Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №520/29208/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року № 520/29208/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2026 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі також – ВДВС), у якій позивач, з урахуванням уточнень, просить:

1) визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 80811026, що полягає у невжитті передбачених статтями 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» заходів щодо порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі № 200/7614/25 в частині зобов`язання Головного управління ПФУ в Донецькій області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 , пенсії в розмірі, визначеному з урахуванням висновків суду;

2) зобов`язати державного виконавця вжити у виконавчому провадженні №80811026 передбачені статтями 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі № 200/7614/25 в частині зобов`язання Головного управління ПФУ в Донецькій області відновити нарахуванні та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі, визначеному з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішення суду не виконано в частині фактичної виплати пенсії, а державний виконавець, отримавши повідомлення боржника про недостатність фінансування, не здійснив належної перевірки об`єктивності наведених причин. На думку позивача, облік заборгованості не є виконанням рішення, яке прямо передбачає нарахування і виплату пенсії.

Ухвалою від 21 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

30 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачам надати суду відзив на позовну заяву.

05 жовтня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову, посилаючись на направлення вимог боржнику 04.08.2026 і 18.08.2026, отримання відповідей Пенсійного фонду, здійснений перерахунок пенсії, а також особливості бюджетного фінансування виплат за судовими рішеннями. Вважає, що відсутні підстави для накладення штрафу на боржника через наявність поважних причин невиконання рішення.

Дослідивши заяви по суті справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

08 грудня 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 200/7614/25, згідно якого зобов`язано Головне управління ПФУ в Донецькій області відновити з 01.09.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати, одержаної її чоловіком за роботу в зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, визначеним статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, виплатити суму недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.

20 квітня 2026 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 80811026 з примусового виконання виконавчого листа №200/7614/25, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 31.03.2026, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити з 01.09.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати, одержаної її чоловіком за роботу в зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, визначеним статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, виплатити суму недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.

Також винесені постанови про стягнення виконавчого збору, стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

04 та 18 серпня 2026 року державний виконавець з метою забезпечення своєчасного та повного виконання судового рішення направив боржнику вимоги про надання документально підтвердженої інформації щодо стану виконання виконавчого документа.

Листами від 24.04.2026 № 0500-0504-5/44279, від 06.08.2026 № 0500-0507-5/82483 та від 20.08.2026 № 0500-0507-5/86528 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило державного виконавця про здійснення перерахунку пенсії позивачу на виконання судового рішення та наявність заборгованості, яка станом на 24.04.2026 становила 122 957,82 грн, станом на 06.08.2026 та 20.08.2026 — 205 413,80 грн з урахуванням часткової виплати 1 948,00 грн. Невиплату заборгованості в повному обсязі боржник обґрунтував обмеженістю бюджетного фінансування та відсутністю належного нормативно-правового механізму здійснення відповідних виплат, водночас просив закінчити виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення. Згідно додатків, до листів було додано витяги з ІКІС ПФУ щодо облікованої заборгованості та здійснених виплат, а також рішення про перерахунок пенсії з 01.09.2025, 01.01.2026 та 01.03.2026.

Предметом спору є належність та достатність заходів, вжитих державним виконавцем під час примусового виконання судового рішення відповідно до статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

У відповідності до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником […].

Відповідно до частин другої та третьої статті 63 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання боржником рішення без поважних причин виконавець виносить постанову про накладення штрафу, в якій зазначає вимогу виконати рішення протягом десяти робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попереджає боржника про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За частиною другою статті 63 та частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII штраф застосовується за невиконання рішення без поважних причин.

Таким чином, перевірка виконання рішення є обов`язком виконавця, тоді як застосування штрафу потребує попереднього встановлення не лише факту невиконання, а й відсутності поважних причин такого невиконання. Для з`ясування цих причин виконавець повинен використовувати передбачені статтею 18 Закону № 1404-VIII повноваження щодо отримання необхідних відомостей та документів.

У постанові від 13.11.2025 у справі № 260/9788/23 Верховний Суд, розглядаючи позов стягувача до органу державної виконавчої служби, зазначив, що фактична відсутність фінансового забезпечення та неперерахування Пенсійним фондом України коштів територіальному органу можуть становити поважні причини невиконання рішення в частині виплати пенсії, за яких штраф не застосовується. Водночас у тій справі суди виходили з установлених обставин фактичної відсутності фінансування та оцінювали сукупність уже вжитих виконавцем заходів. Наведений висновок не означає, що будь-яке повідомлення боржника про брак коштів звільняє виконавця від обов`язку перевірити фактичні підстави такого повідомлення.

