Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №751/2711/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/2711/25

Головуючий у першій інстанції – Діденко А. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1255/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мамонової О.Є.,

суддів Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Чернігівська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про захист прав споживачів,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі – ТОВ «ГК «Нафтогаз України», ТОВ «Нафтогаз України»), Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі – Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України»), Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі – АТ «ОГС «Чернігівгаз», АТ «Чернігівгаз»), в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив:

- визнати безпідставною суму заборгованості перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за спожитий природній газ у розмірі 25 771,09 грн;

- зобов`язати ТОВ «ГК «Нафтогаз України», АТ «Чернігівгаз» та Чернігівську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» списати ОСОБА_1 , власнику житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) суму заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 25 771,09 грн;

- стягнути з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на його користь безпідставно набуті кошти в сумі 25 771,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він за договором купівлі-продажу від 31.05.2023 набув у власність домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що до моменту придбання домоволодіння, ним був оглянутий будинок і 29.05.2023 зроблено фото лічильника газу, на якому відображено показник газового лічильника 24 768,28 куб.м. Після купівлі будинку, з метою підключення його до всіх комунікацій, він викликав працівників АТ «Чернігівгаз» для здійснення відповідних регламентних робіт, однак прийшовши на об`єкт, працівники АТ «Чернігівгаз» встановили вчинення порушення, передбаченого п.п 2 п. 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, а саме: несанкціоноване відновлення газопостачання, зрив монтажної пломби на відключаючому пристрої на вводі, внаслідок чого складено Акт про порушення №CN003784 в його присутності. Рішенням комісії з розгляду актів про порушення скасовано акт про порушення №CN003784 від 16.06.2023, вирішено необлікований об`єм природного газу не нараховувати, закрити нарахування по показникам 24 768,28 куб.м.

Указував, що за інформацією РКГ «Чернігівгаз» за адресою по АДРЕСА_1 газопостачання було припинено 19.06.2019, на момент припинення показники лічильника не зафіксовані, останні контрольні показники за вказаною адресою від 15.07.2019 – 21 529,44 куб.м.

Наголошував, що з 29.05.2023 до 16.06.2023 ним споживання природного газу за даною адресою не здійснювалось. Натомість показники лічильника змінилися в період з 15.07.2019 до 29.05.2023, з чого вбачається, що колишні власники будинку в цей період здійснювали несанкціоноване використання природного газу, не маючи на те права.

У той же час 10.08.2023 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» сформовано рахунок за спожитий позивачем газ за липень 2023 року, в якому визначено, що в липні 2023 року ОСОБА_1 спожито 3 238,84 куб.м та нараховано до сплати 25771,09 грн. При цьому газопостачання до будинку позивача відновлено у листопаді 2023 року після укладення відвідного договору, встановлення та опломбування лічильника газу.

Позивач з метою скасування заборгованості звертався до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», однак відповідачі перенаправляли його один до одного.

Посилався на те, що у період з листопада 2023 року він вчасно сплачує вартість природного газу та за його розподіл, ним чітко й належним чином виконуються зобов`язання за типовим договором постачання природного газу.

Аби не дозволити відімкнути його господарство від газопостачання він був змушений сплатити заборгованість, що обліковується за його адресою у сумі 25 771,10 грн. Наполягає, що ця заборгованість утворилась не з його вини, а сплачені ним кошти безпідставно набуті ТОВ «ГК «Нафтогаз України» і підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.03.2026 позов ОСОБА_1 до ТОВ «ГК «Нафтогаз України», Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» про захист прав споживачів – задоволено.

Визнано безпідставною суму заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за спожитий природній газ у розмірі 25 771,09 грн

Зобов`язано ТОВ «ГК «Нафтогаз України», Чернігівську філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» виключити з обліку по особовому рахунку, який використовується ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 25 771,09 грн.

Стягнуто з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в сумі 25 771,09 грн.

Стягнуто з ТОВ «ГК «Нафтогаз України», Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» солідарно судовий збір у сумі 1 211,20 грн на користь держави.

