Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №577/3843/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/3843/25Головуючий у суді 1-ї інстанції - Кравченко В. О.

Номер провадження 33/816/441/26Суддя-доповідач Рунов В. Ю.

Категорія 41 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 577/3843/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23.07.2025, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1

визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП,

установив:

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а справу повернути Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці, оскільки протокол складений з порушенням строків, визначених ст. 254 КУпАП, у протоколі не зазначено, які саме порушення вона допустила, зроблена в наказі помилка була виправлена іншим наказом, вона не є суб`єктом правопорушення.

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23.07.2025 ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, і на неї накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Згідно постанови судді, 16.05.2025 ОСОБА_3 , обіймаючи посаду начальника відділу кадрів та діловодства ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», не дотрималась своєї посадової інструкції та в наказі про звільнення інженера-конструктора ОСОБА_4 від 16.05.2025 № 1440 не вказала статтю КЗпПУ, яка є підставою для розірвання трудового договору.

Будучи відповідно вимог ст. 277-2 КУпАП своєчасно сповіщеними у встановленому законом порядку про дату і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_3 та її захисник Дерев`янко О. В. в судове засідання не з`явились, будь-яких клопотань від них про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність цих осіб, оскільки це не суперечить вимогам ст. 268, 271 і 294 КУпАП та судовій практиці ЄСПЛ, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі – Конвенція), «…не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання; Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець…» (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany); «…заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання…» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S. A. v. Spain); «…обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції…» (рішення від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України»); «…саме на національні суди покладено обов`язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні…» (рішення від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).

Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, здійснивши розгляд протоколу про адміністративне правопорушення № ПНС/СМ/13985/АА024649/П/ПТ від 27.06.2025, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що начальник відділу кадрів та діловодства ОСОБА_3 допустила порушення вимог законодавства про працю стосовно ОСОБА_4 , що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, крім протоколу, об`єктивно підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

- актом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 19.06.2026 № ПНС/СМ/13985/АА024649, згідно якого в наказі про звільнення ОСОБА_4 з ініціативи роботодавця не зазначена стаття КЗпП, на підставі якої звільнено працівника (а. с. 5);

- приписом про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/СМ/13985/АА024649/П, згідно якого ОСОБА_4 звільнено з порушенням ст. 40 КЗпП за відсутності факту системності невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами трудового розпорядку та без зазначення в наказі статті КЗпП, яка є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (а. с. 10);

- наказом ТОВ «Авіакон» № 1440 від 16.05.2025, згідно якого ОСОБА_4 звільнено 16.05.2025 за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, передбачених п. 4.3, 4.5 посадової інструкції ПІ №7-3-2-6-23, затвердженої наказом директора ТОВ «Авіакон» № 245 від 30.01.2023, п. 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТОВ «Авіакон», згідно ст. 147 КЗпП (а. с. 52);

- наказом ТОВ «Авіакон» № 1805 від 19.06.2025 про внесення змін до наказу від 16.05.2025 № 1440 «Про звільнення ОСОБА_4 », згідно якого ОСОБА_4 звільнено на підставі п. 14 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Оцінюючи наведені вище докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також їх достатності та взаємозв`язку для ухвалення відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 41 КУпАП настає за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами-підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи-підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного ЗУ «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Суб`єктом правопорушення є посадові особи, на яких законодавством покладено обов`язки з дотримання вимог законодавства про працю.

Згідно п. 1.1, 2.7, 2.17, 2.21, 2.27 Посадової інструкції ПІ № 6-3-1-23, затвердженої в. о. директора 31.05.2023 (далі – Інструкція), основними завданнями начальника відділу кадрів та діловодства є: контроль за виконанням наказів, розпоряджень, доручень та інших питань, пов`язаних з документообігом; організація та ведення загального діловодства. Обов`язки начальника відділу кадрів та діловодства: в межах своєї компетенції приймає участь у оформленні документів, пов`язаних з проведенням службових розслідувань та застосуванням заходів дисциплінарних стягнень; забезпечує розгляд заяв, прохань і скарг працівників підприємства з питань дотримання норм трудового законодавства; контролює організацію діловодства; повинен знати порядок оформлення приймання, переведення, переміщення, звільнення працівників.

Згідно наказу від 29.06.2023 № 1650 ОСОБА_3 обіймає посаду начальника відділу кадрів та діловодства ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» з 01.07.2023 (а. с. 13), тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що вона не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП не заслуговують на вагу і задоволенню не підлягають.

Суб`єктивна сторона правопорушення – це сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його негативних наслідків, зокрема вина, мотив, мета правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є вина, що виражається у формах умислу (прямого і непрямого) чи необережності (самовпевненості і недбалості).

Правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).

Є необґрунтованими і доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про недостовірність і недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, відповідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про вчинення правопорушення, у разі його оформлення, складається уповноваженою на те посадовою особою не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до відповідальності (ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП).

З огляду на викладене, протокол стосовно ОСОБА_3 відповідає приписам КУпАП, містить викладення місця, часу вчинення і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тощо, а також складений у встановлений законом строк.

Крім того, згідно вимог ч. 1 ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі і відповідно після надходження для розгляду до суду не може бути направлений для будь-якого дооформлення органу, посадова особа якого його склала, внаслідок доводи апеляційної скарги в цій частині також задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на вимогах КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених вище правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків.

Належна правова процедура – це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.

Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень на дотримання законодавства про працю чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративні правопорушення (інших процесуальних документів) тощо, суддя повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Враховуючи викладене, сукупність всіх фактичних обставин справи, здійснена апеляційним судом перевірка, безсторонній і неупереджений аналіз зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин ОСОБА_3 порушила вимоги законодавства про працю, так як будь-який наявний у справі сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.

Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23.07.2025 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а її апеляційну скаргу на цю постанову – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Рунов