Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №500/4087/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4087/26

14 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 08.06.2026 №UA403070/2026/000381/1 разом із рішенням, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» Тернопільської митниці Державної митної служби України №UA403070/2026/000536.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) №ММ5М2026 від 02.02.2026 року, специфікації №2026-12 до нього, укладених між ТОВ «СІНОКО» та компанією WEIFANG WODONG MACHINERY СО. LTТ, а також згідно з рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №2026-12 від 20.02.2026 року, сукупна вартість товару за цією поставкою становила 130080,00 доларів США. Таким чином, на підставі вказаного контракту і додаткової угоди 24.05.2026 року на користь ТОВ «СІНОКО» було ввезено на митну територію України вищевказаний товар. Надалі, уповноваженою особою до Тернопільської митниці було подано до митного оформлення митну декларацію 2600А40307000626703 на придбаний товар. Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 130080,00 050 відповідно (5758030,22 грн. за офіційно встановленим обмінним курсом, де І дол. США - 44,2653 грн.), що відповідає контракту та усім супроводжувальним щодо нього документам. Під час здійснення митного контролю за митною - декларацією №260А40307000626703 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої митним органом були встановлені, начебто наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Після цього декларанту було запропоновано надати повністю усі документи, які підтверджують митну вартість товару. Декларантом до митниці були направлені листи та зауважено, що до митного органу з метою митного оформлення товару був наданий вичерпний перелік документів за запитом для підтвердження заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів і доводами декларанта та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2026 №UA403070/2026/000381/1. Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору. Надані документи підтверджували складову декларованої митної вартості за ціною Контракту, відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних розбіжностей. Оскаржувані Рішення та картка відмови прийняті всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Саме з метою поновлення порушених прав, позивач звернувся із цим адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю у зв`язку із їх безпідставністю та необґрунтованістю. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що оскільки позивач не зміг підтвердити заявлену митну вартість товару в порядку, що передбачений Митним кодексом України, а відтак і обраний метод її визначення, то митний орган, з урахуванням приписів статей 53, 54, 55, 57, 63 Митного кодексу України прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Ухвалою суду від 10.08.2026 постановлено здійснювати розгляд справи №500/4087/26 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання у справі на 02 вересня 2026 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 14.08.2026 постановлено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" адвоката Шклярука Дениса Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнити.

02.09.2026 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні в режимі відеоконференції оголошено перерву до 24.09.2026 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 24.09.2026 постановлено призначити підготовче засідання у справі в режимі відеоконференції на 07 жовтня 2026 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 07.10.2026 постановлено заяви представника позивача та представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження задовольнити, закрити підготовче провадження, призначити справу №500/4087/26 до судового розгляду по суті, перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом, на виконання зовнішньоекономічного контракту № WWSN2026 від 02.02.2026, укладеного між компанією «WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD» (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНОКО» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № 2026-12 від 20.02.2026, позивачем на митну територію України ввезено товари.

29 травня 2026 року позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40АА №26UA403070006267U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари: «Трактор колісний TERRA FORCE 404HXC – 24 шт. В комплекті з зіп.Максимальна потужність двигуна складає - 29,50 кВт. Тип двигуна: чотирьохциліндровий, 4-х тактний. Тип палива - дизельне. Технічний стан - новий. Робочий об`єм циліндрів - 3170 см3. Календарний та модельний рік випуску 2026р.: Двиг.L830103571B, Куз.2604236, Шасі 2604236. Двиг.L830103573B, Куз.2604237, Шасі 2604237. Двиг.L830102888B, Куз.2604238, Шасі 2604238. Двиг.L830103580B, Куз.2604240, Шасі 2604240. Двиг.L830103562B, Куз.2604241, Шасі 2604241. Двиг.L830102862B, Куз.2604242, Шасі 2604242. Двиг.L830102896B, Куз.2604245, Шасі 2604245. Двиг.L830103581B, Куз.2604246, Шасі 2604246. Двиг.L830103572B, Куз.2604249, Шасі 2604249. Двиг.L830102875B, Куз.2604250, Шасі 2604250. Двиг.L830103570B, Куз.2604251, Шасі 2604251. Двиг.L830103563B, Куз.2604252, Шасі 2604252. Двиг.L830102866B, Куз.2604253, Шасі 2604253. Двиг.L830103566B, Куз.2604254, Шасі 2604254. Двиг.L830102885B, Куз.2604255, Шасі 2604255. Двиг.L830102867B, Куз.2604256, Шасі 2604256. Двиг.L830103575B, Куз.2604233, Шасі 2604233. Двиг.L830103568B, Куз.2604234, Шасі 2604234. Двиг.L830103567B, Куз.2604235, Шасі 2604235. Двиг.L830102878B, Куз.2604239, Шасі 2604239. Двиг.L830102892B, Куз.2604243, Шасі 2604243. Двиг.L830102894B, Куз.2604244, Шасі 2604244. Двиг.L830103578B, Куз.2604247, Шасі 2604247. Двиг.L830102859B, Куз.2604248, Шасі 2604248. Трактор колісний TERRA FORCE 5504XC – 24 шт. В комплекті з зіп. Максимальна потужність двигуна складає - 36,80 кВт. Тип двигуна: чотирьохциліндровий, 4-х тактний. Тип палива - дизельне. Технічний стан - новий. Робочий об`єм циліндрів - 3170 см3. Календарний та модельний рік випуску 2026р.: Двиг.L830105653B, Куз.2604313, Шасі 2604313. Двиг.L830105679B, Куз.2604314, Шасі 2604314. Двиг.L830105834B, Куз.2604315, Шасі 2604315. Двиг.L830105833B, Куз.2604316, Шасі 2604316. Двиг.L830105661B, Куз.2604317, Шасі 2604317. Двиг.L830105831B, Куз.2604318, Шасі 2604318. Двиг.L830105836B, Куз.2604319, Шасі 2604319. Двиг.L830105685B, Куз.2604320, Шасі 2604320. Двиг.L830105657B, Куз.2604321, Шасі 2604321. Двиг.L830105688B, Куз.2604322, Шасі 2604322. Двиг.L830105684B, Куз.2604323, Шасі 2604323. Двиг.L830105677B, Куз.2604324, Шасі 2604324. Двиг.L830105642B, Куз.2604325, Шасі 2604325. Двиг.L830105663B, Куз.2604326, Шасі 2604326. Двиг.L830105655B, Куз.2604327, Шасі 2604327. Двиг.L830105667B, Куз.2604328, Шасі 2604328. Двиг.L830105839B, Куз.2604305, Шасі 2604305. Двиг.L830105828B, Куз.2604306, Шасі 2604306. Двиг.L830105645B, Куз.2604307, Шасі 2604307. Двиг.L830105670B, Куз.2604308, Шасі 2604308. Двиг.L830105648B, Куз.2604309, Шасі 2604309. Двиг.L830105654B, Куз.2604310, Шасі 2604310. Двиг.L830105837B, Куз.2604311, Шасі 2604311. Двиг.L830105681B, Куз.2604312, Шасі 2604312. Використовуються для сільськогосподарських робіт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Поставляються у частково демонтованому стані, для зручності транспортування, в комплекті з інструментом та приладдям (зіп) для збірки та обслуговування. Календарна та модельна дата виробництва – 2026 рік. Торговельна марка: TERRA FORCE. Виробник: WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва: CN.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: - сертифікат якості – Сертифікат від товарoвиробника від 23.02.2026; - пакувальний лист №2026-12 від 23.02.2026; - рахунок-фактура (інвойс) №2026-12 від 20.02.2026; - накладна ЦІМ № 2151643262 від 09.05.2026; - накладна ЦІМ № 2151643270 від 09.05.2026; - накладна ЦІМ № 2151643304 від 09.05.2026; - накладна ЦІМ № 2151643320 від 09.05.2026; - накладна ЦІМ № 2151643353 від 09.05.2026; - накладна ЦІМ № 2151643619 від 09.05.2026; - супровідний документ T1 № 26PL322080NSDT6EM2 від 02.05.2026; - супровідний документ T1 №26PL322080NSDT6GM0 від 02.05.2026; - супровідний документ T1 №26PL322080NSDT6KM7 від 02.05.2026; - супровідний документ T1 №26PL322080NSDT6ZM1 від 02.05.2026; - супровідний документ T1 №26PL322080NSDT93M7 від 02.05.2026; - супровідний документ T1 №26PL322080NSDT96M4 від 02.05.2026; - декларацiя про походження товару №2026-12 від 20.02.2026; - некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція товарoвиробника від 17.02.2026; - банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжна інструкція в іноземній валюті №6 від 24.04.2026; - банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжна інструкція в іноземній валюті №7 від 27.04.2026; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс-лист товарoвиробника від 12.02.2026; - розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із заг. кал-ції товарoвиробника від 20.02.2026; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Cпецифікація №2026-12 від 20.02.2026; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаткова угода №1 від 28.05.2026; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №WWSN2026 від 02.02.2026; - документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») - Декларація про відповідність від 28.05.2026; - заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» - заява від 29.05.2026; - електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №26C320120033/01804 від 22.04.2026; - інші некласифіковані документи – Лист №2026-12 від 28.05.2026; - інші некласифіковані документи – Технічні характеристики від виробника товару від 23.02.2026; - інші некласифіковані документи – Технічні паспорта від виробника товару від 23.02.2026; - копія митної декларації країни відправлення №431020260000050024 від 24.02.2026.