Стягнуто з ТОВ «ГК «Нафтогаз України», Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» солідарно судовий збір у сумі 1 211,20 грн на користь ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі АТ «ОГС «Чернігівгаз», уважаючи оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просить:

1. Скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог:

- про зобов`язання ТОВ «ГК «Нафтогаз України», Чернігівську філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» виключити з обліку по особовому рахунку, який використовується ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 25 771,09 грн.

- про стягнення з ТОВ «ГК «Нафтогаз України», Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» солідарно судового збору у сумі 1 211,20 грн на користь держави;

- про стягнення з ТОВ «ГК «Нафтогаз України», Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» солідарно судового збору у сумі 1 211,20 грн на користь ОСОБА_1 .

2. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до АТ «Чернігівгаз» у повному обсязі.

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції поклав на АТ «ОГС «Чернігівгаз» відповідальність за борг, що виник до набуття права власності позивачем, чим порушено принципи законності та цивільної відповідальності.

Відповідач зазначає, що АТ «Чернігівгаз» належним чином виконало свої обов`язки, зафіксувавши показники в акті контрольного огляду та передавши їх на інформаційну платформу Оператора ГТС. При цьому районний суд безпідставно поклав на нього обов`язок виключити з обліку заборгованість попередніх власників, що суперечить принципу індивідуальної відповідальності.

Наголошує, що в діях АТ «Чернігівгаз» відсутні ознаки протиправної поведінки, оскільки ним не нараховувався борг позивачу, а лише зафіксовано фактичні обсяги споживання за об`єктом позивача. Той факт, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виставив рахунок новому власнику є предметом спору між позивачем та постачальником, а не підставою для визнання дій оператора ГРМ незаконними.

За твердженням відповідача рішення суду першої інстанції порушує його права як добросовісного оператора ГРМ та не враховує законодавчо встановлені межі його обов`язків. Суд поклав на оператора ГРМ обов`язок списати заборгованість попередніх власників за спожитий природній газ, що фактично виходить за межі його правового статусу та функціональних повноважень.

Уважає, що позивач має право звернутися до попередніх власників з регресною вимогою, і це є законним механізмом відновлення порушених прав, без залучення оператора ГРМ до вирішення спору щодо чужих боргів.

В апеляційній скарзі ТОВ «ГК «Нафтогаз України» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на його ухвалення з порушенням норм процесуального та неправильним застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що постачальник проводив нарахування вартості спожитого споживачем природного газу не самостійно, а виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, у свою чергу діяльність з розподілу природного газу, зокрема, його облік та прийом показників лічильника газу до 30.11.2023 на відповідній території здійснювалась - АТ «Чернігівгаз», а з 01.12.2023 – Чернігівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Відповідач зазначає, що суму заборгованості у розмірі 42 971,26 грн, що обліковувалась до квітня 2025 року, було самостійно сплачено позивачем відповідно до даних про оплати від 07.04.2025, 07.04.2025 та 14.04.2025, на підтвердження чого, товариством було додано до відзиву на позовну заяву витяг з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» щодо нарахувань та оплат у вигляді роздруківки по особовому рахунку № НОМЕР_2 . Саме на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) спожитого природного газу споживачу і були виставлені рахунки. Іншої інформації щодо об`єму (обсягу) спожитого природного газу від оператора ГРМ до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не надходило.

Указує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що обсяг газу 3 238,84 куб. м (24 768,28 куб. м – 21 529,44 куб.м) у липні 2023 року було виставлено на інформаційну платформу оператора ГТС, на підставі якого ТОВ ГК «Нафтогаз України» виставлено рахунки позивачу.

Посилається на те, що ТОВ ГК «Нафтогаз України» не є оператором ГРМ та не надає позивачу послуг з розподілу природного газу, а отже є неналежним відповідачем за даним позовом, що є підставою для відмови у задоволенні позову у даній справі, що, у свою чергу, було проігноровано судом при винесенні оскаржуваного рішення. Предметом оскарження позивача є саме розрахунки обсягів спожитого природного газу, відповідно до яких проводилось нарахування оплати за поставлений позивачу природний газ, які, відповідно до норм чинного законодавства, формує оператор ГРМ.

Уважає, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів відсутності підстав нарахування товариством заборгованості у сумі 25771,09 грн за спожитий природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 (ЕІС-код 56XM41A71675119D) за відповідний спірний період.

Зазначає, що товариство не має повноважень здійснювати коригування фактичних обсягів природного газу, переданих оператором ГРМ на інформаційну платформу оператора ГТС, оскільки для здійснення перерахунку заборгованості за спожитий природний газ оператор ГРМ має провести відповідні коригування щодо фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу та відобразити їх на інформаційній платформі оператора ГТС для подальшого врахування постачальником – ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

В апеляційній скарзі Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільчі мережі України», зважаючи на незаконність, необґрунтованість оскаржуваного рішення суду, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, просить:

1. Скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог:

- про зобов`язання ТОВ «ГК «Нафтогаз України», Чернігівську філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» виключити з обліку по особовому рахунку, який використовується ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 25 771,09 грн.

- про стягнення з ТОВ «ГК «Нафтогаз України», Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» солідарно судового збору у сумі 1 211,20 грн на користь держави;

- про стягнення з ТОВ «ГК «Нафтогаз України», Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Чернігівгаз» солідарно судового збору у сумі 1 211,20 грн на користь ОСОБА_1 .

2. В іншій частині рішення залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районним судом неправильно визначено належного відповідача.

Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» самостійне товариство і не є правонаступником АТ «Чернігівгаз». Філія не має юридичного доступу до первинних записів АТ «Чернігівгаз» та повноважень змінювати будь які дані сторонньої юридичної особи.

Наголошує, що новий оператор ГРМ не відповідає за минулі борги попереднього оператора без доведеного переходу зобов`язань.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» Біжовець І. О. просить відмовити у її задоволенні, а рішення районного суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Позивач зазначає, що саме ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснює ліцензовану діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують природний газ для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №880 від 04.07.2017. Саме у цього суб`єкта обліковується заборгованість по постачанню природного газу за ним, саме цей суб`єкт надсилав йому вимоги про погашення заборгованості, саме на вимогу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» приїздили працівники суб`єкта, який надає послуги з розподілу газу для того щоб відімкнути його від мережі постачання природного газу, саме ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є володільцем його облікового запису, в якому міститься інформація щодо наявності заборгованості з постачання природного газу, і саме ТОВ «ГК «Нафтогаз України» уповноважена на виключення відомостей про наявність боргу по особовому рахунку, який використовується ним у розмірі 25 771,09 грн.

Указує, що договір купівлі-продажу від 31.05.2023, на підставі якого він набув у власність будинок, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні), окрім цього, пунктом 3.11 договору зазначено, що сторони стверджують, що заборгованість по оплаті комунальних та інших платежів за користування відчужуваним житловим будинком відсутня до укладання цього договору. Якщо стане відомо, що мала місце заборгованість по зазначеним платежам до укладання цього договору, то продавець зобов`язаний її сплатити, а тому на його думку вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України», сформульовані у претензіях про сплату 26 248,50 грн та 25 723,30 грн та скеровані до нього, як нового власника, є безпідставними.

Уважає, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами правову підставу виникнення саме в нього заборгованості в сумі 25771,09 грн, яку було відображено в рахунку за липень 2023 року, який сформовано 10.08.2023 та яку в подальшому було оплачено згідно квитанції до платіжної інструкції АТ «Ощадбанк» від 07.04.2025.

Наголошує, що заборгованість по газопостачанню виникла не з його вини, до нього не перейшли обов`язки щодо сплати цієї заборгованості, той факт що він фактично сплатив цю заборгованість не свідчить про те, що він визнав ці вимоги, а свідчить лише про те, що під час опалювального періоду він був поставлений перед вибором або зберегти тепло та можливість приготування їжі у власному будинку чи бути відрізаним від мережі газопостачання на невизначений термін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг та відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про захист прав споживача визначив відповідачами Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Чернігівську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз».

Суд першої інстанції розглянув справу по суті і задовольнив позов щодо всіх відповідачів.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільну процесуальну дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частини перша, третя статті 95 ЦК України).

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина четверта статті 95 ЦК України).

Підставою видачі такої довіреності є акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії як відокремленого підрозділу або представництва.

У ЦК України не встановлено спеціальних вимог стосовно довіреності керівника відокремленого підрозділу. Довіреність керівника філії як відокремленого підрозділу має комплексний характер, у ній може бути вказано доручення на виконання, у тому числі, процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже між керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи.

Ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництв недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Норма «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Виходячи з результатів аналізу наведених норм права філія як відокремлений підрозділ та представництво, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю і не можуть бути стороною у цивільному процесі, тому справи, в яких відповідачем виступає така філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі №760/32455/19, від 13 липня 2022 року у справі №593/98/21.

У справі встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) зареєстроване як юридична особа. У відомостях про відокремлені підрозділи юридичної особи вказана, зокрема, Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45355956).

ТОВ «Газорозподільні мережі України» участі у справі не брало, участь у справі брала виключно Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», судова кореспонденція направлялась в електронний кабінет в системі «Електронний суд» філії.

Отже, суд першої інстанції, розглянувши справу по суті, не врахував, що Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі.

Ураховуючи вищевикладене, встановивши, що Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» є відокремленим підрозділом та не є юридичною особою, не наділена цивільною процесуальною дієздатністю і не може бути стороною у цивільному процесі, колегія суддів дійшла висновку, що справа у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі.

Таким чином, апеляційна скарга Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживача - закриттю.

Щодо вирішення позовних вимог ОСОБА_1 ТОВ «ГК «Нафтогаз України», АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про визнання безпідставною заборгованості та зобов`язання списати суму заборгованості

Судом у справі встановлено, що за договором купівлі-продажу від 31.05.2023, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т. А., зареєстрованим в реєстрі за №534, ОСОБА_1 набув у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 16-19, 20).

15.06.2023 ОСОБА_1 шляхом підписання заяви-приєднання уклав з оператором ГРМ АТ «Чернігівгаз» договір з надання послуг з розподілу природного газу (для побутового споживача) (том 1 а.с. 212).

ОСОБА_1 є отримувачем послуг з постачання природного газу побутовим споживачам Особовий рахунок № НОМЕР_1 , ЕІС 56XM41А71675119D за адресою: АДРЕСА_1 . Заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за адресою: АДРЕСА_1 , підписана ОСОБА_1 16.01.2024 (том 1 а.с. 146).

16.06.2023 представниками АТ «Чернігівгаз» за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано порушення Кодексу ГРМ, а саме: несанкціоноване відновлення газоспоживання, зрив монтажної пломби на відключаючому пристрої на вводі, про що складено акт про порушення № CN 003784 за участю ОСОБА_1 . Акт підписано представниками АТ «Чернігівгаз» та ОСОБА_1 (том 1 а.с. 22-23).

16.06.2023 працівниками АТ «Чернігівгаз» складено акт про припинення газопостачання (розподілу природного газу) побутовому споживачу. Газопостачання припинено шляхом перекриття крану на вводі, знято згін, встановлено заглушку та опломбовано пломбою №R36792086 (том 1 а.с. 24).

За результатом розгляду акту про порушення № CN 003784 від 16.06.2023 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення по АТ «Чернігівгаз» ухвалено рішення за матеріалами справи №22 (м. Чернігів, пров. Широкий, буд. 15) необлікований об`єм природного газу не нараховувати, закрити нарахування по лічильнику з показниками /24768,28/м3, які були зафіксовані на дату складання акту про порушення №CN 003784 від 16.06.2023, про що свідчить копія протоколу №97 засідання комісії з розгляду актів про порушення по АТ «Чернігівгаз» від 26.07.2026 (том 1 а.с. 213-214).

За наданою АТ «Чернігівгаз» інформацією від 03.08.2023 за адресою: АДРЕСА_1 газопостачання було припинено 19.06.2019, на момент припинення показники лічильника не зафіксовані. Останні контрольні показники за вищевказаною адресою від 15.07.2019 - /21529,44/м3 (том 1 а.с. 25 – 26).

