Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №352/1825/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1825/26

Провадження № 3/352/482/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст протоколів про адміністративне правопорушення:

Поліцейським відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Адамчуком М.І. 12 липня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

ОСОБА_2 12 липня 2026 року о 00 годині 30 хвилин в місті Тисмениця, вулиця Галицька, керувала автомобілем марки Audi A4 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився відповідно до встановленого порядку із використанням газоаналізатора драгер 6810, відповідно до тесту результат огляду 0,73 проміле. Таким чином, ОСОБА_2 порушила пункт 2.9а Правил дорожнього руху ( далі – Правила), затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Рух провадження

21 липня 2026 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Тисменицького районного суду та призначений до для розгляду по суті на 05 серпня 2026 року.

05 серпня 2026 року розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2026 року в зв`язку із неявкою ОСОБА_2

13 жовтня 2026 року ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась.

Стаття 130 кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до частини другої статті 268 кодексу України про адміністративні правопорушення НЕ належить до переліку статей, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи, що:

- ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом телефонограми, скерування повісток за місцем проживання, а також оголошенням про виклик на сайті судової влади України;

- ОСОБА_2 під час складення протоколу повідомлено, що протокол розглядатиметься Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області

-Вона своїм правом на надання пояснень та участь в судовому засіданні не скористалась, заяв про відкладення розгляду справи не надала

-її присутність при розгляді справи не є обов`язковою,

Суддя вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

3. Докази, досліджені під час судового розгляду:

3.1. Письмові докази:

Протокол про адміністративне правопорушення:

ОСОБА_2 12 липня 2026 року о 00 годині 30 хвилин в місті Тисмениця, вулиця Галицька, керувала автомобілем марки Audi A4 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився відповідно до встановленого порядку із використанням газоаналізатора драгер 6810, відповідно до тесту результат огляду 0,73 проміле. Таким чином, ОСОБА_2 порушила пункт 2.9а Правил

ОСОБА_2 ознайомлена із протоколом, про що свідчить її підпис, а також підтвердила отримання копії протоколу та правильність внесених про нього даних.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів

Згідно із текстом акту, проведення огляду пов`язано із виявленими ознаками сп`яніння, а саме запах алкоголя з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду – 0,77 %.

ОСОБА_2 зазначила, що із оглядом згоден, що засвідчив своїм підписом.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 липня 2026 року

Згідно із текстом направлення у ОСОБА_2 виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголя з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду – 0,77 %.

Тест № 11083 від 12 липня 2026 року, яким встановлено результат 0,73 %

Зобов`язання від 12 липня 2026 року до протоколу про адміністративне правопорушення, згідно із яким ОСОБА_2 зобов`язується не керувати транспортним засобом протягом 24 годин.

Декларація про відповідність мундштуків вимогам технічного регламенту щодо медичних виробів

Копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки

Згідно із текстом, свідоцтво чинне до 14 жовтня 2026 року. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.

Постанова про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП за фактом керування 12 липня 2026 року о 00 годині 30 хвилин в місті Тисмениця, вулиця Галицька, автомобілем марки Audi A4 державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом.

4.2 Відеозаписи

Відеозапис з відеореєстратора, на якому зафіксовано рух, зупинку автомобіля Audi A4 державний номерний знак НОМЕР_2 , а також вихід ОСОБА_2 з водійського сидіння

Відеозапис з бодікамери поліцейського

Відеозапис розпочинається із пропозиції поліцейського ОСОБА_2 , яка перебуває на водійському сидінні автомобіля, надати посвідчення водія.

На 03.50 запису поліцейський повідомляє ОСОБА_2 про наявність у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння.

З 06.40 відеозапису ОСОБА_2 проходить огляд на стан сп`яніння із застосуванням драгеру, результат якого становить 0,73, після чого ОСОБА_2 , повідомляє, що вона із результатом згідна та не бажає їхати до медичного закладу для проходження огляду.

В подальшому на відеозаписі зафіксовано роз`яснення ОСОБА_2 її прав, а також процедура складення протоколу та інших документів.

5.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) поняття „кримінальне звинувачення“, „кримінальне правопорушення“ мають „автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області., які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення, докази, які долучені до протоколу про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв`язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу, Судом самостійно не витребовувались та не досліджувались.

За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, а його винуватість у вчиненні цього правопорушення поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.

5.1 щодо належності і допустимості доказів

Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.

5.2 щодо керування транспортним засобом

Факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом підтверджується наступними доказами:

-Відеозаписами, на яких зафіксовано рух Audi A4 державний номерний знак НОМЕР_2 , а також вихід ОСОБА_2 з водійського сидіння;

-Постановою про притягнення ОСОБА_2 , до відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП за фактом керування тим самим автомобілем в той саме час та тому самому місці, як і в цій справі

-протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою в короткий проміжок часу після виявлення факту керування;

5.3 щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується:

-результатом огляду із застосування драгеру, згідно із яким у ОСОБА_2 результат 0,73 проміле;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголя з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці

-відеозаписом, на якому зафіксована процедура проходження огляду на стан сп`яніння із застосування приладу драгер та його результат – 0,73 проміле;

-протоколом про адміністративне правопорушення від 12 липня 2026 року, яким розпочато провадження в цій справі та який у відповідності до статті 251 кодексу України про адміністративне правопорушення Судля також оцінює в якості доказу, який Суддя, в сукупності з іншими дослідженими доказами, вважає його належним доказом;

5.4 висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 .

Таким чином, Суддею поза розумним сумнівом встановлено факт керування ОСОБА_2 12 липня 2026 року о 00 годині 30 хвилин в місті Тисмениця, вулиця Галицька автомобілем Audi A4 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння.

Вказаними діями ОСОБА_2 допущено порушення вимог частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

6.Щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений такий безальтернативний вид адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суддя вважає, що з огляду на характер і суворість стягнення, яке може бути застосовано до особи за статтю 130 КУпАП, правопорушення за цією статтею за своїм характером вважається кримінальним згідно з Конвенцією, а тому на особу поширюються гарантії права на справедливий суд, визначені статтею 6 Конвенції, в тому числі така складова, як принцип індивідуального характеру відповідальності, що може бути підставою для призначення за аналогією зі статтею 69 Кримінального кодексу Українибільш м`якого покарання, ніж зазначено в санкції статті.

Враховуючи небезпеку адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 , небезпеку можливості настання наслідків, Суддя вважає, що призначення стягнення в розмірі, меншому, від передбаченого санкцією статті, може мати місце у виключних випадках щодо обставин справи та характеристики особи, яка притягається до відповідальності.

В даному випадку відсутні такі виключні обставини справи, характеристики особи, а також обставини, що пом`якшують відповідальність, які б свідчили про можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено санкцією статті для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В зв`язку із викладеним, Суддя вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м`якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.

7.Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3228х0.2=665 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят)копійок.

Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО