Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №338/1437/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/1437/26

Провадження №2/338/1267/26

13 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.

з участю секретаря Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23.12.2025-100002654 від 23 грудня 2025 року в сумі 15 270 грн 00 коп. та відшкодування судових витрат.

Позивач зазначив, що 23 грудня 2025 року сторони уклали кредитний договір в електронній формі на суму 3 000 грн, а 24 грудня 2025 року - додатковий договір про видачу другого траншу в розмірі 1 000 грн, унаслідок чого погоджена сума кредиту становила 4 000 грн. Дата остаточного повернення кредиту - 27 липня 2026 року. За умовами договору процентна ставка «Стандарт» становила 1 % на день протягом перших трьох розрахункових періодів, надалі застосовувалась ставка «Економ» - 0,5 % на день.

Відповідно до розрахунку позивача станом на 11 серпня 2026 року заявлена заборгованість становить 15 270 грн, з яких 4 000 грн - основна сума кредиту, 6 190 грн - договірні проценти, 1 080 грн - комісії, 4 000 грн - проценти за статтею 625 ЦК України. Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань з повернення кредиту і сплати інших платежів.

Крім того, позивач просив компенсувати сплачений судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на направлення відповідачу копії позову з додатками у розмірі 127 грн 38 коп. У позовній заяві повідомлено про намір надати докази витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, розмір таких витрат і підтвердні документи у досліджених матеріалах відсутні.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення на сайті "Судова Влада".

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що із поданих копій пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, акцепту та матеріалів до анкети вбачається, що 23 грудня 2025 року оформлено кредитний договір № 23.12.2025-100002654 в електронній формі. У документах зазначені дані відповідача, погоджені умови кредитування, банківська картка 4323-35XX-XXXX-6580 та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е688. Додатковий договір від 24 грудня 2025 року також оформлено з використанням одноразового ідентифікатора K934.

Ідентифікаційні дані позичальника, зазначені в електронних документах, узгоджуються з відомостями системи BankID НБУ, у тому числі щодо прізвища, імені, по батькові, РНОКПП і номера телефону. У сукупності ці матеріали дають підстави для висновку про оформлення сторонами електронного правочину, відповідно до статей 205, 207, 626, 638 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Додатковим договором від 24 грудня 2025 року загальну суму кредиту збільшено до 4 000 грн без зміни кінцевої дати повернення - 27 липня 2026 року. Погоджено комісію за надання першого траншу 270 грн та другого траншу 90 грн. Комісію за обслуговування визначено у розмірі 360 грн у кожному з другого та третього періодів. Таким чином, загальна заявлена комісія 1 080 грн складається з одноразової плати за надання кредиту 360 грн та платежів за обслуговування 720 грн.

Позивач подав розрахунок станом на 11 серпня 2026 року із щоденними даними про застосовану процентну ставку, накопичені проценти, комісії та проценти за прострочення. За цим розрахунком кредит не погашався. Фактичні платежі позичальника у його таблиці не відображено. Самостійний розрахунок договірних процентів суд здійснює виходячи з погоджених періодів та суми фактично виданих коштів.

За умови доведеної видачі 4 000 грн за перший день 23 грудня 2025 року нараховується 30 грн на перший транш 3 000 грн; за наступні 92 дні дії ставки 1 % - 3 680 грн (4 000 грн ? 1 % ? 92); за 124 дні з 26 березня до 27 липня 2026 року за ставкою 0,5 % - 2 480 грн (4 000 грн ? 0,5 % ? 124). Загальний результат становить 6 190 грн (30 + 3 680 + 2 480), що відповідає підсумку кредитора та не охоплює періоду після 27 липня 2026 року.

Відповідно до статей 509, 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином згідно з договором і законом, а позичальник зобов`язаний повернути фактично отриману суму кредиту та сплатити обумовлені проценти за користування ним.

Частинами четвертою та п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» установлено порядок розрахунку денної процентної ставки та її максимальний розмір. У договорі після збільшення суми кредиту денна процентна ставка визначена як 0,72 % (загальні витрати 6 260 грн 78 коп., кредит 4 000 грн, строк 216 днів) (п.12). Разом з тим дану ставку відсотків не можна механічно ототожнювати з окремими договірними ставками 1 % і 0,5 %, що змінюються за періодами кредитування.

Після спливу строку кредитування кредитор не вправі продовжувати нарахування договірних процентів за користування кредитом.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у справах № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, № 310/11534/13-ц від 04 липня 2018 року та висновку Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23.

Позивачем по справі заявлені 6 190 грн процентів розраховані до погодженої дати повернення 27 липня 2026 року.

Щодо комісії за надання кредиту суд враховує, що її визначено одноразово, в розмірі 9 % від кожного фактично виданого траншу (270 грн і 90 грн), заздалегідь зазначено в договорі та у графіку платежів.

Частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» включає комісії за надання кредиту до загальних витрат за споживчим кредитом. У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 наголошено на необхідності відрізняти одноразову плату за операцію видачі кредиту від умов про платність обов`язкового безоплатного інформування. Тому за доведеної фактичної видачі обох траншів підстави для відмови у стягненні погодженої одноразової комісії в розмірі 360 грн у суду відсутні.

Також, судом встановлено, що іншу правову природу має комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 720 грн.

Договір передбачає її автоматичне нарахування в кожному з двох періодів, незалежно від звернення відповідача за індивідуально визначеною додатковою послугою. Умови посилаються на інформаційну підтримку, доступ до особистого кабінету, можливість здійснення платежів, нагадування, відновлення пароля та консультації. Водночас доказів фактичного надання відповідачу самостійних платних послуг у відповідних періодах, відмінних від дій кредитодавця з видачі та обслуговування власної кредитної вимоги, не подано.

За частинами першою, другою статті 11 та частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» надання споживачу інформації про стан кредиту за його вимогою не частіше одного разу на місяць є безоплатним, а умови договору, що обмежують відповідні права, - нікчемними.

Висновки Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 вимагають оцінювати конкретний зміст і реальність додаткових послуг, за які нараховано періодичну комісію. Самого зазначення стандартних можливостей інформаційного сервісу та застереження про безоплатне щомісячне інформування недостатньо для підтвердження самостійної платної послуги, фактично наданої цьому позичальнику.

Враховуючи покладений на позивача статтею 81 ЦПК України обов`язок доведення підстав і розміру стягнення та відсутність доказів надання самостійних додаткових платних послуг, у стягненні 720 грн комісії за обслуговування належить відмовити. При цьому висновок щодо цієї комісії не поширюється на окрему комісію за фактичну операцію надання кредиту.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 4 000 грн, яка становить проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за прострочення грошових зобов`язань.

Однак пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення чи скасування звільняє позичальника за кредитним договором від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України. Обумовлення сторонами іншої, навіть підвищеної, ставки відповідальності не усуває дії наведеної імперативної норми.

Оскільки заявлені проценти за статтею 625 ЦК України нараховані за прострочення, що виникло у 2026 році під час дії воєнного стану, вимога про стягнення 4 000 грн за цією статтею задоволенню не підлягає.

Аналогічне застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відображено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі № 727/1033/21.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення 4 000 грн основного боргу, 6 190 грн договірних процентів та 360 грн одноразової комісії за надання кредиту - всього 10 550 грн. У стягненні 720 грн комісії за обслуговування та 4 000 грн за статтею 625 ЦК України - всього 4 720 грн, суд вважає за необхідне відмовити.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з платіжною інструкцією № СЦ00136041 від 19 серпня 2026 року ТОВ «Споживчий центр» сплатило судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За умови задоволення позову на 10 550 грн із 15 270 грн пропорційно належить компенсувати 1 839 грн 44 коп. (2 662,40 ? 10 550 ? 15 270).

Квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2208438 від 18 серпня 2026 року та описом вкладення підтверджено направлення копії позову з додатками відповідачу і витрати на такі необхідні для звернення до суду процесуальні дії в сумі 127 грн 38 коп., що складаються з вартості пересилання, друку і сервісного збору.

З урахуванням пункту 4 частини третьої статті 133, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України та пропорційного задоволення позову компенсації підлягає 88 грн 01 коп. (127,38 ? 10 550 ? 15 270). Віднесення поштових витрат до інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, узгоджується з підходом Верховного Суду, викладеним у додатковій постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 759/5806/20.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263–265, 280–284, 287–289, 354, 355 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1048, 1049, 1054 та пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 23.12.2025-100002654 від 23 грудня 2025 року в загальному розмірі 10 550 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп., з яких 4 000 грн 00 коп. - основний борг, 6 190 грн 00 коп. - проценти за користування кредитом, 360 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 839 (одну тисячу вісімсот тридцять дев`ять) грн 44 коп. судового збору та 88 (вісімдесят вісім) грн 01 коп. витрат на направлення копії позову відповідачу, разом 1 927 (одну тисячу дев`ятсот двадцять сім) грн 45 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів із дня вручення повного заочного рішення. Строк може бути поновлено також у разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження відповідачем обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня проголошення рішення. У випадках, передбачених статтею 354 ЦПК України, строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, а пропущений строк може бути поновлено.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Решетов