Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №127/14952/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/14952/25

Провадження № 22-ц/801/2171/2026, 22-ц/801/2253/2026

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокуСправа № 127/14952/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів Сала Т. Б., Панасюка О. С.,

за участю секретаря судового засідання Кулішко Б. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРАНТЖИЛБУД-4", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал", про визнання права та зобов`язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поданою їх представником - адвокатом Корченюком Анатолієм Володимировичем, на рішення Вінницького міського суд Вінницької області від 16 червня 2026 року та за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРАНТЖИЛБУД-4", поданою адвокатом Мишковською Тетяною Миколаївною, на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2026 року, ухвалені суддею Антонюком В. В. у м. Вінниця,

УСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , звернулись до суду із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРАНТЖИЛБУД-4" (далі - ОСББ "ГАРАНТЖИЛБУД-4"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" ( далі - КП "Вінницяоблводоканал"), про визнання права та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивували тим, що позивачі є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , управління яким здійснює ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4».

У належних позивачам на праві власності нежитлових приміщеннях за вказаною вище адресою відсутнє централізоване водопостачання та водовідведення, тому з метою підключення до водопостачання та водовідведення на замовлення позивачів та їх співвласників Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтел-Ліга» були розроблені робочі проекти з водопостачання та водовідведення нежитлових приміщень, а також технічні умови на проектування мереж водопостачання та водовідведення нежитлових приміщень.

З метою визначення можливостей забезпечення нежитлових приміщень водопостачанням та водовідведенням шляхом підключення до внутрішньо будинкових мереж позивачі зверталися до ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4», однак відповіді та дозволів не отримали.

Відтак позивачі просити суд:

-зобов`язати ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4» погодити робочий проект водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 1H (загальною площею 47,9 м2) по АДРЕСА_1 (по / частці у власності кожного) датований 2020 роком, розроблений ТОВ «Інтел-Ліга» на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , робочий проект водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 3Н, загальною площею 98,3 м. 2, в підвальному поверсі, 1 під?їзду ж/б АДРЕСА_1 , датований 2020 роком, розроблений ТОВ «Інтел-Ліга» замовлення ОСОБА_2 , робочий проект водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , датований 2020 роком, розроблений ТОВ «Інтел-Ліга» на замовлення ОСОБА_2 , робочий проект водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення №76, загальною площею 82,4 м.2, в підвальному поверсі, 2 під їзду ж/б АДРЕСА_1 , датований 2020 роком, розроблений ТОВ «Інтел-Ліга» на замовлення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ;

визнати укладеними Акти від 09 листопада 2022 року щодо підключення до водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 1H, загальною площею 47,9 м.2, по АДРЕСА_1 , Акти балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування від 09 листопада 2022 року на нежитлове приміщення № IH, Акти від 09 листопада 2022 року щодо підключення до водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 3Н, загальною площею 98,3 м2, в підвальному поверсі 1-го під?їзду ж/б АДРЕСА_1 , Акти балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування від 09 листопада 2022 року на нежитлове приміщення № ЗН, Акти від 09 листопада 2022 року щодо підключення до водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 4Н, загальною площею 98,7 м2, в підвальному поверсі 2-го під?їзду ж/б АДРЕСА_1 , Акти балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування від 09 листопада 2022 року на нежитлове приміщення № 4Н, Акти від 16 червня 2022 року щодо підключення до водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 76, загальною площею 82,4 м2, в підвальному поверсі 2 під?їзду ж/б АДРЕСА_1 , балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування від 16 червня 2022 року на нежитлове приміщення № 76;

визнати за ОСОБА_1 право користування спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зокрема, каналізаційними мережами, мережами водопостачання та водовідведення, з метою використання за призначенням нежитлового приміщення № lH за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 право користування спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зокрема, каналізаційними мережами, мережами водопостачання та водовідведення, з метою використання за призначенням нежитлових приміщень № № 3H, 4Н за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 право користування спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зокрема, каналізаційними мережами, мережами водопостачання та водовідведення, з метою використання за призначенням нежитлового приміщення АДРЕСА_3 ;

-зобов`язати ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4» забезпечити водопостачання та водовідведення у нежитловому приміщенні № lH за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі шляхом погодження робочого проекту водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 1H (загальною площею 47,9 м2) по АДРЕСА_1 (по частці у власності кожного), датованого 2020 роком, розробленого ТОВ «Інтел-Ліга» на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та підписання Актів від 09 листопада 2022 року щодо підключення до водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 1H, загальною площею 47,9 м2, по АДРЕСА_1 , а також Актів балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування від 09 листопада 2022 року на нежитлове приміщення № lH, забезпечити водопостачання та водовідведення у нежитлових приміщеннях № № 3H, 4Н за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі шляхом погодження робочого проекту водопостачання та водовідведення N?3Н загальною площею 98,3 м2 в підвальному поверсі, 1 під?їзду АДРЕСА_1 , та робочого проекту водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 4Н, загальною площею 98,7 м2 в підвальному поверсі, 2 під?їзду ж/б АДРЕСА_1 , датованих 2020 роком та розроблених ТОВ «Інтел-Ліга» на замовлення ОСОБА_2 та підписання Актів від 09 листопада 2022 року щодо підключення до водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № ЗН, загальною площею 98.3 м2, в підвальному поверсі 1-го під?їзду ж/б АДРЕСА_1 , Актів балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування від 09 листопада 2022 року на нежитлове приміщення № ЗН, Актів від 09 листопада 2022 року щодо підключення до водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 4Н, загальною площею 98.7 м2, в підвальному поверсі 2-го під?їзду ж/б АДРЕСА_1 , а також Актів балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування від 09 листопада 2022 року на нежитлове приміщення № 4Н, забезпечити водопостачання та водовідведення у нежитловому приміщенні № 76 за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі шляхом погодження робочого проекту проект водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 76, загальною площею 82,4 м2, в підвальному поверсі, 2 під?їзду ж/б АДРЕСА_1 , датованого 2020 роком, розробленого ТОВ «Інтел-Ліга» на замовлення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , і підписання Актів від 16 червня 2022 року щодо підключення до водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення № 76, загальною площею 82,4 м2, в підвальному поверсі 2 під?їзду ж/б АДРЕСА_1 , а також Актів балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування від 16 червня 2022 року на нежитлове приміщення № 76.

Крім цього, позивачі просили стягнути із відповідача понесені судові витрати.

16 червня 2026 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у задоволенні вказаного вище позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 через свого представника – адвоката Корченюка А. В. подали апеляційну скаргу, у якій посилаються на неповноту судового розгляду, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилаються на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового та формального висновку про те, що дозволи на підключення до внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення і Акти балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування є такими, що підписані Пісною О. В. від імені ОСББ «Гарантжилбуд - 4» без належних повноважень.

Зауважують, що Акт балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування від 13.07.2020, який

наявний у матеріалах справи був підписаний ОСОБА_1 в період дії її повноважень, як Голови правління ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4», проте датований пізнішою датою з невідомих на те причин.

Звертають увагу на те, що предметом даної справи є не встановлення юридичної сили документів, підписаних у 2020 році, а оцінка правомірності подальшої відмови ОСББ оформити документи, необхідні для реалізації позивачами права користування внутрішньобудинковими мережами, тому суд першої інстанції фактично підмінив предмет доказування у справі, дослідивши обставини, які самі по собі не спростовують заявлених позовних вимог.

Вважають, що ототожнивши реалізацію права користування спільним майном із розпорядженням таким майном, суд першої інстанції неправильно застосував статті 317, 319, 321, 382 ЦК України та статтю 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Стверджують, що мають право на використання будинкової системи водопостачання та водовідведення у тому обсязі, який необхідний для забезпечення їх приміщення водою, а тому перешкода у цьому може розглядатись як порушення прав співвласника і порушення вимог Закону

України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ.

Зазначають про те, що висновок суду про неналежність обраного позивачами способу захисту є декларативним, немотивованим та не ґрунтується на належному застосуванні норм матеріального права й усталених правових висновках Великої Палати Верховного Суду.

Також зазначають про прийняття судом першої інстанції відзиву представника відповідача на позовну заяву з пропуском строку на його подачу та без належного правового обґрунтування, що є істотним порушенням норм процесуального права, яке вплинуло на правильність вирішення справи, оскільки наведені у такому відзиві доводи були використані судом як одна з підстав для відмови у задоволенні позову.

Окрім того, 18.06.2026 представник відповідача ОСББ "ГАРАНТЖИЛБУД-4" – адвокат Мишковська Т. М. звернулась до суду із заявою про винесення додаткового рішення про стягнення із позивачів на користь відповідача, понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.

29 червня 2026 року додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області вказану вище заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРАНТЖИЛБУД-4" 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування понесених витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Мишковською Т.М. У решті - відмовлено.

Не погодившись із додатковим рішенням, представник ОСББ "ГАРАНТЖИЛБУД-4" - адвокат Мишковська Т. М. подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити подану заяву у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відшкодуванні більшої частини судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стверджує, що відповідач був змушений звернутися за допомогою до адвоката, зважаючи на значний обсяг та складність заявлених позовних вимог. Зокрема, попри формальне пред`явлення чотирьох вимог немайнового характеру, вони стосувалися трьох позивачів та чотирьох окремих приміщень, що фактично складало 16 самостійних вимог немайнового характеру, кожна з яких потребувала окремого правового аналізу та формування самостійної позиції захисту.

За таких обставин, відповідач погодив гонорар адвоката у розмірі 40 000 грн, який обґрунтовано тим, що консультування відповідача та підготовка правової позиції за шістнадцятьма вимогами і подальшого обґрунтування та подання відзиву, потребували вивчення матеріалів справи та значних затрат робочого часу адвоката.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 представник ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4» - адвокат Мишковська Т. М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Також просить стягнути з позивачів понесені відповідачем судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 гривень.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідача позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано не було. Натомість представником позивачів - адвокатом Корченюком А. В. подано додаткові пояснення, у яких він висловлює заперечення проти заявленого розміру судових витрат та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Апеляційний суд відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін за таких підстав.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення та додаткове рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом установлено, що багатоквартирний будинок за адресою АДРЕСА_1 , був зданий в експлуатацію у 2018 році, що підтверджується відомостями, зазначеними в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.46 т.1).

25.10.2018 у вказаному будинку створено ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4», що підтверджується Випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с.46,198 -201 т.1).

Багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , розташовано на земельній ділянці, площею 0.2454 га., кадастровий номер: 0510100000:02:080:0268, цільове призначення «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», яка перебуває у приватній власності ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4» (а.с. 213 зворот, 214 т.1).

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві приватної власності належать приміщення 3Н та 4Н у будинку за АДРЕСА_1 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50908035 від 31.01.2020 р. та індексний номер: 50908505 від 31.01.2020 р., відповідно (а.с.33,34 т.1).

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є співвласником приміщення 1Н будинку за АДРЕСА_1 . Частка . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:48512927 від 04.09.2019 р. Іншим співвласником приміщення 1Н з часткою розміром є ОСОБА_6 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:60681215 від 30.09.2021 (а.с.28 т.1).

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 на праві приватної власності належить приміщення 76 у будинку за АДРЕСА_1 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46719608 від 03.05.2019 р. (а.с. 41 т.1) Іншим співвласником приміщення № 76 з даних наданого технічного паспорта від 02.05.2019 є ОСОБА_5 . Документів на підтвердження права власності на приміщення 76 у будинку за АДРЕСА_1 матеріали справи не містять (а.с. 42-44 т. 1).

Судом також установлено, що ОСОБА_6 , як співвласник приміщення 1Н та ОСОБА_5 як співвласниця приміщення АДРЕСА_3 , відносно яких заявлено позовні вимоги не залучені до участі у даній справі.

Із відповіді на адвокатський запит адвоката Кізік Г. від 27.06.2025 щодо надання інформації стосовно інженерних мереж житлового будинку АДРЕСА_4 вбачається, що Виконавчим комітетом Вінницької міської ради встановлено, що мережі водопостачання та каналізації до житлового будинку по АДРЕСА_5 , у кварталі «Архітектурне містечко» до комунальної власності Вінницької міської територіальної громади - не передано забудовником ЖБК «Гарантжитлбуд». Зазначені вище інженерні мережі у бухгалтерському обліку департаменту міського господарства Вінницької міської ради - не відображено. У Вінницької міської ради відсутні правові підстави щодо взяття вказаних вище мереж на відповідний облік (а.с. 53 – 63 т.2).

Відповідно до відповіді на адвокатський запит адвоката Мишковської Т. М. від 03.07.2025 КП "Вінницяоблводоканал" повідомило, що укладаючи договір на тимчасове централізоване водопостачання та водовідведення спершу із забудовником ЖБК "Гарантжилбуд", а в подальшому з ОСББ "Гарантжилбуд-4", керувалось відсутністю рішення Вінницької міської ради, щодо передачі замовником будівництва ЖБК "Гарантжилбуд" побудованих ним зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення у господарське віддання. Станом на сьогодення мережі не передані.

КП "Вінницяоблводоканал" також вказує, що для укладення "Типових індивідуальних договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з кожним співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , замовником будівництва ЖБК "Гарантжилбуд" необхідно передати побудовані мережі водопостачання та водовідведення, у господарське віддання Вінницької міської ради. Після передачі мереж, Голові правління ОСББ "Гарантжилбуд - 4" необхідно виготовити акт балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

Додатково КП "Вінницяоблводоканал" повідомило про необхідність проведення загальних зборів із співвласниками житлового будинку та включення в протокол загальних зборів наступних питань: Доведення до відома співвласників "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг", затвердженої Наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 та Плати за абонентське обслуговування у відповідності до пункту 11 статті 1 розділу 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції Закону України від 03.12.2020 №1060 та Постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг». Також, при переході мешканців об?єднання співвласників багатоповерхового будинку на індивідуальні договори, Голова правління має забезпечити 100% оснащення вузлами розподільного обліку холодної води в квартирах, відповідно до Закону України від 22.06.2017 року № 2119-VIII "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", а також 100% повірку встановлених розподільних засобів обліку у відповідності до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"( а.с.43,44 т.2).

З матеріалів справи вбачається, що централізоване водопостачання та водовідведення будинку АДРЕСА_4 відбувається за договорами на тимчасове централізоване водопостачання та водовідведення, укладеними із споживачем в особі ОСББ «Гарантжилбуд - 4». Індивідуальні договори з співвласниками не укладались.

Приміщення позивачів не підключені до мереж централізованого водопостачання та водовідведення.

У матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , аналогічного змісту, згідно з якими, позивачі у 2024 -2025 роках звертались до голови ОСББ «Гарантжилбуд - 4» з вимогою одноособово без скликання загальних зборів ОСББ підписати Акти балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування, а також Акти від 09 листопада 2022 року, щодо підключення до водопостачання та водовідведення належних їм нежитлових приміщень в строк не довше 30 днів з моменту отримання заяв.

Заяви обґрунтовані Робочими проектами на водопостачання та водовідведення, Технічними умовами на проектування мереж водопостачання, дозволами голови ОСББ «Гарантжилбуд - 4» від 24.02.2020 та актами балансової належності водопровідних каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування (а.с.54-138 т.1).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , суду пояснили, що вони є співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та проживають в ньому. Будинок зданий в експлуатацію у 2018 році, однак не підключений до мереж водопостачання та водовідведення за постійною схемою Мережі водопостачання та водовідведення, які забезпечують питною водою та водовідведенням мешканців будинку, до даного часу не передані забудовником на баланс територіальної громади м. Вінниці. Рішення сесії Вінницької міської ради про передачу зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення на обслуговування КП «Вінницяоблводоканал» - відсутні. Також відсутні Акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін щодо інженерних мереж (водопровід та каналізація). Жодних дозволів щодо погодження проектної документації чи взагалі дозволу на приєднання приміщень позивачів до загально будинкових мереж водопостачання, водовідведення та електропостачання, співвласниками ОСББ «Гарнантжилбуд-4» не надавалось за весь час, з моменту здачі даного будинку в експлуатацію та створення ОСББ. Рішення загальних зборів та рішення правління ОСББ «Гарантжилбуд-4» з даного питання відсутні.

У 2021 році, позивач ОСОБА_2 намагався скликати загальні збори, співвласники зібрались, збори були емоційними, проте позитивного рішення не було досягнуто, співвласники не дали дозволу і відповідний протокол зборів складено не було. Позивачі самовільно підключились до загально будинкових мереж. У 2020 році виник великий борг будинку за воду, показники квартирних лічильників не збігались із показами загально будинкового лічильника. Коли почали шукати проблему, виявили несанкціоновану врізку в загальну мережу водопостачання. Було викликано представників КП «Вінницяоблводоканал», які задокументували самовільну врізку та перекрили її. На сьогоднішній день у ОСББ тимчасовий договір із КП «Вінницяоблводоканал» на водопостачання та водовідведення, який ОСББ постійно вимушене продовжувати.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про зобов`язання ОСББ погодити робочий проект водопостачання та водовідведення, підписати Акти щодо підключення до водопостачання та водовідведення, а також Акти балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування не підлягають до задоволення, оскільки позивачами обрано неналежний та неефективний спосіб захисту порушених їх прав.

Так як, у разі задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання погодити робочі проекти та Акти, і у випадку відмови відповідача добровільно виконати рішення суду, примусове виконання такого рішення суду буде не можливе та не призведе до бажаного результату.

Разом з тим, рішення суду не може містити зобов`язання щодо прийняття певних колективних рішень, зокрема, загальними зборами ОСББ.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Гарантоване ст. 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому при захисті такого права необхідним є обґрунтування такого порушення. Порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

Аналогічні положення закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції визначає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Апеляційним судом установлено, що спір між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4» виник через відсутність погодження ОСББ робочих проектів водопостачання та водовідведення, Актів щодо підключення до водопостачання та водовідведення та Актів балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування належних позивачам нежитлових приміщень.

За змістом статті 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частиною 2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Таким чином, згідно зі статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», питання використання спільного майна належить до виключної компетенції загальних зборів об`єднання.

Рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин (постанови Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №911/2525/19, від 24.10.2019 у справі №927/807/18).

Відхиляючи доводи апеляційної скарги про помилковість та формальність висновку суду першої інстанції про те, що дозволи на підключення до внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення і Акти балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування є такими, що підписані ОСОБА_1 від імені ОСББ «Гарантжилбуд - 4» без належних повноважень, колегія суддів зауважує наступне.

Згідно з п.3.3 Статуту ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4» до виключної компетенції загальних зборів належать: питання про використання спільного майна.

Таким чином, право голови одноосібно вчиняти будь-які юридично значущі дії від імені об`єднання (зокрема, видавати дозволи на підключення до мереж та підписувати акти розмежування балансової приналежності) обмежене обов`язковою наявністю попереднього рішення загальних зборів ОСББ.

Матеріали цивільної справи не містять жодних доказів, які б підтверджували надання ОСОБА_1 повноважень на підписання від імені ОСББ «Гарантжилбуд - 4» Актів балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування, оскільки її повноваження були припинені за рішенням Загальних Зборів ОСББ 25.04.2020.

За таких обставин, доводи апеляційною скарги про підписання ОСОБА_1 . Акта в період дії її повноважень, як Голови правління ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4», однак датування його пізнішою датою з невідомих на те причин, є припущенням, які не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами у справі.

Відповідачем у справі стверджується про те, що жодних дозволів щодо погодження проектної документації чи взагалі дозволу на приєднання приміщень, які належать позивачам, до загальнобудинкових мереж водопостачання, стоків та електропостачання, співласниками загальнобудинкових мереж ОСББ “Гарантжилбуд-4” не надавалось за весь час з моменту здачі даного будинку в експлуатацію та створення ОСББ. Рішення Загальних Зборів та Рішення правління ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4» з даного питання відсутні.

З огляду на викладене вище, також неспроможними є доводи апеляційної скарги позивачів, про те, що суд першої інстанції фактично підмінив предмет доказування у справі.

Зазначаючи про те, що предметом даної справи є не встановлення юридичної сили документів, підписаних у 2020 році, а оцінка правомірності подальшої відмови ОСББ оформити документи, необхідні для реалізації позивачами права користування внутрішньобудинковими мережами, останні зазлишають поза увагою те, що позов обґрунтовувася наявністю у них права користування внутрішньобудинковими мережами, яке виникло у тому числі й на підставі підписаних у 2020 році документів. Таким чином, дослідження судом першої інстанції вказаних документів було обов`язковим для правильного вирішення спору, а не підміною предмета доказування.

Також безпідставними є доводи про те, що ототожнивши реалізацію права користування спільним майном із розпорядженням таким майном, суд першої інстанції неправильно застосував статті 317, 319, 321, 382 ЦК України та статтю 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

За загальним правилом використання спільного майна, у тому числі внутрішніх мереж водопостачання та водовідведення належить до виключної компетенції загальних зборів об`єднання, тому будь-яке втручання у внутрішньобудинкові мережі в багатоквартирному будинку без погодження із загальними зборами об`єднання є незаконним.

При цьому приєднання нових споживачів, у даному разі позивачів як власників нежитлових приміщень у будинку, до внутрішньобудинкових мереж водопостаання та водовідведення не є звичайним побутовим користуванням інфраструктурою будинку. Таке підключення передбачає втручання в цілісну інженерну систему багатоквартирного будинку, зміну її технічних параметрів, перерозподіл проектної потужності та збільшення навантаження на мережі, що безпосередньо зачіпає інтереси всіх без винятку співвласників.

Натомість у матеріалах справи відсутнє рішення загальних зборів про надання дозволу на підключення до внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення приміщень позивачів, а також на підписання Актів балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування.

Окрім того, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що позивачі мають право на використання будинкової системи водопостачання та водовідведення у тому обсязі, який необхідний для забезпечення свого приміщення водою, а тому перешкода у цьому може розглядатись як порушення прав співвласника і порушення вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.

Аналогічне положення закріплене в розділі V Статуту ОСББ «ГАРАНТЖИЛБУД-4».

Наявність у позивачів права власності на нежитлові приміщення та статус співвласників багатоквартирного будинку не наділяє їх автоматичним правом на технологічне приєднання та користування будинковою системою водопостачання та водовідведення, оскільки реалізація такого права має відбуватися виключно на підставі належним чином розробленої, затвердженої та узгодженої технічної і проєктної документації.

Наразі будинок, у якому знаходяться нежитлові приміщення позивачів, не підключений до мереж водопостачання та водовідведення за постійною схемою.

Зовнішні інженерні мережі (водопостачання та водовідведення), що забезпечують питною водою та водовідведенням мешканців будинку не передані забудовником на баланс територіальної громади м. Вінниці, відсутні рішення сесії Вінницької міської ради про передачу вказаних зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення на обслуговування КП «Вінницяоблводоканал».

Також відсутні Акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін щодо інженерних мереж (водопровід та каналізація) багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Водопостачання в будинку з 2019 року по даний час організовано відповідно до типових договорів на тимчасове централізоване водопостачання та водовідведення у відповідності до Законів України «Про житлово- комунальні послуги», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про охорону навколишнього природного середовища», а також «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених Наказом міністерства з питань житлово- комунального господарства України № 190 від 27.06.2008.

Таким чином, для задоволення вимог позивачів будинок має бути підключений до мереж за постійною схемою, і відповідно до передачі мереж на баланс територіальної громади м. Вінниці та дотримання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і Постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення».

З огляду на викладене, поданий позов є передчасним, оскільки у разі його задоволення судове рішення неможливо буде виконати у зв`язку з тим, що ОСББ не є забудовником і відповідно не може виконати вимоги про підключення будинку за постійною схемою.

В силу відсутності Акту розмежування балансової належності та експлуатації відповідальності сторін щодо інженерних мереж (водопровід та водовідведення) на багатоквартирний будинок відсутні будь-які підстави для підписання інших Актів розмежування балансової належності водопровідних мереж. Акт балансової належності необхідний для споживачів, водопровідні мережі яких приєднані безпосередньо до міських мереж водопроводу.

За таких підстав, укладення будь-яких окремих договорів з співвласниками для надання послуги водопостачання і водовідведення не є можливим, як і не було можливим з моменту здачі будинку в експлуатацію, а тому відповідач не може створювати перешкоди для укладення договорів з метою забезпечення співвласників комунальними послугами.

Більше того, ОСББ не є надавачем комунальних послуг, тому будь-які зобов`язання щодо забезпечення водопостачання та водовідведення не можуть бути забезпечені.

У зв`язку з цим безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду про неналежність обраного позивачами способу захисту є декларативним, немотивованим та не ґрунтується на належному застосуванні норм матеріального права й усталених правових висновках Великої Палати Верховного Суду.

Що стосується доводів апеляційної скарги про прийняття судом першої інстанції відзиву на позовну заяву з пропуском строку на його подачу та без належного правового обґрунтування, то колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).

19 травня 2025 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області встановлено строк на подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.154 т.1).

27.05.2025 рекомендоване повідомлення з копією ухвали про відкриття провадження, яке надсилалося відповідачу, повернулося до суду першої інстанції з відміткою поштового оператора «адресат відсутній».

У силу вимог процесуального закону, саме 27.05.2025 є днем належного вручення ухвали відповідачу, тому перебіг 15-денного строку на подання відзиву розпочався наступного дня 28.05.2025 та закінчився 11.06.2025.

Представником відповідача відзив подано 27.06.2025, тобто поза межами встановленого судом процесуального строку.

Разом з тим, вказане процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення спору по суті, оскільки відмова у задоволенні позову базувалася не виключно на аргументах відзиву, а на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин цивільної справи.

Відтак, колегія суддів доходить висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги позивачів про неповноту судового розгляду, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки суд першої інстанції правильно встановив правову природу спору, у достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи на підставі наданих йому доказів, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, у зв`язку із чим підстави для його скасування, з посилань, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Решта доводів апеляційної скарги не впливають на висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги представника ОСББ "ГАРАНТЖИЛБУД-4" - адвоката Мишковської Т. М. про наявність підстав для скасування додаткового рішення, то колегія суддів зауважує наступне.

Так, 19.06.2026 представник ОСББ "ГАРАНТЖИЛБУД-4" - адвокат Мишковська Т. М. подала до суду заяву про стягнення з позивачів судових витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000 гривень.

На підтвердження понесених ОСББ "ГАРАНТЖИЛБУД-4" витрат на професійну правничу допомогу адвокатом надано договір про надання правничої допомоги від 08.01.2025 №145/25, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.09.2025 та від 15.06.2026, відповідно до яких адвокатом надано такі послуги: супроводження справи №127/14952/25 у Вінницькому міському суді Вінницької області; підготовка та подання відзиву; участь у судових засіданнях; виступ у дебатах. Загальна вартість наданих послуг оцінена в 40 000 грн, що підтверджується рахунками на оплату №1 від 01.09.2025 та №2 від 15.06.2026.

Разом із тим, ухвалюючи додаткове рішення, суд дійшов до висновку, що зазначена сума витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 гривень є неспівмірною щодо даної справи та буде суперечити принципу розподілу таких витрат, тому, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку про стягнення з позивачів на користь відповідача ОСББ "Гарантжилбут-4" - 20 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, у змісті вказаної норми визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21.

При вирішенні питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінки сторін під час судового процесу тощо.

Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, додатковій постанові від 14.04.2022 у справі № 755/18750/20 сформовано висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На переконання колегії суддів, наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі із позивачів, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У даному разі вказана справа не є складною ані з фактичної, ані з правової точки зору.

Предметом спору є визнання права позивачів на користування спільним майном багатоквартирного будинку, а саме каналізаційними мережами, мережами водопостачання та водовідведення, а також зобов`язання відповідача забезпечити водопостачання та водовідведення у належних позивачам нежитлових приміщеннях.

Правовідносини сторін здебільшого врегульовані нормами цивільного законодавства та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тому не потребували складного правового аналізу чи застосування значного обсягу спеціального законодавства.

Матеріали справи не містять великого обсягу доказів, а сама справа не вимагала проведення значної підготовчої роботи, участі адвоката у численних судових засіданнях, підготовки складних процесуальних документів чи формування нової або несталої правової позиції.

Крім того, відзив на позовну заяву за своїм змістом є типовим для даної категорії спорів, містить стандартне нормативне обґрунтування, а тому визначена вартість правничої допомоги у розмірі 40 000 гривень не відповідає критеріям співмірності та розумності.

Колегія суддів бере до уваги співвідношення заявлених витрат на правничу допомогу із характером спірних правовідносин, оскільки стягнення надмірних витрат на професійну правничу допомогу не може покладати на іншу сторону надмірний фінансовий тягар та суперечитиме принципам справедливості й пропорційності судового процесу.

Посилання представника відповідача на попри формальне пред`явлення чотирьох вимог немайнового характеру, які стосувалися трьох позивачів та чотирьох окремих приміщень, що фактично складало 16 самостійних вимог немайнового характеру, кожна з яких потребувала окремого правового аналізу та формування самостійної позиції захисту, на переконання колегії суддів, безпідставні.

Заявлені позовні вимоги є тотожними (однаковими) за своїм матеріально-правовим змістом та правовими підставами стосовно усіх трьох позивачів, тому шістнадцять позовних вимог, як стверджує представник відповідача, у даній справі не вказують на її складність, оскільки вказані вимоги є взаємопов`язаними і типовими, та регулюються однією галуззю права.

Із змісту акту здачі - приймання виконаних робіт від 01.09.2025 вбачається, що за супроводження справи у суді першої інстанції, підготовку та подання відзиву відповідачем сплачено 20 000 гривень.

Із змісту акту здачі -приймання виконаних робіт від 16.06.2026 вбачається, що за супроводження справи у суді першої інстанції, участь у судових засіданнях, виступ у судових дебатах сплачено 20000 грн.

Оцінюючи обґрунтованість вказаних витрат, колегія суддів наголошує, що підготовка відзиву на позовну заяву справді є інтелектуальною діяльність адвоката. Натомість подання відзиву до суду є технічною дією, а участь у засіданнях та дебатах є формою представництва інтересів у суді, яка охоплюється загальним поняттям супроводження справи.

За таких обставин, представником відповідача штучно деталізовано та розмежовано пов`язані між собою послуги з метою збільшення загальної вартості робіт, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неспівмірність та безпідставність заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу.

Відтак доводи апеляційної скарги представника відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні додаткового рішення не містять обґрунтованих посилань на такі порушення, що б призвели до неправильного вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу, тому, з огляду на положення ст. 375 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення і така апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга позивачів залишена без задоволення, тому понесені позивачами у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати необхідно залишити за ними.

Разом із тим, у зв`язку з залишенням апеляційним судом основного рішення без змін, із позивачів на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені останнім у суді апеляційної інстанції.

Так, у поданому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСББ "ГАРАНТЖИЛБУД-4"- адвокат Мишковська Т. М. просила стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

На підтвердження цих витрат адвокат до відзиву на апеляційну скаргу долучила договір про надання правничої допомоги № 225/26 від 07.09.2026, у якому визначено перелік наданих ввідповідачу правничих послуг та їх загальну вартість у розмірі 15 000 гривень (а.с.64 зворот, 65 т.3).

Зі змісту пункту 2 договору про надання правничої допомоги вбачається, що адвокатом надано відповідачу такі правничі послуги: усне та письмове консультування; складання необхідних процесуальних документів, заяв, скарг, клопотань, претензій та позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, скарг в порядку виконавчого провадження; представництво та захист інтересів клієнта в усіх судових установах, органах державної влади, правоохоронних органах, інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності.

Ураховуючи необхідність дотримання критеріїв розумності та справедливості, а також суть спору й характер фактично наданих адвокатом правничих послуг (написання відзиву на апеляційну скаргу, значною мірою обґрунтованого заперечеченнями, що досліджувались судом першої інстанції, та участь представника лише в одному судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтований розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ОСББ "ГАРАНТЖИЛБУД-4", становить 7 500 грн. Вказана сума відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України підлягає стягненню із позивачів у рівних частинах, тобто по 2 500 грн з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану їх представником - адвокатом Корченюком Анатолієм Володимировичем, та апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРАНТЖИЛБУД-4", подану адвокатом Мишковською Тетяною Миколаївною, залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 червня 2026 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 червня 2026 року залишити без змін.

Понесені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати залишити за ними.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГАРАНТЖИЛБУД-4" (ЄДРПОУ 42572548) понесені судові витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі по 2 500 гривень з кожного.

Постанова набирає законної сили із дня її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді: Т. Б. Сало

О. С. Панасюк