Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №496/4411/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1901/26

Справа № 496/4411/26

Головуючий у першій інстанції Портна О. П.

Доповідач Прохоров П. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Прохорова П.А., секретаря судового засідання Гремалюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від

20.08.2026 року, по справі № 496/441 1/26 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

В провадження Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2026 року.

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір у сумі 665,60 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 19.05.2026 о 22 год 40 хв Одеська область, Одеський район автодорога Київ – Одеса БП Дачне 452 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря – нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком КНП ООМЦПЗ ООР № 001015 складеним 19.05.2026 року, чим порушив п. 2.9«а» ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 20.05.2026 о 00 год 50 хв, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_2 , по автомобільній дорозі М -05, Київ – Одеса на 452 км, в напрямку м. Київ, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців, неприродна блідість шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано на пвр 474571. Від керування транспортним засобом водій відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із оскарженою постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначену постанову суду, в якій вказує, що постанова суду 1-ої інстанції є безпідставною, необгрунтованою, такою, що винесена з порушеннями вимог чинного законодавства та без врахування усіх обставин справи, що є підставою для її скасування. Також зазначив, що на час подачі цієї апеляційної скарги повний текст оскаржуваної постанови відсутній, тому повний текст апеляційної скарги буде подано пізніше, а саме після отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

З огляду на викладені обставини, просить поновити апелянту строк на подачу апеляційної скарги; скасувати постанову Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях апелянта складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання апеляційного суду призначене на 12.10.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи не надав.

Як встановлено у ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд постанови судді у справах про адміністративне правопорушення здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

При цьому апеляційний суд враховує, що положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи, що апеляційним судом були вжиті всі можливі заходи для забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до суду, з метою розгляду справи в розумні строки, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності апелянта та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Надаючи оцінку доводам клопотання ОСОБА_1 1 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006, заява №23436/03 зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. The United Kingdom від 21.02.1975, серія A №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Разом із тим, ч.ч. 1 та 3 ст. 285 КУпАП передбачають, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був присутніми в судовому засіданні 20.08.2026, у якому за результатами розгляду справи про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП судом було прийнято судове рішення. Будь-які відомості про вручення чи направлення копії постанови від 20.08.2026 особі, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до приписів ч. 2 ст. 294 КУпАП, матеріали справи не містять.

Водночас, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».

У Рішенні Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 було сформульовано юридичну позицію, за якою законодавчо визначений механізм реалізації права на судовий захист, що включає в себе, зокрема, право на апеляційний перегляд справи, є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя; обсяг права на апеляційний перегляд справи, що визначається законом, має гарантувати особі ефективну реалізацію права на судовий захист задля досягнення цілей правосуддя, забезпечуючи захист інших конституційних прав і свобод такої особи.

Отже, враховуючи все вищенаведене, задля забезпечення реалізації права на судовий захист, що включає в себе, зокрема, право на апеляційний перегляд справи, апеляційний суд вважає зазначену обставину поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду 1-ої інстанції та доходить висновку про існування підстав для його поновлення.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

21.09.2026 року до Одеського апеляційного суду з Біляївського районного суду Одеської області надійшла справа про адміністративне правопорушення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2026 року, поданою 01.09.2026 року.

Станом на момент розгляду 12.10.2026 вищезазначеної апеляційної скарги ОСОБА_1 не доповнив подану ним апеляцію, тобто не виклав будь-яких обґрунтувань порушень вимог чинного законодавства судом 1-ої інстанції, які на думку апелянта, є підставами для скасування оскаржуваної постанови. Крім того, на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної постанови ОСОБА_1 зазначив, що на момент подачі апеляційної скарги не отримав повного тексту оскаржуваної постанови суду 1-ої інстанції.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує на те, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення додержався вимог ст.245, 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, позиція ОСОБА_1 , яка висловлена в апеляційній скарзі та його процесуальна поведінка, пов`язана з наведенням доводів про його незгоду з рішенням місцевого суду, які не підтверджені належними і достатніми доказами, та, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту на власний розсуд з метою уникнення відповідальності за вчинені правопорушення.

Інших істотних та переконливих доводів, які б свідчили про недопустимість доказів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки суду першої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд

постановив:

Поновити строк на апеляційне оскарження постанову Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2026 року - залишити без задоволення.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду П.А. Прохоров