Суд: Чернігівський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №748/1309/26
Суддя: Костюкова Т. В.
Провадження № 2/748/1313/26
Єдиний унікальний № 748/1309/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Костюкової Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Зінченко Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача – Ляр Дмитро Юрійович, діючи на підставі довіреності №4365-К-Н-О від 14.07.2025 та в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», 29.04.2026 в системі «Електронний суд», звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/м від 30.10.2024 у розмірі 33353,70 грн. та понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.08.2020 здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 та нею на планшеті власноручно підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі». У подальшому відповідач виявила бажання отримати послугу «Кредит готівкою», ознайомилась із актуальними умовами кредитування та 30.10.2024 підписала Паспорт кредиту за допомогою цифрового власноручного підпису та Кредитний договір б/н від 30.10.2024 про надання строкового кредиту у розмірі 34000 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки 31%. Додатково відповідачем за допомогою цифрового власноручного підпису підписаний графік кредиту. Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитні кошти. Відповідач не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 16.03.2026 має заборгованість у розмірі 33353,70 грн., яка складається з наступного: 28221,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5132,38 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, чим порушуються права та інтереси позивача та що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи з повідомленням сторін на 12 серпня 2026 року.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підтримує в повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує. (а.с.17)
Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримала, відповідно до вимог п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України. (а.с.81).
За змістом пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач, ОСОБА_1 , у визначений в ухвалі суду строк, відзив на позовну заяву не подала, у судове засідання не з`явилась. Про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення повістки, яка повернулися на адресу суду з відміткою проставленою працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.81,86)
Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд з урахуванням того, що відповідач була двічі повідомлена належним чином, відзиву на позов не надала, у судове засідання не явилась, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів, та постановляє, у відповідності до вимог ст.281 ЦПК України, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Судом встановлено, що 25.08.2020 відповідач підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання послуг, у якій підтвердила, що підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою.» Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати. Розділом 3 Заяви (Угода про використання простого електронного підпису) встановлено, що Банк та Клієнт (далі разом іменовані «Сторони») узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP-пароль, QR-код, підпис стилусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. При здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР-паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТПпаролю на фінансовий номер телефону Клієнта. Сторони узгодили, що Банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису.» (а.с.23-30)
30.10.2024 між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем, ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № б/н, який підписаний відповідачем з використання цифрового власноручного підпису. (а.с.31-36)
Відповідно до Розділу 1 договору: тип кредиту - строковий кредит; сума кредиту 34000 грн.; строк кредитування - 36 місяців; процентна ставка, відсотків річних - 31% річних; тип процентної ставки – фіксована; загальні витрати за кредитом 18915,14 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту 52915,14грн.; орієнтована реальна річна процентна ставка – 36,38 % річних.
Відповідно до пункту 2.1 договору банк зобов`язується надати позичальнику строковий кредит на споживчі цілі, а саме відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника) у розмірі, визначеному договором, в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в обумовлені цим договором терміни.
Відповідно до пункту 2.2 договору кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточних рахунок починальника) НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 3.2.3 позичальник зобов`язується повернути кредит у строк кінцевої дати повернення кредиту відповідно до графіку.
Пунктом 8.15 договору визначено, що цей Договір укладається в електронній формі у 2 оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу та є автентичними за змістом.
Додатком 1 до кредитного договору від 30 жовтня 2024 р. є Графік платежів (обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит «Кредит готівкою»), який підписаний ОСОБА_1 з використанням цифрового власноручного підпису. (а.с.36 – зворотна сторона -39, 42-45)
Додатком 2 до кредитного договору від 30 жовтня 2024 р. є Реквізити для погашення заборгованості за Кредитним договором №24103000041486 від «30» жовтня 2024, який підписаний ОСОБА_1 з використанням цифрового власноручного підпису. (а.с.46)
Також до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою АТ КБ «ПриватБанк», який містить аналогічні умови кредитування, до викладених у договорі. (а.с.40-41)
Згідно довідки Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» № 0000005346558139 від 17-03-2026, ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок: НОМЕР_2 , 30.10.2024 встановлено кредитний ліміту 34000 грн. (а.с.22)
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором №б/н вiд 30.10.2024, укладеного мiж АТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом, ОСОБА_1 , станом на 16.03.2026, заборгованість відповідача становить 33353,70 грн і складається із заборгованості за тілом кредиту 28221,32 грн, заборгованість за простроченими відсотками 5132,38 грн. (а.с.19-20)
Судом також досліджено виписку за договором № б/н за період 30.10.2024-17.03.2026, з якої вбачається, що відповідач здійснювала платежі на погашення заборгованості, а саме: 30.11.2024 на суму 1469,90 грн.; 07.01.2025 на суму 863,70 грн. та 606,20 грн.; 11.02.2025 на суму 150,76 грн; 12.02.2025 на суму 75,38 грн; 13.02.2025 на суму 50 грн; 14.02.2025 на суму 25,38 грн; 21.02.2025 на суму 589,37 грн; 21.02.2025 на суму 579,01 грн; 07.03.2025 на суму 653,64 грн та 816,26 грн; 31.03.2025 на суму 16,08 грн; 10.04.2025 на суму 688,30 грн та 765,52 грн; 06.05.2025 на суму 94,53 грн та 33,33 грн; 07.05.2025 на суму 456,74 грн та 885,30 грн; 02.06.2025 на суму 248,75 грн; 04.06.2025 на суму 50 грн; 05.06.2025 на суму 21,97 грн; 06.06.2025 на суму 363,09 грн та 786,09 грн; 07.07.2025 на суму 676,22 грн та 793,68 грн; 07.08.2025 на суму 708,48 грн; 19.08.2025 на суму 9,76 грн та 500,23 грн; 20.08.2025 на суму 251,43 грн. Також банком здійснювалося списання відсотків за користування кредитними коштами. (а.с.21-22)
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Так, стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно з ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України, вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Наданий банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.
Крім того, згідно з розрахунком заборгованості, відповідач неодноразово здійснювала платежі по погашенню кредиту. Отже, часткове погашення заборгованості за кредитним договором додатково підтверджує укладення кредитного договору і отримання відповідачем кредитних коштів. Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №338/180/17, викладені у постанові від 05 червня 2018 року).
У даній справі позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення з відповідачем кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов`язків та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань.
У свою чергу відповідач не спростувала факту отримання кредитних коштів, а також факту неналежного виконання зобов`язань перед банком, у тому числі не спростувала розмір заборгованості, заявленої до стягнення.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року справа №415/160/17.
Таким чином, суд висновує про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.10.2024 у загальному розмірі 33353,70 грн.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», заборгованість, станом на 16.03.2026, за кредитним договором №б/н від 30.10.2024 року у розмірі 33353 (тридцять три тисячі триста п`ятдесят три) грн 70 коп, яка складається із: 28221,32 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5132,38 грн - заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2662,40 грн.
Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В.Костюкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua