Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №520/25679/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р. №520/25679/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 12 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (далі – відповідач 1), у якій позивач просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність 12 РЕГІОНАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВО-ЛІКАРСЬКОЇ КОМІСІЇ, яка полягає у неналежному розгляді скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену довідкою ВЛК від 11.06.2026 року № 2026-0611-1302-3435-3, а саме у невжитті передбачених Положенням про військово-лікарську експертизу заходів для перевірки обґрунтованості оскаржуваної постанови, неврахуванні наявної медичної документації та результатів попередніх медичних оглядів, неусуненні розбіжностей у встановлених діагнозах шляхом проведення спільного огляду (консиліуму) та ненаправленні позивача на контрольне обстеження і повторний медичний огляд іншою ВЛК.

- Зобов`язати 12 РЕГІОНАЛЬНУ ВІЙСЬКОВО-ЛІКАРСЬКУ КОМІСІЮ повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену довідкою ВЛК від 11.06.2026 року № 2026-0611-1302-3435-3, якою його визнано придатним до військової служби за статтею 57 в графи ІІ Розкладу хвороб, із забезпеченням повного та всебічного вивчення наявної медичної документації, результатів попередніх медичних оглядів та висновків ВЛК, проведення спільного огляду (консиліуму) за участю відповідних медичних фахівців у зв`язку з наявними розбіжностями у встановлених діагнозах, а також вирішити питання щодо направлення ОСОБА_1 на контрольне обстеження та повторний медичний огляд до іншої ВЛК для об`єктивного встановлення фактичного стану його здоров`я та ступеня придатності до військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на розгляд комісії не надано медичних документів та не зазначено, яких саме медичних документів не вистачало, і не обґрунтовано, чому наявні документи не могли бути враховані. Вважає, що постанова ВЛК є протиправною та прийнятою з істотним порушенням порядку проведення військово-лікарської експертизи.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому заперечував проти доводів відповідача.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України.

IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.

11.06.2026 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 провела медичний огляд позивача, за результатами якого позивачу було видано довідку № 2026-0611-1302-3435-3. На підставі статті 57 в графи II його визнано придатним до військової служби.

11.08.2026 року позивач звернувся зі скаргою 12 Регіональної ВЛК. Він просив провести повторний (контрольний) військово-лікарський огляд із всебічним, повним та об`єктивним дослідженням наявних медичних документів, результатів попередніх військово-лікарських експертиз, а також фактичного стану здоров`я. За результатами такого огляду просив надати належну оцінку встановленого діагнозу. Просив скасувати висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлений довідкою військово-лікарської комісії від 11.06.2026 № 2026-0611-1302-3435-3, яким його визнано придатним до військової служби на підставі статті 57в графи ІІ Розкладу хвороб, як такий, що прийнятий без повного та всебічного дослідження медичних документів, із неправильним встановленням діагнозу та без належного медичного обґрунтування.

Листом від 13.08.2026 №4577 12 Регіональна ВЛК відмовила в задоволенні скарги. Зазначено, що на розгляд комісії не надано медичних документів, які підтверджують наявність захворювань на момент огляду. Отже, на момент медичного огляду, ступінь придатності за статтею 57в, графи II Розкладу хвороб — “Придатний до військової служби” винесений правомірно і обґрунтовано. Для проведення на теперішній час повторного медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби скаргу ОСОБА_1 - підстав немає.

Позивач, вважаючи, що відповідачем було вчинено протиправну бездіяльність, яка полягає у неналежному розгляді скарги позивача на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену довідкою ВЛК від 11.06.2026 року № 2026-0611-1302-3435-3, а саме у невжитті передбачених Положенням про військово-лікарську експертизу заходів для перевірки обґрунтованості оскаржуваної постанови, неврахуванні наявної медичної документації та результатів попередніх медичних оглядів, неусуненні розбіжностей у встановлених діагнозах шляхом проведення спільного огляду (консиліуму) та ненаправленні позивача на контрольне обстеження і повторний медичний огляд іншою ВЛК, звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів ( п. 1.2 розділу І Положення № 402).

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу ІІ Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Згідно п.2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Відповідно до пункту 6.10 глави 6 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

За змістом абзацу першого пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення № 402, постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Після закінчення визначеного терміну перебування на безперервному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із військового (цивільного) лікувального закладу /пункт 6.14 глави 6 розділу ІІ Положення № 402.

Надаючи правову оцінку твердженням позивача про невжиття відповідачем передбачених Положенням про військово-лікарську експертизу заходів для перевірки обґрунтованості оскаржуваної постанови, неврахуванні наявної медичної документації та результатів попередніх медичних оглядів, неусуненні розбіжностей у встановлених діагнозах шляхом проведення спільного огляду (консиліуму) та ненаправленні позивача на контрольне обстеження і повторний медичний огляд іншою ВЛК, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд зазначає, що позивачем не вказано, а судом не встановлено допущення відповідачем порушень процедури ухвалення постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленої довідкою ВЛК від 11.06.2026 року № 2026-0611-1302-3435-3.

Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.

Згідно п. 2.3 розділу І Положення № 402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Суд зазначає, що в даному випадку у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач скористався правом оскарження спірної довідки до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Збройних Сил України.

Ураховуючи викладене вище, оскільки позивач у позовної заяві не вказує на факти порушення процедури під час проходження ним ВЛК, а акцентує увагу саме на незгоді з медичними діагнозами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову .

Суд також ураховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат здійснюється за статтею 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (м. Харків,61058, код ЄДРПОУ 24983125) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Пасечнік О. В.