Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №737/229/26 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/229/26

Провадження № 2/737/256/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області

суддя секретарЛібстер А. С. Скляр А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 737/229/26

за позовомКуликівська селищна рада як орган опіки та піклування, в інтересах неповнолітніх дітей

до відповідачів третя особа ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Куликівської селищної ради

про учасники справи та представники: представник позивача відповідачі представник третьої особи прокурор позбавлення батьківських прав, відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 Куликівська селищна рада як орган опіки та піклування звернулась до суду з даною заявою, в якій просять позбавити громадянина ОСОБА_2 , батьківських прав по відношенню до його малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання його малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частки на кожну дитину всіх видів доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь законного представника дитини або державної установи, де буде перебувати дитина, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у громадянки ОСОБА_1 позбавлення батьківських прав, стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання її малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/8 частки на кожну дитину всіх видів доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь законного представника дитини або державної установи, де буде перебувати дитина щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

У разі позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та відібрання дітей без позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, просять передати малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Куликівській селищній раді як органу опіки та піклування, для подальшого влаштування дітей.

В обґрунтування вимог зазначено, що родина ОСОБА_10 в Куликівську громаду приїхала в 2021 році. Батько в родині не працював, вживав алкоголь, мати знаходилася у відпустці по догляду за дітьми. Родина проживала на соціальні виплати. Батьки дітям забезпечували тільки базові потреби. Після обстеження умов проживання родина ОСОБА_10 була взята на облік в Центрі соціальних служб Куликівської селищної ради з проблеми малозабезпеченості та вживанням батьком дітей алкоголю. У подальшому було виявлено, що ОСОБА_2 часто застосовував фізичне насильство щодо своєї дружини. Бували випадки, що він не впускав фахівців соціальних служб до помешкання. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації ОСОБА_2 був мобілізований (раніше перебував у зоні АТО). Проте, вже у 2023 році він звільнився із ЗСУ, як багатодітний батько, та повернувся із зони бойових дій. З того часу він постійно зловживав алкоголем, вчиняв домашнє насильство над дружиною при дітях, тому жінка часто викликала поліцію. Відповідач ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності. Після закінчення відпустки по догляду за дитиною відповідачка ОСОБА_11 працювала від Центру зайнятості на громадських роботах в Дроздівському старостинському окрузі. За її словами, декілька разів, коли вона поверталася додому, її малолітні діти були в стані алкогольного сп`яніння. Матері пояснювали, що їх пригощав спиртним батько. Старшу доньку ОСОБА_12 кілька разів вона заставала в стані сильного алкогольного сп`яніння. Дівчинка пояснювала, що вживає алкоголь через те, що їй погано і в неї все болить. Також ОСОБА_1 повідомила, що одного разу в кімнаті вона побачила свого чоловіка, в якого були оголені геніталії, а ОСОБА_12 стояла на колінах із приспущеною спідньою білизною. Батько дитини все заперечував, а дівчинка теж не пояснила такої поведінки. Зі слів ОСОБА_13 , дитина дуже замкнена, не йде з нею на контакт, а до батька навпаки прив`язана. Батько з дітьми проживав в одній кімнаті, а мама окремо в іншій, старша донька часто спала з ним в одному ліжку.Мама дівчинки пропонувала обстежити ОСОБА_12 в лікаря-гінеколога, так як дитина скаржилася на постійний біль у тілі та недугу, проте батько категорично заперечував проти огляду. ОСОБА_11 та її діти перебували у постійному стресі через застосування фізичного та психологічного насильства зі сторони чоловіка.Ці та інші факти Службою у справах дітей були повідомлені поліції, тому маму разом з трьома дітьми було поміщено до Чернігівського обласного центру соціально-психологічної допомоги, де вона перебувала з 02.10.2024 по 24.10.2024. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину щодо дитини та засуджено Чернігівським районним судом Чернігівської області до 15 років позбавлення волі. Під час перебування ОСОБА_13 з дітьми в Чернігівському обласному центрі соціально-психологічної допомоги мама не приділяла належну увагу їх вихованню та розвитку. Вона постійно перекладала виконання батьківських обов`язків на старшу дочку ОСОБА_12 . Було виявлено серйозні недоліки у догляді за дітьми: харчування було незбалансоване і нерегулярне, за прийом їжі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 фактично відповідала старша донька ОСОБА_12 . ОСОБА_1 дозволяла собі у присутності дітей обговорювати їх особисті проблеми з незнайомими людьми, використовуючи ненормативну лексику. Вона часто дітей залишала без нагляду, оскільки проводила час у безкінечних телефонних розмовах і переписці зі знайомим чоловіком. Діти при цьому дуже дратувалися, особливо старша донька ОСОБА_12 . При розмовах з ОСОБА_16 було виявлено, що у майбутньому її діти взагалі не згадуються, всі її план зосереджені на особистому житті. ОСОБА_17 не підтримувала старшу доньку ОСОБА_12 , не знаходила з нею взаємопорозуміння, не дивлячись на тривалу роботу з психологом та бесіди зі спеціалістами. Мама не робила спроб покращити контакт з дитиною, хоча дівчинка відкрито про це просила. Фахівці надавали родині всебічну допомогу. ОСОБА_18 надавалася допомога психолога, який рекомендував мамі звернутися на консультацію до дитячого лікаря-психіатра, але, незважаючи на заперечення дітей, мама залишила заклад достроково та повернулася додому в с. Дроздівка. При поверненні родини додому, з нею розпочали роботу фахівці Служби у справах дітей та сім`ї і Центру соціальних служб селищної ради. Були залучені громадські організації, зокрема Чернігівський громадський комітет захисту прав людини, який запропонував ОСОБА_1 пролікувати ОСОБА_12 за рахунок комітету в будь-якому медичному закладі, який визначить лікар-психіатр, проте мама від допомоги відмовилась. Зазначений громадський комітет на рахунок ОСОБА_13 перерахував 30 000 грн на лікування дитини, проте кошти вона забрала і дівчинку не полікувала. Потім ця ж ГО на її рахунок надіслала 16000 тис. грн. на придбання твердого палива та інші потреби. Тільки за наполяганням фахівця із соціальної роботи було придбане тверде паливо, але ж потім ОСОБА_1 звернулася в поліцію із скаргою про те, що соціальні служби втручаються в її особисте життя. Усі намагання служб допомогти ОСОБА_1 ігнорувала, часто говорила неправду і вводила в оману, обіцяючи, що сама вибере лікаря і відвезе дитину на консультацію, проте тривалий час цього не робила. Малолітня ОСОБА_19 повинна бути госпіталізована в неврологічне відділення Чернігівської обласної дитячої лікарні, проте мама не забезпечила її прибуття на лікування в 2024 році. Служба у справах дітей та сім`ї звернулася до генерального директора КНП «Куликівський центр первинної медико-санітарної допомоги» з проханням надати транспорт і супроводжуючого лікаря для надання дитині консультації лікарем-психіатром. Тільки після погрози відібрання ОСОБА_12 в матері у зв`язку із загрозою життю і здоров`ю дитині, мама у супроводі генерального директора лікарні відвідала з дитиною лікаря-психіатра, яким було призначене амбулаторне лікування. Проте, ліки дитина не приймала, а мама це аргументувала тим, що дитині не сподобався лікар і таблетки погіршують стан ОСОБА_12 . У подальшому, мама з дівчинкою самостійно відвідувала лікаря-психіатра в Чернігівській міській лікарні, який також амбулаторно призначив лікування та рекомендував дитині пройти стаціонарне лікування. Проте мама дитину на стаціонарне лікування не оформила, весь час придумуючи якісь відмовки, постійно казала неправду фахівцям соціальних служб. ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були взяті на облік Служби як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах: ОСОБА_12 - з підстави: вчинення сексуального насильства стосовно дитини, а ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - з підстави: проживання в сім`ї, у якій батьки ухиляються від своїх обов`язків з виховання дитини. 26 березня 2026 надійшло повідомлення від ГО «МАРТІН-клуб» про те, що під час онлайн-консультації ОСОБА_20 повідомила, що в її дочки ОСОБА_12 погіршився психічний стан і вона вдалася до самоушкоджувальної поведінки через вчинення насильства з боку вітчима через розбещення. Фахівцями Служби було складено Акт оцінки рівня безпеки ОСОБА_21 , де зазначено, що дитині небезпечно залишатися в родині і ситуація потребує негайних дій у межах сім`ї. Службою було повідомлено поліцію про даний випадок, в результаті чого вітчима ОСОБА_22 було заарештовано, а маму з дітьми поміщено в «кризову кімнату» Чернігівського обласного центру соціально-психологічної допомоги. Проте, в Центрі мама пробула з 27.03.2026 по 31.03.2026 та повернулася в с. Дроздівку, де має постійне місце поживання. У поведінці матері простежується низький рівень батьківської відповідальності, відсутність зацікавленості у створенні безпечного, стабільного та сприятливого середовища для розвитку дітей. При цьому мати не приділяє належної уваги освітнім потребам дітей, не контролює виконання навчальних завдань, що негативно впливає на їх розвиток. Під час розмови з дітьми з`ясовано, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 дуже страждають через неналежну поведінку вітчима і байдужість матері, діти туляться навіть до незнайомих дорослих, потребують уваги та ласки, яких не отримують від матері. Діти повідомили, що вітчим завжди перебуває в стані алкогольного сп`яніння і вони його бояться, так як мама їх не захищає. ОСОБА_15 розповіла, що вітчим у стані алкогольного сп`яніння зламав усі їхні іграшки і їм нема чим гратися, а нових іграшок мама не купує через відсутність грошей.

Зазначені факти свідчать про те що ОСОБА_2 свідомо тривалий час ухилявся від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх дітей - ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_23 , систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо дружини та дітей, а також сексуальне - щодо своєї дочки ОСОБА_12 , про що було доведено в суді, постійно створював небезпечне середовище в родині.

ОСОБА_1 також свідомо тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх дітей - ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_24 : не створює безпечні житлово-побутові умови для проживання дітей вдома, не в достатній мірі займається їх вихованням, належним чином не піклується про їх здоров`я, моральний та духовний розвиток, що підтверджує винну поведінку матері, відсутність серйозного та відповідального ставлення до своїх батьківських обов`язків. Зазначені вище обставини є підставою для позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 по відношенню до його малолітніх дітей: ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 та відібрання у громадянки ОСОБА_1 малолітніх ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без позбавлення її батьківських прав.

Позовна заява надійшла до суду 16.04.2026. Ухвалою судді від 20.04.2026позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі з призначенням підготовчого судового засідання на06.05.2026.Ухвалою суду від 27.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2026, яке відкладалось на 01.07.2026,06.07.2026, 11.08.2026, 27.08.2026, 17.09.2026, 02.10.2026 та 02.10.2026 через виклик свідків та залучення прокурора до участі у справі.

Ухвалою суду від 27.08.2026 залучено до участі у справі прокурора Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області.

Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 02.10.2026 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 13.10.2026 о 12:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просилаїх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги відносно себе не визнала, не заперечувала проти позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 та показала, що до села ОСОБА_26 приїхала сама з трьома дітьми. У цьому селі в неї були знайомі. Наймолодшій дитині на той час не виповнилося й одного року. Спочатку їх поселили в будинку, умови проживання в якому були дійсно жахливими. У ОСОБА_27 залишилася сама з дітьми, оскільки ОСОБА_28 не проживав із ними. Вона повідомила йому телефоном своє місце перебування, після чого він повернувся до сім`ї. У їхніх стосунках траплялися різні ситуації: вони то сходилися, то розходилися. За словами ОСОБА_17 , подібні випадки стосувалися не лише ОСОБА_12 . Загалом у неї шестеро дітей, серед яких є дві повнолітні доньки, 2001 та 2004 років народження. У 2018 році доньки повідомили матері, що ОСОБА_28 чіплявся до них. На той час ОСОБА_17 була вагітна четвертою дитиною. Однак тоді в Києві кримінальне провадження щодо ОСОБА_28 не було відкрито. За словами ОСОБА_17 , у Києві в неї не прийняли заяву, проте Служба у справах дітей взяла сім`ю на облік. Надалі почали вирішувати питання щодо влаштування дітей: старшу доньку передали на виховання батькові дитини, а другу доньку залишили з ОСОБА_17 . ОСОБА_12 та ОСОБА_14 у 2019 році помістили до інтернатного закладу в Пущі-Водиці, а ОСОБА_14 згодом було поміщено до будинку дитини в Ірпені. Дітей повернули до сім`ї лише в січні 2021 року. Це стало можливим після надання довідки сестрою ОСОБА_28 про те, що вона забере дітей до себе. За словами ОСОБА_17 , сестра оформила дітям реєстрацію місця проживання, оскільки молодші діти не мали реєстрації, а ОСОБА_15 зареєстрували за місцем проживання сестри ОСОБА_28 . З серпня 2021 року переїхала в село Дроздівка, жили у будинку що їм надали, але потім за кошти ОСОБА_2 вони придбали будинок і вони в нього переїхали. Життя в Дроздівці було складним, так само як і в Києві. Сім`я жила переважно за рахунок допомоги сестри ОСОБА_28 , оскільки ОСОБА_28 звільнився з роботи, а дитячих виплат вони не отримували. За словами ОСОБА_17 , в ОСОБА_28 постійно губилися документи. Лише після переїзду до Дроздівки у 2021 році їм вдалося отримати понад 16 тисяч гривень виплат на ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . ОСОБА_29 ОСОБА_28 перебувала на заробітках в Угорщині та певною мірою допомагала їм матеріально. ОСОБА_28 намагався їздити на заробітки до Києва, однак це не завжди вдавалося. Таким чином, за словами ОСОБА_17 , життя сім`ї було складним як у Києві, так і в Дроздівці. ОСОБА_17 не заперечує, що після їхнього приїзду до Дроздівки соціальні служби відвідували сім`ю. У серпні або вересні 2021 року вони звернулися до Куликівської лікарні та стали на облік до сімейного лікаря. За можливості відвідували педіатра, коли виникала така потреба, проходили огляди та виконували рекомендації лікарів. Також ОСОБА_17 підтвердила, що працівники соціальних служб відвідували їх, а ОСОБА_28 іноді міг перебувати в нетверезому стані та не впускати їх до будинку. За її словами, у будинку не було стелі через пожежу: загорілися балки. Пожежу вдалося загасити завдяки тому, що її вчасно помітили, а сусіди допомагали гасити вогонь. Після цього сусіди також допомагали сім`ї дровами. 29 вересня 2022 року ОСОБА_28 було мобілізовано до лав Збройних Сил України, а в березні 2023 року звільнено зі служби у зв`язку з тим, що він був багатодітним батьком та мав на утриманні трьох дітей. ОСОБА_17 зазначила, що староста села просив їх не оформлювати документи, оскільки знав про конфлікти в сім`ї. За її словами, він говорив, що без ОСОБА_28 вони нарешті зажили спокійніше, оскільки він передавав їм гроші, а також висловлював думку, що без його повернення сім`ї буде краще. Після звільнення з лав ЗСУ ОСОБА_28 , за словами ОСОБА_17 , дійсно мав проблеми зі здоров`ям унаслідок контузій, у нього виникали галюцинації та сни, пов`язані з війною. Також він часто зловживав алкоголем. Водночас вона вважає, що, якби він дійсно хотів працювати, то знайшов би роботу. ОСОБА_17 влаштувалася на роботу, тоді як ОСОБА_28 ніде не працював. За її словами, він отримав лише посвідчення учасника бойових дій та допомогу в розмірі 1 000 гривень до Дня Незалежності України. У грудні 2023 року він став на облік у центрі зайнятості, де йому надали відповідну допомогу. Коли ОСОБА_17 влаштувалася на роботу до сільської ради та брала участь у громадських роботах, вона почала помічати ознаки можливого сексуального насильства ОСОБА_28 щодо доньки. За словами ОСОБА_17 , останній випадок насильства стався у вересні 2024 року. Вона зазначила, що судом було встановлено три епізоди, а експертизи проводилися в жовтні 2024 року. Водночас, експертиза підтвердила факт сексуального насильства щодо ОСОБА_12 , але не встановила, що його вчинив саме батько, зокрема через те, що минуло багато часу. ОСОБА_17 зазначила, що прокуратурою та судом було доведено вину ОСОБА_28 , у зв`язку з чим його засудили до 15 років позбавлення волі. ОСОБА_17 не вважає себе ідеальною матір`ю, проте вважає, що виконує батьківські обов`язки краще, ніж її власні батьки. За її словами, її мати також має шестеро дітей, наймолодшій з яких цього року виповнилося 18 років. Вона пояснила, що не мала достатнього досвіду виховання дітей, оскільки дві її старші доньки ще неповнолітніми залишилися без її опіки та виховання. Після того як старша донька повідомила, що ОСОБА_28 чіплявся до неї, вона пішла жити до свого батька. На той час їй ще не виповнилося 16 років. Молодша донька у віці 15 років залишилася проживати в іншій сім`ї. Водночас ОСОБА_17 зазначила, що батьківських прав щодо своїх дітей її не позбавляли. Її старша донька народила першу дитину у 17 років і наразі має трьох дітей. Старші діти, на жаль, до досягнення повноліття проживали без її виховання. ОСОБА_17 вважає, що, можливо, десь не є ідеальною матір`ю та не все вміє робити належним чином, однак протягом останніх п`яти років постійно спілкувалася з дітьми та намагалася не конфліктувати з ними. Коли ОСОБА_28 пішов на війну, було придбано будинок, у якому вони проживають зараз. У цьому будинку досі тривають ремонтні роботи, оскільки придбання будівельних матеріалів та проведення ремонту потребують значних коштів, а матеріали є дорогими. ОСОБА_17 підтвердила, що соціальні служби надавали сім`ї допомогу. Щодо тверджень ОСОБА_28 про те, що працівники соціальних служб постійно втручалися в життя сім`ї, вона зазначила, що, можливо, саме так він сприймав їхні дії, однак сама вона не вважає це втручанням. Після перебування в кризовій кімнаті між нею та працівниками соціальних служб іноді виникали конфлікти, через що вона не хотіла впускати їх до будинку. Проте кума вмовила її дозволити працівникам соціальної служби відвідати сім`ю. На той час будинок був занедбаний, але згодом вони все прибрали та придбали необхідні постільні речі й одяг. ОСОБА_17 зазначила, що ОСОБА_30 тривалий час не могла забути пережите насильство. Вона намагалася зробити все можливе, щоб допомогти доньці впоратися з пережитим. Після повернення ОСОБА_28 зі служби у ЗСУ ОСОБА_30 почала завдавати собі тілесних ушкоджень. За словами ОСОБА_17 , донька різала руки склом, залишала подряпини до крові, однак неглибокі. Також траплялися випадки отруєння ОСОБА_31 таблетками. ОСОБА_17 повідомила, що намагалася допомогти доньці, зокрема давала їй мінеральну воду, але ОСОБА_30 нічого не пояснювала та не зізнавалася в тому, що сталося. ОСОБА_17 також розповіла, що, коли поверталася додому до або після роботи, іноді не попереджала ОСОБА_28 про свій прихід. У такі моменти вона заставала ОСОБА_32 біля ліжка або в ліжку разом з ОСОБА_28 . Його пояснення цих ситуацій вона вважала абсурдними, однак зазначила, що він умів переконувати інших у своїй правоті. За її словами, вони довго намагалися з`ясувати обставини того, що відбувалося, але ОСОБА_30 не зізнавалася в подробицях. Водночас, за словами ОСОБА_17 , інші люди також помічали, що з ОСОБА_33 щось не так. Це помічали як у школі, так і працівники соціальних служб. Дівчинка була замкнутою. ОСОБА_17 зазначила, що ОСОБА_30 мала більш довірливі стосунки з батьком і могла обговорювати з ним особисті питання, зокрема менструацію та проблеми зі здоров`ям. За словами ОСОБА_17 , ОСОБА_28 вважав, що краще дозволити дітям спробувати алкоголь у його присутності, ніж щоб вони вживали його десь в іншому місці. Тому він міг наливати алкоголь навіть малим дітям. Коли ОСОБА_28 вживав алкоголь, траплялися випадки, коли ОСОБА_30 також могла його пити. На Великдень 2024 року ОСОБА_17 та класний керівник запитували ОСОБА_32 , чому вона так сильно напилася, однак дівчинка не пояснила причини. Під час розмови з психологом вона віджартовувалася та переводила розмову на іншу тему. Згодом від старшої доньки ОСОБА_17 дізналася, що ОСОБА_30 намагалася вчинити самогубство: хотіла повіситися та приймала таблетки. Після цього ОСОБА_17 спочатку повідомила про свої підозри старосту села, а потім - працівників соціальної служби. У зв`язку з цим матір разом із дітьми було поміщено до кризової кімнати. За словами ОСОБА_17 , умови в кризовій кімнаті були дуже хорошими. Вони перебували там приблизно 20 днів. Вона припускає, що іноді перекладала на ОСОБА_32 обов`язки щодо приготування їжі, оскільки діти були дуже вибагливими до харчування. Під час перебування в реабілітаційному центрі ОСОБА_30 продовжувала завдавати собі ушкоджень: дряпала себе нігтями. Згодом, коли перестала дряпати шкіру, почала стискати руки в кулаки та бити ними об стіни, завдаючи собі ушкоджень. За словами ОСОБА_17 , ОСОБА_30 пояснювала свою поведінку тим, що чує голоси та бачить певні сутності. Вона завдавала собі ушкоджень, намагаючись заглушити ці голоси, доки вони не зникнуть у її голові. Спочатку ОСОБА_17 намагалася самостійно впоратися із ситуацією, однак згодом звернулася до соціальної служби. Вона пояснила, що ОСОБА_30 могла вчиняти жорстокі дії щодо тварин: зокрема, відрубати голову кошеняті або розрізати курча. У зв`язку з цим, особливо напередодні пологів, ОСОБА_17 звернулася по допомогу до соціальної служби, оскільки боялася залишати дітей наодинці з ОСОБА_33 . Згодом ОСОБА_32 було поміщено на лікування до Чернігівської обласної лікарні. За словами ОСОБА_17 , дівчинці було встановлено діагноз, який вона назвала «параноїдальна шизофренія». Потім після лікування ОСОБА_32 знов було поміщено до лікарні так як хвороба загострилась.Просить не вилучати у неї дітей ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_24 та залишити їх проживати разом із нею. Вважає, що виконує всі свої обов`язки та піклується сама про всіх дітей. Вона прикладає всі свої сили,щоб забезпечити дітей всім необхідним.Їй дійсно стало відомо про факт сексуального насильства щодо її дитини з боку батька ОСОБА_34 , а потім і насильства її співмешканця ОСОБА_35 щодо її дитини, але вона вжила всіх можливих заходів для захисту дітей.Вона не вчиняла жодних дій, які б загрожували життю чи здоров`ю дітей та готова надалі виконувати всі рекомендації органу опіки щодо забезпечення їхньої безпеки, виховання і належного догляду. Просить врахувати емоційний що діти ходять у школу, нормально одягнуті, чисті, молодшу дитину ОСОБА_24 вона годує груддю, сімейного лікаря дітей відвідуєз дітьми постійно. Належні умови їх проживання вона забезпечує як може.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю та показав, що він не розуміє, чому за наявності живих батьків дітей фактично роблять сиротами. Зазначив, що робив усе можливе для сім`ї та дітей, щоб вони були забезпечені всім необхідним. Коли він повернувся додому з війни, його ніхто не хотів брати на роботу, оскільки вважали, що після перебування на війні протягом 1 року і 4 місяців він є неадекватним. При цьому, за його словами, працівники соціальних служб, знаючи про його ситуацію, не надали йому допомоги. Стверджує, що в будинку завжди були продукти харчування та все необхідне для приготування їжі. Усі кошти, які він заробляв, витрачав на потреби сім`ї, а не на власні забаганки. Водночас він не заперечує, що дозволяв собі купувати алкоголь і вживати його, оскільки не міг спати. Пояснив, що іншим людям важко зрозуміти, що таке пекло, коли людина не може спати. Наголосив, що, попри вживання алкоголю, він робив усе для своєї сім`ї. Будинок було придбано за його кошти, так само як і все майно, що знаходиться в ньому. Однак оформлено будинок на дружину, оскільки він їй довіряв. Вважає, що позбавлення його батьківських прав не є виходом із ситуації. Хоче, щоб усі зібралися разом і особисто висловили йому, що саме вважають поганим у його поведінці. Щодо позбавлення ОСОБА_17 батьківських прав, то він також заперечує проти цього. Вважає, що, якою б не була ОСОБА_17 , вона є матір`ю своїх дітей і намагається виконувати материнські обов`язки. За його словами, зараз на плечах ОСОБА_17 є відповідальність ще й за одну дитину, яка з`явилася в сім`ї, тому їй, звичайно, складно приділяти достатньо уваги всім дітям. Водночас він вважає, що вона намагається це робити, оскільки знає її особисто. Переконаний, що відібрання дітей у матері та позбавлення його, як батька, батьківських прав не є виходом із ситуації. Пояснив, що після повернення з війни, зокрема після участі в бойових діях, у нього спостерігався стан агресії. Він телефонував до реабілітаційних центрів, щоб отримати допомогу, однак йому відмовили. За його словами, він має численні контузії, через які йому заважали дитячі крики та біганина. Через це він кричав на дітей і міг дозволити собі вдарити їх. Цих обставин він не заперечує. Зазначив, що колишня дружина жодного разу не намагалася допомогти йому у вирішенні його проблем. Через це йому було дуже важко, він вживав алкоголь і зривався на дітях, однак, за його словами, робив це не зі зла. Наголосив, що дуже сильно любить своїх дітей і що саме вони є єдиною причиною, заради якої він вижив на війні та продовжує триматися зараз. Також повідомив, що поліція приїжджала до них за викликами дружини, яка, за його словами, викликала правоохоронців навіть через незначні сварки. Вважає себе незаконно засудженим.

Прокурор у судовому засіданні вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських, а також за необхідне відібрати дітей без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_13 та стягнути аліменти у визначеному судом розмірі, враховуючи всі обставини справи, крім того 29.09.2026 набрав законної сили вирок відносно ОСОБА_2 , яким він засуджений до 15-ти років позбавлення волі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого Куликівської селищної ради позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнитиДодатково повідомила, що фахівцями службинеодноразово проводились бесідиз відповідачами щодо належного виховання дітей та виконання ними батьківських обов`язків. Вважає, що треба врахувати, що ОСОБА_2 засуджений за сексуальне насильство відносно своєї дитини - ОСОБА_12 . Вважає за доцільне позбавити його батьківських прав, щоб убезпечити всіх дітей. Також, фахівцями проводились бесіди і з дітьми, які повідомляли, що мати мало уваги їм приділяє. Вітчим ( ОСОБА_36 ) їх ображає, перебуває у стані сп`яніння і вони його бояться. Вважає доцільне відібрати дітей у ОСОБА_13 , тому що вона не піклується належним чином про дітей та наражає їх на небезпеку.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_37 показав, що він є старостою Дроздівського старостинського округу. У 2021 році ця сім`я приїхала до їхнього села з трьома дітьми. Їм надали будинок, який був не в найкращому стані та не повністю придатний для проживання, але жити в ньому було можливо. Вони проживали там, купували дрова. У всьому, про що вони просили, з боку села їм допомагали. ОСОБА_11 та ОСОБА_38 ніде не працювали. Він вважає, що ОСОБА_17 займалася дітьми, а ОСОБА_28 - господарством. Проте, коли вони відвідували сім`ю разом із відповідними службами або самостійно, у будинку порядку не було. Сім`ю відвідували досить часто, оскільки сім`япотребувала уваги: приблизно один раз на місяць, а іноді й частіше. Пізніше, приблизно у 2023 році, вони придбали будинок і переїхали до нього. Новий будинок був у кращому стані. Вони переробили опалення, встановили грубу, однак продовжували проживати так само та ніде не працювали. У 2022 році ОСОБА_39 пішов воювати. Його бачення полягає в тому, що дітям краще залишатися з батьками, однак ОСОБА_17 сама не зможе утримувати дітей, їй буде важко. Він жодного разу не бачив ОСОБА_17 на подвір`ї, щоб вона щось прибирала чи робила. Подвір`я все заросло, господарства та належного догляду за будинком немає. Коли в сім`ї були чоловіки, дітей до автобуса проводжали саме вони - співмешканці ОСОБА_17 : ОСОБА_22 та ОСОБА_2 . ОСОБА_28 завжди проводжав дітей до автобуса. Водночас, він був досить суворим. Коли вони приїжджали до сім`ї разом із комісією, він у грубій формі висловлював своє невдоволення тим, що вони втручаються в їхню сім`ю. Проте на людях ОСОБА_2 дітей не ображав. Коли всі разом ішли до автобуса, сім`я поводилася як звичайна. Коли ОСОБА_28 проживав із сім`єю, у них були дрова. Їм привозили дрова, а ОСОБА_2 їх рубав та пиляв. Зараз у них нічого немає, і він не знає, як вони планують зимувати. Донька ОСОБА_30 постійно перебувала вдома. Вона навчалася дистанційно та до школи не ходила. Він також вважає, що це було пов`язано з бездіяльністю матері.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_40 показала що працює фахівцем із соціальної роботи КНП «Центр надання соціальних послуг Куликівської селищної ради».Вона із іншими фахівцями неодноразово приїжджали до родини, але до приміщення вони не заходили, оскільки батько ОСОБА_2 відпочивав. ОСОБА_41 було поставлено запитання, чи перебуває батько у нетверезому стані. ОСОБА_17 відповіла, що так, він перебуває у нетверезому стані. Єдиним зауваженням з їхнього боку було те, що будинок перебував у незадовільному стані та був непридатним для проживання. На кухні навіть не було стелі, тобто проживання в цьому будинку було неможливим. ОСОБА_17 повідомила, що не отримує соціальних виплат. ОСОБА_17 було запропоновано оформити соціальні виплати, а її чоловікові ОСОБА_42 - влаштуватися на роботу. ОСОБА_17 повідомила, що ОСОБА_28 був учасником бойових дій, але документи, що підтверджують статус учасника бойових дій, він загубив під час бойових дій. У період, коли ОСОБА_28 перебував у зоні бойових дій, родині постійно надавалася допомога: продукти харчування, засоби гігієни та речі для дітей. Іноді, коли вони приїжджали до родини, ОСОБА_28 не йшов на співпрацю, йому постійно щось не подобалося. Спілкування з родиною відбувалося або за місцем роботи, або в кабінеті. Працівники намагалися виконувати прохання родини та йти їм назустріч. Коли родину заздалегідь попереджали про приїзд, у будинку могли бути продукти харчування, але лише найнеобхідніші. Коли ж приїжджали без попередження, продуктів харчування в будинку не було. Востаннє, коли ОСОБА_17 знала про їхній приїзд, у будинку були наявні продукти харчування. ОСОБА_17 придбала будинок у період перебування ОСОБА_28 в зоні бойових дій. У будинку був зроблений більш-менш косметичний ремонт, і там ОСОБА_17 проживала разом із дітьми. Коли родині щось було потрібно, працівники соціальної служби йшли їм назустріч. Водночас, коли допомога була потрібна з боку родини, вони, навпаки, намагалися уникати співпраці. З дітьми працівники соціальної служби спілкувалися лише за хвірткою. Діти були голодні та брудні, у зв`язку з чим їм робили зауваження. Останнє зауваження ОСОБА_17 було пов`язане з тим, що завідувачка дитячого садочка скаржилася на те, що дитина, ОСОБА_15 , тривалий час не відвідувала дитячий садочок. ОСОБА_17 пояснювала це тим, що діти хворіють або що дитина проспала. Коли вони приїжджали до родини, ОСОБА_28 завжди перебував у стані алкогольного сп`яніння або був напідпитку. Йому пропонували роботу, однак він не зробив жодної спроби працевлаштуватися. Коли у 2024 році було зафіксовано факт вчинення фізичного насильства щодо ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , ОСОБА_17 одразу влаштували до кризової кімнати, однак вона перебувала там недовго. ОСОБА_17 була надана певна сума коштів на придбання дров, використання яких необхідно було проконтролювати. Працівники попросили ОСОБА_17 скласти перелік необхідних для дітей речей. ОСОБА_17 написала перелік приблизно на пів аркуша, однак дров, які були необхідні для опалення, у цьому списку не зазначила. Коли їй запропонували придбати дрова, вона не погодилася. Складалися акти відвідування родини. Відвідування здійснювалися приблизно три рази на місяць, на кожен виїзд їздили по троє-четверо працівників. Під час кожного відвідування дитина ОСОБА_43 зазвичай сиділа на ліжку. На запитання, які їй ставили в присутності матері, дитина практично не відповідала. Коли працівники починали ставити ОСОБА_18 запитання, мати настільки впливала на дитину, що вона лише дивилася на працівників і не могла нічого відповісти. Працівники бачили, що дитині необхідна медична допомога, та пропонували ОСОБА_17 звернутися до лікаря, однак вона постійно відмовлялася. ОСОБА_17 приділяла недостатньо уваги своїм дітям, а ОСОБА_44 тим більше. У будинку всі речі зберігалися у мішках. Приготованої їжі практично ніколи не було. Лише дитина ОСОБА_30 розповідала, що сама спекла пиріг. Водночас, працівники жодного разу не бачили, щоб ОСОБА_16 було щось приготовлено. Достатньої кількості готової їжі для дітей у будинку не було жодного разу. Дітей забезпечували одягом та іншими необхідними речами із секонд-хенду.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_45 показала, що вона проживає у с. Дроздівка. Вона проти того, щоб ОСОБА_46 позбавляли батьківських прав, оскільки, на її думку, вона не є настільки поганою матір`ю, щоб залишати її без дітей. Діти в ОСОБА_17 доглянуті, вона ніколи і ніде не залишала їх самих. Безлад у будинку, за її словами, дійсно присутній. Із ОСОБА_17 вони спілкуються протягом п`яти років і постійно їй допомагали. Коли її мама приносила ОСОБА_17 молоко, у той час ОСОБА_17 перебувала в лікарні з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , їй ніхто не відчинив двері. Мама подумала, що дитина перебуває в школі. Коли вона прийшла пізніше, двері їй відчинила ОСОБА_30 . Мамі здалося, що дитина перебувала у нетверезому або незвичайному стані, а чоловік був нетверезий. ОСОБА_28 вона ніколи не бачила тверезим. За її словами, у нього були напади агресії щодо малих дітей, а ОСОБА_30 копіювала його поведінку. Вона вважає, що ОСОБА_28 мав поганий вплив на ОСОБА_32 . ОСОБА_17 , за її словами, виконувала всі дитячі забаганки. Якщо діти хотіли смаколиків, вона все їм купувала. Діти були в міру розбещені. Відповідачка постійно, 24 години на добу, перебувала з дітьми. Навіть коли йшла до магазину, брала дітей із собою. На даний момент відповідачка проживає сама з дітьми. ОСОБА_30 зараз перебуває в лікарні. Разом з ОСОБА_17 на даний час перебувають ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_24 . Був такий випадок, коли ОСОБА_28 , перебуваючи в лавах ЗСУ, прийшов у відпустку. Вони приїхали, можливо, з ОСОБА_50 . Він був у стані алкогольного сп`яніння. Дитина лежала на дивані та спала. ОСОБА_28 мало не сів на дитину, яка спала. Якби дитина не закричала, він міг би на неї сісти.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_52 показала, що вона також проживає у с. Дроздівка. Із відповідачем вона не знайома. Вона не вважає, що в ОСОБА_17 потрібно забирати дітей. На її думку, ОСОБА_17 нормальна, здорова людина: не вживає алкоголь, не курить, не вживає нецензурних слів. ОСОБА_17 виконує всю необхідну роботу, як і всі нормальні люди. Водночас, за її словами, коли приїжджають працівники соціальної служби та знаходять якісь недоліки, одразу виникають розмови про те, щоб забрати дітей. У ОСОБА_17 дуже хороше ставлення до дітей. Вона їх обуває, купає, одягає, годує та готує їм їжу. Вони неодноразово заходили до неї, у тому числі разом із її дочкою. Коли вони приходили, ОСОБА_17 готувала їжу, чистила картоплю. Одного разу вони запитали, що в ОСОБА_17 є в холодильнику. Подивилися -холодильник був повний, продуктів було достатньо. За її словами, у дітей також хороше ставлення до матері. Коли ОСОБА_17 кудись їде, зокрема до лікарні, вона бере всіх дітей із собою, оскільки не може залишити їх самих. Вона пропонувала ОСОБА_17 залишати дітей у неї, щоб вона могла за ними наглянути та погуляти з ними, але ОСОБА_17 не хотіла залишати дітей, оскільки не довіряла їх нікому. Вона вважає, що діти повинні бути поруч із нею. Вона вважає ОСОБА_46 дуже хорошою матір`ю. Щодо ОСОБА_53 , другого співмешканця ОСОБА_17 , то вона знає його з дитинства. Він дружив із її дітьми. Вона не вірить, що він міг би заподіяти дитині будь-яку шкоду.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка (в режимі відео конференції) ОСОБА_54 показав, що він є рідним братом відповідача ОСОБА_2 , а ОСОБА_17 є колишньою дружиною його брата. Вважає, що його брат все робив для сім'ї, а відповідачка завжди ходила «з протягнутою рукою», постійно щось просила і нічого не робила.Він у с. Дроздівка в їх сім'ї не був та не бачив як вони живуть, а у Києві був у них.

До судового засідання неодноразово викликалась для допиту у якості свідка громадянка ОСОБА_55 , яка надала заяву, в якій зазначила про перебування її за кордоном (т.2, а.с. 20).

З урахуванням обставин справи та відсутністю клопотань сторін, суд не викликав до суду малолітню дитину ОСОБА_56 , якій на час розгляду справи виповнилось 14 років, для з`ясування її думки, тому як в даному конкретному випадку, це може мати негативний вплив на її психічний та емоційний стан. Питання щодо думки інших дітей не ставилось, враховуючи їх малолітній вік.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, третьої особи, вислухавши доводисвідків та позицію прокурора,дослідивши письмові докази, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження матір`ю ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,батьком є відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1 а.с. 26, 28, 30).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_9 , його матір`ю є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а батьком - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який не є стороною у справі(т.1 а.с.32).

Відповідно до довідки № 54 Дроздівського старостинського округу Куликівської селищної ради від 30.03.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.34)

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.06.2012 по 10.03.2025.10.03.2025 рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано (т.1 а.с.96).

Відповідно до наказу№65 начальника Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Куликівської селищної ради від 25.10.2024 ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були взяті на облік Служби як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах (т.1 а.с.46).

Відповідно до листів Чернігівського обласного центру соціально-психологічної допомоги № 01-19/118 від 30.10.2024 та № 01-19/62 від 01.04.2026неповнолітній ОСОБА_18 надавалася допомога психолога, рекомендовано відповідачці звернутися на консультацію до дитячого лікаря-психіатра. Проявляється погіршення ставлення матері до дітей, ігнорування їх потреб. Встановлені обставини вказують на наявність реальної загрози фізичному, психологічному та емоційному благополуччю дітей (т.1 а.с.54-56).

Відповідно до листа КНП «Куликівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Куликівської селищної ради від 06.11.2024 №220 малолітня ОСОБА_19 повинна бути госпіталізована в неврологічне відділення Чернігівської обласної дитячої лікарні, проте мама не забезпечила її прибуття на лікування, що може призвести до загрози життю дитини (т.1 а.с. 57).

Відповідно до наказів директора Центру соціальних служб Куликівської селищної ради від 20.09.2022 № 01-02/69 та від 20.03.2023 № 01-02/27, від 28.10.2024 №01-02/74, від 30.09.2025 № 01-02/86 у період з 22.09.2022 по 20.03.2023 та з 28.10.2024 по 30.09.2025 родині ОСОБА_10 надавалася послуга соціального супроводу(т.1 а.с. 66-69).

Згідно з актами оцінки потреб та висновків оцінки потреби сім`ї ОСОБА_10 від 25.10.2024 та від 25.02.2026, щодо дітей ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в родині мінімальний запас продуктів харчування, одягу, взуття, іграшок. Старша донька ОСОБА_57 практично перебрала на себе роль мами для молодших дітей, діти потребували постійної уваги зі сторони матері (т.1 а.с.75-79, 82-87).

Відповідно до актів обстежень умов проживаннядіти мають мінімальну кількість одягу, взуття, іграшок. У родині завжди проблема з продуктами харчування, тому діти не отримують належне харчування та збалансований раціон їжі. Також, в родині постійна проблема із запасом твердого палива: кошти на придбання палива надавались громадськими організаціями, проте мати дітей використовує їх не за призначенням (т.1 а.с. 90-94)

Відповідно до листів ГО «МАРТІН-клуб» від 02.09.2025 № 0209-25/1, від 06.10.2025 №0610-25/1, від 29.01.2026 № 01-01/22 МК та від 26.03.2026 № 01-03/35 МК з червня 2025 року психологом даної громадської організації надаються безкоштовні он- лайн консультації малолітній ОСОБА_58 та її матері. Малолітня ОСОБА_12 робить собі самоушкодження, у неї часті видіння, присутні суїцидальні думки,під час онлайн-консультаціїОСОБА_68 повідомила, що в її дочки ОСОБА_12 погіршився психічний стан і вона вдалася до самоушкоджувальної поведінки через вчинення насильства з боку вітчима ( ОСОБА_22 ) через розбещення (т.1 а.с. 58-60).

Відповідно до листів Центру соціальних служб Куликівської селищної ради від 24.10.2024 № 79 та від 02.09.2025 № 84 під час відвідування родини ОСОБА_10 було виявлено, що старша донька ОСОБА_12 має видимі ознаки стресового стану та булімії (відмова до їжі). Дитина здійснює селфхарм (самоушкодження) - ліва рука дитини була перебинтована, а права - в характерних порізах, які вже загоїлися. Зі слів матері, ОСОБА_12 нудить після кожного прийому їжі. На вигляд дівчинка дуже бліда і слабка, наявне тремтіння кінцівок при ходьбі. Отримано інформацію про факт сексуального насильства щодо ОСОБА_12 з боку батька ОСОБА_2 та ОСОБА_22 (т.1 а.с. 62-63).

Відповідно до консультативного висновку КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» № 11 від 26.03.2026 малолітня ОСОБА_19 була поміщена в стаціонарне відділення КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, де, починаючи вересня 2025 року по лютий 2026 року, тричі проходила лікування. За результатами лікування дитині був встановлений діагноз F20.0 «Параноїдна шизофренія» (т.1 а.с.50).

