерахунку пенсії, а дату перерахунку визначає орган Пенсійного фонду України.

За змістом правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 464/5990/16-а та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19, протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу, посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.

Обов`язок відповідача скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 з посадовим окладом та окладом за військовим званням, обчисленими з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, виник у зв`язку зі зміною з цієї дати розміру зазначених видів грошового забезпечення. Відповідач мав змогу виконати цей обов`язок, однак такої довідки не склав, а у відзиві заперечує сам обов`язок її скласти. Отже, бездіяльність відповідача в цій частині є протиправною. Питання надання відповіді на адвокатський запит від 27.07.2026 предметом цього спору не є.

Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача і зобов`язання його підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, та процентної надбавки за вислугу років, обчисленої з урахуванням таких окладів. Таке зобов`язання відповідає прохальній частині позову і виходу за межі позовних вимог не становить.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 з посадовим окладом та окладом за військовим званням, обчисленими з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026. Водночас вимоги про зазначення в довідці премії у розмірі 390 відсотків та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд, а також про визначення в довідці дати перерахунку пенсії задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Судові витрати зі сплати судового збору позивачем не понесені, у зв`язку з чим розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у первісній редакції шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, та процентної надбавки за вислугу років, обчисленої з урахуванням таких окладів.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар