Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №751/5367/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/5367/26

Провадження № 2/750/3617/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді – Кузюри М.М.,

секретар – Сіра П.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2026 року справу за даною позовною заявою передано за підсудністю Деснянському районному суду м. Чернігова.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач подала відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову в частині вимоги про стягнення нарахованих процентів та штрафів. Зазначила, що її чоловік є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, відтак проценти за користування кредитом не повинні були нараховуватися. Також посилалась на неправомірність нарахування штрафів та неспівмірність заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник позивача подав відповідь на відзив, де зазначено, що розмір нарахованих відсотків відповідає умовам кредитного договору, посилався на правомірність нарахувань, здійснених після відступлення права вимоги. Представник позивача посилається, що витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн. не є завищеними, оскільки відповідають ринковій вартості юридичних послуг та є обґрунтованими з урахуванням складності справи, часу, витраченого представником, та необхідності дотримання всіх процесуальних вимог.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи сповіщалися завчасно і належним чином. Позивач разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщалася завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою її місця проживання, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом установлено, що 07.12.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 15349-12/2024 (а.с. 14-21).

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідачу надається кредит в сумі 10000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності.

Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 07.12.2024. Дата погашення кредиту 05.04.2025 (п. 1.2).

Відповідно до п. 1.4.1 денна процентна ставка становить 1.0% та застосовується у межах строку кредитування.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно п. 3.8 договору клієнт доручає Товариству, починаючи з першого дня прострочення, ініціювати списання коштів з відповідного рахунку клієнта з використанням реквізитів платіжних карток, що були самостійно зазначені клієнтом та були верифіковані Товариством та/або платіжною системою при отриманні/поверненні кредиту, сплаті процентів за його користування, та направляти їх на оплату заборгованості за Договором відповідно до графіку платежів.

Даний договір підписаний електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов`язань за ним (п. 7.1 кредитного договору).

Згідно із пунктом 4.4.2. договору, клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 7.6 договору підписанням цього договору клієнт підтверджує,що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.

07 грудня 2024 року відповідач підписала договір та паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування та інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Також 07.12.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 13449-12/2024 (а.с. 31-38).

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідачу надається кредит в сумі 8000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності.

Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 07.12.2024. Дата погашення кредиту 05.04.2025 (п. 1.2).

Відповідно до п. 1.4.1 денна процентна ставка становить 1.0% та застосовується у межах строку кредитування.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно п. 3.8 договору клієнт доручає Товариству, починаючи з першого дня прострочення, ініціювати списання коштів з відповідного рахунку клієнта з використанням реквізитів платіжних карток, що були самостійно зазначені клієнтом та були верифіковані Товариством та/або платіжною системою при отриманні/поверненні кредиту, сплаті процентів за його користування, та направляти їх на оплату заборгованості за Договором відповідно до графіку платежів.

Даний договір підписаний електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов`язань за ним (п. 7.1 кредитного договору).

Згідно із пунктом 4.4.2. договору, клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 7.6 договору підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.

07 грудня 2024 року відповідач підписала договір та паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування та інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

За інформацією, наданою АТ «Універсал Банк», на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , за період з 07.12.2024 по 12.12.2024 на відповідний рахунок зараховано платіж у сумі 10000,00 грн. та 8000,00 грн.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши їй визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» належним чином не виконала. У зв`язку з відсутністю належного здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.

24.03.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу № 24032025. Згідно вищевказаного договору та закону ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до відповідача за кредитними договорами № 15349-12/2024 та № 13449-12/2024 від 07.12.2024 року.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 24032025 від 24 березня 2024 року заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 15349-12/2024 становить 22800 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн., заборгованість за відсотками 7800 грн., заборгованість за пенею/штрафом 5000 грн., за кредитним договором № 13449-12/2024 становить 20227,20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7840 грн., заборгованість за відсотками 6507,20 грн., заборгованість за пенею/штрафом 5880 грн.

