Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №342/713/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/713/26

Провадження № 2/342/762/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Малик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029, ЄДРПОУ: 35234236) адвокат - Усенко Михайло Ігорович через систему "Електронний суд", звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1824139 від 07.06.2020 року у сумі 34018,84 гривень, сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень.

В обгрунтування позову зазначено, що 07.06.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 1824139 згідно з умовами якого відповідач отримав 6500 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі, визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідач для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті. На підставі реєстраційних даних інформаційно-комунікаційна система Кредитодавця здійснила реєстрацію Відповідача, створила обліковий запис та Особистий кабінет. Відповідач в Особистому кабінеті вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Перед перерахуванням коштів Кредитодавець здійснив верифікацію доданої Відповідачем банківської карти. Для отримання кредитних коштів Відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на Веб-сайті Кредитодавця. Після прийняття рішення надати кредит Відповідачу, Товариство надіслало в Особистий кабінет Відповідача проєкт Кредитного договору (оферта). Відповідач ознайомившись з умовами кредитування визначеними в проєкті договору підтвердив його підписання (акцепт). Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала Відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код Відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції Кредитодавця щодо укладення Договору про споживчий кредит. Електронна форма індивідуальної частини укладеного Кредитного договору розміщена в його Особистому кабінеті. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої Відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від Кредитодавця.

Відповідно до умов кредитного договору, 16.12.2020 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 56-МЛ від 16.12.2020 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 1824139 від 07.06.2020 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем. Сума заборгованості Відповідача становить 34018,84 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4936 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 28367,84 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 715 грн., заборгованість по штрафах/пені становить - 0 грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись умовами кредитного договору та положеннями чинного законодавства України, позивач просить суд хвалити рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задоволити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання. В задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.

29.06.2026 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечує проти позовних вимог у повному обсязі. Вказав, що позивач звернувся до суду з даним позовом у 2026 році. Проте, строк виконання зобов`язань за кредитним договором закінчився, а останній платіж чи будь-які контакти з фінансовою установою відбулися понад три роки тому. Таким чином, Позивачем пропущено встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності у три роки. Жодних дій, що переривають перебіг позовної давності (платежі, визнання боргу, підписання угод), ним за останні три роки не вчинялося. Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 256, 257, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 178, 182 ЦПК України, просив прийняти відзив до розгляду; застосувати позовну давність до позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія "Кредит Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"» відмовити повністю у зв`язку зі спливом позовної давності; розглядати справу № 342/713/26 за його відсутності.

Судове засідання 14.07.2026 року не відбулося, у зв`язку із тим, що що суддя згідно наказу №02-13/7/2026 від 15.06.2026 "Про надання відпустки Лідії Федів" перебувала у відпустці.

Судове засідання 18.08.2026 року відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

26.08.2026 через систему "Електронний суд" до суду представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ"- Усенко М.І. надав додаткові пояснення у справі, в яких просив прийняти Додаткові пояснення до розгляду. Позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Розгляд справи розглядати без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал».

Також 28.08.2026 через систему "Електронний суд" до суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ"- Усенко М.І. надійшло клопотання про витребування доказів, а саме просив витребувати у - АТ КБ «Приватбанк» (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1д , ЄДРПОУ: 14360570) інформацію про те чи було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 07.06.2020 року; інформацію про зарахування на банківську картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у розмірі 6500.00 грн. від ТОВ «Мілоан» згідно Кредитного договору №1824139 у період з 07.06.2020 по 14.06.2020 року.

31.08.2026 відповідач ОСОБА_1 через систему Електронний суд подав заперечення (на відповідь на відзив), на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України просив розглядати справу № 342/713/26 за його відсутності за наявними матеріалами. Відмовити ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у задоволенні клопотання про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк» від 28.08.2026 року. Позивач є професійним кредитором, мав понад 6 років для збору доказів, а дане клопотання є спробою затягнути процес та перекласти обов`язки доказування на суд. Звертає увагу суду, що його перебування за кордоном зумовлене трагедією -рідний брат загинув на війні під час захисту України. Наполяє на застосуванні наслідків спливу позовної давності (ст. 257, 267 ЦК України). Кредитний договір укладено понад 5 років тому, жодних платежів з 2020 року не здійснювалося, строк дії картки закінчився задовго до звернення позивача до суду. Просив у позові відмовити повністю.

Ухвалою суду від 15.09.2026 року в задоволенні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ"- Усенко М.І. про витребування доказів по справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Судове засідання по даній справі відкладено до 09:40 год 13 жовтня 2026 року.

24.09.2026 року через систему "Електронний суд" до суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ"- Усенко М.І. поступило клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

13.10.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких просив: 1. долучити ці додаткові письмові пояснення до матеріалів справи № 342/713/26. 2. Врахувати раніше поданий мною відзив на позовну заяву та викладені в ньому заперечення. 3. Перевірити достатність доказів фактичного надання кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача та обґрунтованості розрахунку заборгованості. 4. Надати належну оцінку кожній складовій заявленої до стягнення суми, зокрема процентам і комісії. 5. За результатами розгляду справи відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, в тому числі відзив на позовну заяву відповідача, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 06.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та заповнив Анкету-заяву на кредит №1824139.

07.06.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1824139 (індивідуальна частина), в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, за яким останній отримав кредит у сумі 6500,00 грн. (п. 1.2. договору) строком на 30 днів з 07.06.2020, дата повернення кредиту та сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 07.07.2020 (п.п. 1.3., 1.4. договору).

Згідно п.1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором (без врахування суми кредиту) складає 3445,00 грн. в грошовому виразі та 645,00 % річних. Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника складає 9945,00 грн. Комісія за надання кредиту - 715,00 грн, яка нараховується за ставкою 11.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом - 2730,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,40 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору).

Згідно п. 1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3 цього Договору.

Згідно п. 2.2.3 проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути припинено Товариством в односторонньому порядку.

Згідно п. 2.3.1 позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту.

Відповідно до п. 2.3.2 волевиявлення позичальника продовжити строк користування/ повернення кредиту та укладення угоди про це згідно п. 6.14 Правил підтверджується здійсненням ним відповідно платежу у спосіб визначений п. 2.5 Договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що у разі прострочення пзичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 договору з урахуванням угод про продовження строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню у розмірі 0.00 відсотків від суми невиконання грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором. Вказана пеня розраховуються по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимального можливого розміру визначеного цим пунктом.

Відповідно до додатку №1 до Кредитного договору №1824139 від 07.06.2020 Графік розрахунків, дата платежу 07.07.2020, сума кредиту 6500,00 грн., комісія за надання кредиту 715,00 грн., проценти 2730,00 грн., разом 9945,00 грн.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», ТОВ «Мілоан» підтверджує, що ОСОБА_1 з яким укладено договір №1824139 від 07.06.2020 ідентифікований ТОВ «Мілоан», Акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Z15526, який відправлено на номерт телефону НОМЕР_3 .

Відповідно до платіжного доручення 20967479 від 07.06.2020 платник: ТОВ «Мілоан», отримувач: ОСОБА_1 , сума: 6500 грн., номер рахунку НОМЕР_4 , призначення платежу: кошти згідно договору 1824139.

Підписанням договору відповідач підтвердив що він ознайомлений з усіма його істотними умовами, передбаченими вимогами чинного законодавства.

Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №1824139 від 07.06.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» проценти нараховані за період з 08.06.2020 по 07.12.2020. З наданих відомостей вбачається, що відповідач здійснював платежі по сплаті комісії та процентів за продовження кредиту по вказаному договору, тобто вчинив необхідні дії, передбачені п. 2.3.1 Договором та розділом 6 Правил для продовження строку користування кредитом.

Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором №1824139 від 07.06.2020, ОСОБА_1 , заборгованість станом на 14.04.2026 складає 34018,84 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 4936,00 грн.; заборгованість за процентами 28367,84 грн.; заборгованість за комісією за видачу кредиту 715,00 грн.

