Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №490/5525/25 — Миколаївський апеляційний суд

14.10.26

22-ц/812/2063/26

Провадження №22-ц/812/2063/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Миколаїв

справа № 490/5525/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Базовкіної Т.М.., Лівінського І.В.,

переглянувши в апеляційному порядку без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»

до

ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , поданою її представником Хворост Дарією Михайлівною,

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва, ухвалене суддею Чернявською Я.А., 21 травня 2026 року в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення складено 09 липня 2026 року,

у с т а н о в и в:

У липні 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 19 квітня 2021року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 502430335 на суму 6500 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9A68N. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 19 квітня 2021 року відповідачці на її банківську карту № НОМЕР_1 кошти у розмірі 6500 грн.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

30 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №3009/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Посилаючись на зазначене, ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 23597 грн 50 коп., яка складається з: 6499 грн 90 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 17097 грн 60 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Крім того, позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 23 597 грн 50 коп. Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – Хворост Д.М., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення процентів, нарахованих понад строк кредитування та ухвалити нове, яким частково задовольнити позов, стягнувши з ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 9151 грн 90 коп., яка складається з тіла кредиту – 6499 грн 90 коп. та процентів у межах строку кредитування – 2652 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції задовольняючи позов неправомірно виходив з того, що умовами договору (пункти 1.3, 1.4, 1.7, 1.10) передбачено механізм продовження строку користування кредитом та нарахування процентів після закінчення дисконтного періоду, а тому наданий позивачем розрахунок відповідає умовам договору. Такий висновок суду ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та зроблений без урахування усталеної практики Верховного Суду. Строк кредитування є вичерпно визначеним договором. Пункт 1.2 - кредит надається строком на 30 днів (дисконтний період). Це єдиний чітко названий строк кредитування у договорі.

Позивач подає п. 1.7 (користування після дисконтного періоду як відкладальна обставина за ст. 212 ЦК) як підставу нараховувати проценти далі. Але за своєю природою це регулювання наслідків прострочення, а не продовження строку правомірного користування. Позичальник, який не повернув кредит на 31-й день, - це боржник, що прострочив, а не особа, яка «далі правомірно користується».

Доказів пролонгації (продовження) строку кредитування матеріали справи не містять. Пунктом 1.3 договору передбачено, що дисконтний період може бути продовжений позичальником шляхом сплати всіх фактично нарахованих процентів за умови активації відповідної функції в особистому кабінеті або через термінали самообслуговування партнерів кредитодавця.

Тобто продовження строку кредитування є не автоматичним наслідком прострочення, а окремою дією позичальника, яка потребує доказування. Позивач як особа, що посилається на факт продовження строку кредитування та на цій підставі вимагає стягнення процентів за понад чотиримісячний період (з 19 квітня 2021 року по 20 липня 2021 року), зобов`язаний був довести цю обставину. Проте матеріали справи не містять жодного доказу активації апелянтом функції продовження дисконтного періоду, укладення додаткових угод між сторонами або вчинення інших дій, які б свідчили про волевиявлення позичальника продовжити строк кредитування.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Юніт Капітал», посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначало, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Виходячи з умов кредитного договору, нараховані відповідачці проценти за користування кредитом поза межами встановленого кредитним договором строку кредитування у розмірі 13 305 грн 50 коп. є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення відповідачкою строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з нею в повному обсязі.

Згідно п. 1.4.1. кредитного договору, виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 496,40 (чотириста дев`яносто шість цілих чотири десятих) процентів річних, що становить 1,36 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. Пунктом 1.4.2 кредитного договору погоджено, що за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 521,86 (п`ятсот двадцять одна цілих вісімдесят шість сотих) процентів річних, що становить 1,43 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

Відповідно до п. 1.7.2. кредитного договору, з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже справа розглядалась судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).

В силу частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно вимог частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що договір №502430335 від 19 квітня 2021 року укладено в електронній формі.

Тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19 квітня 2021року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 502430335 на суму 6500 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9A68N. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 19 квітня 2021 року відповідачці на її банківську карту № НОМЕР_1 кошти у розмірі 6500 грн.

Відповідно до умов договору № 502430335, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1. Договору).

Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту (п.1.2. Договору).

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду (1.3. договору).

Відповідно до п.1.4. договору, за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 496,40 (чотириста дев`яносто шість цілих чотири десятих) процентів річних, що становить 1,36 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; 1.4.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 521,86 (п`ятсот двадцять одна цілих вісімдесят шість сотих) процентів річних, що становить 1,43 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті.

Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду (п 1.4.3. договору). З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.

Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду (п. 1.5. договору).

Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.7. договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час (п. 1.6. договору).

Відповідно до п. 1.7 договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: 1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; 1.7.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 1.10. договору, продовження строку дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання кредиту, застосування базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього договору та не потребує змін цього договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови договору, в тому числі порядок продовження строку дії договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення цього договору.

19 квітня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання, а саме перерахувало на картку відповідачки грошові кошти у розмірі 6500 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 27cc2b6b-67cb-426f-a1be-da18666bbba3 від 19 квітня 2021 року.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

30 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №3009/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» належним чином набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №502430335 від 19 квітня 2021 року в розмірі 23 597 грн 50 коп., яка складається з: 6500 грн. - заборгованості по кредиту; 17 097 грн 60 коп. - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення з ОСОБА_1 процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування виходячи з наступного.

Згідно умов договору, кредит надано строком на 30 календарних днів, тобто дисконтний період тривав до 19 травня 2021 року (пункти 1.2, 1.5, 1.6 договору).

Пунктом 1.7 договору сторони погодили, що факт користування позичальником кредитними коштами після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження строку дії Договору).

Відповідно до підпункту 1.7.1 договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту після закінчення дисконтного періоду переносяться на наступний день, а у разі ненадходження платежу – кожного разу відкладаються ще на один календарний день, однак не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Підпунктом 1.7.2 договору передбачено, що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати проценти у розмірі 2,30 % від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно з пунктом 1.8 договору проценти, визначені пунктами 1.4 та 1.7.2 Договору, нараховуються за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня його надання та до дня фактичного повернення суми кредиту.

При цьому пунктом 1.10 договору сторони прямо погодили, що продовження строку дисконтного періоду, настання відкладальних обставин, які мають наслідком продовження строку користування кредитом, застосування процентної ставки після закінчення дисконтного періоду та нарахування процентів відповідно до умов договору не є зміною істотних умов договору та не потребують внесення змін до договору чи укладення будь-яких додаткових угод, оскільки всі істотні умови, порядок продовження строку користування кредитом, види процентних ставок та порядок їх застосування були погоджені сторонами під час укладення договору.

Таким чином, надані позивачем розрахунки відповідають умовам кредитного договору, враховують здійснені відповідачем платежі та узгоджуються з матеріалами справи.

Оскільки судом першої інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи і застосовано норми матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а заочне рішення першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником Хворост Дарією Михайлівною, залишити без задоволення.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: Т.М.Базовкіна

І.В.Лівінський

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2026 року.