Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №132/1212/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 132/1212/26

Провадження № 33/801/760/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.

Доповідач: Бурденюк С. І.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Бурденюк С.І.,

із секретарем судового засідання Лісовою Д.С.

за участі:

захисника-адвоката Суркової І.О.

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

працівника патрульної поліції Демченка М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Суркової І.О., яка діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Калинівського районного суду Вінницької області від 29.05.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Польова Лисіївка Вінницької області, українця, громадянина України, із середньо-технічною освітою, одруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП документально не підтверджений,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 – 30.03.2026 о 23 год 25 хв по вулиці Волошковій в селі Польова Лисіївка Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки (моделі) «Honda Accord», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; почервоніння шкіряного покриву обличчя), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в передбаченому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 29.05.2026 по справі № 132/1212/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн в дохід держави на рахунок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665грн 60 коп.

Не погоджуючись із постановою суду, 08.06.2026 через підсистему «Електронний Суд» захисником Сурковою І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (№ 6999/26-вх від 09.06.2026).

Перевіривши апеляційну скаргу і матеріали справи, Вінницький апеляційний суд ухвалою від 15.06.2026 повернув апеляційну справу особі, яка її подала, з тих підстав, що апеляційна скарга подана без підтвердження особою повноважень на оскарження постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 29.05.2026. Захисником до апеляційної скарги не долучено відповідно до частини другої статті 271 КУпАП копію ордера разом з витягом з договору про надання правової допомоги або договір про надання правової допомоги, із зазначенням повноважень адвоката.

Захисник Суркова І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , повторно подала апеляційну скаргу (вх № 7715 від 22.06.2026), у якій просить поновити строк на апеляційне провадження постанови та скасувати постанову судді Калинівського районного суду Вінницької області від 29.05.2026, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом не було належним чином перевірено та беззаперечно встановлено факт керування транспортним засобом саме у час та за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не містить моменту руху транспортного засобу, безпосереднього керування ним ОСОБА_1 та моменту зупинки транспортного засобу працівниками поліції.

Крім того, судом не перевірено належним чином дотримання процедури огляду на стан сп`яніння. Відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, огляд особи на стан сп`яніння має проводитися з неухильним дотриманням встановленої законом процедури. Саме на орган, який склав протокол, покладається обов`язок надати суду належні та допустимі докази дотримання цієї процедури. Суд у постанові зазначив, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд як за допомогою спеціального технічного засобу «Drager», так і в закладі охорони здоров`я. Разом з тим наявність у матеріалах справи письмового направлення сама по собі не підтверджує, що особі було належно роз`яснено порядок проходження огляду в закладі охорони здоров`я, забезпечено реальну можливість пройти такий огляд та зафіксовано однозначну відмову саме від такого способу огляду.

ОСОБА_1 зазначає, що не усвідомлював правових наслідків відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки до моменту висловлення відмови працівники поліції завчасно, чітко та доступно не роз`яснили йому, що така відмова утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. За таких обставин не можна вважати доведеним, що ОСОБА_1 діяв свідомо, розумів юридичне значення своєї поведінки та усвідомлював наслідки відмови від проходження огляду. Суд першої інстанції не навів у постанові конкретних фраз із відеозапису, часу їх проголошення та не обґрунтував, з яких саме доказів випливає, що правові наслідки відмови були роз`яснені саме до моменту такої відмови. Отже, висновок суду про наявність усвідомленої та категоричної відмови є передчасним і ґрунтується не на належному та повному аналізі доказів, а на припущеннях.

В апеляційній скарзі адвокат вказує на те, що апеляційна скарга вже подавалася нею 08.06.2026, тобто у межах десятиденного строку на апеляційне оскарження. Постановою Вінницького апеляційного суду від 15.06.2026 апеляційну скаргу було повернуто через недолучення документів на підтвердження повноважень захисника відповідно до ч. 2 ст. 271 КУпАП. Зазначену постанову захисником отримано 17.06.2026. Наразі цей недолік усунуто: до повторної апеляційної скарги додаються ордер адвоката та копія договору про надання правничої допомоги із зазначенням повноважень на оскарження постанови суду першої інстанції, а також окреме клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Суркова І.О. підтримали доводи апеляційної скарги захисника, просили задовольнити її в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заслухавши пояснення поліцейського Демченко Микити Сергійовича, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.09.2026 клопотання захисника задоволено, ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 29.05.2026.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

За змістом ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч. 4 ст. 7 КУпАП).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі Порядок).

Відповідно до п.п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота , порушення координації рухів , порушення мови , виражене тремтіння пальців рук , різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя , поведінка, що не відповідає обстановці.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 628180 від 30.03.2026, 30.03.2026 о 23:25 ОСОБА_1 по вулиці Волошковій в селі Польова Лисіївка Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки (моделі) «Honda Accord», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкіряного покриву обличчя, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в передбаченому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на портативні відеореєстратори № 476004 та № 476005, чим порушив пункт 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У протоколі зазначені посада, найменування підрозділу поліції, звання та прізвище, ім`я та по-батькові особи, яка його складала, та його підпис. Також, зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 628180 від 30.03.2026, який складений щодо ОСОБА_1 , сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом у справі.

Дослідивши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (№ 476004 та № 476005) встановлено, що інформація з відеозапису є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів, апелянтом не надано.

Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередженості і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаних доказів у сукупності із іншими доказами по справі.

Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.

Хоч наявні відеозаписи і починають фіксувати обставини з моменту коли транспортний засіб за кермом якого сидить ОСОБА_1 перебуває в нерухомому стані, однак з розмови поліцейських з водієм останній стверджує, що їде у м. Вінницю забрати свою дочку. Також з відеозаписів вбачається, що після виявлення ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , а саме (запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; почервоніння шкіряного покриву обличчя), йому було запропоновано пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу з допомогою спеціального технічного приладу, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, для чого прослідувати з ними до КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради (згідно виписаного направлення), від чого він категорично відмовився, що прослідковується з його дій, які зафіксовані на відеореєстратори працівників органу Національної поліції.

Окрім того, в судовому засіданні апеляційного суду надав покази поліцейський 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП старший сержант поліції Демченко Микита Сергійович, який складав та підписував протокол.

Відповідно до показів працівника патрульної поліції, здійснюючи патрулювання ввіреної території, екіпаж помітив транспортний засіб марки (моделі) «Honda Accord», реєстраційним номером « НОМЕР_1 », який рухався по вулиці Волошковій в селі Польова Лисіївка Хмільницького району Вінницької області. При подальшому наближенні до вказаного транспортного засобу, поліцейські помітили, що водій не пристебнутий ременем безпеки, а саме ремінь безпеки знаходився за спиною водія автомобіля «Honda Accord».

Після зупинки транспортного засобу, працівники поліції у розмові з водієм встановили його особу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з`ясували, що останній їде до м. Вінниці з його ж слів, також в процесі розмови поліцейськими були виявлені ознаки алкогольного сп?яніння у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкірного покриву обличчя. На пропозицію патрульних від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в передбаченому законом порядку на спеціальний технічний прилад «Драгер» (Drager) ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Також ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі за направленням. Після вказаних подій на водія ОСОБА_1 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за порушення п. 2.5 ПДР, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також винесено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП - порушення правил користування ременями безпеки. Після чого водій був відсторонений від керування транспортним засобом.

На запитання судді-доповідача про сплату штрафу за постановою про порушення правил користування ременями безпеки (ч. 5 ст. 121 КУпАП) ОСОБА_1 відповів, що сплатив штраф одразу, тобто погодився з первісним порушенням та керуванням транспортним засобом без ременя безпеки.

Зазначені покази поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП Демченка Микити Сергійовича повністю узгоджуються з матеріалами адміністративного провадження та слугують доводом на користь винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки 30.03.2026 о 23:25 керував по вулиці Волошковій в селі Польова Лисіївка Хмільницького району Вінницької області транспортним засобом марки «Honda Accord», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, почервонінням шкіряного покриву обличчя, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в передбаченому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати транспортним засобом марки (моделі) «Honda Accord», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Відповідно до п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції в межах її оскарження, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Незначні процесуальні неточності, неузгодженості, на які звертає увагу захисник ОСОБА_1 – адвокат Суркова І.О., у своїй апеляційній скарзі, не є суттєвими та не впливають на загальний висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 –у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя районного суду в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення, провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

З огляду на наведене вище апеляційний суд вважає, що підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга, - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.55 Конституції України, ст. ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Суркової І.О., яка діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Калинівського районного суду Вінницької області від 29.05.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Сергій БУРДЕНЮК