Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №346/91/24 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/91/24

Провадження № 1-кп/346/204/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2023 року за №12023091180000945, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, одружену, не працюючу, не судиму, із середньою спеціальною освітою, на утриманні нікого не має,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

обвинувачена умисно не виконала рішення суду, що набрало законної сили.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.04.2023 року, ухваленим у цивільній справі № 346/5642/20, яке набрало законної сили 04.07.2023 року на наслідками апеляційного перегляду (залишено без змін), обвинувачену зобов`язано не чинити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , перешкод у користуванні польовою дорогою, яка слугує заїздом з вул.Мамутова в с.Товмачик Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області до належної йому земельної ділянки з кадастровим номером: «2623287201:01:001:0091», шляхом демонтажу (знесення) встановленого обвинуваченою самочинно на даному заїзді бетонного настилу-площадки.

Однак, обвинувачена, достовірно знаючи про наявність вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, та будучи ознайомленою із цим рішенням, умисно не виконала вказане судове рішення в зазначеній частині зобов`язального характеру, чим порушила п.9 ч.1 ст.129 Конституції України, який передбачає, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення, а також порушила ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнала та вказала, що у разі демонтажу вище вказаної бетонної площадки до господарства обвинуваченої, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не буде існувати іншого заїзду. При цьому на влаштування даного заїзду обвинуваченою раніше отримано відповідні дозволи та виготовлено необхідні документи. Таким чином, обвинувачена не погоджується із вказаним рішенням суду від 26.04.2023 року, хоча воно і набрало законної сили, та вважає, що суд при розгляді даного кримінального провадження повинен врахувати наявні в неї документи щодо спірного заїзду та надати їм оцінку, а також критично оцінити висновок земельно-технічної експертизи, які були предметами судової оцінки при розгляді вказаного цивільно-правового спору.

Однак, винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується такими, наданими стороною обвинувачення, доказами:

-копією рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.04.2023 року, ухваленим у цивільній справі № 346/5642/20. Цим рішенням обвинувачену зобов`язано не чинити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , перешкод у користуванні польовою дорогою, яка слугує заїздом з вул.Мамутова в с.Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області до належної йому земельної ділянки з кадастровим номером: «2623287201:01:001:0091», шляхом демонтажу (знесення) встановленого обвинуваченою самочинно на даному заїзді бетонного настилу-площадки (а.п.42-46);

-копією постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 04.07.2023 року, якою залишено без змін зазначене рішення суду першої інстанції від 26.04.2023 року, внаслідок чого останнє набрало законної сили 04.07.2023 року (а.п.47-52);

-копією виконавчого листа, виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 31.07.2023 року на виконання вказаного рішення від 26.04.2023 року, про зобов`язання обвинувачену не чинити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , перешкод у користуванні польовою дорогою, яка слугує заїздом з вул.Мамутова в с.Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області до належної йому земельної ділянки з кадастровим номером: «2623287201:01:001:0091», шляхом демонтажу (знесення) встановленого обвинуваченою самочинно на даному заїзді бетонного настилу-площадки (а.п.29,30);

- даними акту заступника начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Коломийський відділ державної виконавчої служби) ОСОБА_6 від 22.08.2023 року. В цьому акті зазначено, що рішення суду в частині зобов`язанння ОСОБА_4 (тобто обвинуваченої) не чинити ОСОБА_5 перешкод у користуванні вище вказаним заїздом до належної йому земельної ділянки шляхом демонтажу (знесення) встановленого обвинуваченою самочинно на даному заїзді бетонного настилу-площадки, не виконано (а.п.32);

-даними постанов заступника начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_6 від 22.08.2023 р. та 05.09.2023 р. про накладення на ОСОБА_4 як на боржника штрафів в розмірах 1 700 грн. та 3 400 грн . відповідно за невиконання вказаного рішення суду (а.п.33,35);

-даними протоколу огляду предмету від 24.10.2023 року з фототаблицями, з яких вбачається, що ОСОБА_4 як боржником не здійснено демонтаж (знесення) встановленого нею самочинно на даному заїзді бетонного настилу-площадки (а.п.36-41);

-показаннями допитаних в судових засіданнях свідків ОСОБА_5 (як стягувача), ОСОБА_6 (як державного виконавця, яка здійснювала примусове виконання вказаного судового рішення від 26.04.2023 року) та ОСОБА_7 як старости с.Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області. Вказані свідки чітко ствердили, що обвинувачена добровільно і без поважних причин не виконувала тривалий час зазначене судове рішення, у зв`язку із чим було вжито заходів до примусового виконання цього рішення в частині демонтажу вказаного бетонного настилу-площадки.

Таким чином, суд вважає правильною надану органом досудового розслідування кваліфікацію дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки обвинувачена умисно не виконала рішення суду, що набрало законної сили.

Доводи обвинуваченої про те, що вона не погоджується із вказаним рішенням суду від 26.04.2023 року, хоча воно і набрало законної сили, та вважає, що суд при розгляді даного кримінального провадження повинен врахувати наявні в неї документи щодо спірного заїзду та надати їм оцінку, а також критично оцінити висновок земельно-технічної експертизи, які були предметами судової оцінки при розгляді вказаного цивільно-правового спору, суд вважає такими, що суперечать основним засадам судочинства в Україні, та є не обгрунтованими.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої згідно зі статтями 66 та 67 КК України, органом досудового розслідування та судом не встановлено.

Суд також враховує особу винної, яка характеризується позитивно за місцем проживання, раніше не судима, на диспансерних обліках у психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, а саме у виді позбавлення волі на строк один рік та звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням на частини обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки це, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Необхідності застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного та, керуючись статтями 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

На підставі п.2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_4 такий обов`язок:

1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань

пробації.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення (ухвалення) вироку через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження.

Суддя:ОСОБА_1