Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №490/5162/25 — Миколаївський апеляційний суд

14.10.26

22-ц/812/1599/26

Справа № 490/5162/25 Головуюча суду у 1-й інстанції Шолох Л. М.

Провадження № 22ц/812/1599/26 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Коломієць В. В., Крамаренко Т. В.,

із секретарем: Середюк О. О.,

за участю: представниці позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 ,

яка подана від його імені представницею ОСОБА_1 ,

на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 травня 2026 року, постановлене під головуванням судді Шолох Л. М. у приміщенні суду у місті Миколаєві о 16год 15хв, зі складанням повного судового рішення, у справі

за позовом

ОСОБА_2

до Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

(далі – НУК ім. адм. Макарова),

третя особа – Міністерство освіти та науки України

(далі – МОН України)

про скасування наказів в частині відрахування та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2025 року ОСОБА_2 , діючи через свою представницю Фоменко О. В., звернувся до суду із позовом до НУК ім. адм. Макарова, треті особи - ХННІ НУК ім. адм. Макарова та МОН України, про визнання незаконним та скасування наказів НУК ім. адм. Макарова №554-уч від 1 липня 2024 року в частині відрахування ОСОБА_2 з ХННІ НУК ім. адм. Макарова, як такого, що закінчив теоретичний курс навчання та не атестований державною екзаменаційною комісією, та № 554-уч від 1 липня 2024 року про відрахування ОСОБА_2 як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не виконав вимоги діючого законодавства щодо визнання попереднього освітнього документу іноземного походження. Просив зобов`язати НУК ім. адм. Макарова здійснити процедуру визнання документу про освіту, виданого Батумським навчальним університетом навігації на його ім`я, видати наказ про його відрахування, як такого, що завершив навчання за відповідною освітньою програмою та атестований ДЕК, видати диплом державного зразка за освітнім рівнем бакалавра, про що внести відповідні відомості до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

В обґрунтування позову зазначав, що 31 серпня 2022 року на підставі наказу ректора НУК ім. адм. Макарова №546-уч його поновлено з Батумського морського навігаційного університету студентом денної форми навчання Енерготехнічного факультету ХННІ НУК ім. адм. Макарова за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» з 1 вересня 2022 року, де в період 2022-2024рр він навчався платно на дистанційній формі навчання у навчально-науковому інституті, що був переміщений з міста Херсону на базу до міста Миколаєва. Поновлення на навчанні відбулося на підставі його заяви та згоди декана, без попереднього визнання освітнього документу іноземного походження, наданого ним, а саме академічної довідки, виданої Батумським навчальним університетом навігації від 9 вересня 2022 року № 46/22, у відповідності до Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти.

Під час навчання, хоча і без укладення договору на надання освітніх послуг, претензій з проходження програми та оплати освітніх послуг не було, ним здані усі екзамени та заліки, захищена кваліфікаційна робота бакалавра.

Оскільки позивач продовжував навчання та мав допуски до екзаменів, не вирішення питання про визнання його освітнього документу іноземного походження занепокоєння не викликало, так як він виконав усі необхідні дії для його вирішення та надав усі необхідні документи.

Між тим, документа про здобуття вищої освіти позивачу не видано спочатку із посиланням на його замовлення до виготовлення, а потім без пояснення причин.

В подальшому позивачем через Єдину державну електронну базу з питань освіти з`ясовано причину його відрахування, як такого, що закінчив теоретичний курс навчання та не атестований ДЕК, тобто всупереч тому, що ним успішно захищено бакалаврську роботу, що підтверджується відеозаписом.

Після чого його повідомлено про іншу причину відрахування з навчально-наукового закладу, як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не виконав вимоги діючого законодавства щодо визнання попереднього освітнього документа іноземного походження. При цьому позивачем з`ясовано, що процедура визнання іноземного документа про освіту відповідачем не розпочиналась, незважаючи на подану ним заяву.

Посилаючись на порушення права на освіту та незаконні дії відповідача, який допустив його до навчання, отримуючи від нього оплату за освітню послугу, та не здійснив дій з визнання освітнього документа іноземного походження, наслідком чого стало відрахування позивача з навчального закладу та змусило його звернутись до суду із цим позовом.

Клопотав про витребування від НУК ім. адм. Макарова оригінала чи належно посвідченої копії наказу про відрахування ОСОБА_2 від 1 липня 2024 року № 554-уч, де зазначено причину відрахування «закінчив теоретичний курс навчання та не атестований ДЕК», інформація про який внесена до ЄДЕБО.

Третьою особою МОН України відзиву на позовну заяву не надано, натомість надано додаткові пояснення у справі, в яких Міністерство заперечило проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що за результатами розгляду, поданих НУК ім. адм. Макарова документів для визнання іноземного документу про освіту, представнику закладу освіти надано консультацію щодо невідповідності наданих документів вимогам порядку, а саме: не отримано підтвердження факту видачі академічної довідки, яка містить 17 кредитів ЄКТС, в той час як їх має бути 240, у разі якщо цикл вищої освіти триває 4 роки, та 120, якщо цикл триває 2 роки; копію академічної довідки не було засвідчено у встановленому законодавством порядку; та не правильно визначено еквівалентність освітнього рівня на якому відбувалося навчання в системі освіти України.

Зазначав про обов`язковість процедури визнання документу про освіту під час переведення на навчання з іноземного ЗВО та про наявність в ЄДЕБПО відомостей про відрахування позивача як такого, що закінчив теоретичний курс навчання та не атестований ДЕК.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що під час звернення до навчального закладу позивач зазначив, що раніше навчався у Батумському морському навчальному університеті на ІІІ курсі денної форми навчання за спеціальністю «Суднові енергетичні установки» і був відрахований за власним бажанням. Тому оскільки під час прийняття на навчання осіб, які подають документи про здобутий за кордоном ступінь (рівень) освіти, обов`язковою є процедура визнання і встановлення еквівалентності документа, позивач при зверненні до університету подав заяву про надання дозволу на складання академічної різниці з метою поновлення його у складі ХННІ НУК ім. адм. Макарова та 31 серпня 2022 року відповідно до наказу №546-уч був поновлений у складі студентів з подальшим укладенням договору.

30 березня 2023 року позивач особисто був повідомлений під підпис про необхідність проходження процедури визнання іноземного документу про навчання та його попереджено про відрахування із університету. Втім, ним до навчального закладу не надано нотаріально засвідченого перекладу документів на державну мову, а згоду на обробку персональних даних подано лише 29 травня 2024 року. За такого засідання відповідної комісії навчального закладу відбулося 31 травня 2024 року, де свідоцтво навчальних досягнень студента ОСОБА_2 , видане Батумським навчальним університетом навігації, визнано еквівалентним академічній довідці про набрання кредитів першого бакалаврського рівня вищої освіти України, та такою, що надає право продовжити навчання в НУК імені адмірала Макарова.

Після чого 11 червня 2024 року до Національного інформаційного центру академічної мобільності університетом направлено листа з проханням здійснити реєстрацію свідоцтва про визнання іноземного документу про освіту за результатами процедури визнання.

Між тим, заявка на вчинення такої дії була анульована, у зв`язку з наявними недоліками у документах, які позивачем досі не усунуті, внаслідок чого ним порушені умови укладеного контракту.

Пояснював причини невідповідності фактичної причини відрахування в одному наказі від причини, зазначеної у аналогічному наказі та змісті відомостей ЄДЕБО, відсутністю у функціоналі ЄДЕБО такої причини відрахування, як невиконання вимоги щодо визнання попереднього освітнього документу іноземного походження.

У відповіді на відзив позивач, діючи через свою представницю, вказав на підтвердження відповідачем існування трьох різних наказів про відрахування позивача за одним і тим самим номером та датою, але різних за змістом.

Також зазначав, що як законодавством України про освіту, так і Положенням про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення переведення здобувачів вищої освіти у НУК ім. адм. Макарова не передбачено такої підстави для відрахування як закінчив теоретичний курс навчання, але не виконав вимоги діючого законодавства щодо визнання попереднього документу про освіту.

Самі документи задля визнання документу про освіту були подані ним у повному обсязі та зауважень не викликали. Нотаріально засвідчений переклад навчальної картки студента вищої освіти зроблений перекладачем ОСОБА_3 та засвідчений 28 лютого 2024 року приватним нотаріусом Поведьонковою І. І. ним не робився і на його думку зроблений відповідачем, у зв`язку із втратою поданих позивачем документів. Тому вважав, що проведення університетом процедури визнання документів за місяць до закінчення ним навчання свідчить про порушення відповідачем взятого на себе зобов`язання щодо надання сплаченої освітньої послуги.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 травня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ НУК ім. адм. Макарова від 1 липня 2024 року № 554-уч «Про відрахування» в частині відрахування ОСОБА_2 з університету з 30 червня 2024 року, як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не виконав вимоги діючого законодавства щодо визнання попереднього освітнього документу іноземного походження. В іншій частині позову відмовлено. Розподілено судові витрати.

Ухвалюючи таке рішення суд вважав можливим задовольнити позовні вимоги в частині визнання одного наказу незаконним, з огляду на порушення університетом процедури визнання освітнього документу без повідомлення заінтересованій особі про суть прийнятого рішення, що перешкодило в подальшому позивачу надати свої додаткові арґументи чи оскаржити прийняте рішення, а оскільки університету треба виконати усю процедуру відповідно до Порядку визнання здобутих в іноземних закладах ступенів вищої освіти, підстави для зобов`язання вчинити ті дії, про які просить позивач є передчасним.

26 травня 2026 року позивач звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення на його користь 17 217 грн витрат на правничу допомогу.

28 травня 2026 року відповідачем на подану заяву про витрати надано заперечення.

Додатковим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2026 року заяву задоволено частково, ухвалено про стягнення з НУК ім. адм. Макарова на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 8 608 грн 80 коп.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач, діючи через свою представницю, оскаржив його в апеляційному порядку, вважаючи рішення в цій частині незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення, яким вимоги задоволено, просив залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що виконав усі необхідні вимоги для здобуття вищої освіти, що не заперечує сам відповідач, захистив бакалаврську роботу та сплатив кошти за навчання, а також надав документи для здійснення процедури визнання іноземного документу про освіту. Внаслідок цього вважав, що завершив повний курс навчання, був допущений до підсумкової атестації, яку успішно склав, і тому має право на отримання документу про вищу освіту державного зразка. Водночас документ про вищу освіту відповідачем не видано без повідомлення причин.

Посилався на те, що місцевим судом під час ухвалення рішення не надано правової оцінки окремому наказу відповідача про відрахування ОСОБА_2 як такого, що закінчив теоретичний курс навчання та не атестований ДЕК, внаслідок чого до теперішнього часу в ЄДЕБО містяться недостовірні відомості з неактуальної причини відрахування позивача.

Посилався на те, що мотивувальна частина рішення повністю констатує протиправну діяльність відповідача, але суд не задовольнив вимогу про зобов`язання університету вчинити певні дії та залишив поза увагою лист ДП «Інформаційно-іміджевий центр», у якому зазначено перелік зауважень до пакету документів, що були направлені відповідачем для визнання іноземного документу про освіту. Ці зауваження в частині дефіциту кредитів для 3 курсу надійшли вже після виконання позивачем навчального плану, тобто 16 липня 2024 року, але суд безпідставно поклав відповідальність за організаційні помилки закладу освіти на добросовісного студента, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Також зазначав, що судом не надано належної правової оцінки тій обставині, що організаційні прорахунки відповідача при зарахуванні не можуть анулювати результати завершеного освітнього процесу, наголошуючи на тому, що рішення щодо зарахування на певний курс (3-й) приймалося виключно комісією відповідача після вивчення наданих позивачем документів.

Вважав помилковим висновок суду про те, що визнання навчальної картки, виданої Батумським морським навчальним університетом, дозволяло завершити атестування позивача ДЕК, в той час як визнання іноземного документу про навчання надавало університету право зарахувати студента на навчання, а не завершувати атестування.

Посилався на те, що судом не вирішена позовна вимога про зобов`язання відповідача провести визнання іноземного документу про освіту.

Відповідач НУК ім. адм. Макарова у відзиві на апеляційну скаргу вважав її необґрунтованою, посилаючись на те, що позивач особисто під підпис 30 березня 2023 року був повідомлений про необхідність проходження процедури визнання іноземного документу про освіту, та що позивачем виконано навчальний план із захистом кваліфікаційної роботи бакалавра, відомості про що внесено до ЄДЕБО. Між тим, позивачем, всупереч встановленому порядку, станом на 28 лютого 2024 року не надано нотаріально засвідчений переклад іноземного документа про освіту та не здійснено процедуру визнання іноземного документа про освіту. Нотаріально посвідчений переклад ним надано станом на 12 березня 2024 року та лише 29 травня 2024 року надано згоду на обробку персональних даних, після отримання підтвердження про автентичність довідки комісією ЗВО було прийнято рішення про еквівалентність свідоцтва навчальних досягнень позивача академічній довідці про набрання кредитів першого бакалаврського рівня, що надає право продовжити навчання в НУК ім. адм. Макарова для здобуття ступеню бакалавр.

Стверджував, що оскільки позивач у передбачений законом термін не надав необхідні документи та досі не виконав вимоги щодо визнання попереднього освітнього документу іноземного походження, це є безумовною підставою для його відрахування з навчального закладу.

Зазначав, що видача документу про здобуття вищої освіти в Україні без проходження процедури визнання іноземного документу про освіту не є можливим, а тому є підставою для відрахування позивача.

Саме скасування наказу про відрахування із зобов`язання вчинити дії спрямовані на замовлення і видачу диплому бакалавра на ім`я позивача не відповідатиме вимогам законодавства у зв`язку із чим є неефективним способом захисту інтересів позивача.

Заперечував про стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Третьою особою МОН України замість відзиву на апеляційну скаргу направлено додаткові пояснення у справі, в яких Міністерство просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на ті обставини, що спеціалістами ДП «Інформаційно-іміджевий центр» повернуто університету документи з визнання іноземного документу про навчання ОСОБА_2 через неотримання підтвердження факту видачі академічної довідки та наявності 17 кредитів ЄКТС, а також не засвідчення академічної довідки у встановленому порядку і неправильного визначення еквівалентності освітнього рівня на якому відбувалось навчання, рівню освіти в системі освіти України.

Посилалося на те, що процедура визнання іноземного документу про навчання здійснюється протягом першого року навчання власника документу про освіту, а контроль за строками подання документів до компетентного органу забезпечується закладом вищої освіти, та повідомив, що вирішення питання про поновлення на навчання та відрахування студента у відповідності до положень статті 34 «Про вищу освіту» належить до повноважень керівника закладу вищої освіти.

Просив розглянути справу без присутності його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 відповідно до наказу №546-уч від 31 серпня 2022 року зарахований, як поновлений з Батумського морського навігаційного університету, на навчання до ХННІ НУК ім. адм. Макарова, який є філією юридичної особи НУК ім. адм. Макарова, в якості студента 3-го курсу денної форми навчання із зазначенням про те, що академічна різниця ліквідована ним вчасно та укладено контракт на навчання №ДЕАЕХв-03/22( т. 1. а.с.12, 28, 84-88,96).

30 березня 2023 року в.о. директора ХННІ НУК ім. адм. Макарова повідомлено позивача особисто під підпис про необхідність пройти процедуру визнання студентської навчальної картки вищого навчального закладу №46/22 від 9 вересня 2022 року та попереджено, що у разі непроходження даної процедури його буде відраховано з університету. Роз`яснено про необхідність звернутись з заявою до навчально-наукового центру міжнародного співробітництва Національного університету кораблебудування або звернутись до ДП «Інформаційно-іміджевий центр». Заперечень, зауважень, зокрема, стосовно дати повідомлення або надання раніше документів, що витребувані для здійснення процедури, позивачем не зазначено (т. 1 а.с.97).

В подальшому ОСОБА_2 подана заява про здійснення процедури визнання документу про освіту без зазначення дати її підписання (т.1 а.с.102) разом з нотаріально засвідченим 28 лютого 2024 року перекладом студентської навчальної картки та згодою на обробку персональних даних, але теж без зазначення дати її складання (т. 1 а.с.102-107).

Тому, наведене дає підстави виснувати, що доводи позивача та його представниці стосовно своєчасного подання ОСОБА_2 повного комплекту документів для здійснення навчальним закладом процедури визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступені вищої освіти, ще під час його зарахування на поновлення на навчання, спростовані доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме попередженням студента про невиконання ним умов подачі документів у березні 2023 року та здійснення перекладу необхідних документів у лютому 2024 року.

Після отримання університетом цього комплекту документів та відповідно до попереднього висновку №5 засідання комісії з визнання іноземних документів про освіту від 31 травня 2024 року, комісією НУК ім. адм. Макарова визнано свідоцтво навчальних досягнень ОСОБА_2 , що видане Батумським університетом морської навігації, еквівалентним академічній картці студента про набрання кредитів першого бакалаврського рівня вищої освіти в Україні та згідно до наступного висновку цієї же комісії №164 від 3 червня 2024 року навчальним закладом визнано іноземний документ про освіту позивача ( т.1 а.с.108-111, 112).

11 червня 2024 року університетом до Національного інформаційного центру академічної мобільності направлено листа з проханням здійснити реєстрацію свідоцтва про визнання іноземного документа про освіту (т. 1 а.с.113).

Втім, 17 липня 2024 року ДП «Інформаційно-іміджевий центр» на ім`я відповідача направлено повідомлення стосовно недоліків поданих документів для визнання іноземного документу про освіту ( т. 1. а.с.115).

Із повідомлення ДП «Інформаційно іміджевий центр» МОН України слідує, що представникам університету надано консультацію про невідповідність поданих навчальним закладом документів вимогам Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступені вищої освіти, затвердженого наказом МОН України №504 від 5 травня 2015 року (далі – Порядку №504) а саме у документах: відсутнє підтвердження факту видачі академічної довідки, яка містить лише 17 кредитів ЄКТС; копія академічної довідки не засвідчена в установленому законом порядку; неправильно визначено еквівалентність освітнього рівня, на якому відбувалося навчання відповідно до академічної довідки, рівню освіти/періоду навчання в системі освіти України. Після отримання зауважень щодо поданого пакета документів представником закладу вищої освіти були відкликані раніше подані університетом заяви, які повернуті спеціалістом Центру 16 липня 2024 року. Після чого та станом на 23 липня 2025 року повторно пакет документів про освіту навчальним закладом не подавався (т. 1 а.с.24, 60).

Згідно до положень розділу IV Порядку №504 документи, що необхідні для проведення процедури подаються заявником через компетентний орган протягом першого року навчання, де навчальний заклад здійснює контроль над процедурою подання заявником відповідних документів.

Пунктом розділу VII цього ж Порядку визначено, що за наслідками проведення процедури визнання компетентний орган з визнання на підставі висновку приймає одне з таких рішень, яке оформлюється наступним чином: про визнання документа, про що заявнику видається Свідоцтво; або про відмову у визнанні поданого документа, про що заявнику надається повідомлення із зазначенням підстав прийняття такого рішення.

За змістом пункту 7 цього розділу передбачено право компетентного органу з визнання скасувати своє рішення, якщо було отримано додаткову інформацію, документи від офіційних установ, що впливають на результати процедури визнання, про що повідомляється заявнику (власнику), та анулювати відповідне свідоцтво або повідомлення. У разі ж незгоди заявника з прийнятим рішенням за наслідками здійснення процедури, він відповідно до розділу IX Порядку №504 може звернутися з відповідною мотивованою заявою та надати відповідні документи до компетентного органу. Якщо таке рішення прийняте закладом освіти, то заявник може звернутися до МОН України для здійснення процедури визнання відповідно до положень цього Порядку, де Міністерство може скасувати рішення компетентного органу з визнання, яке також може бути оскаржено у судовому порядку.

Аналогічного змісту Положення прийняте НУК ім. адм. Макарова про визнання іноземних документів про освіту, де у п. 1.7 компетентним органом, що ухвалює рішення про визнання іноземних документів, визначено вчену раду Університету. А за змістом пунктів 2.1. та 2.2. визнання документу про освіту здійснюється за заявою особи на ім`я ректора університету та до заяви заявник додає наступні документи: заяву про проведення процедури визнання іноземного документу, засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою документу та додатку до нього, копії документів про попередню освіту та документів, що посвідчують особу власника, заяву власника документу із згодою на обробку персональних даних, копію квитанції на оплату послуг з визнання іноземного документу про освіту, заяву згоду на перевірку персональних даних, інші документи щодо освіти та особи власника ( т. 1. а.с.168-181).

У відповідності до пункту 2.6. заявник повинен звернутися для проведення процедури визнання до університету протягом першого місяця навчання або працевлаштування. Тому за пунктом 4.1. процедура визнання документа з метою продовження навчання здійснюється університетом до початку другого семестру першого року навчання власника документу.

Разом з тим, після повернення відповідачу комплекту документів, наданих позивачем, відповідна комісія НУК ім. адм. Макарова не скасувала своє рішення про визнання документа, не повідомила про результати моніторингу документів позивача та їх недоліки задля можливості перегляду і оскарження результатів процедури, а натомість, НУК ім. адм. Макарова прийняв наказ № 554-уч від 1 липня 2024 року, яким ОСОБА_2 відраховано з 30 червня 2024 року як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не виконав вимоги діючого законодавства щодо визнання попереднього освітнього документу іноземного походження (т. 1. а.с.29).

Одночасно прийнявши наказ за тим же номером та тією ж датою (наказом № 554-уч від 1 липня 2024 року), але з іншим змістом, за яким ОСОБА_2 відраховано з 30 червня 2024 року як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не атестований ДЕК, та який внесено уповноваженим представником НУК ім. адм. Макарова до відповідного реєстру (т. 1 а.с.13,19,22, 115, 116).

Відповідно до навчальної картки студента зазначено про відрахування позивача як такого, що не атестований ДЕК та без зазначення виконання підсумкової роботи ( т. 1. а.с.117-118) та видано академічну довідку ( т. 1 а.с.119-120).

Пояснюючи наявність двох однакових наказів про відрахування, але із різним змістом підстав відрахування, представник відповідача вказував на технічну неможливість внести підстави відрахування студента, яким навчальний заклад обґрунтовував здійснене ним відрахування ОСОБА_2 , «як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не виконав вимоги діючого законодавства щодо визнання попереднього освітнього документу іноземного походження», внаслідок чого робітником навчального закладу створено інший наказ з іншими підставами відрахування ОСОБА_2 , на яких заклад не ґрунтував прийняте ним рішення, а саме «як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не атестований ДЕК».

Наведені пояснення про існування двох наказів про відрахування різного змісту суперечать положенням Порядку №504, оскільки процедура визнання попереднього освітнього документу іноземного походження повинна відбуватися у перший рік навчання, а тому не внесена до можливих підстав відрахування студентів по факту проходження відповідного курсу навчання. Суперечать ці підстави відрахування ОСОБА_2 і Положенню про відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти у НУК ім. адм. Макарова, де відсутня підстава відрахування студента у зв`язку з невиконанням ним вимог про визнання іноземного документу про освіту, із посиланням на наявність інших випадків, передбачених законом та статутом університету ( т. 1. а.с.154-167).

Втім, відсутність такої підстави відрахування не створила перешкод для навчального закладу, який замість визначення однієї підстави для відрахування студента, не лише не скасував один із наказів, а створив два різних накази, різного змісту, але стосовно одного і того ж студента та за однією і тією ж датою, що не відповідає порядку навчання та відрахування студентів, врегульованого законодавством про освіту.

Так, відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого закладу освіти; 4) невиконання індивідуального навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.

Тому особа, відрахована із закладу вищої освіти до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Зразок академічної довідки затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, судом першої інстанції задоволена вимога про визнання незаконним та скасування № 554-уч від 1 липня 2024 року, яким ОСОБА_2 відраховано з 30 червня 2024 року як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не виконав вимоги діючого законодавства щодо визнання попереднього освітнього документу іноземного походження, та що учасниками справи не оспорюється, а тому не є предметом апеляційного перегляду.

При тому, скасувавши один наказ №554-уч від 1 липня 2024 року, місцевий суд залишив поза увагою існування другого наказу за тим же номером та тією ж датою, але з іншими підставами для відрахування студента «як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не атестований ДЕК», який не лише не відповідає встановленим обставинам справи, а ще є таким, де відрахування студента вказано відповідно до підстав, якими університет не обґрунтовував фактичне відрахування ОСОБА_2 .. Сама видача та складання аналогічних наказів, але з різним змістом, не свідчить про добросовісність дій навчального закладу в питаннях відрахування студента, а є наслідком порушення порядку здійснення процедури визнання, як з боку заявника, яким своєчасно не подано комплект документів, так і з боку навчального закладу, яким не здійснено належним чином контроль за своєчасністю подачи таких документів, що крім того, може бути пояснено зарахуванням студента на поновлене навчання під час введення на території країни воєнного стану.

Оскільки існування двох однакових наказів, але з різним змістом, не є законним, а судом помилково скасовано лише один наказ, замість двох, колегія суддів вважає рішення суду в частині відмови у скасуванні другого наказу таким, що не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, яке в цій частині підлягає скасуванню відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, з ухваленням в цій частині нового про задоволення такої вимоги та визнання незаконним та скасування іншого наказу №554-уч від 1 липня 2024 року, за яким ОСОБА_2 відраховано з 30 червня 2024 року як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не атестований ДЕК, та який внесено уповноваженим представником НУК ім. адм. Макарова до відповідного реєстру.

Також слід звернути увагу, що суд скасовуючи наказ, але відмовляючи у задоволенні вимог про зобов`язання вчинити певні дії в частині зобов`язання університету закінчити процедуру визнання, навів у мотивувальній частині суперечливі мотиви, так як вважав, що університет не закінчив процедуру, не прийняв відповідне повідомлення про відмову у визнанні документу, не повідомим про це студента, який має право на перегляд такого рішення та його оскарження, тобто фактично навів мотиви для часткового задоволення цієї вимоги, але її не задовольнив.

Тому, усуваючи ці недоліки, колегія суддів вважає доводи представниці позивача в частині цих вимог прийнятними, на підставі яких висновує про необхідність скасування рішення суду в частині відмови у зобов`язанні відповідача вчинити ці дії відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, з ухваленням в цій частині нового про їх часткове задоволення та зобов`язання Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова завершити процедуру визнання документу про освіту, виданого Батумським навчальним університетом навігації на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до положень, передбачених розділами VII та IX Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 5 травня 2015 року №504, з можливістю її перегляду та оскарження.

Про вчинення університетом дій з прийняття відповідного рішення по процедурі визнання свідчить прийняття ним висновку №290 від 1 липня 2026 року (т.2 а.с.44), але врахування такого висновку під час апеляційного перегляду в межах прийнятого рішення та його оскарження не є можливим, оскільки таке рішення прийняте відповідачем, після рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду позову.

Крім того прийняття такого рішення відповідачем дає позивачу право скористатися можливістю подачи заяви про його перегляд з наданням додаткових документів та в подальшому його оскаржити.

За такого та на переконання колегії суддів, судом першої інстанції правильно та обґрунтовано відмовлено в задоволені іншої частини позовних вимог про інші види зобов`язання, як-то про відрахування студента, що закінчив навчання та є атестованим тощо, оскільки процедура визнання документу з її переглядом та оскарженням не є завершеною, а підстави для зобов`язання в судовому порядку компетентний орган визнати документ про освіту, виданий Батумським навчальним університетом навігації на ім`я ОСОБА_2 , відсутні, так як передбачають оскарження рішення компетентного органу виключно після прийняття такого рішення, подальшого його перегляду, що за встановленими обставинами справи досі не завершено.

У зв`язку зі скасуванням рішення суду в частині часткової відмови у задоволенні позову, є усі підстави для його перегляду разом з додатковим рішенням в частині розподілу судових витрат та витрат на правову допомогу, за яким його слід змінити відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України шляхом стягнення на користь позивача з відповідача 1 800 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді першої інстанції, та 10 000 грн витрат на правничу допомогу, враховуючи обсяг задоволених судами вимог та розмір понесених та підтвердженим позивачем витрат.

Крім того та відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача за перегляд справи в суді апеляційної інстанції 2 452 грн 75 коп. судового збору, сплаченого за перегляд справи в суді апеляційної інстанції, та 4 000 грн витрат на правничу допомогу, враховуючи обсяг задоволених вимог апеляційної скарги та заперечення щодо витрат з боку відповідача.

Керуючись статтями 367, 376, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана від його імені представницею ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 травня 2026 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання наказу про відрахування, як не атестованого ДЕК, та зобов`язання здійснити процедуру визнання документу скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким ці позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова від 1 липня 2024 року №554-уч «Про відрахування» в частині відрахування ОСОБА_2 з Херсонського навчально-наукового інституту НУК ім. адм. Макарова, як такого, що закінчив теоретичний курс та не атестований ДЕК.

Зобов`язати Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова завершити процедуру визнання документу про освіту, виданого Батумським навчальним університетом навігації на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до положень, передбачених розділами VII та IX Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 5 травня 2015 року №504.

Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 травня 2026 року та додаткове рішення того ж суду від 20 липня 2026 року в частині перерозподілу витрат змінити.

Стягнути з Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова на користь ОСОБА_2 1 800 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді першої інстанції, та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

В іншій частині рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов`язання вчинити інші певні дії залишити без змін.

Стягнути з Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова на користь ОСОБА_2 2 452 грн 75 коп. судового збору, сплаченого за перегляд справи в суді апеляційної інстанції, та 4 000 грн витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути з цього часу оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді Т. В. Крамаренко

В. В. Коломієць