06.11.2023 представником АТ «Чернігівгаз» у присутності ОСОБА_1 складено акт про монтаж засобу вимірювальної техніки та підключено газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 38).

08.12.2023 на адресу проживання позивача: АДРЕСА_1 , ТОВ «ГК «Нафтогаз України» направлялась вимога про сплату заборгованості за спожитий газ в сумі 25 930,23 грн, на ім`я ОСОБА_2 (том 1 а.с. 29).

У відповіді ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 12.12.2023 на звернення ОСОБА_1 зокрема зазначено, що питання, пов`язані з розподілом природного газу та виконанням комплексу робіт з експлуатації систем газопостачання, проектування, будівництва та ремонту газових мереж на території Чернігівської області належить до компетенції Оператора ГРМ АТ «Чернігівгаз» (з 01.12.2023 – Чернігівська філія «ТОВ «Газорозподільні мережі України»), яка входить до Групи Нафтогаз та разом із тим, є окремим суб`єктом господарювання поза межами впливу ТОВ «ГК «Нафтогаз України». ТОВ «ГК «Нафтогаз України» проводить нарахування вартості спожитого газу на підставі остаточної алокації щодобових відборів по кожному окремо взятому побутовому споживачу, яка здійснюється Оператором газотранспортної системи на основі даних про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надається Оператором ГРМ, через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України» (том 1 а.с. 32-34).

У відповіді від 29.02.2024 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» рекомендовано ОСОБА_1 для вирішення питання щодо нарахувань обсягів спожитого газу за адресою: АДРЕСА_1 , звернутися до надавача послуг, а саме до оператора ГРМ – Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» (том 1 а.с. 35).

Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільчі мережі України» у відповіді від 04.03.2024 на звернення позивача зазначила, що відповідно до інформації, наданої попереднім Оператором ГРМ АТ «Чернігівгаз», за адресою: пров. Широкий, буд. 15, м. Чернігів, газопостачання припинено 19.06.2019, на момент припинення показники лічильника не зафіксовані. Останні контрольні показники за вищевказаною адресою від 15.07.2019 - /21529,44/м.куб. 16.06.2023 за даною адресою представниками Оператора ГРМ було складено акт про порушення та знято контрольні показники /24768,28/ м.куб. 26.07.2023 акт про порушення було розглянуто на комісії з розгляду актів про порушення по АТ «Чернігівгаз», та прийнято рішення: скасувати акт про порушення, необлікований об`єм природного газу не нараховувати, закрити нарахування по показникам /24768,28 м. куб., які були зафіксовані на дату складання акту про порушення №CN003784 від 16.06.2023. Обсяг газу 3 238,84 м.куб /24768,28 м.куб – 21529,44 м.куб. / у липні 2023 було виставлено на інформаційну платформу Оператора ГТС, відповідно до контрольних показників. Таким чином, попередній Оператор ГРМ проводив нарахування відповідно до фактично спожитих обсягів природного газу. Стосовно заборгованості за послуги постачання, роз`яснено право звернутися до постачальника, з яким укладено типовий договір постачання природного газу. За адресою АДРЕСА_1 , виставлені рахунки за розподіл природного газу перед Чернігівської філією ТОВ «Газорозподільчі мережі України» з грудня 2023 року по лютий 2024 року сплачені в повному обсязі, заборгованість не обліковується (том 1 а.с. 36-37).

10.05.2024 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» Біжовцю І. О. надіслано вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ в сумі 26 248,50 грн, яка виникла станом на 10.05.2024 (том 1 а.с. 30).

09.10.2024 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» Біжовцю І. О. надіслано вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ в сумі в сумі 25723,30 грн, яка виникла станом на 09.10.2024 (том 1 а.с. 31).

18.03.2025 ТОВ «ГК «Нафтогаз Укораїни» надіслано Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» та ОСОБА_1 повідомлення (доручення) на припинення (обмеження) газопостачання споживачу та пломбування вхідної запірної арматури, де вказано про необхідність здійснення заходів з припинення/обмеження розподілу природного газу споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у термін до 07:00 год. 08.04.2025, у зв`язку з нездійсненням оплати за спожитий природний газ та наявною заборгованістю (том 1 а.с. 69).

20.03.2025 ТОВ «Газорозподільні мережі України» надіслало повідомлення ОСОБА_1 про те, що 08.04.2025 Чернігівською філією ТОВ «Газородподільні мережі України» буде здійснено припинення газопостачання (розподілу) природного газу на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 68).

Відповідно до копії квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 07.04.2025, ОСОБА_1 здійснив платіжну операцію на суму 25 771,10 грн, на рахунок отримувача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (код отримувача 40121452), призначення платежу: оплата за газ, о/р НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 172).

До позовної заяви додано платіжні інструкції на підтвердження оплати по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (Чернігівська область). Призначення платежу: плата за спожитий газ від ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , за періоди: грудень 2023 року, січень 2024 року, березень – травень 2024 року, жовтень – грудень 2024 року, січень – лютий 2025 року (том 1 а.с. 39-52).

Відповідно до інформації ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за даними про фактичний місячний відбір природного газу, що надаються оператором ГРМ через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи по особовому рахунку № НОМЕР_1 , в графі «Об`єм споживання газу за даними оператора ГРМ» було спожито за період з червня 2023 року по квітень 2025 року - 5400,51 куб.м. природного газу на суму 42971,26 грн, з яких сплачено 42 971,26 грн (том 1 а.с. 147).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому такими учасниками є: споживач, виробник, виконавець. Виробник може бути одночасно і виконавцем.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець (підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги) зобов`язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Власність, відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України, зобов`язує; зокрема, за статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майно, тому за відсутності відповідної умови в договорі про відчуження нерухомого майна вимоги до нового власника про стягнення заборгованості за отриманими комунальними послугами попереднього власника є безпідставними.

У справі, встановлено, що ОСОБА_1 став власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 з 31.05.2023.

15.06.2023 ОСОБА_1 шляхом підписання заяви-приєднання уклав з оператором ГРМ АТ «Чернігівгаз» договір з надання послуг з розподілу природного газу (для побутового споживача).

16.06.2023 представниками АТ «Чернігівгаз» за участю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 складено акт про порушення № CN 003784.

26.07.2023 комісією з розглядів актів про порушення по АТ «Чернігівгаз» прийнято рішення скасувати акт про порушення, не облікований об`єм природного газу не нараховувати, закрити нарахування по показниках 24 768,28 куб.м, які зафіксовані на дату складання акту про порушення № CN 003784 від 16.06.2023.

При цьому встановлено, що за спірною адресою газопостачання було припинено ще 19.06.2019, останні зафіксовані контрольні показники від 15.07.2019 – 21 529,44 куб.м.

Спірний обсяг природного газу у розмірі 3 238,84 м куб. був визначений як різниця між показниками лічильника 24 768,28 м куб. та 21 529,44 м куб. та переданий оператором ГРМ для використання під час проведення розрахунків.

Разом із тим визначення оператором ГРМ відповідного обсягу природного газу саме по собі не є тотожним встановленню особи, яка має нести майновий обов`язок щодо його оплати. Для покладення на ОСОБА_1 обов`язку зі сплати відповідної заборгованості необхідно встановити наявність правової підстави для виникнення такого обов`язку саме у нього.

Як убачається зі змісту договору купівлі-продажу від 31.05.2023, на підставі якого позивач набув у власність житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , він не містить застережень про переведення боргу попередніх власників й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні). Навпаки у п. 3.11. договору сторони стверджують, що заборгованість по оплаті комунальних та інших платежів за користування відчужуваним житловим будинком відсутня до укладення цього договору, якщо стане відомо, що мала місце заборгованість по зазначеним платежам, до укладення цього договору, то продавець зобов`язаний її сплатити.

Отже, саме по собі набуття ОСОБА_1 права власності на домоволодіння 31.05.2023 не спричинило переходу до нього обов`язку зі сплати заборгованості за природний газ, яка виникла до набуття ним права власності.

Таким чином, навіть за умови існування заборгованості за спожитий природний газ до 31.05.2023, правові підстави для її стягнення з ОСОБА_1 як нового власника домоволодіння відсутні.

Колегія суддів зважає на те, що газопостачання до домоволодіння було припинено 19.06.2019, тобто задовго до набуття ОСОБА_1 права власності на будинок.

Доказів фактичного споживання природного газу ОСОБА_1 у період з 31.05.2023, коли він набув право власності на домоволодіння, до моменту фіксації показань лічильника матеріали справи не містять.

Навпаки, встановлені судом обставини свідчать про те, що показник 24768,28 м куб. зафіксований 16.06.2023, тобто через 16 днів після набуття ОСОБА_1 права власності на домоволодіння. Складений цього дня акт про порушення № CN 003784 у подальшому був скасований комісією АТ «Чернігівгаз», необлікований об`єм природного газу не нараховувався, а нарахування за показником 24 768,28 м куб. були закриті.

За таких обставин сам факт того, що показник лічильника був зафіксований уже після набуття ОСОБА_1 права власності на домоволодіння, не свідчить про споживання ним відповідного обсягу природного газу та не підтверджує виникнення у нього обов`язку щодо сплати спірної заборгованості.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає доведеним, що виникнення спірної заборгованості за спожитий природний газ не пов`язане з діями ОСОБА_1 та не є наслідком споживання ним природного газу після набуття права власності на домоволодіння.

Позивач не вчиняв правочинів щодо прийняття боргу з оплати послуг за газопостачання попередніх власників спірного домоволодіння. На позивача не може бути покладено обов`язок зі сплати заборгованості за послуги попереднім власникам, що нараховані до 31.05.2023, тобто до укладення ним договору купівлі-продажу квартири.

Правовідносини щодо функціонування ринку природного газу в Україні урегульовано положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексом газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила), Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 № 620, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 №46.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газосховища, оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор установки LNG, оптовий продавець, замовник, оптовий покупець, постачальник та споживач.

Згідно з Законом України «Про ринок природного газу» розроблено Кодекс ГРС, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Статтею 12 Законом України «Про ринок природного газу» передбачено правила постачання природного газу які, у разі підписання типового договору, діють між споживачем і постачальником.

Відповідно до положень Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу є діяльністю, яка полягає у реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі відповідного договору, тоді як розподіл природного газу є діяльністю з фізичного переміщення природного газу газорозподільною системою до споживача.

Отже, постачальник природного газу та оператор газорозподільної системи є різними суб`єктами ринку природного газу, які здійснюють різні за своїм змістом функції.

Як установлено судом, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виступає постачальником природного газу, саме ним обліковувалася спірна заборгованість, саме цим товариством ОСОБА_1 направлялися вимоги про її погашення та саме на користь цього товариства позивачем було сплачено 25771,09 грн.

За таких обставин саме ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є особою, яка пред`явила ОСОБА_1 до сплати спірну суму заборгованості та отримала від нього відповідні грошові кошти.

Доводи ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про відсутність у нього повноважень щодо коригування даних оператора ГРМ не можуть бути підставою для звільнення товариства від наслідків безпідставного покладення на позивача обов`язку зі сплати заборгованості, яка йому не належить.

Помилковими є посилання ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на те, що предметом оскарження є розрахунки обсягів спожитого природного газу, оскільки позивачем заявлено вимоги про списання суми заборгованості по оплаті за спожитий природний газ. Як вже наголошувалось вище комісією АТ «Чернігівгаз» був скасований акт про порушення № CN 003784, необлікований об`єм природного газу позивачу не нараховувався, а нарахування за показником 24 768,28 м куб. були закриті.

З огляду на встановлене, позовна вимога про визнання безпідставною суми заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за спожитий природний газ у розмірі 25 771,09 грн обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.

Оскільки спірна заборгованість за постачання природного газу обліковувалася саме ТОВ «ГК «Нафтогаз України», обов`язок щодо списання з особового рахунку ОСОБА_1 має бути покладений саме на цього відповідача.

АТ «Чернігівгаз» діяло у спірних правовідносинах як оператор газорозподільної системи. Його функціональні обов`язки у відповідній частині полягали у забезпеченні комерційного обліку природного газу, зокрема у фіксації показань засобу вимірювальної техніки, визначенні та передачі відповідної інформації про обсяги розподіленого природного газу для проведення подальших розрахунків.

Разом із тим АТ «Чернігівгаз» не є постачальником природного газу ОСОБА_1 , не обліковує за ним спірну заборгованість за постачання природного газу та не є отримувачем плати за природний газ, вартість якого включена до спірної заборгованості.

Сам факт передачі оператором ГРМ інформації про показники лічильника та відповідні обсяги природного газу не свідчить про виникнення у нього обов`язку щодо списання заборгованості за поставлений природний газ, оскільки така заборгованість обліковувалася саме постачальником.

Ураховуючи наведене, доводи апеляційної скарги АТ «Чернігівгаз» у частині відсутності підстав для покладення на нього обов`язку щодо виключення спірної заборгованості з обліку є обґрунтованими, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання списати з обліку по його особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) суму заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 25 771,0 грн є обґрунтованою та підлягала задоволенню за рахунок відповідача ТОВ «ГК «Нафтогаз України», у зв`язку із чим рішення суду в частині вирішення вказаних вимог підлягає залишенню без змін.

У задоволенні вказаних вимог до АТ «ОГС «Чернігівгаз» слід відмовити, оскільки саме ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є постачальником природного газу, за яким обліковувалася спірна заборгованість.

Щодо вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про повернення сплачених коштів

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Установивши, що ОСОБА_1 не набув статусу боржника за зобов`язаннями попереднього власника, а правові підстави для покладення на нього спірної заборгованості у розмірі 25 771,09 грн відсутні, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що сплачені позивачем на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» грошові кошти в зазначеному розмірі були отримані останнім без достатньої правової підстави.

Той факт, що позивач фактично сплатив спірну суму, не свідчить про визнання ним правомірності відповідної заборгованості чи про добровільне прийняття на себе зобов`язань попередніх власників.

Із встановлених обставин убачається, що сплата була здійснена ним з метою недопущення припинення газопостачання домоволодіння, тобто за обставин, коли несплата заявленої відповідачем заборгованості могла спричинити для позивача негативні наслідки, пов`язані з користуванням житловим будинком.

За таких обставин сплачені ОСОБА_1 кошти у сумі 25 771,09 грн підлягають поверненню ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відповідно до статті 1212 ЦК України.

Отже, рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих коштів у сумі 25 771,09 грн є обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.

У задоволенні відповідних вимог до АТ «Чернігівгаз» слід відмовити, оскільки саме ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є постачальником природного газу, за яким обліковувалася спірна заборгованість, та особою, яка отримала від ОСОБА_1 спірні кошти.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи вище встановлене, рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з проведенням нового розподілу.

У зв`язку із задоволенням позову лише до одного відповідача - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» саме з нього на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у суді першої інстанції у сумі 1211,20 грн, оплата якого підтверджена квитанцією (том 1 а.с. 177), а також у сумі 1211,20 грн. на користь держави, у зв`язку із тим що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги щодо захисту прав споживача.

У зв`язку із задоволенням апеляційних скарг АТ «ОГС «Чернігівгаз», Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, АТ «ОГС «Чернігівгаз» та Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» належить компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України по 1 816,80 грн кожному у відшкодування судових витрат за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» – задовольнити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2026 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про захист прав споживача та в частині розподілу судових витрат - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживача - закрити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про захист прав споживача – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 та на користь держави по 1 211,20 грн кожному у відшкодування судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Компенсувати Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 1 816 грн 80 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Компенсувати Чернігівській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 1 816 грн 80 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча О. Є. Мамонова

Судді Н. В. Висоцька

Н. В. Шитченко