Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №500/4020/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4020/26

13 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача Степанової Олени Вікторівни про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду 02.10.2026 у справі №500/4020/26 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у ненаданні ОСОБА_1 запитуваної інформації на адвокатський запит № 161 від 01.06.2026 у повному обсязі. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 інформацію, що запитувалась на адвокатський запит № 161 від 01.06.2026, а саме: засвідчений витяг з книги протоколів засідань ВЛК та засвідчену копію картки обстеження та медичного огляду, щодо проходження ОСОБА_1 ВЛК 29.05.2026.

Також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

05.10.2026 до суду від представника позивача Степанової Олени Вікторівни надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, у якій заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн та судовий збір у розмірі 798,72 грн, сплачений за подання заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування зазначеної заяви заявник вказує, що загальна сума витрат позивача на професійну правничу допомогу, які він має сплатити у зв`язку з розглядом судом справи № 500/4020/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії становить 15000,00 грн.

Визначаючись щодо поданої заяви суд виходить з наступного.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зауважує, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частиною першою-другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат адміністративний суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 134 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такий висновок суду узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23, у якій розглядалося судом касаційної інстанції питання щодо застосування норм права, відповідно до яких здійснюється визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподіл.

Тому, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як слідує із матеріалів справи, 11.05.2026 між адвокатом Степановою Оленою Вікторівною та клієнтом ОСОБА_1 укладено Договір про надання правничої допомоги.

Згідно із п.3.1 вказаного договору, вартість послуг адвоката визначається додатковою угодою та актом наданих послуг.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 30.06.2026 № 11/05/26-2-1, складеного на виконання договору про надання правничої допомоги № 11/05/26-2 від 11.05.2026, адвокатом Степановою Оленою Вікторівною надано, а ОСОБА_1 прийнято послуги з професійної правничої допомоги, які включали аналіз документів та фактичних обставин справи, нормативно-правового регулювання і судової практики, визначення способу судового захисту, формування правової позиції, підготовку адміністративного позову та матеріалів для звернення до суду вартістю 6 000,00 грн, а також підготовку заяви про забезпечення адміністративного позову, зокрема аналіз підстав для застосування заходів забезпечення позову та формування її фактичного і правового обґрунтування, вартістю 3000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг з професійної правничої допомоги, визначена в даному акті, становить 9000,00 грн.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 30.09.2026 № 11/05/26-2-2, складеного на виконання договору про надання правничої допомоги № 11/05/26-2 від 11.05.2026, адвокатом Степановою Оленою Вікторівною надано, а ОСОБА_1 прийнято послуги з професійної правничої допомоги, які полягали в аналізі заяви відповідача про закриття провадження у справі, дослідженні наведених у ній фактичних і правових підстав, аналізі нормативно-правового регулювання та судової практики, підготовці й поданні мотивованих заперечень проти закриття провадження вартістю 4000,00 грн, а також у підготовці та поданні клопотання щодо розгляду справи, ознайомленні з процесуальними документами й матеріалами справи, відстеженні її руху та здійсненні поточного процесуального супроводу до ухвалення судового рішення вартістю 2000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг з професійної правничої допомоги відповідно до зазначеного акта становить 6000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано квитанції до прибуткових касових ордерів, видані адвокатом Степановою Оленою Вікторівною, які підтверджують оплату послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги № 11/05/26-2 від 11.05.2026. Зокрема, згідно з квитанцією № 15 від 30.06.2026 позивачем сплачено 9 000,00 грн за послуги, зазначені в акті приймання-передачі № 11/05/26-2-1 від 30.06.2026, а згідно з квитанцією № 24 від 30.09.2026 - 6 000,00 грн за послуги, зазначені в акті приймання-передачі № 11/05/26-2-2 від 30.09.2026.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений на надання послуг та їх обсяг, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи судом, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 15000,00 грн є надмірною та неспівмірною із складністю справи та з фактичним обсягом наданих послуг.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що такі послуги, як аналіз наданих клієнтом документів і фактичних обставин справи, дослідження нормативно-правового регулювання та релевантної судової практики, визначення належного способу судового захисту, формування правової позиції, а також підготовка адміністративного позову та матеріалів для звернення до суду, за своєю суттю охоплюються єдиною метою — підготовкою та поданням адміністративного позову. Водночас аналіз заяви відповідача про закриття провадження у справі, дослідження наведених у ній фактичних і правових підстав та підготовка мотивованих заперечень проти закриття провадження спрямовані на забезпечення належного судового розгляду справи. Підготовка клопотання щодо розгляду справи, ознайомлення з процесуальними документами й матеріалами справи та відстеження її руху належать до процесуального супроводу справи. Отже, під час визначення обґрунтованості заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує зміст фактично наданих послуг, їхній зв`язок із розглядом цієї справи, а також необхідність і співмірність відповідних витрат.

Також слід врахувати, що відповідно до ст.12 КАС України справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію відносяться до справ незначної складності.

При цьому, суд зобов`язаний враховувати положення ч.3 ст.139 КАС України які визначають, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, статтею 139 КАС України, справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є сума 3000,00 грн.

У зв`язку з чим, заява представника позивача про компенсацію судових витрат підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн, що є співмірним із складністю справи і обсягом наданої правової допомоги, а також пропорційним до задоволених позовних вимог.

Також, позивачем сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення адміністративного позову в розмірі 798,72 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8A43-7T4P-36C4-A74M від 25.06.2026, яка міститься в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 26.06.2026 заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі його уповноважених осіб знищувати фото- та відеозаписи з портативних відеореєстраторів (боді-камер) військовослужбовців групи оповіщення, які 29.05.2026 здійснювали оповіщення ОСОБА_1

Водночас у резолютивній частині рішення не вирішено питання про розподіл судових витрат у частині відшкодування позивачу судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення адміністративного позову.

З огляду на викладене, враховуючи документальне підтвердження сплати судового збору та задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення в цій частині та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судового збору за подання заяви про забезпечення адміністративного позову в розмірі 798,72 грн.

Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 798,72 (сімсот дев`яносто вісім) грн 72 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні решти вимог заяви про компенсацію судових витрат відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 13.10.2026.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 );

Головуючий суддя Баб`юк П.М.