Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №520/19388/26
Суддя: Бідонько А.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 р. №520/19388/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_2 у виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги у зв`язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт, на підставі пунктів 1, 2, 3, підпункту 2 пункту 4, 5 наказу Міністра оборони України від 05.02.2018 року №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги”.
2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу відповідно до наказу Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги”.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що позивач не має права на отримання підйомної допомоги, оскільки у зв`язку з початком проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , позивач здійснив переїзд з військової частини НОМЕР_4 , яка розташована в АДРЕСА_3 до військової частини НОМЕР_2 , розташованої в АДРЕСА_4 , проте відповідач протиправно відмовив йому у виплаті підйомної допомоги у зв`язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт, на підставі пунктів 1, 2, 3, підпункту 2 пункту 4, 5 наказу Міністра оборони України від 05.02.2018 року №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги”.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_2 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що станом на момент прибуття в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 було призупинено військову службу та дію контракту, також Позивач не входив до чисельності Збройних Сил України, що означає, що останній не виконав одну з обов`язкових підстав для встановлення та нарахування військовослужбовцям підйомної допомоги, передбаченої Порядком №45, а саме: станом на момент переїзду проходить військову службу за контрактом. За таких обставин у Відповідача відсутні правові підстави для нарахування і виплати Позивачу підйомної допомоги.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що 19.08.2021 року ОСОБА_1 , уклав контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_5 про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 1(один) рік, що підтверджується Контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, який набрав чинності 28.09.2021 року. Згідно пункту 11-2 вищевказаного Контракту, строк контракту продовжено до оголошення демобілізації.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 19.02.2025 старший сержант ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 , у зв`язку з призупиненням останньому військової служби та дії контракту з 14.02.2025.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.03.2025 № 36-РС сержанту ОСОБА_1 продовжено військову службу з 05.03.2025 на підставі ухвали Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.02.2025 у справі № 534/422/25.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.03.2025 №66/нст ОСОБА_1 зараховано на військову службу до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
18.03.2026 року позивач подав рапорт до військової частини НОМЕР_2 з проханням виплатити підйомної допомоги за переїзд для подальшого проходження військової служби.
Листом військова частина НОМЕР_2 від 12.06.2026 року №940/21628 відмовлено позивачу у виплаті підйомної допомоги, з підстав того, що позивач не переїжджав до нового місця військової служби у зв`язку з призначенням на військову посаду, а прибув до військової частини на виконання ухвали суду.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті підйомної допомоги, позивач звернувся із зазначеним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 ст. 2 зазначеного закону встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Тобто регламентація порядку проходження військової служби здійснюється у тому числі спеціальними нормами законодавства, які є загальновідомим принципом та мають пріоритетне значення у порівнянні із загальними нормами права.
Згідно з ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби; 2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
Відповідно до пункту 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги затвердженого наказ Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 (далі - Порядок № 45) у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв`язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби.
За приписами пункту 2 Порядку № 45, право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає:
на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду;
на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;
на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.
Розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов`язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім`ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
Таким чином, право у військовослужбовця на отримання підйомної допомоги виникає безпосередньо на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду
Відповідно до пункту 3 Порядку № 45, виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.
Право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає: на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду; на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів; на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.
Розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов`язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім 'ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
Виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.
У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов`язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини).
Військовослужбовцям, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні відповідного командира, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється після призначення їх на посади та вступу до виконання обов`язків за посадами за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті.
Відповідно до приписів п. 12 Порядку № 45, наказ про виплату підйомної допомоги та добових на військовослужбовця та членів його сім`ї готується службою персоналу військової частини.
Згідно п. 13 Порядку № 45, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
Таким чином, із системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що право на підйомну допомогу виникає у зв`язку з настанням юридичних фактів, визначених ч. 3 ст. 9-1 Закону №2011-XII та п. 2 Порядку №45, зокрема для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду.
Підставою для її виплати є, зокрема, переїзд до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду під час проходження військової служби.
Спірним у даній справі є питання правомірності відмови відповідача у виплаті позивачу підйомної допомоги з підстав того, що позивач прибув до військової частини для продовження проходження військової служби на підставі ухвали Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.02.2025 у справі № 534/422/25.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.02.2025 у справі № 534/422/25 звільнено ОСОБА_1 , 26 листопада 1997 року у порядку передбаченого ч. 5 ст. 401 KK України від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушень передбаченого ч. 5 ст. 401 KK України.
Кримінальне провадження № 62025170010000420 від 14.02.2025 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов`язано командира військової частини НОМЕР_2 після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно призначити ОСОБА_1 на військову службу у військову частину НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу із наказу командира НОМЕР_6 окремої штурмової бригади безпілотних систем (по особовому складу) від 05.03.2025 № 36-РС сержанту ОСОБА_1 продовжено військову службу з 05.03.2025 та призначено діловодом відділення персоналу штабу, ВОС-901074А, на шпк «старший солдат». Підставою зазначено рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.02.2025 у справі № 534/422/25.
Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.03.2025 № 66/нст (п. 6.1) встановлює, що позивача зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення з 05.03.2025, призначено на посаду діловода відділення персоналу штабу на підставі наказу від 05.03.2025 № 36-РС, а також вважати таким, що справи та посаду 05.03.2025 прийняв і приступив до виконання посадових обов`язків.
Судом з до витягу з послужного списку встановлено, що з 05.03.2025 військову службу позивачу продовжено; з 05.03.2025 по 16.10.2025 проходив військову службу на посаді діловода відділення персоналу штабу в/ч НОМЕР_2 (наказ № 66/нсч від 05.03.2025).
Витяги з книги штатно-посадового обліку підтверджують перебування позивача на штатних посадах у в/ч НОМЕР_2 (діловод; згодом помічник начальника відділення персоналу; офіцер групи планування).
Отже, на дату виникнення права за п. 2 Порядку, затвердженого наказом МОУ від 05.02.2018 № 45, позивач уже був призначений на військову посаду, прийняв посаду та справи і приступив до обов`язків.
У наказі № 66/нст зазначено, що позивач прибув на виконання ухвали суду у розпорядження командира і одночасно призначений на посаду наказом № 36- РС та прийняв посаду 05.03.2025.
Суд зазначає, що п. 3 Порядку № 45 передбачено, що особам, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні командира, підйомна допомога виплачується після призначення на посади та вступу до виконання обов`язків.
Суд вважає, що в даному випадку спосіб прибуття (ухвала суду) не є елементом складу права на підйомну допомогу за ч. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядком № 45.
При цьому суд вважає, що наслідки призупинення за ч. 2 ст. 24 зазначеного Закону стосуються лише періоду до поновлення. На дату прийняття посади позивач уже проходив службу за контрактом у в/ч НОМЕР_2 , був зарахований на всі види забезпечення і виконував посадові обов`язки.
Накази від 16.10.2025 № 243 та від 19.02.2026 № 49 (переміщення на інші посади в межах тієї самої бригади) підтверджують безперервне проходження служби, але не скасовують первинне призначення та прийняття посади 05.03.2025 у зв`язку з переїздом з АДРЕСА_3 (в/ч НОМЕР_4 ) до місця дислокації в/ч НОМЕР_2 .
Отже, підставою для виплати підйомної допомоги є, зокрема, переїзд до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду під час проходження військової служби, а отже у позивача наявне права на отримання такої, однак відповідач протиправно відмовив у її нарахуванні та виплаті.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом обов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу відповідно до наказу Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги”
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії– задовольнити.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_2 у виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги у зв`язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт, на підставі пунктів 1, 2, 3, підпункту 2 пункту 4, 5 наказу Міністра оборони України від 05.02.2018 року №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги”.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу відповідно до наказу Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги”.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua