Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №338/1504/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1504/26

Провадження №2/338/1309/26

12 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді Битківського Л.М.

з участю секретаря судового засідання Микитюк А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 09 березня 2013 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богородчанського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 17. У шлюбі у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подружні взаємини на початку спільного життя були хорошими, однак згодом вони розладнались. Було втрачено взаєморозуміння, зникла повага одне до одного, стали частими сварки, що призвело до згасання почуттів та емоційної відчуженості, їхні життєві принципи різняться. Фактично протягом останнього часу кожен живе власним життям, подружніх взаємин не підтримують, шлюб існує формально. Примирення та подальше спільне проживання вважає неможливим, це суперечитиме інтересам обох сторін, оскільки вони неодноразово свідомо робили кроки до зближення, відновлення стосунків, однак це завершувалось безрезультатно. Просила шлюб між розірвати.

Відповідач в судове засіданні не з`явився. До початку засідання подав відзив на позовну заяву у якому визнав вимогу позивачки про розірвання шлюбу. Вказав, що збереження сім`ї є неможливим. Підтвердив, що характер стосунків, який склався та існує на даний час між сторонами, виключає можливість збереження шлюбу. Намагання зберегти сім`ю виявились марними. Тому просив шлюб розірвати. Додатково відмітив, що твердження позивачки у позовній заяві про те, що діти після розірвання шлюбу залишаться проживати з нею не слід розцінювати як твердження про встановлений факт чи згоду на обмеження його батьківських прав. Предметом даного позову є виключно розірвання шлюбу, на розірвання якого він погоджується.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши встановлені конкретні обставини у справі, оцінивши надані сторонами пояснення, в сукупності із письмовими доказами, суд прийшов до висновку, що шлюб слід розірвати. Взаємини, що склались та існують між позивачкою та відповідачем на даному етапі життя, свідчать про відсутність бажання подружжя зберігати шлюб. Подальше спільне життя сторін, збереження сім`ї є неможливим та суперечить інтересам кожного з них. На даний час шлюб носить формальний характер, сторони разом не проживають.

Встановлено, що 09 березня 2013 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богородчанського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 17. У шлюбі у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на те, що обидві сторони наполягали на розірванні шлюбу, то, відповідно підстав для його збереження суд не встановив. Намір на розірвання шлюбу відповідає дійсній волі і дружини, і чоловіка.

Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо місця проживання дітей, слід зазначити наступне.

За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Так, у постанові від 15 січня 2020 року у справі N 200/952/18 (провадження N 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини, а саме, що згідно з частиною 1 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами. Тому дане питання в ході розгляду справи про розірвання шлюбу вирішене не може бути, оскільки предмет спору у даних справах різний, орган опіки та піклування, участь якого у вирішенні спору є обов`язковою, до справи не залучався, докази з приводу цих обставин сторони не подавали та судом не досліджувались, судовий збір за вирішення цих позовних вимог не сплачувався.

Сторонам слід роз`яснити, що вони вправі звернутися із вимогою про визначення місця проживання дітей у разі наявності спору до суду або ж до органу опіки та піклування, що відповідатиме вимогам ст. 161 СК України.

Понесені судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, ст. 24, 105, 110, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 12, 81, 141, 206, 259, 263, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований 09 березня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богородчанського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 17.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1331,20 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Л.М. Битківський