29.05.2026 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 02.02.2026 №WWSN2026 (надалі – Контракт), укладеного між «WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНОКО». Згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до … назва місця призначення) означають, що продавець доставить товар названому ним перевізнику та оплатить витрати, пов`язані з перевезенням товару до зазначеного пункту призначення. Таким чином, ціна товару за умовами CPT включає вартість самого товару, всі витрати на його транспортування до узгодженого пункту призначення (включно з фрахтом), а також витрати на експортне митне оформлення. Умовами пункту 4.1 Контракту передбачено, що ціна за товар визначається Сторонами Контракту в Специфікації на кожну партію Товару. В ціну Товару включена вартість упаковки та маркування (п. 4.2 Контракту). Однак, вказані умови Контракту не повною мірою відповідають умовам поставки згідно з ІНКОТЕРМС СРТ, згідно із якими в ціну товару також включаються витрати на транспортування товару. Окрім цього, згідно відомостей із виписки із загальної калькуляції від виробника товару від 20.02.2026 №б/н у вартість товарів також не включено витрати на транспортування. Також, за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів митницею встановлено, що товар переміщувався морським видом транспорту із порту відправлення в Китаї до порту призначення «GDANSK» (Польща). Проте, декларантом до митного контрою та оформлення не надано товаророзпорядчий документ - коносамент, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України; 2. надана до митного оформлення митна декларація країни експорту №431020260000050024 від 24.02.2026 не містить повних відомостей стосовно номерів контейнерів. Таким чином, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Згідно ст. 21 МК України розпочинається процедура консультації. Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару. У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: інші некласифіковані документи - Лист №1 від 01.06.2026; інші некласифіковані документи - Лист №1-1 від 01.06.2026; інші некласифіковані документи - Лист №2 від 01.06.2025.

Листом №2026-12 від 08.06.2026 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України. Додаткових документів більше не має.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000381/1 від 08.06.2026, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, виробника товару. СУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 02.02.2026 № WWSN2026. Відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до … назва місця призначення означають, що продавець доставить товар названому ним перевізнику та оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до зазначеного пункту призначення. Таким чином, ціна товару за умовами CPT включає вартість самого товару, всі витрати на його транспортування до узгодженого пункту призначення (включно з фрахтом), а також витрати на експортне митне оформлення. Пунктом 4.1 Контракту передбачено, що ціна на кожну партію Товару зазначається у Специфікації на відповідну партію товару. До ціни товару включено вартість упаковки та маркування (п. 4.2 Контракту). Разом з тим, умови Контракту не повною мірою відповідають умовам поставки згідно з ІНКОТЕРМС СРТ. Також відповідно до виписки із загальної калькуляції виробника товару від 20.02.2025 №б/н, до вартості товарів не включено витрати на транспортування. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено, що товар переміщувався морським видом транспорту із порту відправлення в Китаї до порту призначення «GDANSK» (Польща), проте декларантом не надано до митного контрою та оформлення товаророзпорядчий документ - коносамент, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно- експедиційних послуг за межами митної території України. Надана до митного оформлення митна декларація країни експорту № 431020260000050024 від 24.02.2026 не містить повних відомостей стосовно номерів контейнерів. Додаткові сторінки митної декларації до митного оформлення надані не були, у тому числі на вимогу митного органу. Декларантом 08.06.2026 надіслано листи підприємства № 2026-12 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. Товар № 1 згідно з ЕМД від 23.09.2025 №25UA204150003036U3 на рівні 3,50 дол. США/кг (6802,25 дол. США/шт.), товар: Трактор DF404G2, 29,4 кВТ, 2025 року, 4-х циліндровий дизельний двигун ZN490BT, V=2545 см3, оснащений пружинним сидінням, гідравлічний відвід, шини 12,4-24/7,5-16, розетка причіпа, дводискове зчеплення, в металевій упаковці. Календарний рік 2025, модельний рік 2025 - 26 шт. Торговельна марка: Dongfeng. Виробник: CHANGZHOU DONGFENG AGRICULTURAL MACHINERY GROUP CO. LTD. Країна виробництва: CN, умови поставки FOB SHANGHAI)… Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документи документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (серед іншого: контракт з додатками; інвойс (рахунок - фактура); пакувальний лист; прайс-лист; комерційна пропозиція; виписка із загальної калькуляції; накладні; сертифікат про походження товару; митна декларація країни виробника; листи-пояснення; сертифікат; декларація про відповідність технічному регламенту; технічні паспорти і технічні характеристики на товари, що імпортувалися.

