Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №484/3103/26 — Миколаївський апеляційний суд

14.10.26

22-ц/812/2004/26

Провадження № 22-ц/812/2004/26 Головуючий суду першої інстанції Медведєва Н.А.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Миколаїв Справа № 484/3103/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого – Царюк Л.М.,

суддів – Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла її представниця – ОСОБА_2 , на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 липня 2026 року, повне судове рішення складено 13 липня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Медведєвої Н.А., в залі судового засідання в м. Первомайськ, за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2026 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі – АТ «ПУМБ», Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 30 листопада 2019 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладений кредитний договір № 2001471311901 на підставі заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Згідно умов кредитного договору Банк надав відповідачці споживчий кредит у розмірі 38 300 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01 березня 2026 року склала 59 911 грн 31 коп., з яких 37 073 грн 68 коп. заборгованість за кредитом, 22 837 грн 63 коп. заборгованість за процентами.

Посилаючись на викладене, АТ «ПУМБ» просило суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованості за кредитними договорами в розмірі 59 911 грн 31 коп.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 липня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2019 року № 2001471311901 в сумі 59 911 грн 31 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 37 073 грн 68 коп., за відсотками 22 837 грн 63 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп., всього 62 573 грн 71 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що суд вважає, що на час укладення договору про надання споживчого кредиту відповідачка була ознайомлена з його змістом і наслідками порушення зобов`язань за цим договором, що підтверджується підписами сторін. Належність підпису ОСОБА_1 нею не оспорювалася.

Відповідачка відповідними доказами не спростувала презумпції правомірності кредитного договору, а тому всі права, набуті сторонами правочину за нею, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла її представниця – ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що надана позивачем виписка із зазначенням суми заборгованості з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором не є належним та допустимим доказом розміру заборгованості, оскільки не містить детального розрахунку заборгованості із зазначенням всіх складових заборгованості, а також не містить розміру надходження грошових коштів в рахунок погашення заборгованості із зазначенням дати їх надходження. Виписка не є документом бухгалтерського обліку.

Окрім цього, в матеріалах позовної заяви позивачем наданий документ, який має назву виписка/особовий рахунок та яка не підписана ні власноручним ні цифровим підписом позивача.

Отже, надана позивачем виписка оформлена з порушенням вимог документообігу, не засвідчена належним чином та не відповідає вимогам, які пред`являються до офіційного документу, а тому не може слугувати доказом у справі.

З огляду на що така виписка оформлена з грубим порушенням вимог документообігу, не засвідчена належним чином та не відповідає вимогам, які пред`являються до офіційного документу, а тому не може слугувати доказом у справі.

З урахуванням викладеного матеріали позовної заяви не містять доказів здійснення банком перерахування відповідачці коштів на рахунок вказаний в заяві.

До позовної заяви не додається конкретний розрахунок суми заборгованості, з якого чітко повинно бути видно, в яких розмірах повинні були здійснюватися платежі, за які саме періоди часу виникла заборгованість, яка сума тіла кредиту, коли було здійснено нарахування відсотків та комісії, а також коли та в яких розмірах здійснювались внески на оплату кредитного боргу.

Надана позивачем роздруківка публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, не може бути належним доказом у справі, та не може бути прийнята до уваги судом, оскільки вказана публічна пропозиція не містить підпису відповідачки, при цьому, її зміст повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило.

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 30 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» укладений договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Заяву № 2001471311901 про приєднання до даного договору і паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) ОСОБА_1 підписала власноручним підписом. На умовах договору АТ «ПУМБ» встановило ОСОБА_1 кредитний ліміт в сумі 3 000 грн, із зарахуванням коштів на поточний рахунок , відкритий в АТ «ПУМБ», зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 47,88 % річних, строком на 12 місяців з можливістю продовження кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень сторін. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила ознайомлення, відсутність заперечень та згоду на те, що заява разом із публічною пропозицією АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у тексті - публічна пропозиція АТ «ПУМБ») складають єдиний договір.

У заяві № 2001471311901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вказані всі необхідні відомості про позичальника, зокрема: ПІБ, дата народження, РНОКПП, фактичне місце проживання, номер телефону. Вказана заява містить прохання ОСОБА_1 про відкриття на його ім`я поточного рахунку № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку. Також вона просила встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Умовами цієї заяви сторони погодили, зокрема розрахунковий день, строк дії кредитного ліміту, реальну річну процентну ставку - 47,88% річних, за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу.

ОСОБА_1 , підписанням цієї заяви, беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі ДКБО), яка розміщена на сайті pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування.

До укладення кредитного договору, відповідачка ознайомилася і підписала паспорт споживчого кредиту.

Із змісту Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що у ній зазначено умови кредитування.

Згідно із пунктом 2.2.1 частини 2 договір вважається укладеним, а умови Публічної пропозиції Акцептованими Клієнтом з моменту оформлення Заяви на приєднання до Договору за умови подання Клієнтом документів і відомостей, необхідних для з`ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами Договору.

Пункт 2.2.2. частини 2 встановлює, що дата набрання чинності Договору визначається Заявою на приєднання до Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору та/або Заявою на приєднання до Договору.

Відповідно до пункту 2.2.5 частини 2 підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Довідкою про збільшення кредитного ліміту Банк підтвердив, що 30 листопада 2019 року відповідачці було встановлено кредитний ліміт в розмірі 3 000 грн, який в подальшому неодноразово збільшувався та в останнє 03 березня 2022 року був збільшений до 38 300 грн 00 коп.

Встановлення на картковому рахунку відповідачки кредитного ліміту та користування нею кредитними коштами позивач підтвердив випискою з особового рахунку.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 01 березня 2026 року має заборгованість перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 2001471311901 від 30 листопада 2019 року в загальному розмірі 59 911 грн 31 коп., з яких 37 073 грн 68 коп. заборгованість за кредитом, 22 837 грн 63 коп. заборгованість за процентами.

Перевіривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 стаття 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено матеріалами справи 30 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» укладений договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Заяву № 2001471311901 про приєднання до даного договору і паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) ОСОБА_1 підписала власноручним підписом. На умовах договору АТ «ПУМБ» встановило ОСОБА_1 кредитний ліміт в сумі 3 000 грн, із зарахуванням коштів на поточний рахунок, відкритий в АТ «ПУМБ», зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 47,88 % річних, строком на 12 місяців з можливістю продовження кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень сторін. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила ознайомлення, відсутність заперечень та згоду на те, що заява разом із публічною пропозицією АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у тексті - публічна пропозиція АТ «ПУМБ») складають єдиний договір.

У заяві № 2001471311901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вказані всі необхідні відомості про позичальника, зокрема: ПІБ, дата народження, РНОКПП, фактичне місце проживання, номер телефону. Вказана заява містить прохання ОСОБА_1 про відкриття на його ім`я поточного рахунку № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку. Також вона просила встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Умовами цієї заяви сторони погодили, зокрема розрахунковий день, строк дії кредитного ліміту, реальну річну процентну ставку - 47,88% річних, за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу.

ОСОБА_1 , підписанням цієї заяви, беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі ДКБО), яка розміщена на сайті pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування.

З урахуванням зазначеного, апеляційній суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на час укладення договору про надання споживчого кредиту відповідачка була ознайомлена з його змістом і наслідками порушення зобов`язань за цим договором, що підтверджується підписами сторін. Належність підпису ОСОБА_1 не оспорювалася.

Підписавши зазначений договір, відповідачка тим самим підтвердила, що ознайомлена у письмовій формі з умовами надання кредиту.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріали справи не містять доказів на спростування презумпції правомірності правочину у цілому, зокрема не спростовано, що під час укладення кредитного договору відповідачка діяла свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодилася з його умовами, визначивши, при цьому характер правочину і всі його істотні умови.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що надана позивачем виписка із зазначенням суми заборгованості не є належним та допустимим доказом розміру заборгованості, оскільки не містить детального розрахунку заборгованості із зазначенням всіх складових заборгованості, а також не містить розміру надходження грошових коштів в рахунок погашення заборгованості із зазначенням дати їх надходження, колегія суддів, вважає формальними та неаргументованими, оскільки жодних підтверджень цього ОСОБА_1 не надано, а судом першої інстанції досліджувалася обґрунтованість заявлених сум грошових вимог, правильність їх розрахунку та доведено розмір заборгованості наявними в матеріалах справи доказами, що їх підтверджують, та сумнівів у колегії суддів не викликає.

Розрахунок заборгованості узгоджується з даними виписки з особового рахунку.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 25 травня 2021 року № 554/4300/16 ц).

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надану Банком виписку з особового рахунку позичальника, якій суд дав оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідачки.

На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів суд установив, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачці кредит в обумовленій сумі, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідачки, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних до позичальника про стягнення заборгованості по тілу кредиту та процентів.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне оформлення виписки/особовий рахунок, то вони не заслуговують на увагу, оскільки як правильно зазначив суд першої інстанції зазначена виписка є додатком до позовної заяви та надійшла до суду через підсистему «Електронний суд», що є належним оформленням документів. У разі якщо у відповідачки виникли сумніви щодо належності та допустимості такого доказу, то вона могла звернутися до позивача для отримання такої виписки або заявити клопотання перед судом про надання оригіналу.

Аргументи апеляційної скарги про відсутність доказів здійснення банком перерахування відповідачці коштів на рахунок вказаний в заяві відхиляються апеляційним судом, оскільки виписка по картковому рахунку підтверджує видачу коштів та заборгованість за тілом кредиту.

Твердження в апеляційній скарзі, що надана позивачем роздруківка публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, не може бути належним доказом у справі, та не може бути прийнята до уваги судом не заслуговують на увагу, оскільки про ознайомлення з договором комплексного банківського обслуговування на час укладення договору, позичальниця зазначала в заяві № 2001471311901, яку особисто й підписала, зробивши свідомий вибір про саме такий спосіб укладання кредитного договору та отримання кредитної картки.

Укладання сторонами кредитного договору у такий спосіб не суперечить наведеним правовим нормам щодо форми та змісту кредитної угоди, а відтак вимога Банку про стягнення процентів за користування кредитними коштами, виходячи з узгодженої сторонами процентної ставки, є обґрунтованою.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до положень статті 375 ЦПК України скасуванню не підлягає.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла її представниця – ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.