Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №592/10977/26
Суддя: Шинкаренко А. І.
Справа №592/10977/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Зорік М. В.
Номер провадження 33/816/1592/26Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Лопаткіна О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 вересня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124, КУпАП,
у с т а н о в и л а:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.
Судом установлено, що 19 червня 2026 року о 20 год 45 хв по вул. Супруна, буд. 11 у м. Суми, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Nissan X-Trail" державний номерний знак НОМЕР_1 , у порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб "Mazda CX-5", державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить міжнародній організації "Save the Children International", унаслідок чого обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
У подальшому, в порушення вимог підпунктів "а", "є" пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої був, та до проведення уповноваженою особою медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння вжив алкогольні напої, а також відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку.
Зазначені дії водія ОСОБА_1 утворюють склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 вересня 2026 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення, передбаченого.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом, а тому він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Також стверджує, що диспозиція ч. 4 ст. 130 КУпАП не передбачає проходження огляду на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи відмову від такого огляду. Також доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за його участю працівниками поліції до протоколу не було надано.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що відмова суду першої інстанції у виклику заявлених працівниками поліції свідків, суд першої інстанції порушив його право на захист.
Посилаючись на положення ч. 2 ст. 62 Конституції України, ОСОБА_2 наголошує, що всі сумніви щодо доведеності його вини мають тлумачитися на його користь.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що про постанову судді дізнався через електронні сервіси, після чого 21 вересня 2026 року звернувся до суду із заявою про видачу її копії. З огляду на це просить поновити строк апеляційного оскарження як пропущений з поважних причин.
Позиція учасників апеляційного розгляду.
ОСОБА_1 та його захисник — адвокат Лопаткін О.В. — підтримали апеляційну скаргу й просили її задовольнити.
Пояснюючи обставини події, ОСОБА_1 зазначив, що 19 червня 2026 року близько 21 год їхав додому вул. Супруна. Коли почав паркуватися біля будинку, помітив, що бокове дзеркало його автомобіля складене. Перед цим дорогою додому він заїхав до магазину та придбав невелику пляшку коньяку, яку випив у салоні автомобіля після паркування. Згодом до нього підійшла дівчина й повідомила, що на вул. Супруна, 11 він зачепив дзеркалом інший автомобіль та залишив місце ДТП. ОСОБА_1 запропонував вирішити питання на місці, однак дівчина пояснила, що автомобіль їй не належить. Після прибуття працівників поліції та представниці власника автомобіля остання повідомила, що не може самостійно вирішити це питання, оскільки транспортний засіб належить благодійній організації. Працівники поліції склали протоколи про адміністративні правопорушення, проте ОСОБА_1 відмовився їх підписувати через незгоду з кваліфікацією його дій за ч. 4 ст. 130 КУпАП. Поліцейські вилучили в нього ключі від автомобіля, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повідомивши, що документи й ключі можуть бути передані члену сім`ї або автомобіль буде доставлено на спеціальний майданчик. Після прибуття дружини їй передали ключі та свідоцтво про реєстрацію автомобіля. ОСОБА_1 також пояснив, що не заявляв клопотань про виклик свідків у суді першої інстанції.
Щодо поновлення строку апеляційного оскарження зазначив, що брав участь у судовому засіданні, однак під час оголошення постанови був відсутній. Про її ухвалення дізнався із застосунку «Дія», після чого 21 вересня 2026 року звернувся до суду із заявою про видачу копії постанови.
Потерпіла в судове засідання не з`явилася, проте подала клопотання про проведення апеляційного розгляду за її відсутності.
Мотиви суду.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника - адвоката Лопаткіна О.В., перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З огляду на матеріали справи про адміністративне правопорушення та пояснення ОСОБА_1 про те, що він був присутній під час розгляду справи, однак не був присутній під час оголошення постанови, а про її ухвалення дізнався згодом та 21 вересня 2026 року звернувся до суду із заявою про видачу копії, апеляційний суд вважає за можливе поновити йому строк апеляційного оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 вересня 2026 року.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що, розглядаючи справу, суддя суду першої інстанції зазначених вимог дотримався та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 697667 від 19 червня 2026 року, складений та підписаний уповноваженою особою – поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Таран С.Л., стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначено про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, а також про його відмову від проходження медичного огляду у КНП СОР "ОКМЦСНЗ";
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 697641 від 19 червня 2026 року, складеним і підписаним уповноваженою особою - поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Таран С.Л., стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19 червня 2026 року о 20 год 45 хв за адресою: м. Суми, вул. Революції Гідності (Супруна), 11, на якій зафіксовано розташування транспортного засобу "Mazda CX-5", державний номерний знак НОМЕР_2 та механічні пошкодження автомобілів ("Mazda CX-5" — передньої лівої частини; "Nissan X-Trail" — бокової правої частини);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , який повідомив працівникам поліції, що 19 червня 2026 року в м. Суми по вул. Революції Гідності рухався на автомобілі "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_3 . О 20 год 45 хв під час руху він почув звук удару, подивився в дзеркало заднього виду та побачив, як водій автомобіля "Nissan X-Trail" державний номерний знак НОМЕР_1 під час руху здійснив дорожньо-транспортну пригоду з іншим транспортним засобом — "Mazda CX-5", державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований на узбіччі. Водій автомобіля "Nissan X-Trail" не зупинився, у зв`язку з чим свідок здійснив маневр повороту та почав слідувати за ним. Згодом водій повідомив, що не помітив, як зачепив дзеркало припаркованого автомобіля (при цьому водій був одягнутий у чорний спортивний костюм та чорну кепку);
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_4 , яка повідомила працівників поліції, що 20 червня 2026 року на вулиці Супруна, 11 в місті Суми вона дізналася від знайомих по телефону про те, що автомобіль "Mazda CX-5" державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за міжнародною організацією "Save the Children International", зазнав механічних пошкоджень. Під час огляду було виявлено пошкодження лівого бокового дзеркала. Працівники поліції повідомили їй, що інший водій залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та мав ознаки алкогольного сп`яніння;
- довідкою старшого інспектора з ОД відділу АП УПП в Сумській області ДПП Западні О., згідно з якою ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 16 лютого 2017 року;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано пояснення ОСОБА_1 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, залишення ним місця події та вживання алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди.
Зі змісту вказаних відеозаписів убачається, що 19 червня 2026 року о 20 год 45 хв працівники поліції прибули за викликом на вул. Супруна, буд. 11 у м. Суми, де на узбіччі дороги виявили припаркований автомобіль "Mazda CX-5", державний номерний знак НОМЕР_2 із явними механічними пошкодженнями дзеркала. Свідок ОСОБА_3 повідомив, що бачив, як водій автомобіля "Nissan X-Trail" державний номерний знак НОМЕР_1 зачепив бокове дзеркало припаркованого автомобіля, не зупинився та поїхав у бік проспекту Шевченка. Він одразу поїхав слідом за водієм та виявив його на вул. Революції Гідності. Отримавши цю інформацію, працівники поліції прибули на вказану свідком вулицю та виявили там описаний автомобіль, біля якого перебував ОСОБА_1 .
Останній не заперечував факту пошкодження ним автомобіля "Mazda CX-5" державний номерний знак НОМЕР_2 , але вважав їх несуттєвими, тому продовжив рух у напрямку дому. Вийшовши з власного автомобіля, він оглянув бокове дзеркало та легким натисканням повернув його в початкове положення. Працівники поліції повідомили останнього про наявність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, проти чого останній не заперечував. Під час складання протоколів про вказані адміністративні правопорушення працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або в найближчому закладі охорони здоров`я. Від проходження такого огляду останній категорично відмовився та повідомив, що керував автомобілем у тверезому стані, а алкогольні напої вжив після того, як припаркував транспортний засіб. На уточнювальне запитання працівників поліції, чи дійсно останній вживав алкоголь уже після того, як приїхав додому та після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 відповів ствердно.
Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки й склали стосовно нього протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.
Зазначені відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки містять відомості, які підтверджують обставини події адміністративних правопорушень, зокрема порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний та вживання ним, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відтак суд першої інстанції обґрунтовано взяв їх до уваги.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність наявних доказів для встановлення винуватості ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд апеляційної інстанції визнає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема послідовними та узгодженими показаннями свідка ОСОБА_3 , який безпосередньо спостерігав момент зіткнення транспортних засобів та здійснив переслідування останнього до місця його зупинки, де особисто з ним спілкувався, а тому міг візуально запам`ятати водія транспортного засобу, причетного до вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Також ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції на місці події (що зафіксовано на відеозаписах) особисто не заперечував факту керування автомобілем "Nissan X-Trail" у вказаний час та недотримання безпечного інтервалу, внаслідок якого було пошкоджено дзеркало припаркованого автомобіля "Mazda CX-5", пояснюючи це тим, що вважав пошкодження несуттєвими, а тому продовжив рух до місця проживання.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є способом захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції невірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 4 замість ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Аналіз положень статті 130 КУпАП свідчить про те, що частини перша та четверта цієї статті передбачають відповідальність за різні за своєю об`єктивною стороною та правовою природою адміністративні правопорушення.
Зокрема, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП охоплює випадки керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Натомість ч. 4 ст. 130 КУпАП є спеціальною нормою, яка встановлює відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, а також їх аналогів, або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння чи щодо вживання лікарських препаратів, або до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Таким чином, для кваліфікації дій за ч. 4 ст. 130 КУпАП ключовим і достатнім є встановлення факту вживання водієм алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди до проведення відповідного огляду, при цьому доведення факту перебування водія в стані сп`яніння безпосередньо в момент керування транспортним засобом чи під час вчинення дорожньо-транспортної не вимагається і не має правового значення для кваліфікації за цією нормою.
Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та відеофіксацією, ОСОБА_1 сам визнав факт вживання алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди, після чого відмовився від проходження огляду (як на місці, так і в медичному закладі). Оскільки його дії повністю утворюють об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого спеціальною нормою (ч. 4 ст. 130 КУпАП), доводи апелянта про неправильну кваліфікацію та відсутність доказів є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.
Щодо доводів про порушення права на захист у зв`язку з недопитом свідка апеляційний суд зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не заявляв клопотань про виклик і допит свідків у судовому засіданні. За таких обставин підстав вважати, що суд першої інстанції обмежив право ОСОБА_1 на захист, немає.
Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції в якості свідка було допитано працівника поліції, старшого лейтенанта поліції 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Сумській області ОСОБА_5 , який безпосередньо оформлював матеріали адміністративних правопорушень та здійснював фіксацію подій. Зазначений допит відбувся за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що повністю відповідає принципу змагальності та забезпечує дотримання прав учасника судового процесу.
Під час допиту свідок ОСОБА_5 надав послідовні та детальні показання щодо обставин виявлення правопорушень, а ОСОБА_1 мав процесуальну можливість поставити свідку всі необхідні запитання.
Відтак, посилання ОСОБА_1 на порушення права на захист є необґрунтованими.
Висновки апеляційного суду.
Суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та належним чином дослідив обставини, що мають значення для її вирішення.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильних по суті висновків суду.
За таких обставин суддя апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази та обґрунтовано визнав доведеним наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 36 КУпАП та меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП.
Істотних порушень закону, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено.
Таким чином, відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и л а:
Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 вересня 2026 року.
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua