Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №734/4468/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/4468/26

Провадження № 3/734/2217/26

ПОСТАНОВА

іменем України

14 жовтня 2026 року селище Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Деснянської Спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, командира 4НМР 1НМБ військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за фактичним місцем розташування НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.05.2025 № 131, військовослужбовця призваного за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_1 , навідника-оператора взводу навчально-бойового озброєння та техніки 1 навчального механізованого батальйону, вважати таким, що 08 травня 2025 року справи та посаду здав та згідно наказу командира НОМЕР_2 навчального механізованого полку (по особовому складу) від 07 травня 2025 року №78-РС, прийняв справи та посаду начальника групи персоналу НОМЕР_3 навчального механізованого батальйону та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Таким чином, сержант ОСОБА_1 є військовим начальником, який обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, а тому відповідно до примітки ст. 172-13 КУпАП, є військовою службовою особою.

Начальник групи персоналу батальйону зобов`язаний щодня мати точні і особисто ним перевірені відомості про чисельність особового складу батальйону за штатом, про кількість відсутніх із визначенням причин по кожній роті (взводу) і в цілому по батальйону, щомісяця перевіряти стан обліку особового складу в підрозділах батальйону, наявність у особового складу документів, що посвідчують особу військовослужбовця, своєчасність запису до них змінених облікових даних і перевіряти наявність ідентифікаційних жетонів з особистими номерами.

Відповідно до п. 12 Розділу І Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, сержант ОСОБА_1 зобов`язаний забезпечити належну організацію обліку особового складу у підрозділі, а також створювати для посадових осіб, які здійснюють облік особового складу, належні умови для своєчасного, якісного і повного виконання ними вимог цієї Інструкції.

У свою чергу п. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 передбачає, що особова справа складається з послужного списку, автобіографії, фотографічної картки, атестаційних та додаткових матеріалів.

Водночас, сержант ОСОБА_1 будучи відповідальним за облік особового складу батальйону та за ведення особових справ та службових карток особового складу батальйону належно не виконував покладені на нього обов`язки, не встановив факт відсутності хибного військовослужбовця, не перевірив особові справи з фотокартками присутнього військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2026 № 115 рядового ОСОБА_2 з 21.04.2026 зараховано в списки прикомандированого особового складу військової частини НОМЕР_1 , з 22.04.2026 зарахованого на продовольче забезпечення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2026 № 114 солдата ОСОБА_3 вважати такими, що прибули у відрядження, на навчання, з 20 квітня 2026 року зарахувати в списки прикомандированого особового складу частини військової частини НОМЕР_1 , з 21.04.2026 зарахований на продовольче забезпечення.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2026 № 116 військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 рядовий ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , з обіду 22 квітня 2026 року знятий з продовольчого забезпечення (триразового харчування за каталогом).

Водночас, доповідь про самовільне залишення військової частини військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдатом ОСОБА_2 (без зброї), який прибув у відрядження на навчання з військової частини НОМЕР_4 (військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ), як підставу для припинення грошових виплат військовослужбовцю, була надіслана до військової частини НОМЕР_5 , тобто до військової частини, з якої прибув військовослужбовець, який не залишав військову частину НОМЕР_1 .

Таким чином, грошове забезпечення солдату ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 продовжувались виплачуватись, а солдату ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжував службу – було призупинено.

Водночас, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2026

№ 169 внесено зміни до абзацу 1 пункту 24 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від22.04.2026 №116, стосовно самовільного залишення військової частини НОМЕР_6 військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 рядовим ОСОБА_2 , який прикомандирований до 2 навчальної механізованої роти 1 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та викласти в наступній редакції: Абзац 1, пункту 24. Військовослужбовця військової частини НОМЕР_7 солдата ОСОБА_3 , який прикомандирований до 2 навчальної механізованої роти НОМЕР_3 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , з 22 квітня 2026 року вважати таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

Проте, як вбачається з матеріалів службового розслідування щодо самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_2 начальник групи персоналу 1 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 є особою, яка може безпосередньо підтвердити факт самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_2 , який залишився у розташуванні військової частини НОМЕР_1 .

Отже, не здійснюючи належний облік військовослужбовців 1 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 недбало ставлячись до своїх службових обов`язків сприяв ухиленню від кримінальної відповідальності військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та неприпинення виплати останньому грошового забезпечення.

Водночас, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків військовослужбовець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 безпідставно не був облікований як такий, що самовільно залишив військову частину, відомості щодо останнього не були внесенні до ЄРДР за ч. 5 ст. 407 КК України та відповідно останній тривалий час продовжував отримувати грошове забезпечення.

Відповідно до довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_3 після самовільного залишення військової частини нараховано 30 836, 70 грн.

Таким чином, начальник групи персоналу 1 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у порушення вимог ст. ст. 28, 29, 31, 58-59, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України,

ст.ст. 1-6, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, посадових обов`язків начальника групи персоналу батальйону затверджених командиром військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2025, п.п. 2.10., 3.1.3. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, положень Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, будучи відповідальним за ведення обліку особового складу 1 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зобов`язаний щодня мати точні і особисто ним перевірені відомості про чисельність особового складу батальйону за штатом, про кількість відсутніх із визначенням причин по кожній роті (взводу) і в цілому по батальйону, недбало ставлячись до військової служби,не контролював отримання точних відомостей про особовий склад за штатом, списком і в наявності, сприяв ухиленню від кримінальної відповідальності військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та неприпинення виплати останньому грошового забезпечення, унаслідок чого державі було завдано шкоду у розмірі

30 836,70 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2

ст. 172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за допомогою sms-повідомлення на номер, який вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. В матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Диспозиція ст. 172-15 КУпАП містить спеціальний суб`єкт адміністративного правопорушення військова службова особа. Поняття «військової службової особи» міститься в примітці до ст. 172-13 КУпАП. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення № 29 від 23 вересня 2026 року;

- копією витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 грудня 2025 року №350;

- копією витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 травня 2025 року №131;

- копією списку особового складу 1 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ;

- копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 квітня 2026 року №115;

- копією акту службового розслідування;

- іншими доказами.

Таким чином, аналіз перевірених і оцінених доказів підтверджує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000,00 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем і вчинене правопорушення пов`язане з проходженням військової служби, то він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 172-15, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Олена БУЗУНКО