16.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №56-МЛ, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №56-МЛ від 16.12.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №1824139 від 07.06.2026 у загальній сумі 34018,84 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 4936,00 грн.; заборгованість за процентами 28367,84 грн.; заборгованість за комісією 715,00 грн, заборгованість за штафом/ пенею 0,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.02.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У силу ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та у постанові від 06.02.2019 у справі №175/4753/15-ц.

Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №761/1543/20, від 23.02.2022, у постанові від 19.01.2022 у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що 07.06.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №1824139, на суму 6500,00 грн.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується копією платіжного доручення 20967479 від 07.06.2020 платник: ТОВ «Мілоан», отримувач: ОСОБА_1 , сума: 6500 грн., номер рахунку НОМЕР_4 , призначення платежу: кошти згідно договору 1824139.

Більше того із копії відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №1824139 від 07.06.2020 вбачається, що відповідач здійснював платежі по сплаті комісії та процентів за продовження кредиту по вказаному договору, що також підтверджує факт існування та визнання ОСОБА_1 наявних у нього кредитних зобов`язань перед кредитодавцем, а тому заперечення відповідача про ненадання доказів, які б підтвердили факт надання кредиту, суд сприймає критично, оскільки факт часткового виконання договору не може свідчити про його неукладення.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування факту отримання кредитних коштів, а також обставин та доказів наданих позивачем.

Наявна у матеріалах справи копія платіжного доручення 20967479 від 07.06.2020, відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №1824139 від 07.06.2020 є належними доказами наявності заборгованості позичальника.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Відповідно до договору відступлення прав №56-МЛ від 16.12.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №1824139 від 07.06.2026 у загальній сумі 34018,84 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 4936,00 грн.; заборгованість за процентами 28367,84 грн.; заборгованість за комісією 715,00 грн, заборгованість за штафом/ пенею 0,00 грн.

За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорі, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Стосовно заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В ЦК України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальний.

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався й закінчився 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, п. 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Крім цього, у період дії карантину в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк якого неодноразово продовжувався та триває досі.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19 (який був чинний на день звернення до суду із позовом), відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені ст. 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Верховний Суд у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 727/4133/22 дійшов висновку, що загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

Як зазначено вище кредитний договір №1824139 (індивідуальна частина) між ОСОБА_1 та ТзОВ «Мілоан» укладений 07.06.2020. Строк повернення кредиту 07.07.2020. До суду із позовом позивач звернувся 18.06.2026.

З огляду на наведене, а також, ураховуючи, що з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на всій території України тривав карантин, а з 24 лютого 2022 року та на момент подання позивачем у цій справі позовної заяви про стягнення заборгованості (18.06.2026) в Україні вже діяв правовий режим воєнного стану, то відповідно до п. 12 та п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позивач не пропустив позовну давність, визначену в ст. 257 ЦК України, відтак підстави для відмови у позові, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4936 грн, комісії за надання кредиту в розмірі 715,00 грн та процентів за користування кредитом, в розмірі 28367,84 грн, у зв`язку з пропуском давності відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з відповідача, як боржника, заборгованості за вказаним договором за сумою боргу в розмірі 34018,84 грн, з яких тіло кредиту становить 4936,00 грн, заборгованість за процентами - 28367,84 грн., заборгованість за комісією - 715,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду з позовом позивачем ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція № 36476 від 12.06.2026). Оскільки судом задоволено позов, то з відповідача слід стягнути на користь позивача - 2662,40 грн судових витрат, понесених позивачем по сплаті судового збору.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, суд враховує наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу долучено копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" та адвокатським об`єднанням «Апологет», Акт №Д/25709 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026, з якого вбачається, що вартість наданої адвокатським об`єднанням «Апологет» послуги в даній справі становить 8 000,00 грн, а також детальний опис наданих послуг до Акту №Д/25709 від 14.04.2026 року.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження №14-38219) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171г19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Усенко М.І. юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що виходячи з співмірності заявлених вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі ст.ст. 526, 530, 610-612, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 4,12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ: 35234236, заборгованість за договором № 1824139 від 07.06.2020 у сумі 34018,84 грн (тридцять чотири тисячі вісімнадцять гривень 84 коп.), судовий збір у розмірі розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029, ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 13.10.2026.

Суддя: Федів Л. М.