Постановою Верховного Суду від 10.09.2026 у справі № 320/51895/25 залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, якими постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 визнано протиправною та нечинною. За частиною другою статті 265 КАС України відповідний нормативно-правовий акт втратив чинність із набранням законної сили судовим рішенням, тобто 08.06.2026. При цьому питання законності здійснених до цієї дати виплат саме по собі не становить предмета цього спору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046, що набрала чинності 28.08.2026, внесено зміни до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157, зокрема щодо обліку та пропорційного розподілу видатків на виплату перерахованих за судовими рішеннями пенсій та погашення заборгованості за ретроспективними судовими рішеннями. Постановою № 1046 також передбачено відображення відповідної інформації у звітності Пенсійного фонду України.

Відповідачем не надано належних доказів проведення перевірки виконання судового рішення у строк, установлений частиною першою статті 63 Закону № 1404-VIII, після відкриття виконавчого провадження 20.04.2026, а також здійснення перевірки фактичних обсягів бюджетного фінансування, його використання та відповідних облікових даних, зокрема після 28.08.2026.

При цьому надані відповідачем матеріали не містять документів, які підтверджують фактичну відсутність у боржника бюджетних асигнувань або коштів, необхідних для виконання судового рішення, зокрема відомостей про обсяги виділеного фінансування та його використання. Долучені до матеріалів виконавчого провадження документи свідчать про здійснення боржником перерахунку пенсії та облік відповідної заборгованості, однак самі по собі не підтверджують наявності об`єктивних обставин, які унеможливлювали виконання судового рішення в частині виплати нарахованих сум.

Посилання відповідача на положення Постанови № 1046 є безпідставним, оскільки набрання нею чинності не звільняло державного виконавця від обов`язку здійснити перевірку виконання судового рішення в порядку, передбаченому статтею 63 Закону № 1404-VIII, протягом квітня–серпня 2026 року, тобто до набрання чинності зазначеною постановою.

Водночас з 28.08.2026 нормативний механізм виплат за судовими рішеннями змінився, що об`єктивно вимагало від виконавця актуалізувати перевірку причин подальшого невиконання рішення, зокрема з`ясувати включення стягувача до відповідного переліку, обсяг асигнувань та фактично проведені виплати.

Суд також враховує, що зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії не можна вважати повністю виконаним лише з огляду на проведення перерахунку й відображення боргу в інформаційній системі. Водночас у цій справі суд не визначає належний розмір пенсії, не переглядає правильність застосування постанов Кабінету Міністрів України № 1 та № 1778 до розрахунку пенсії і не підміняє собою суд, який ухвалив рішення у справі № 200/7614/25.

За частиною другою статті 77 КАС України обов`язок довести правомірність оскаржуваної бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належного і своєчасного виконання обов`язку перевірити фактичні причини невиконання судового рішення, у тому числі твердження боржника про відсутність фінансування. У цій частині оскаржувана бездіяльність є протиправною.

Щодо позовних вимог про зобов`язання державного виконавця вжити у виконавчому провадженні № 80811026 заходів, передбачених статтею 75 Закону № 1404-VIII, суд зазначає таке.

Положеннями статті 75 Закону № 1404-VIII визначено відповідальність боржника за невиконання рішення, що зобов`язує його вчинити певні дії. Водночас застосування передбачених цією статтею заходів відповідальності пов`язане із встановленням факту невиконання рішення без поважних причин, що підлягає перевірці державним виконавцем у порядку, визначеному статтею 63 Закону № 1404-VIII.

Отже, застосування до боржника заходів відповідальності є наслідком встановлення державним виконавцем відповідних обставин, а не самостійною дією, обов`язок вчинення якої виникає незалежно від результатів такої перевірки.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо невжиття належних заходів, передбачених статтею 63 Закону № 1404-VIII, питання наявності підстав для застосування відповідальності, передбаченої статтею 75 цього Закону, підлягає вирішенню державним виконавцем за результатами здійснення таких заходів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для окремого зобов`язання відповідача вжити заходів, передбачених статтею 75 Закону № 1404-VIII, оскільки питання їх застосування підлягає вирішенню державним виконавцем у встановленому законом порядку за результатами перевірки виконання судового рішення та встановлення наявності або відсутності поважних причин його невиконання.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи та наведене правове обґрунтування, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З огляду на звільнення позивача від сплати судового збору, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.05.2026 у справі №380/12099/25, щодо звільнення позивачів від сплати судового збору у справах цієї категорії, підстави для розподілу судових витрат у частині судового збору відсутні.

Разом з тим, позивачем заявлено клопотання про надання йому можливість подати докази розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи, протягом строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України.

Таким чином, клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов`язаних з розглядом справи буде вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення за умови подання позивачем відповідних доказів з цього питання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, 26, місто Харків, 61024, код ЄДРПОУ 45752470), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття належних заходів, передбачених статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», під час примусового виконання виконавчого листа № 200/7614/25, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 31.03.2026 у межах виконавчого провадження № 80811026.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вжити передбачених статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання виконавчого листа №200/7614/25, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 31.03.2026, у виконавчому провадження № 80811026.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Встановити ОСОБА_1 строк для подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат до 19 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Лазарєв В.В.