Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №353/1042/26 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1042/26

Провадження № 2/353/886/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мотрук Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник – адвокат Попроцька І.В., звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 02.10.2018 року шлюб між ними було розірвано. У шлюбі народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 06.02.2020 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області було видано судовий наказ, яким передбачено стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Після винесення судового наказу істотно змінилися економічні умови та витрати, необхідні для належного утримання дитини, зокрема зріс рівень споживчих цін, прожитковий мінімум та загальна вартість товарів і послуг, необхідних для забезпечення базових потреб, розвитку та навчання дитини. У зв`язку з віком дитини, її переходом до старших класів збільшилися витрати, пов`язані із забезпеченням її освітніх потреб. Зокрема, виникає необхідність у придбанні навчальних матеріалів, шкільного приладдя, додаткових матеріалів для опрацювання навчальної програми, а також інших засобів, необхідних для повноцінного навчання дитини. Окрім витрат, пов`язаних із навчанням, дитина потребує постійного забезпечення одягом, взуттям, харчуванням, медичними послугами, засобами особистої гігієни, шкільним приладдям, а також засобами для розвитку та дозвілля. Такі витрати мають регулярний характер та є необхідними для забезпечення належних умов життя, фізичного, освітнього та соціального розвитку дитини. Відповідачем здійснювалася сплата аліментів у визначеному судом розмірі, що фактично становить 1800 грн щомісячно. Просила змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми в сумі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно судового наказу, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області від 06.02.2020 року, на частину від доходу в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення нею повноліття.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Попроцька І.В. у судове засідання не з`явилися, однак від останньої 14.10.2026 року до суду надійшла заява у якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності та відсутності позивача (а.с. 39).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак 24.09.2026 року на адресу суду подав заяву про визнання позовних вимог, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає, проти зміни способу стягнення аліментів не заперечує. Вказав, що він сплачує аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 1800 грн. Окрім сплати аліментів у межах виконавчого провадження, належним чином та повною мірою виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання та всебічного розвитку дитини. Зокрема, бере активну та безпосередню участь у житті дочки, матеріально забезпечує її потреби, регулярно поповнює її картковий та мобільний рахунок, супроводжує дочку на медичні огляди та піклується про її здоров`я. Зазначив, що між ним та позивачем раніше не виникало жодних спорів щодо утримання чи виховання дитини, він ніколи не ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків. Просив розгляд справи здійснювати без його участі (а.с. 30-31).

10.09.2026 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що у сторін народилася одна дитина: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є малолітньою що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.07.2013 року (а.с. 8).

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 9).

Сторони з 12.11.2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 року було розірвано та місцем проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 було визначено місце проживання її матері ОСОБА_1 , що підтверджується копією рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 року, яке набрало законної сили 02.11.2018 року (а.с. 10-11).

Судовим наказом Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 06.02.2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітьої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 12-13).

Як вбачається із копії розрахунку із сплати алемінтів згідно судового наказу №353/76/20 від 06.02.2020 року відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 (а.с. 14).

Згідно копії довідки № 287 від 02.09.2026 року, яка видана Тлумацьким ліцеєм №1 Івано-Франківського району, Івано-Франківської області ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в 7-А класі Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (а.с. 15).

Відповідно до відомостей отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 492119521 від 31.08.2026 року, відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,3472 га з кадастровим номером 2621682000:05:001:0020, земельної дільнки площею 0,2597 га з кадастровим номером 2621682000:04:001:0008, земельної ділянки площею 0,0129 га з кадастровим номером 2610192001:25:002:0528, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 47,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , житловий будинок загальною площею 119,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 та 1/5 частку квартири за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 16-18).

Згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно вимог ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня становить 3512 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Верховного Суду від 28.05.2021 року у справі № 715/2073/20 зазначено, що «Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений.

Судом встановлено, що дочка сторін проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. При цьому, відповідач визнав позов у повному обсязі та раніше визначених аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є недостатньо для рівня життя необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дочки.

Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року по справі №759/10277/18 зазначив, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Тобто Верховний Суд вважає, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Крім того, відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При цьому суд зважає, що обов`язок з утримання дитини покладений на обох батьків.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З`ясувавши обставини, які згідно ст. 182 СК України враховуються при визначенні розміру аліментів, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом зміни способу стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання малолітної дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми в сумі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Докази, які б спростовували вищезазначений висновок суду щодо збільшення розміру аліментів, або докази неможливості відповідача оплачувати аліменти у більшому розмірі в матеріалах справи відсутні, та судом таких обставин не встановлено.

При цьому слід відкликати судовий наказ № 353/76/20 з Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Із врахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору, то з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у встановленому законодавством розмірі 1331 грн 20 коп.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 3, 27 Конвеції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року) ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 року, ст. ст. 182, 184, 192 СК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» та керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітної дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Стягнення розпочати з дня набрання рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати судовий наказ Тлумацького районного суду Івано-Франківської області № 353/76/20 з Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 14 жовтня 2026 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК