Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №742/4669/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/967/26

Єдиний унікальний № 742/4669/26

Постанова

Іменем України

14 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Коваленко А.В., за участі представник ОСОБА_1 - адвоката Кіча В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки адміністративну справу, що надійшла від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

13.08.2026 о 22 год 58 хв у м.Прилуки по вул.Пушкіна, ОСОБА_1 , керував автомобілем FORD EXPEDITION, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на відеозаписі, порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Кіча В.В. просив закрити провадження в справі в зв"язку і істотними порушеннями під час складення матеріалів, які він виклав в письмових поясненнях.

23.09.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Кічею Владиславом Валерійовичем подано додаткові письмові пояснення щодо акта огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на медичний огляд, а також письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 745060 щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів у справі.

У поданих запереченнях сторона захисту звертає увагу на суперечності в зазначенні місця події у протоколі, зокрема між адресою його складення, місцем події, наведеним у фабулі, та фактичним місцем спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 . Також захисник зазначає про розбіжності в часових позначках відеозаписів з автомобільного відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського, а також про відсутність на останньому записі початку події, моменту зупинки транспортного засобу, виходу водія та первинного виявлення ознак сп`яніння.

Сторона захисту стверджує, що відеозаписи не дають змоги беззаперечно встановити особу, яка керувала автомобілем, обставини подання вимоги про зупинку та її невиконання. Крім того, захисник звертає увагу на відсутність у матеріалах справи окремих документів щодо ймовірного невиконання вимоги про зупинку транспортного засобу та порушення правил користування зовнішніми світловими приладами.

Щодо ознак алкогольного сп`яніння, захисник зазначає, що наведені в акті огляду ознаки, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, на його думку, не знаходять належного підтвердження відеозаписами, на яких ОСОБА_1 підтримує розмову, орієнтується в обставинах та самостійно пересувається.

Окремо сторона захисту вказує на суперечності в оформленні акта огляду, у якому зазначено, що огляд не проводився, графа результатів залишена незаповненою, однак міститься запис «З результатами згоден» та підпис ОСОБА_1 . При цьому, за доводами захисника, акт не містить чіткого запису про відмову від огляду, а направлення на медичний огляд, оформлене 13 серпня 2026 року о 23 год 10 хв, не підтверджує фактичного доставлення особи до закладу охорони здоров`я та не містить окремої фіксації відмови від проходження медичного огляду. Захисник також просить перевірити відповідність часу оформлення зазначених документів часовим позначкам відеозапису.

Крім того, сторона захисту звертає увагу на неповноту відеофіксації процедури, необхідність перевірки цілісності та безперервності відеозаписів, належності їх долучення до матеріалів справи, а також на обставини реалізації ОСОБА_1 права на правову допомогу.

Узагальнюючи наведені доводи, захисник вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписи, акт огляду та направлення на медичний огляд містять суперечності, які, на його думку, не дають змоги вважати доведеним склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У зв`язку з викладеним сторона захисту просить долучити подані письмові заперечення та додаткові пояснення до матеріалів справи, дослідити відеозаписи в повному обсязі, перевірити належність оформлення акта огляду та направлення на медичний огляд і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення додані наступні докази :

протокол про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №745060 відповідно до якого 13.08.2026 о 22 год 58 хв у м. Прилуки по вул. Пушкіна, поблизу будинку №57, ОСОБА_1 керував автомобілем FORD EXPEDITION, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на відеозаписі, порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП(а.с.2);

направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що водія ОСОБА_1 , направлено на медичний огляд у КНП «ПЦМЛ», у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду водій відмовився під власноручний підпис(а.с.3);

додатком до протоколу серії ЕПР1 №745060 від 13.08.2026 року є диск із відеофіксацією адміністративного правопорушення, на якому зафіксовано, що попереду службового автомобіля поліції рухається автомобіль, який повертає ліворуч та зупиняється. На автомобілі встановлено номерний знак НОМЕР_2 . Після зупинки з автомобіля виходить водій, до якого підходять працівники поліції.

Під час спілкування працівник поліції повідомляє водієві, що той рухався в темну пору доби з увімкненими габаритними вогнями. Водій підтверджує зазначену обставину. На запитання щодо вживання алкогольних напоїв працівник поліції вказує на наявність у водія запаху алкоголю з порожнини рота та порушення мови. Водій пояснює, що працівники поліції їхали за ним, що він рухався за своєю дружиною, а також повідомляє про вживання лікарських засобів.

Надалі працівник поліції пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Drаger», однак водій відмовляється від його проходження. Після цього йому пропонують пройти огляд у закладі охорони здоров`я, від чого він також відмовляється.

Під час подальшого спілкування працівник поліції зазначає, що дружина водія перебуває у дворі. Водій продовжує відмовлятися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи доводи сторони захисту, суд виходить із положень статей 251, 252 КУпАП, відповідно до яких доказами у справі є фактичні дані, а їх оцінка здійснюється на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Щодо доводів захисника про розбіжності у зазначенні місця події та неможливість установлення обставин керування транспортним засобом.

Судом перевірено доводи захисника щодо зазначеного в протоколі місця вчинення адміністративного правопорушення шляхом перегляду картографічного сервісу Google Maps. За результатами такої перевірки встановлено, що будинок АДРЕСА_2 на зазначеному сервісі не відображається.

Водночас сама по собі відсутність відповідного номера будинку на картографічному сервісі не є безумовним підтвердженням того, що подія адміністративного правопорушення не відбувалася за вказаним у протоколі місцем, оскільки відомості такого сервісу не можуть самостійно підтвердити або спростувати всі фактичні обставини події.

Крім того, з наданого відеозапису автомобільного реєстратора вбачається рух автомобіля FORD EXPEDITION, його поворот та зупинка, після чого на відеозаписі з нагрудної камери зафіксовано подальше спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 . Таким чином, установлена судом обставина щодо відсутності відображення будинку № 57 у Google Maps сама по собі не спростовує змісту відеозаписів та не є достатньою підставою для висновку про відсутність події адміністративного правопорушення.

Щодо розбіжностей у часових позначках відеозаписів.

Сторона захисту звертає увагу на розбіжність у часових позначках відеозаписів: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено час події 22:58, тоді як на відеозаписі автомобільного реєстратора відображено час 21:58. Така розбіжність може свідчити про неправильне налаштування годинника або технічну несправність пристрою, яким здійснювався відеозапис, однак сама по собі не є достатньою підставою для висновку про недостовірність відеозапису чи відсутність події адміністративного правопорушення.

Відтак сама лише розбіжність у часових позначках не спростовує факту вчинення правопорушення та не тягне за собою недопустимість відеозаписів , як доказів .

Щодо обставин зупинки автомобіля та підстав зупинки.

Захист зазначає, що відеозаписи не містять однозначного підтвердження подання вимоги про зупинку транспортного засобу та її невиконання водієм, а також указує на відсутність окремих матеріалів за статтею 122-2 КУпАП.

Водночас предметом розгляду цієї справи є правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а не невиконання вимоги про зупинку транспортного засобу. Тому відсутність окремого провадження за статтею 122-2 КУпАП сама по собі не спростовує факту відмови від проходження огляду.

Щодо ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Водночас захисник зазначає, що з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 підтримує розмову, орієнтується в обставинах події та самостійно пересувається.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає, що здатність особи спілкуватися та самостійно пересуватися не виключає наявності інших ознак алкогольного сп`яніння. Крім того, запах алкоголю з порожнини рота не може бути достовірно встановлений виключно за відеозаписом.

Натомість з відеозапису вбачається, що працівник поліції вказує на наявність ознак сп"яніння.

При цьому суд враховує, що за частиною першою статті 130 КУпАП відповідальність настає, зокрема, за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за наявності передбачених законом підстав для такого огляду.

Щодо доводів захисника про оформлення акта огляду та направлення на медичний огляд.

Посилання захисника на наявність в акті огляду запису «не проводився», незаповнену графу результатів огляду та одночасний запис «З результатами згоден» не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, оскільки обставини події підтверджуються іншими наявними у справі доказами, зокрема відеозаписом, на якому зафіксовано пропозиції працівників поліції пройти огляд та відмову водія від його проходження.

Доводи захисника щодо направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, часу його оформлення та відсутності підтвердження фактичного доставлення особи до медичного закладу також не спростовують зафіксованої на відеозаписі відмови від проходження огляду. Вирішальне значення в цьому випадку має не сам факт оформлення направлення чи доставлення особи до закладу охорони здоров`я, а встановлення того, чи було ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд у передбаченому законом порядку та чи відмовився він від його проходження.

Таким чином, наведені захисником зауваження до оформлення зазначених документів є слушними і тому суд не враховує дані докази, які підтверджують винуватості ОСОБА_1 .

Щодо повноти відеозаписів та доводів захисника про порушення права на правову допомогу.

Доводи захисника про неповноту відеофіксації не знайшли свого підтвердження, оскільки з наданих відеозаписів убачається послідовність зафіксованих подій: спочатку на відеозаписі автомобільного реєстратора відображено рух автомобіля, його поворот та зупинку, після чого подальші обставини зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції. Таким чином, відеозаписи доповнюють один одного та дають змогу простежити перебіг події й подальше спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 .

Той факт, що відеозапис із нагрудної камери розпочинається вже після початку безпосереднього спілкування, сам по собі не свідчить про недопустимість такого доказу або про неможливість використання зафіксованих на ньому відомостей. Із відеозапису вбачається, що працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 , повідомляють йому про виявлені ознаки сп`яніння, пропонують пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, а також пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Водночас на записі зафіксовано відповіді ОСОБА_1 , якими він відмовляється від проходження запропонованого огляду.

Отже, доводи захисника про те, що відеозапис із нагрудної камери не охоплює початкового моменту події, не спростовують обставин, безпосередньо зафіксованих на наданих відеозаписах, зокрема факту пропозиції пройти огляд та відмови від його проходження. Саме по собі здійснення відеофіксації за допомогою двох різних пристроїв не свідчить про неповноту чи недостовірність зафіксованих відомостей.

Таким чином, доводи захисника Кічі В.В., наведені на обґрунтування відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не спростовують обставин, зафіксованих у наданих відеозаписах, зокрема пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння та відмови ОСОБА_1 від його проходження.

Суд зазначає, що окремі розбіжності в оформленні матеріалів справи та часових позначках відеозаписів самі по собі не свідчать про відсутність події адміністративного правопорушення. Водночас визначальне значення для вирішення справи мають установлені фактичні обставини, зокрема факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , наявність передбачених законом підстав для проходження огляду та відмова від його проходження у встановленому порядку.

З урахуванням викладеного та оцінки досліджених доказів у їх сукупності суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведена, а підстав для закриття провадження у справі з мотивів, наведених стороною захисту, не встановлено.

Згідно зі ст.33 КУпАП стягнення за адмінправопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.34,35 КУпАП, судом не встановлено обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Прилуцького районного відділу поліції Сектору адміністративної практики ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з відомостями інформаційної системи МВС «НАІС», отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 03.10.2025 року (а.с. 5).

З урахуванням усіх обставин справи, характеру вчиненого адміністративного правопорушення та відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особами, стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 гривень 60 копійок.

На підставі вищевикладеного, ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 33,34,35, 40-1,ч.1 ст.130,221,283,308 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (0,2 відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2026 р.), що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі несплати штрафу понад 15 днів постанова підлягає примусовому виконанню.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу визначеного відповідною статтею КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу.

На постанову суду протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд з дня винесення постанови.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО