Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №740/1104/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1104/26

Провадження № 2/740/1330/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 жовтня 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі - ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

05 березня 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з вказаним позовом.

Позивач мотивує позов тим, що 13.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №13.10.2024-100000226, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000,00 грн на строк 124 дні, дата повернення кредиту-13.02.2025, процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, комісія, пов`язана із наданням кредиту - 9% від суми кредиту, що становить 540,00 грн, нарахування неустойки у розмірі 60 грн за кожен день невиконання зобов`язання. Указаний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору. Відповідач, підписуючи заявку, підтвердив, що така є невід`ємною частиною пропозиції по укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилась 13.10.2024 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію». За цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 16200,00 грн, з яких: 6000,00 грн - тіло кредиту; 5580,00 грн - нараховані проценти, 540,00 грн -комісія пов`язана з наданням кредиту, 1080,00 грн - додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 3000,00 грн- неустойка. Оскільки відповідач своїх зобов`язань за договором кредиту не виконала, позивач просить суд задовольнити позов та винести рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 16200,00 грн та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн, провести розгляд даної справи за відсутності представника.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 березня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Від представника відповідачки ОСОБА_2 надійшов до суду відзив, в якому вона просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та зазначила, що копію ухвали суду від 20 березня 2026 року відповідач не отримувала, оскільки за адресою реєстрації ( АДРЕСА_1 ) вона фактично не проживає з 2014 року, а мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором оренди квартири від 19.11.2023 року, про наявність позову та цієї справи ОСОБА_1 випадково дізналася лише 09 травня 2026 року через застосунок «ДІЯ». 14 травня 2026 року їй було надано доступ до матеріалів справи, після ознайомлення з якими ОСОБА_1 зрозуміла, що їй потрібна правнича допомога адвоката, про що було укладено договір від 19 травня 2026 року. 04 червня 2026 року представнику позивача надано доступ до матеріалів справи. ОСОБА_1 кредит у ТОВ «Споживчий центр» не отримувала, кредитний договір не підписувала, а його оформлення сталося можливим виключно внаслідок протиправних злочинних дій третіх осіб, які 12.10.2024 року близько 22-00 вкрали сумку ОСОБА_1 в якій знаходився паспорт, телефон та банківські картки. Відповідачка зверталася через адвоката до ТОВ «Споживчий центр» з повідомленням про вчинення відносно неї злочинних дій, із черговим запитом до АТ «Ощадбанк», оператора «Лайфсел», отримала витяг з УБКІ, вкотре вже разом з адвокатом подала чергову заяву до поліції, добилася за допомогою адвоката через суд її реєстрації в ЄРДР, подавала клопотання, скарги, ознайомлювалася з матеріалами кримінальної справи, вдруге була допитана у якості потерпілої вже у новій кримінальній справі. Виклала фактичні обставини справи, а саме: 12.10.2024 близько 22:00 за адресою фактичного проживання відповідачки ( АДРЕСА_3 ) невстановлена особа вкрала її сумку, в якій знаходились: новий мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 13 Pro+ 5G Mystic Silver, модель 23090RA98G, серійний номер 54872/R4Q303016 IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 вартістю близько 20 000 грн, гаманець з паспортом, від квартири, банківська картка Monobank (емітент АТ «Універсалбанк») та банківська картка АТ «Ощадбанк», про існування якої відповідачка на момент викрадення фактично забула, оскільки нею не користувалася, а відкривала виключно з метою отримання виплат на поховання батька. Спочатку ОСОБА_1 подумала, що могла забути сумку в таксі, але після зв`язку зі службою таксі «Уклон», таксістом, який привіз її та доньку додому, та пошуків сумки в машині, вона зрозуміла, що сумку було вкрадено та близько 23-00 повідомила поліцію про викрадення особистих речей. Того ж вечора під час блокування картки Monobank, представник банку повідомив їй, що з 22:13 до 23:32, цією викраденою карткою Monobank було здійснено розрахунки в магазині «Сільпо» та інших магазинах на загальну суму 2 392,58 грн, що підтверджується відповідною довідкою про рух коштів від Monobank від 16.10.2024. Картку АТ «Ощадбанк» вона одразу не заблокувала, оскільки не використовувала, відкривала з єдиною метою - отримання коштів на поховання батька та добросовісно вважала, що оскільки на ній відсутні грошові кошти, ця картка не цікава для зловмисників. 13.10.2024 вранці відповідачка звернулася до поліції, проте її звернення не було зареєстровано як заява про злочин та не внесено до ЄРДР, а зареєстроване як повідомлення про втрату паспорта. Цей факт незалежно підтверджується офіційним звітом Українського бюро кредитних історій в розділі «Попередження» якого прямо зазначено: «13.10.2024 зареєстровано втрату паспорта НОМЕР_15» - тобто дата звернення відповідачки до поліції зафіксована незалежним державним джерелом даних, а не лише її власними поясненнями. В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що використовуючи її паспорт, сім картку та банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , невідомі особи 13.10.2026 року відкрили на її ім`я ще два віртуальні рахунки в АТ «Ощадбанк»: № НОМЕР_4 ( тип картки PW Digital ) та № НОМЕР_4 ( тип картки PW АТВ Digital), а також оформили на неї 13 мікрокредитів у мікрофінансових установах у період часу з 00:36:09 13.10.2024 до 11:11:30 13.10.2024.

04.06.2026 року на електронну адресу ТОВ «Споживчий центр» було направлено повідомлення про вчинення відносно ОСОБА_1 злочинних дій та неукладання нею кредитного договору № 13.10.2024 100000226 від 13.10.2024 з детальним обгрунтуванням та проханням неформально та людяно підійти до обставин справи та провести службову перевірку обставин надання кредиту на ім`я ОСОБА_1 , грошових коштів, які вона не отримувала та не використовувала. 08.06.2026 року від ТОВ «Споживчий центр» надійшла відповідь стосовно того, що повідомлення розглянуте, надана інформація взята до відома, у ній було проігноровано усі доводи представника відповідача, які не обмежувалися лише наявністю кримінального провадження, були обгрунтованими та вимагали проведення додаткової перевірки з боку МФО. Отже, з 08.06.2026 року та до цього часу ТОВ «Споживчий центр» службову перевірку обставин надання кредиту не проведено, Якщо б ТОВ «Споживчий центр» (Швидко Гроші) не швидко та автоматично, а добросовісно та уважно проаналізувало власний запит до УБКІ, здійснений позивачем за дві хвилини до видачі кредиту, він би міг та мав би звернути увагу на нетипову активність позичальника та побачити щонайменше п`ять чинних кредитних договорів на ім`я відповідачки, укладених протягом попередніх п`яти годин, а також серію запитів на ідентифікацію через системи BankID різних банків. Загалом, за період з 00:36 до 11:11 13.10.2024 - менш ніж за одинадцять годин, до кредитної історії відповідачки зверталися щонайменше 15 різних фінансових установ і банків. Саме в цей проміжок часу від імені відповідачки укладено щонайменше 13 кредитних договорів включно з кредитом ТОВ «Споживчий центр» (Швидко Гроші). Це об`єктивна, зафіксована незалежною установою - УБКІ модель поведінки, яка є класичною ознакою автоматизованого («скриптового») кредитного шахрайства та зловмисних дій третіх осіб - послідовного одночасного звернення до великої кількості кредитних установ протягом лічених годин з використанням викрадених персональних даних, - а не поведінкою фізичної особи, яка свідомо, у здоровому глузді, вирішила взяти щонайменше 13 дрібних кредитів у різних мікрофінансових установах поспіль протягом однієї ночі. Цей факт контрастує з багаторічною позитивною кредитною історією відповідача за тим самим звітом УБКІ: кредитні картки АТ «Приватбанк» (2011-2016) та monobank (з 2021 року) обслуговувалися нею систематично і без прострочень, що характеризує її як дисциплінованого позичальника щодо кредитів, які вона дійсно оформлювала. Крім того на момент оформлення мікрокредитів третіми особами на і`мя ОСОБА_1 в неї був відкритий кредитний ліміт на суму 10 000,00 грн. в Monobank (емітент АТ «Універсалбанк»), що у числі іншого, підтверджує абсурдність та нелогічність оформлення дрібних мікрокредитів в мікрофінансових установах на вкрай невигідних кабальних умовах, у тому числі кредиту у ТОВ «Споживчий центр». Позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» ґрунтуються виключно на внутрішніх документах самого позивача - протоколі підписання одноразовим ідентифікатором та даних системи BankID, тобто на доказах, що повністю перебувають під контролем самого позивача. Позивач не надав достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 особисто проходила процедуру верифікації, підписувала електронний договір, відкривала віртуальні рахунки на своє ім`я та отримувала кредитні кошти на рахунки. Вважає, що вчинені всі необхідні дії, які входять в коло обов?язків клієнта фінансової установи при виникненні ситуації з несанкціонованими діями, в даний час досудове розслідування в вказаному кримінальному провадженні триває.

05 серпня 2026 року представником позивача ОСОБА_3 подано відповідь на відзив, з якого вбачається, що сторона позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, просила розгляд даної справи провести за відсутності представника позивача. При цьому, посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань

Позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак - належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам

Позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті cпецифікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку.

Відтак, від центрального вузла системи BankID Національного банку України були отримані зокрема дані, які однозначно ідентифікують відповідача. Заперечуючи про належність проведення ідентифікації відповідач не підтвердив це відповідними засобами доказування.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідачем документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Оскільки сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, а ризики, пов`язані з передачею доступу до власних пристроїв третім особам, покладаються на власника таких пристроїв, підстав для визнання договору недійсним немає. Відтак, стороною відповідача не було надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення дотримання процедури підписання спірного кредитного договору одноразовим ідентифікатором.

10.08.2026 року від представника відповідачки ОСОБА_2 надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вона зазначила, що листом-попередженням щодо шахрайських дій відносно ОСОБА_1 від 04 червня 2026 року позивач повідомлявся про звернення ОСОБА_1 до банківських установ з відповідними запитами та про необхідність проведення службового розслідування з боку МФО. Але це повідомлення, як і усі інші заяви, докази, документи відповідача стосовно цієї справи, було проігноровано ТОВ «Споживчий центр», позивач взагалі не ознайомлювався з банківськими виписками Монобанку та Ощадбанку на підтвердження використання зловмисниками особистих коштів ОСОБА_1 та транзитного характеру операцій з банківськими картками, відкритими третіми особами на її і`мя й довідка з УБКІ, яка підтверджує масовий нетиповий характер мікрофінансових кредитів, оформлених на ім`я відповідача.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що кредитний договір є чинним, оскільки він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України). Зазначена позиція Позивача суперечить фундаментальним положенням цивільного права та суперечить вимогам ст. 203 ЦК України. Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Якщо особа не підписувала договір, не здійснювала волевиявлення та стала жертві зловживання та компроментації її ідентифікаційних даних (паспорта, SIM-картки, BankID ) третіми особами, такий правочин є неукладеним. Неможливо визнати недійсним те, що фізично та юридично не укладалося самою особою. Сам по собі факт технічного проходження процедури BankID сторонніми особами із використанням викраденого мобільного телефону та паспорта не створює цивільно-правових обов`язків для потерпілої особи. Відповідачка не укладала кредитний договір та не підписувала його та відповідно не проходила автоматичну процедуру BankID, не просто голослівно це стверджує, а доводить усією наявною сукупністю доказів.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року витребувано письмові докази з АТ «Ощадбанк», АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Лайфселл», ТОВ «Споживчий Центр».

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію).

На підтвердження заявлених вимог, позивачем надано, зокрема укладений 13.10.2024 в електронній формі шляхом акцептування позичальником пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» Кредитний договір № 13.10.2024-100000226 (а.с. 13-20).

Згідно умов кредитного договору, позичальнику надається кредит у сумі 6000,00 грн. строком на 124 дні із дати його надання (до 13.02.2025).

Сторони узгодили фіксовану незмінну процентну ставку - у розмірі 0,97% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, а також комісію за надання кредиту в розмірі 540 грн, неустойка - 60 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Підписана позичальником заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферту), у якій викладені наступні умови.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4790-72хх-хххх-7749.

Згідно п. 4.3. Договору днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Відповідно до п.п. а п. 6.1. Договору Позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту, процентів, комісії шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №13.10.2024-100000226 від 13.10.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий центр» складає 16200,00 грн, з яких: 6000,00 грн - основний борг; 5580,00 грн - проценти, 540,00 грн -комісія за надання, 1080,00 грн - комісія за обслуговування, 3000,00 грн- неустойка, проценти нараховані за період з 13.10.2024 по 13.02.2025 (а.с.12 зворотній бік).

Представник відповідача у додаткових письмових поясненнях наявність заборгованості перед позивачем заперечила, вказавши, що позивач ухилився від подання саме тих доказів, які перебувають виключно в його розпорядженні та які єдині могли б підтвердити заявлену ним вимогу. Позивач, стверджуючи про укладення кредитного договору саме з відповідачкою, зобов`язаний довести факт її волевиявлення на укладення кредитного договору. Позовні вимоги ґрунтуються виключно на внутрішніх документах самого позивача, тобто на доказах, що перебувають під його контролем. Натомість відповідачем надано сукупність доказів із незалежних джерел - від оператора електронних комунікацій, від трьох банківських установ, від Українського бюро кредитних історій, від органів Національної поліції, Прокуратури та Пенсійного фонду України. Ці докази взаємоузгоджені та встановлюють, що спірні дії вчинені сторонніми особами з використанням викрадених у відповідачки паспорту, банківської картки та SIM-картки від вкраденого телефону.

Наведена сукупність доказів виключає можливість висновку про те, що кредитний договір від 13.10.2026 року укладено відповідачкою, та свідчить про відсутність її волевиявлення на вчинення цього правочину.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, прокуратурою було розглянуто заяву та проведено відповідну перевірку, за результатами якої 11.02.2025 року, внесено відомості до ЄРДР за № 42025102030000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому зазначено що 12.10.2024 приблизно о 22:00 перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Закревського, 43, невстановлена особа викрала сумку, яка належала ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій знаходились: мобільний телефон, гаманець, банківські карти. Згодом невстановлена особа розрахувалась в магазинах банківською картою, яка належить ОСОБА_1 , на загальну суму 2392, 58 грн.( ЄО за № 52218 від 13.10.2024; 58512 від 22.11.2024 ).

У Витягу з ЄРДР від 11.06.2026 року у кримінальному провадженні № 12026100030001239, відкритого після повторних звернень про злочин вже за участі адвоката, встановлено, що невідома група осіб за попередньою змовою використовуючи викрадений мобільний телефон, здійснили несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, чим спричинено матеріальної шкоди потерпілої.

У протоколі допиту потерпілої ОСОБА_1 від 18 березня 2025 року дослівно зазначено, що у викраденій сумці знаходився «мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 13 Pro+ 5G Mystic модель 23090RA98G серійний номер 54872/R4Q303016 Imei1: НОМЕР_1 та Imei2: НОМЕР_2 вартістю близько 20 000 гривень, а також банківські картки Ощадбанку № НОМЕР_5 та Монобанку № НОМЕР_6 ». Ті самі ідентифікатори повторно зафіксовані у протоколі допиту.

На виконання ухвали до суду надійшли:- лист ТОВ «Лайфселл» від 24.08.2026 № 0307ВК з оптичним носієм, що містить деталізацію надання електронних комунікаційних послуг за абонентським номером НОМЕР_7 за період з 22:00:00 12.10.2024 по 23:59:59 13.10.2024; лист АТ «Ощадбанк» від 27.08.2026 № 46/12-11/18605/2026 з виписками; лист АТ КБ «ПриватБанк» від 01.09.2026 № 20.1.0.0/7-260825/27962-БТ з фотоматеріалами банкомата. Від позивача - ТОВ «Споживчий центр» витребуваної судом інформації не надано, як не надано і повідомлення про неможливість її подання.

Згідно наданої інформації, АТ "Ощадбанк" повідомляє, що платіжна картка № НОМЕР_8 , емітована на ім`я відповідачки і що на рахунок зараховано 6 000,00 грн, та додав виписку по одному рахунку.

Виписка, надана суду АТ «Ощадбанк», не містить астрономічного часу вчинення операцій. Кожен рядок наданої суду виписки містить три дати: «отримання/прийняття», «дата списання з рахунку» та «виконання/зарахування». «дата списання з рахунку» дорівнює даті проведення операції по рахунку, а не даті транзакції,. в розділі «Транзакції» виписок від 01.06.2026 датою всіх без винятку операцій за обома рахунками зазначено 13.10.2024. Отже, з виписки, наданої суду на виконання ухвали, неможливо встановити ані дату, ані час вчинення жодної з операцій.

З аналізу виписок Ощадбанку у сукупності вбачається фактичною датою вчинення усіх операцій - і зарахування коштів, і їх виведення - є 13 жовтня 2024 року, тобто кілька годин після викрадення у відповідачки паспорту, банківських карток та мобільного телефону. Випискою про рух коштів за рахунком № НОМЕР_9 здійснені операції за карткою № НОМЕР_10 (№ 4790-7299-2032-7749): Час 13.10.2024 Зміст операції за випискою Сума, грн 05:14 Зарахування переказу з рахунку …3298 +1 500,00 08:34 Переказ з рахунку через MOBILE BANKING на рахунок … 3298 ?11 558,00 08:55 Зарахування переказу з рахунку …3298 +11 558,00 09:29 Зарахування переказу з рахунку …3298 +1 000,00 09:30 Переказ з рахунку через MOBILE BANKING ?500,00 09:40 Переказ з рахунку через MOBILE BANKING ?900,00 15:28 Переказ з рахунку через MOBILE BANKING ?58,00 час не відображено Зарахування переказу - Visa Direct, PETRUK ANASTASIYA VITALIY +1 000,00 час не відображено Зарахування переказу - Visa Direct, CASH*SENSE CARD +2 000,00 час не відображено Зарахування переказу - Visa Direct, Smar*SMARTI A2C LLC +880,00 час не відображено Зарахування переказу - Visa Direct, IPAY_CREDIT_VISA1 +6 000,00 час не відображено Зарахування переказу - Visa Direct, CASH*SENSE CARD +2 000,00 час не відображено Зарахування переказу - Visa Direct, FUIB MoneyTransfer +400,00 час не відображено Переказ - Visa Direct, EASYPAY.UA1 (комісія 10,10) ?510,00 час не відображено Переказ - Visa Direct, EASYPAY.UA1 (комісія 17,17) ?1 217,00 час не відображено Переказ - Visa Direct, EASYPAY.UA1 (комісія 5,62) ?61,50 час не відображено Видача готівки, ATM UKR KYIV 26, CHERVONOI KALYNY AVE, ATM00248 ?5 000,00 час не відображено Видача готівки, ATM UKR Kyiv av. Volodymyra Maiakovskoh, CAKI7732 ?6 500,00 Підсумок Надходження 26 338,00 - списання 26 304,50 - комісії 32,89 Залишок 0,61 Для операцій, здійснених із застосуванням платіжної картки через платіжну систему, час у виписці не відображається - зазначається лише дата; час фіксується тільки для операцій, ініційованих у системі дистанційного банківського обслуговування. Датою вчинення усіх наведених операцій є 13.10.2024; зазначена в іншій колонці виписки дата проведення окремих із них по рахунку (14.10.2024) є обліковою. Дзеркально за другим рахунком - № НОМЕР_11 , картка № НОМЕР_12: о 05:14 списано 1 500,00 грн, о 08:34 зараховано 11 558,00 грн, о 08:55 списано 11 558,00 грн, о 09:29 списано 1 000,00 грн; крім того, зараховано 1 500,00 грн (IPAY_CREDIT_VISA1) та 1 000,00 грн (FUIB MoneyTransfer). Обіг - 14 058,00 грн у кожному напрямі, кінцевий баланс - 0,00 грн. Обидва рахунки спорожнено повністю - до 0,61 грн та 0,00 грн відповідно. Жодна операція не є оплатою товарів або послуг. Усі кошти або обготівковано в банкоматах, або переказано через платіжний сервіс, або відправлено на картки та рахунки інших осіб.

Платіжна інструкція № 1721297044 від 13.10.2024 містить призначення платежу «Зарахування переказу на рахунок CH Payment: VISA Acq > Our VISA Cards», а платником зазначено філію - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк». У виписці по картковому рахунку це саме зарахування відображене як «CH Payment UKR Visa Direct IPAY_CREDIT_VISA1», тобто як переказ через платіжний сервіс. Найменування ТОВ «Споживчий центр» не фігурує в жодному з цих документів. Кошти переказано на картки, що відповідачці не належать На ім`я відповідачки в АТ «Ощадбанк», за листом банку від 19.11.2024 № 11/5 16/9822/2024/с, відкрито рахунок, що закінчується цифрами 2986 (відкритий нею особисто 11.09.2024), та два рахунки, що закінчуються цифрами 3298 (відкриті третіми особами 13.10.2024 через систему дистанційного банківського обслуговування, тип карток PW Digital та PW ATB Digital). В АТ «Універсал Банк» їй належать картки № НОМЕР_13 та № НОМЕР_14 ( довідка Монобанку про рух коштів 12.10.24 - 16.10.24. Тим часом, кошти з рахунку ОСОБА_1 виведено, зокрема, переказами на платіжні картки та рахунки, які відповідачці не належать:

Згідно наданої інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 01.09.2026 та доданих фотоматеріалів встановлюють фактичний (астрономічний) час операції зі зняття готівки. Операцію зі зняття 6 500,00 грн із картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_8 здійснено в банкоматі ATM CAKI7732 13.10.2024 о 09:00:20; системні відмітки на кадрах фіксують: 08:59:46 - зчитування картки (Card Read); 09:00:28 - фіксація руху (Motion foto); 09:00:34 - пред`явлення готівки (Cash Present); 09:00:37 - вилучення готівки (Cash Taken); 09:00:48 - вилучення картки (Card Taken). Кожен кадр містить маску картки НОМЕР_16. Фотоматеріали, надані банком у паперовій формі не дають змоги встановити ознаки зовнішності особи, яка здійснювала операцію.

Згідно наданої інформації ТОВ «Лайфселл» від 24.08.2026- заміна SIM-картки до абонентського номера НОМЕР_7 відбулася 13.10.2024 об 11:11:43. Ця обставина підтверджується деталізацією, наданою самим оператором на вимогу суду: - об 11:11:10 та 11:11:11, тобто за тридцять дві секунди до зафіксованого моменту заміни, на номер надійшли чотири службові SMS-повідомлення від відправника «lifecell»; - повідомлення об 11:11:11 є останнім SMS, отриманим у сторонньому пристрої: після заміни картки цей пристрій не отримав жодного SMS і жодного голосового з`єднання; - у сторонньому пристрої після 11:11:43 зафіксовано лише п`ять облікових записів сесій передачі даних, останній - о 12:27:50, після чого пристрій зникає з мережі остаточно; - наступне SMS надійшло на номер лише о 14:32:26 в апараті Xiaomi Redmi A3.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не виконав ухвалу суду в частині, що стосується предмета доказування та не довів волевиявлення ОСОБА_1 на укладення кредитного договору

Ухвалою від 12.08.2026 суд витребував безпосередньо від ТОВ «Споживчий центр»: правила надання кредитних коштів, чинні на 13.10.2024; повний текст анкети-заяви, заповненої від імені відповідачки; матеріали фото фіксації, результати іншої перевірки під час ідентифікації особи; докази перевірки позичальника в УБКІ; IP-адресу, з якої здійснено реєстрацію в особистому кабінеті та подано заявку; технічні дані пристрою (модель телефону, версія операційної системи, Device ID або IMEI); дані про ідентифікацію та верифікацію особи позичальника; витяг із системи (лог) про надсилання та введення одноразового пароля.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.

Об`єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.

Даючи правову оцінку дослідженим доказам, суд дійшов до висновку, що позивачем не надано достатніх і належних та допустимих доказів як укладення кредитного договору саме відповідачкою, здійснення нею волевиявлення на укладення кредитного договору, так і отримання нею кредитних коштів, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Інші доводи учасників справи не спростовують вищенаведених висновків щодо вирішення позовних вимог. При цьому, суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя О.В. Роздайбіда