Відповідно до довідки Куликівського ліцею Куликівської селищної ради від 01.10.2025 № 632 ОСОБА_20 навчається у 8-Б класі Куликівського ліцею Куликівської селищної ради на сімейній формі навчання (т.1 а.с. 48).

Відповідно до довідки Куликівського ліцею Куликівської селищної ради від 01.10.2025 № 624 ОСОБА_59 навчається у 1-Б класі Куликівського ліцею Куликівської селищної ради (т.1 а.с.51).

Відповідно до довідки КЗ «Куликівський заклад дошкільної освіти «Ромашка» Куликівської селищної ради від 31.03.2026№ 09 ОСОБА_60 відвідує дошкільний навчальний заклад «Ромашка» (т.1 а.с. 53).

Відповідно до характеристики Куликівського ліцею Куликівської селищної ради ОСОБА_19 своєчасно здала всі контрольні роботи за 7 клас та І семестр 8 класу. Після написання матір`ю заяви про зарахування до 8 класу, ні дитина, ні мати до класного керівника не зверталися. Дружніх стосунків дитина з однокласниками не підтримує (т.1 а.с.49).

Відповідно до характеристики Куликівського ліцею Куликівської селищної ради від 01.10.2025 ОСОБА_59 навчається у повну міру своїх сил, на уроках завжди уважний, організований, все встигає. Правила поведінки виконує, на уроки не запізнюється, без поважних причин уроки не пропускає. Мама батьківські збори відвідує, проте з класним керівником спілкується тільки у телефонному режимі. Батьківські збори відвідувала (т.1 а.с.52).

Відповідно до листа КНП «Центр надання соціальних послуг Куликівської селищної ради» від 01.04.2026 № 54 відповідачка ОСОБА_1 постійно наражає дітей на небезпеку: діти проживають з вітчимом ( ОСОБА_22 ), який зловживає алкогольними напоями та їх ображає, застосовує фізичне насильство до них, розбещує старшу доньку ОСОБА_12 . ОСОБА_1 не приділяє належної уваги своїм дітям: не забезпечує їх достатнім і збалансованим харчуванням, не захищає їх перед вітчимом, старшу ОСОБА_12 дитину не лікує належним чином та не звертає уваги на її проблеми, не створює належні умови для їх проживання, чим ухиляється від виконання батьківських обов`язків (т.1 а.с.64-65).

Відповідно до акту оцінки рівня безпеки від 26.04.2026 щодо неповнолітньої ОСОБА_21 зазначено, що їй небезпечно залишатися в родині і ситуація потребує негайних дій у межах сім`ї, дитину потрібно негайно ізолювати від співмешканця в безпечні умови перебування (т.1 а.с. 70-74)

Відповідно до постанов Куликівського районного суду Чернігівської області від 13.09.2023, від 21.02.2024, від 26.08.2024 відповідача ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч.2 ст 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства, у тому числі у присутності дітей (т.1 а.с.103-108).

Відповідно до вироку Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.06.2025 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину щодо дитини та засуджено за ч. 4 ст. 152 КК України та ч. 6 ст. 152 КК України строком на 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі, а саме за вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (т.1 а.с. 97-102).

Згідно із витягом з протоколу № 4 Комісії з питань захисту прав дитини від 30.03.2026 питання виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розглядалось на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Куликівської селищної ради 30.03.2026, на якому було прийняте одноголосне рішення про підготовку висновку про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 по відношенню до його малолітніх дітей: ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 та відібрання без позбавлення батьківських прав у громадянки ОСОБА_1 її малолітніх ОСОБА_56 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т.1 а.с.35).

Відповідно до довідки Куликівського ліцею Куликівської селищної ради від 16.09.2026 № 639 ОСОБА_59 навчається у 2-Б класі Куликівського ліцею Куликівської селищної ради за змішаною формою навчання (т.2а.с. 67).

Відповідно до довідки виконавчого комітету служби у справах дітей та сім`ї Куликівської селищної ради від 21.09.2026 № 09-29-236малолітній ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.68).

Відповідно до довідки Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 17.09.2026 № 01-21-53 ОСОБА_20 влаштована до вказаного центру з 21.04.2026 та на даний час там перебуває (т.2а.с.69).

Відповідно до довідки КЗ «Куликівський заклад дошкільної освіти «Ромашка» Куликівської селищної ради від 15.09.2026 № 17ОСОБА_60з 04.07.2023 відвідує дошкільний навчальний заклад дошкільної освіти « Ромашка » (т.2а.с.70).

Згідно з висновком, який затверджений рішенням виконавчого комітету Куликівськоїселищної ради № 77 від 14.04.2026,визнано за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по відношенню до його малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відібрати безпозбавлення батьківських прав у громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,її малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с. 36-43).

При цьому, підстави не прийняти до уваги вказаний висновок та не погодитись з наданим висновком органу опіки та піклування у суду відсутні, хоча сам по собі висновок має лише рекомендаційний характер та такий висновок має бути оцінений у сукупності з іншими доказами і не є правовою підставою для застосування або не застосування крайнього заходу - позбавлення батьківських прав або відібрання дітей.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч.1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення наведеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п. 2-5 ч.1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або органові опіки та піклування.

Згідно з пунктом 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом втручання у сімейне життя. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року та «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року наголошено, що розірвання сімейних зв`язків може бути виправдане лише за виняткових обставин. При визначенні найкращих інтересів дитини необхідно зважати як на збереження зв`язків із сім`єю, так і на потребу розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Підставою відібрання дитини без позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім'ї небезпечної для дитини обстановки, а саме для її життя, здоров`я і морального виховання.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачі з 2021 року проживалиу Куликівському(Чернігівському районі) Чернігівської області разом із дітьми ОСОБА_12 , 2012 р.н., ОСОБА_14 , 2019 р.н., та ОСОБА_15 , 2020 р.н.. Сім`я мешкала в наданому їм громадою будинку. Відповідач ОСОБА_2 офіційно не працював, зловживав алкоголем, ОСОБА_1 знаходилася у відпустці по догляду за дитиною, офіційно не працевлаштувалась. Відповідач був мобілізований у лави ЗСУ, захищав країну від агресора, перебував у зоні бойових дій.У 2023 за кошти відповідача ОСОБА_2 був придбаний будинок, що також ніким не оспорюється, в якому вони почали проживати разом із дітьми.В сім'ї відбувались сварки, які поступово призвели до виклику поліції, складання аміністративних протоколів та розгляд справ у суді, про що свідчать постанови суду, щодо вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства в сім'ї, у тому числі і у пристуності малолітніх дітей. Відповідач ОСОБА_2 на теперішній час перебуває в ДУ «Полтавська виправна колонія № 64», де відбуває покарання за вироком судуза злочин, скоєний відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_21 . Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Відповідачка після скоєного злочину колишнім чоловіком та відповідачем у справі ОСОБА_2 , розуміючи жахливі події, які відбулись в сім`ї, почала спільно проживати із своїми дітьми разом із іншим чоловіком спімешканцем - ОСОБА_22 , внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_4 був народжений малолітній ОСОБА_61 . Відповідачка ОСОБА_1 та ОСОБА_22 в шлюбі не перебували. В теперішній час кримінальне провадження за обвинуваченям ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , розглядається по суті в місцевому суді Чернігівської області (справа № 737/377/26, провадження 1кп/737/39/26). Рішення по справі не прийнято.

Таким чином, звересня 2023 року в сімії ОСОБА_10 відбулись негативні зміни,відповідачіфактично самоусунулись від виховання дітей ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 , займаючись особистими справами, з`ясуванням особистих відносин та влаштуванням власного життя, алеж ніяким чином не діяли в найкращих інтересів малолітніх дітей ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 , не піклувалсиь про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, що такожпідтверджується поясненями свідків ОСОБА_63 та ОСОБА_64 та узгоджується з іншими матеріалами справи. До показань рідного брата ОСОБА_2 - ОСОБА_65 суд ставиться критично, оскільки жодних фактів, які свідчать про виконнаня чи невиконання відповідачамисвоїх обов`язків суду не надані. Із показів свідків ОСОБА_66 та ОСОБА_67 судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 ,на їх погляд, є хорошею матір`ю, вона намагається створити належні умови для проживання дітей, не має поганих звичок, що буде прийнято до уваги судом під час прийняття рішення.

Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу не виконує батьківських обов`язків, незважаючи на придбання ним будинку, в якому мешкають його діти, в подальшому не забезпечив безпечні та належні умови для проживання і виховання дітей ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 , а намагання проведення із ним соціальної роботи не призвело до належної зміни його поведінки.Він зловживав спиртними напоями у присутності дітей.За встановлених обставин, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 ухилився від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей,неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно відповідачки ОСОБА_1 , у тому числі у присутності дітей, вчинив злочин відносно своєї дитини ОСОБА_21 , що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, що стало також наслідком перебування малолітньої ОСОБА_20 в соціально-психологічному центрі з реабілітації дітей по теперішній час,з урахуванням висновку органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити йогобатьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 . Матеріали справи містять беззаперечні докази його винної поведінки та свідомого нехтування ним батьківськими обов`язками.

При ухваленні рішення суд виходить з найкращих інтересів дітей, які, у разі позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, зможуть отримати соціальний захист, виховання та гідні умови життя.

При цьому, суд роз`яснює відповідачу ОСОБА_2 , що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд при цьому перевірить, наскільки змінилася поведінка осіб та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановить рішення відповідно до інтересів дітей.

Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що відповідачка ОСОБА_1 протягом тривалого часу належним чином не виконує батьківських обов`язків, не забезпечилав повному обсязі безпечних та належних умов для проживання та виховання дітей ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 . ОСОБА_1 , розуміючи важкий період в сім`ї, систематичні випадки домашнього насильства в сім`ї відносно неї,які були вчинені у тому числі уприсутності її дітей,розпивання алкоголю відповідачем у присутності дітей, не робила висновків, внаслідок чого сталисьжахливі наслідки у вигляді злочину, який був скоєний відносно доньки - ОСОБА_13 , яка є потерпілою від сексуального насильства у двох кримінальних провадженнях,свідками чого, що не виключено,могли бути і малолітні ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Зазначені обставини не мають характеру одноразового чи випадкового порушення відповідачкою своїх обов`язків, а свідчать про систематичність такої недбалої, неуважної та байдужої поведінки ОСОБА_1 до своїх дітей. Відповідачкане створила безпечні житлово-побутові умови для проживання дітей ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 вдома, не в достатній мірі займається їх вихованням, належним чином не піклується про їх здоров`я, моральний та духовний розвиток, що також підтверджує винну поведінку матері.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 не має поганих звичок, з її слів,бажає виправитись та виконувати батьківські обов`язки, має любов до своїх дітей, і демонструє своїм ставленням у суді дійсне бажання жити з дітьми та опікуватись ними. Але ж, в даному випадку, суд також враховує ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини з огляду на їх фізичний та психічний розвиток та негативні наслідки, які вже фактично настали. Відповідачка, не усвідомлює в повній мірі свого ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, ставлячи у небезпеку життя та здоров`я свої дітей- ОСОБА_56 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 .

На переконання суду, в даному випадку, залишення малолітніх дітей ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 з матір`ю становить небезпеку для їх життя, здоров`я та морального виховання. При цьому, відібрання дітей у матері це санкція за невиконання батьківських обов`язків, яка є більш м`якою, порівняно із позбавленням батьківських прав. Відібрання дітей у матері не є крайнім заходом.

За встановлених обставин, суд вважає можливим та необхідним,з урахуванням висновку органу опіки та піклування,відібрати у відповідачки малолітніх дітей ОСОБА_56 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 без позбавлення її батьківських прав,враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_1 не виконала свої батьківськіобов`язки, але суд вважає за можливе не відбирати у неї найменшу дитину - ОСОБА_9 , виходячи із наступного.

Так,матеріали справи не містять даних, які б підтверджували що ОСОБА_1 не виконує батьківських обов`язків, не забезпечує безпечних та належних умов для проживання і виховання ОСОБА_9 . Судом не встановлено, а позивачем не доведено обставин, які б свідчили про те, що відповідачка не бажає виховувати та приділяти увагу Ернесту, який є грудним уфізіологічному плані.Натомість, необґрунтоване та передчасне відібрання грудної дитини у матері не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини у такому віці, з урахуванням бажання у матері виправити свою поведінку.

Отже, судом не встановлено достатніх підстав для висновку щодо відібрання у неї наймолодшої дитини Ернеста, тому задля можливості збереження зв`язку між матір`ю та сином, для забезпечення їхнього майбутнього гармонійного розвитку, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині, надавши відповідачці можливість виправити свою поведінку, довести спроможність виконувати свої материнські обов`язки належним чином і в подальшому скористатись правом щодо повернення інших своїх дітей ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 в рідну оселю.

Також, згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.Аналогічні положення містяться і в ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При цьому, згідно з ч.2 ст. 181 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч.1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Ч.2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вимоги закону, обов`язок відповідачів утримувати неповнолітніх дітей, суд враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дітей, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у відповідачів інших аліментних зобов`язань, та інші обставини, що мають істотне значення, і вважає за необхіднестягнути аліменти з відповідачів у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дітьми повноліття.

Крім того, на підставі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідачів підлягає стягненню судовий збір, але за відсутності даної вимоги судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст.141,164, 171, 3, 19, 189-200, 264, 274 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Куликівської селищної ради як органу опіки та піклування задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) батьківських прав по відношенню до його неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1/6 частці на кожну дитину всіх видів доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 16 квітня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття. Стягнення проводити на користь тієї юридичної чи фізичної особи, на утриманні якої перебуватиме дитина, або на особистий рахунок неповнолітніх дітей, відкритий у відділенні банку.

Відібрати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1/6 частці на кожну дитину всіх видів доходів відповідачки, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 16 квітня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття. Стягнення проводити на користь тієї юридичної чи фізичної особи, на утриманні якої перебуватиме дитина, або на особистий рахунок малолітніх дітей, відкритий у відділенні банку.

Передати малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Куликівській селищній раді як органу опіки та піклування, для подальшого влаштування дітей.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснити відповідачу у справі зміст ст.169 СК України, що мати, батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

У разі відпадіння причин, які перешкоджали належному вихованню дітей відповідачка, відповідно до ч.3 ст. 170 СК України не позбавлена права звернутися до суду із заявою про їх повернення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя А. С. Лібстер