Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №500/610/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/610/26

13 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №081805 від 13.01.2026 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за результатами рейдової перевірки, проведеної 17.11.2025, складено акт № 068768, на підставі якого 13.01.2026 прийнято постанову № 081805 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Позивач вважає зазначену постанову протиправною, оскільки здійснював перевезення вантажу, що належить йому на праві приватної власності, а саме зерна, вирощеного та зібраного з належної йому земельної ділянки.

Зазначає, що переміщення зазначеного вантажу здійснювалося виключно для власних господарських потреб позивача від місця збирання врожаю до місця його зберігання, без укладення будь-якого договору перевезення та без отримання плати за таке перевезення.

За таких обставин, на переконання позивача, він не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" та не здійснював комерційного перевезення вантажів.

Ухвалою судді від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Також даною ухвалою залучено до участі у справі, в якості другого відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.

03.03.2026 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до статей 1, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій під час здійснення внутрішніх перевезень вантажів зобов`язаний мати та пред`являти, зокрема, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж. Відповідач наголошує на обов`язковості наявності товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажу та зазначає, що її відсутність під час проведення перевірки свідчить про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

10.03.2026 представник позивача надіслав через підсистему електронний суд відповідь на відзив, просив позов задовольнити зазначивши, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є необґрунтованими та не підтверджуються жодними належними доказами. Вони суперечать фактичним обставинам справи, ґрунтуються на хибному тлумаченні норм законодавства та містять посилання на документи, які не були предметом адміністративного провадження. Відсутність товарно-транспортної накладної у випадку перевезення майна, що належить особі на праві приватної власності не може бути підставою для притягнення Позивача до відповідальності, а твердження про невідповідність даних тахографа є юридично необґрунтованими.

12.03.2026 представник відповідача надіслав через підсистему електронний суд заперечення на відповідь на відзив, просив у задоволенні позову відмовити із підстав та мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку №002632 від 14.11.2025.

17.11.2025 на автомобільній дорозі Н-03, 280 км, Хмельницької області при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки DAF CF 85.410 н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , водій ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_3 ТСЦ 6145 від 13.03.2018.

Під час перевірки встановлено:

водієм не пред`явлено жодного документа на вантаж: відсутня товарно-транспортна накладна чи інший визначений законодавством документом на вантаж;

повна маса транспортного засобу марки DAF CF 85.410 н.з. НОМЕР_1 , відповідно до пункту F.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , становить 20500 кг;

транспортний засіб марки DAF CF 85.410 н.з. НОМЕР_1 обладнаний цифровим тахографом;

у водія ОСОБА_1 на момент перевірки в цифровому тахографі використовується не персональна картка водія, а картка іншого водія, його сина ОСОБА_4 , що підтверджується відповідною роздруківкою з тахографа;

у водія ОСОБА_1 на момент перевірки відсутня особиста картка водія і, відповідно, роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія за 28 денний період чи бланк підтвердження діяльності.

Зважаючи на виявлене порушення, інспектором складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ОАР №068768 від 17.11.2025.

Водій ОСОБА_1 з актом ознайомився, від підпису відмовився.

Оскільки акт проведення перевірки №ОАР 068768 від 17.11.2025 було складено на власника транспортного засобу марки DAF CF 85.410 н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , який зареєстрований в Хмельницькій області, то першочергово останнього запрошено для розгляду справи про порушення до Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області. Власником транспортного засобу ОСОБА_2 проінформовано територіальний орган Укртрансбезпеки, що на момент перевірки 17.11.2025 транспортний засіб марки DAF CF 85.410 н.з. НОМЕР_1 був переданий у строкове платне користування на підставі договору оренди транспортного засобу №б/н від 01.08.2024 року ОСОБА_1 (орендарю).

З урахуванням вказаних документів, Управлінням державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області з`ясовано, що станом на 17.11.2025, день проведення перевірки, фактичним користувачем транспортного засобу марки DAF CF 85.410 н.з. НОМЕР_1 та перевізником вантажу виступав орендар і водій транспортного засобу ОСОБА_1 .

Оскільки, ОСОБА_1 зареєстрований у Тернопільській області, то матеріали перевірки були надіслані за територіальністю до Управлінням державного нагляду (контролю) у Тернопільській області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №ОАР068768 від 17.11.2025.

Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №ОАР 068768 від 17.11.2025 було призначено на 23.12.2025, а в подальшому перенесено на 13.01.2026, про що ОСОБА_1 , повідомлено листами. Останнім надавались відповідні письмові заперечення щодо відсутності підстав для притягнення його до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, 13.01.2026 було винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 081805 в сумі 17000 грн, відповідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів.

Не погоджуючись із вказаною постановою, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III), який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 Закону №2344-III, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За змістом частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Як установлено частиною чотирнадцятою статті 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2344-ІII, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; автомобільний перевізник - суб`єкт господарювання, який здійснює на комерційній основі чи за рахунок власних коштів перевезення пасажирів та/або вантажів транспортними засобами.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1567 рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пунктом 6 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки посадові особи мають право, зокрема використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); використовувати пристрої для копіювання, сканування інформації, що свідчить про правопорушення; здійснювати опитування водія та пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

За змістом пунктів 8, 12 цього ж Порядку рейдова перевірка проводиться шляхом зупинення транспортного засобу або без такого зупинення.

Рейдова перевірка без зупинення транспортного засобу проводиться на автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, у зонах габаритно-вагового контролю, на інших об`єктах, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Водій транспортного засобу після зупинки транспортного засобу зобов`язаний надавати посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Пункт 13 Порядку №1567 визначає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки). У разі виявлення в ході рейдової перевірки порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових вантажів посадовою особою додатково складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів за формою згідно з додатком 3 або акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за формою згідно з додатком 4.

Матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 16 Порядку №1567).

Згідно з пунктами 17 та 19 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5.

Так, підставою для прийняття оскаржуваної постанови та застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стали висновки відповідача про те, що під час здійснення перевезення вантажу водієм не було надано індивідуальної контрольної книжки водія, копії графіка змінності водіїв, технокарти або роздруківки з повіреного та адаптованого тахографа, а також товарно-транспортної накладної чи іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Вказані обставини відповідач кваліфікував як порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та на цій підставі застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 цього Закону.

Статтею 908 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Абзацом 25 і 26 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, (Правила № 363) визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна — єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» та цими Правилами.

Аналогічне визначення товарно-транспортної накладної міститься у ст.1 Закону №2344-III.

Пунктом 11.1 Правил № 363, зокрема, встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Таким чином, документи, які передбачені Правилами № 363, у тому числі товарно-транспортна накладна, є документами, які підтверджують факт передавання, перевезення придбаних та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Вказане свідчить про те, що наявність товарно-транспортної накладної є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах.

У випадку ж здійснення перевезення фізичними особами для власних потреб - остання не є обов`язковою.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Як встановлено судом, 01.08.2024 транспортний засіб марки DAF CF 85.410 номерний знак НОМЕР_1 , був переданий у строкове платне користування ОСОБА_1 згідно договору оренди транспортного засобу №б/н.

Обґрунтовуючи свої позовні вимог, позивач вказує те, що перевезення здійснювалося виключно для власних потреб та стосувалося перевезення вантажу, що належить йому на праві приватної власності, а саме зерна вирощеного і зібраного з належного йому земельної ділянки. На підтвердження наведеного позивачем додано до позовної заяви копію державного акта про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6120881800010011235, розташовану на території Вигодської сільської ради Борщівського (тепер Чортківського) району Тернопільської області.

Доказів протилежного в ході розгляду справи суду не надано та судом не здобуто.

В контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна є документом, який складається з метою оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Автомобільний перевізник не може визначатися лише тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, які зазначені в акті. Автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-ІІІ), а не власник/користувач транспортного засобу.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, який враховується судом відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, як уже зазначено судом, у випадку здійснення перевезення фізичними особами для власних потреб товарно-транспортна накладна не є обов`язковою в силу положень ст.1 Закону №2344-III та Правила № 363.

Щодо посилань відповідача на відсутність у тахографі особистої картки водія та роздруківок інформації про роботу та відпочинок водія за 28 денний період чи бланк підтвердження діяльності, чим порушено Положення №340, суд зазначає наступне.

Необхідність обладнання транспортного засобу тахографом, наявність особистої картки водія та роздруківок інформації про роботу та відпочинок водія за 28 денний період чи бланку підтвердження діяльності визначено Положенням №340.

Поряд з цим, відповідно до пункту 1.4 Положення №340 (у редакції на час здійснення перевірки - 17.11.2025):

- вимоги Положення не поширюються на перевезення пасажирів чи вантажів, що здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Оскільки позивач користувався орендованим автомобілем та здійснював перевезення вантажу для власних потреб (іншого відповідачем не доведено) то у нього був відсутній обов`язок складення товарно-транспортної накладної.

Також, на позивача станом на час проведення перевірки та здійснення перевезення вантажу (17.11.2025) не поширювалась дія Положення №340, в тому числі щодо необхідності наявності у тахографі персональної картки водія, роздруківок інформації про роботу і відпочинок водія за 28 днів, тощо.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для висновку про порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а відповідно, для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд дійшов висновку, що постанова Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №081727 від 06.01.2026 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №081805 від 13.01.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідачі:

- Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження/місце проживання: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46027, код ЄДРПОУ 39816845);

- Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження/місце проживання: вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845);

Головуючий суддя Баб`юк П.М.