До позову також додано копію акту приймання-передачі Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 24032025 про відступлення прав вимоги від 24.03.2025 та копію платіжного доручення про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №24032025 про відступлення прав вимоги від 24.03.2025.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 15349-12/2024, наданого позивачем, заборгованість відповідача за вказаним договором на дату відступлення права вимоги за 108 днів користування кредитом становить (з 07.12.2024 по 24.03.2025) 22800 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн., заборгованість за відсотками 7800 грн., заборгованість за штрафом 5000 грн. Відповідач здійснила лише часткову оплату, на суму 3000 грн., які були зараховані в погашення відсотків (а.с. 23 зі зв.-25).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 13449-12/2024, наданого позивачем, заборгованість відповідача за вказаним договором на дату відступлення права вимоги за 108 днів користування кредитом становить (з 07.12.2024 по 24.03.2025) 20227,20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 7840,00 грн., заборгованість за відсотками 6507,20 грн., заборгованість за штрафом 5880 грн. Відповідач здійснила лише часткову оплату, на суму 2156,80 грн., які були зараховані в погашення тіла кредиту (160 грн.) та відсотків (1996,80 грн.) (а.с. 40 зі зв.-42).

На дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідача за кредитним договором № 15349-12/2024 за розрахунком позивача складає 24000,00 грн. (заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн., заборгованість за відсотками 9000 грн., заборгованість за штрафом 5000 грн.).

На дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідача за кредитним договором № 13449-12/2024за розрахунком позивача складає 21168,00 грн. (заборгованість за тілом кредиту - 7840 грн., заборгованість за відсотками 7448 грн., заборгованість за штрафом 5880 грн.)

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, приймає розрахунки, надані позивачем, як належні та допустимі докази.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернув фактично отримані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором № 15349-12/2024 від 07.12.2024 року в сумі 10000 грн. і заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором № 13449-12/2024 від 07.12.2024 року в сумі 7840,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за кредитним договором № 15349-12/2024 від 07.12.2024 та № 13449-12/2024 від 07.12.2024 суд зазначає наступне.

За приписами частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на момент існування відносин, щодо яких виник спір,військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля..

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

В абзаці п`ятому статті 1 вищевказаного Закону визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

В Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває до теперішнього дня. Починаючи з 24.02.2022, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . Шлюб зареєстровано 08.08.2020.

Солдат за мобілізацією ОСОБА_2 перебуває на військовій службі та проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 Національної Гвардії України з 28.11.2024, що підтверджується копією довідки від 22.04.2026 № 1/101/6-905 та копією витягу з наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 Національної Гвардії України.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідачу, який є військовослужбовцем, проценти за користування кредитом з моменту його мобілізації не повинні були нараховуватися.

Отже, відповідачеві протиправно нараховано відсотки за договором № 15349-12/2024 від 07.12.2024 та № 13449-12/2024 від 07.12.2024, про стягнення яких у розмірі 9000,00 грн. та 7448,00 грн. відповідно заявлено позовні вимоги.

Також, як вбачається зі здійснених позивачем розрахунків заборгованості, останнім нараховано штрафні санкції відповідно до пункту 5.3 кредитного договору у сумі 5000,00 грн. та 5880,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зауважує, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово було продовжено.

З урахуванням викладеного, нарахування ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" штрафних санкцій відповідно до пункту 5.3 кредитного договору у сумі 5000,00 грн. та 5880,00 грн. гривень є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 15349-12/2024 від 07.12.2024 року, яка підлягає стягненню на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" становить 10000 грн., за вирахуванням 3000 грн., які були сплачені відповідачем та зараховані в погашення відсотків за користування кредитом, що становить 7000,00 грн.; заборгованість відповідача за кредитним договором № 13449-12/2024 від 07.12.2024 року, яка підлягає стягненню на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" становить 7840,00 грн., за вирахуванням 1996,80 грн., які були сплачені відповідачем та зараховані в погашення відсотків за користування кредитом що становить 5843,20 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське об`єднання «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року.

Згідно із копією акту № 1249 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 11 травня 2026 року вартість послуг, наданих Адвокатським об`єднанням «Апологет» позивачу, становить 8000 грн. Згідно із копією акту № 1250 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 11 травня 2026 року вартість послуг, наданих Адвокатським об`єднанням «Апологет» позивачу, становить 8000 грн.

Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, враховуючи часткове задоволення позову (28%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі у сумі 3000 грн.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог (28%).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 15349-12/2024 від 07.12.2024 року у сумі 7000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 13449-12/2024 від 07.12.2024 року у сумі 5843,20 грн.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 745, 47 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3000 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 .

Суддя Микола КУЗЮРА