Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №500/1910/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1910/26

14 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 (далі – позивач), в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Наталія Петрівна, звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-1, або ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-2, або ІНФОРМАЦІЯ_3 ), Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-3, або Комісія з надання відстрочки), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-4, або в/ч НОМЕР_1 ) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та Відповідача-3 - Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не розгляду заяви Позивачу - ОСОБА_1 про оформлення йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 та Комісію з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити позивачу - ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлене протоколом №31 від 30.01.2026 року щодо скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

зобов`язати Комісію з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 поновити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №31 від 31.01.2026 року "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації та особливий період", в частині призову та направлення Позивача - ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) про зарахування Позивача - ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та звільнити з військової служби позивача - ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у заявах по суті справи вказує, що ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв`язку із здійсненням постійного догляду за ОСОБА_2 . Позивач належним чином реалізував вказане право на відстрочку від призову на військову службу. Однак рішенням комісії з надання відстрочки військовозобов`язаним при ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке оформлено протоколом №31 від 30.01.2026, скасовано раніше надану відстрочку позивачу у зв`язку із наявністю інших членів сім`ї першого ступеня споріднення, які можуть здійснювати утримання. Таке рішення відповідача-3 позивач вважає протиправними, оскільки його дружина, дочка ОСОБА_3 - ОСОБА_4 є військовозобов`язаною, а відповідно до нотаріальної заяви №1165 від 16.11.2024 року ОСОБА_2 обрала саме позивача з числа військовозобов`язаних осіб по догляду за собою. Враховуючи, що відстрочку від призову на військову службу позивачу скасовано протиправно, подальша процедура призову є також незаконною, а позивач підлягає звільненню з військової служби.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказує, що позивач не має права на відстрочку від призову на військову службу на підставі п. 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки згідно відомостей Державного акту цивільного стану громадян встановлено, що є інші працездатні члени сім`ї першого ступеня споріднення, а саме дочка ОСОБА_4 . При цьому заяви про те, що ОСОБА_3 що із числа військовозобов`язаних членів своєї сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обираює позивача до пакету документів для оформлення відстрочки не подано. Відтак, процедура призову на військову службу позивача здійснена відповідно до законодавства.

Відповідач-4 у поданому відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Обґрунтовуючи заперечення вказує, що після видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2026 №33 виникли нові правовідносини щодо проходження позивачем військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням № 1153. Оскаржуваний позивачем наказ є актом індивідуальної дії та одноразового застосування, а тому вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача, зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Тому між сторонами виникли нові правовідносини щодо проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням № 1153/2008. Даними актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов та про призначення до військової частини. Ці накази вже реалізовані, а тому, їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан.

Інші учасники справи правом на подання заяв по суті справи не скористались.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 22.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи та витребувано у відповідачів докази.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлено відповідачам 28-30.04.2026, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 12.05.2026 замінено неналежного відповідача Військову частину НОМЕР_2 на належного Військову частину НОМЕР_3 . Розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалу суду про заміну первісного відповідача належним відповідачем доставлено Військовій частині НОМЕР_3 22.05.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін до суду не звертались.

Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням комісії щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке оформлено протоколом №31 від 30.01.2026, скасовано раніше надану відстрочку ОСОБА_1 , який здійснює утримання догляд за тещею по причині того, що згідно нотаріальної заяви не вказано, що між двома військовозобов`язаними заявниця обирає свого зятя.

Про прийняте рішення позивачу доведено до відома повідомленням від 01.02.2026 №699.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.01.2026 №31 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_2 .

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2026 №33 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 01.02.2026.

Мотивувальна частина

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів позовної заяви суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII встановлено, зокрема, такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Абзацом 13 частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на час вирішення справи судом.

Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Також Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває на час вирішення спору судом.

Частиною першою статті 39 Закону №2232-XII унормовано, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 1 Закону №3543-XII унормовано, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно зі статтею 2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, частиною третьою статті 22 Закону №3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

При цьому, статтею 23 Закону №3543-XII визначений вичерпний перелік підстав для надання деяким категоріям військовозобов`язаних відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову або підпадають під умови відстрочки від призову, необхідно надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.

Зокрема, пунктом 13 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), який діє станом да день прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до пункту 2 Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Пунктами 3, 6 Порядку №560 визначено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

За правилами пункту 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Зокрема, для оформлення відстрочки на підставі п.13. ч.1 ст. 23 Закону №3543-XII військовозобов`язаний, серед іншого, повинен подати заяву особи з інвалідністю згідно з додатком 15 до Порядку №560 у якій вона підтверджує, кого саме обирає із числа військовозобов`язаних членів своєї сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Пунктом 63 Порядку №560 визначено, що військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

Зазначене вище свідчить про те, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.

Суд звертає увагу, що процес надання відстрочки від мобілізації регулюється Законом України №3543-XII і здійснюється до призову військовозобов`язаної особи на військову службу. У зв`язку з цим існує чітко визначений порядок дій, який має бути виконаний заздалегідь особою, що вважає, що вона має право на таку відстрочку.

Право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом. Реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 01.10.2024р. у справі №200/4189/22 та у справі № 160/10728/23.

Разом з тим, згідно з пунктом 65 Порядку 560 у разі втрати (зміни) підстав щодо надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний календарний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Пунктом 59 Порядку 560 визначено, що у разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Дослідивши документи, які подавалась позивачем для отримання відстрочки від призову на військову службу, суд встановив, що у нотаріально засвідченій заяві ОСОБА_3 стверджує і гарантує, що крім зятя ОСОБА_1 немає інших осіб, які б надавали їй допомогу, утримання в розумінні ст.ст. 55, 75, 198, 203 Сімейного кодексу України.

Однак, як видно з матеріалів справи, дружина позивача, дочка ОСОБА_3 - ОСОБА_4 також є військовозобов`язаною та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 .

Натомість, заяви згідно з додатком 15 до Порядку №560 про те, що для свого утримання (догляду) ОСОБА_3 із числа військовозобов`язаних членів своєї сім`ї першого ступеня споріднення обирає саме ОСОБА_1 , для оформлення відстрочки від призову на військову службу не подано.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку що спірне рішення про скасування раніше наданої позивачу відстрочки від призову на військову службу прийняте у відповідності з вимогами Порядку №560, а тому підстави для його скасування відсутні.

Оскільки на час призову на військову службу у позивача не було оформленої відстрочки, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги про скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.001.2026 №31 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу .

З урахуванням висновку суду про відсутність підстав для скасування наказу про призов позивача на військову службу, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2026 №33 в частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини та зобов`язання відповідача-4 звільнити позивача з військової служби та виключити його зі списків особового складу.

За таких обставин, не підлягають до задоволення позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача-3 оформити позивачу відстрочку від призову на військову службу.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

Судові витрати

Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративний позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

- ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 7801 Код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

- Комісія з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 НОМЕР_6 ).

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Головуючий суддя Юзьків М.І.