Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №474/1241/25 — Миколаївський апеляційний суд

14.10.26

22-ц/812/1986/26

Провадження №22-ц/812/1986/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Миколаїв справа № 474/1241/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Лівінського І.В., Царюк Л.М..,

переглянувши в апеляційному порядку без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

до

ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Соколом Ф.Г., 24 червня 2026 року в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення складено 01 липня 2026 року,

у с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 11 квітня 2025року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1538-8100.

Зазначений кредитний договір разом із правилами відкриття кредитної лінії, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» він був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А2235, для підписання кредитного договору № 1538-8100, підтвердження ознайомлення з правилами, та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 18 000 грн. 00 коп.; строк кредитування 365 днів; базовий період - 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту; знижена ставка - 1,00% в день; стандартна ставка - 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладання договору та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

ОСОБА_1 на виконання умов договору не здійснила жодного платежу, у зв`язку з чим у неї утворилась кредитна заборгованість, яка станом на 22 жовтня 2025 року становить 63 984 грн. 80 коп., з яких: 18 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 34 264 грн. 80 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК - 9 000 грн. ; 2 700 грн. - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Посилаючись на зазначене, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило стягнути з ОСОБА_1 зазначену кредитну заборгованість.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1538-8100 від 11 квітня 2025 року, станом на 22 жовтня 2025року, в сумі 20 700 грн., з яких: 18 000 грн. - заборгованість за кредитом; 2 700 грн. - заборгованість за комісією за видачу кредиту. Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно частково задовольнив позов, застосувавши положення ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Законодавцем чітко визначено критерії для застосування пільги для дружин військовослужбовців, а саме:

- для дружин військовослужбовців, що були призвані за мобілізацією або із за призовом числа осіб резервістів: така пільга застосовується із моменту їх призову на військову службу за мобілізацією або призову із числа осіб призваних з резерву.

- для дружин військовослужбовців, що проходять військову службу на інших видах (включаючи військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом) – така пільга застосовується за період безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до листа Міністерства оборони України від 04.06.2025 № 220/9526, наданого Національному банку України, та роз`ясненню Міністерства оборони України пільга щодо ненарахування процентів за користування кредитом має надаватися на підставі наступного переліку документів:

-військовий квиток або посвідчення офіцера ;

-довідка за формою 5, згідно з додатком 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40 (зі змінами);

-витяг із наказу по особовому складу про призначення на посаду (для підтвердження виду військової служби, на якій перебуває військовослужбовець. У разі зазначення виду військової служби в довідці за формою 5 надання витягу із наказу (завіреної копії наказу) по особовому складу не обов`язкове);

-для учасників бойових дій додатково надається відповідна довідка про участь в бойових діях чи посвідчення про відрядження в зону бойових дій;

-для дружин/чоловіків військовослужбовців – документ про укладення шлюбу .

Оскільки вищевказаний перелік документів відповідачкою було надано частково, то право на пільгу встановити неможливо. Тобто, нарахування процентів за користування кредитом не здійснюється з моменту початку проходження військової служби за призовом під час мобілізації або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, а для інших військовослужбовців — з моменту їх безпосередньої участі у заходах, визначених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та протягом усього періоду перебування на військовій службі під час дії особливого періоду.

Таким чином, право позичальниці на застосування передбаченої законом пільги може виникнути виключно за умови надання належних та допустимих доказів, які підтверджують, що її чоловік належить до однієї з категорій військовослужбовців, визначених пунктом 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із зазначенням дати набуття ним відповідного статусу, а також факту проходження військової служби у період, за який позивачем були нараховані проценти за кредитним договором.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже справа розглядалась судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11 квітня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1538-8100 продукту «MiniKasa», за умовами якого (п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4) кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання йому грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку передбаченому договором, комісію за видачу кредиту та інші платежі. Мета отримання кредиту, тобто, мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника.

У п. 3.1 договору сторони визначили, що договір укладається ними у вигляді електронного договору, у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Розмір кредитного ліміту - 18 000 грн. 00 коп.; дата надання кредиту – 11 квітня 2025 року. Спосіб перерахування коштів у рахунок кредиту позичальнику: шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника з використання вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу (п.п. 4.1, 4.2, 4.6 договору).

Згідно з п.п. 4.7-4.13, 4.17, 4.20, п. 5.1 та п.п. 10.1-10.2, п. 12.3 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування ним та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Позичальнику може бути надана можливість користування кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту у межах програми лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов відповідної програми лояльності. При цьому у п.п. 10.1, 10.2 кредитного договору зазначено, що знижена процентна ставка 1,00% за кожен день користування кредитом до 180-го дня користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням до сумлінного виконання умов договору. Сплату процентів та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних базових періодів, та повернути отриманий кредит в останній день строку кредитування. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою, що становить: 1,0% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення договору; 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи із 181 дня дії договору і до закінчення строку його дії. Денна процентна ставка - 0,918%. Комісія за видачу кредиту - 15 % від суми виданого кредиту, нарахування якої здійснюється на суму виданого кредиту у день його видачі.

Строк кредитування - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту – 10 квітня 2026року (п. 4.14 договору).

Наслідки невиконання або неналежного виконання позичальником обов`язків за договором у виді процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено у розділі VІІІ договору.

Згідно п.п. 8.3, 8.4 договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії на строк понад 1 місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту у повному обсязі та сплати процентів за увесь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, та має право розірвати договір з своєї ініціативи, проінформувавши про це позичальника письмово за 30 днів.

Відповідно до п.12.1, 12.9 договору сторони визначили, що договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Позичальник даним підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п`ятої статті 7 ЗУ “Про фінансові послуги та фінансові компанії” та статтями 9, 25 ЗУ “Про споживче кредитування” на сайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансових послу без нав`язування її придбання.

Номер особистого електронного платіжного засобу позичальника, як НОМЕР_1 , вказаний у розділі 13 договору.

Договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2235.

Також 11 квітня 2025 року відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2235 підписано додатки до договору.

У довідці ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо перерахування суми кредиту № 1538-8100 від 11 квітня 2025 року видача коштів ОСОБА_1 за кредитним договором № 1538-8100 здійснювалася за допомогою платіжної системи EasyPay: видача кредиту у сумі 18 000 грн. мала місце 11 квітня 2025року на картку НОМЕР_1 .

У довідці ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 7/17228 від 29 жовтня 2025року товариство підтвердило успішність операції, згідно договору з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 02/06/20 від 01 червня 2020р оку - перерахування коштів за кредитним договором № 1538-8100 в сумі 18 000 грн. 11 квітня 2025року о 09:42 на карту НОМЕР_2 . ID платежу 1588482561.

З матеріалів справи вбачається, що договір №1538-8100 від 11 квітня 2025 року укладено в електронній формі, за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

З урахуванням положень ЗУ «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту його укладання.

Позивач просив стягнути заборгованість з ОСОБА_1 за кредитним договором у сумі 63 984 грн. 80 коп., з яких: 18 000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 34 264 грн. 80 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК - 9 000 грн. 00 коп.; 2 700 грн 00 коп. - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розмір нарахованої позивачем заборгованості по процентам за користування коштами не відповідає вимогам ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а нараховані проценти на підставі ст. 625 ЦК України - п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «!Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

В суді першої інстанції відповідачка надала довідку № 1/53/484 від 29 травня 2026 року про те, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій академії, та з 25 травня 2022року до теперішнього часу проходить військову службу за контрактом у ЗСУ; військовий квиток НОМЕР_3 на ОСОБА_2 , у якому наявний запис про те, що на підставі наказу Верховного головнокомандувача ЗСУ від 22 лютого 2022 року він призваний на військову службу за призовом осіб з числа резервістів в особливий період до ЗСУ та записи про видачу мобілізаційного розпорядження 25 лютого 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 і зарахування ОСОБА_2 вказаної дати до списку військової частини.

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 воно видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області в тому, що 24 вересня 2011року про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за результатами реєстрації якого дружині присвоєно прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Отже відповідачка, як дружина військовослужбовця, який був призваний на військову службу за призовом осіб з числа резервістів в особливий період, - під час особливого періоду звільнена від сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені.

Щодо стягнення процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України слід зазначити, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для їх стягнення.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, на час дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність застосування судом першої інстанції положень ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» спростовуються викладеним вище.

Оскільки судом першої інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи і застосовано норми матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а заочне рішення першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» залишити без задоволення.

Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: І.В.Лівінський

Л.М.Царюк

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2026 року.