При цьому, суд звертає увагу, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З аналізу наданих для митного оформлення документів чітко убачається, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари - сільськогосподарську техніку, а рішення про корегування митної вартості не містить посилань на конкретні розбіжності щодо митної вартості товару.

Так, крім митної декларації, міжнародного контракту з додатками, що підтверджують вартість придбаного товару, підприємством до митного органу також були подані: інвойс, пакувальний лист, комерційна пропозиція, виписки із загальної калькуляції, накладні, сертифікат про походження товару, митну декларацію країни виробника, листи пояснення митної вартості, декларацію про відповідність технічному регламенту, з яких митний орган мав можливість з`ясувати митну вартістю товарів, які ввозилися на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, тобто встановити реальну ціну, за наведені у декларації товари, які продані на експорт в Україну.

При цьому, суд враховує, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

Відповідно до листа Міністерства фінансів України №31-11410-06-5/4339 від 16.02.2017 рахунок-фактура може бути складена у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які надають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунка-фактури.

Як встановлено судом, у інвойсі №2026-12 від 20.02.2026 міститься інформація про номер зовнішньоекономічного контракту, його предмет та ціну товару, що цілком можливість дає ідентифікувати господарську операцію, її ціну та її учасників.

Копія експортної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подавався декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і ця митна декларація була належним чином оформлена відповідно до чинного законодавства Китайської Народної Республіки.

Суд вважає, що надані ТОВ «СІНОКО» до оформлення основні документи узгоджені між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, його характеристики та ціну, а отже вказані у сукупності відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), жодним чином не давали митному органу підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час, на думку суду, митницею у оскаржуваному рішенні не було обґрунтовано, яким чином зазначення чи не зазначення умов поставки у митній декларації країни відправлення впливає на числові значення митної вартості товару. що підлягає митному оформленню. Умови поставки товару були зазначені у зовнішньоекономічному контракті, додатках, в інвойсі та інших документах, які були надані ТОВ «СІНОКО» відповідачу для здійснення митного оформлення товарів.

Слід зазначити, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Рахунок-фактура - це вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, у якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використана як супровідний документ. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно із загальносвітовою практикою рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також у рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

При співставленні усіх наданих ТОВ «СІНОКО» документів до митного органу видно, що жодних розбіжностей, як указано в оскаржуваному рішенні, зокрема щодо найменування товарів, їх кількості, комплектності та вартості, не убачається, усі показники є абсолютно однаковими. Відтак, висновок відповідача, що сформований у рішенні про те, що надані документи мають розбіжності, є абсолютно безпідставним, а тому, у відповідача не було жодних передбачених законом підстав для визначення вартості імпортованого резервним товару за методом.

Надані відповідачеві для здійснення митного оформлення документи надавали йому повне право під час такого оформлення застосовувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, для здійснення митного оформлення товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНОКО» було, серед інших документів, надано відповідачу експортну декларацію країни відправника, відомості з якої не надавали відповідачеві жодних підстав для здійснення коригування митної вартості.

Також, додатково слід вказати, що будь-якої інформації, в тому числі й щодо ціни товару, що перевозився, коносамент (телекс реліз) взагалі не містить. У коносаменті лише вказується кількість і номер контейнерів, вага, габарити, порт завантаження, порт вивантаження товару тощо. Будь-якої іншої інформації, зокрема щодо вартості товарів, коносамент взагалі не містить.

Між тим, суд вважає, що документи про перевезення контейнерів з товаром не впливають на визначення вартості імпортованого товару, тоді як будь-які цінові показники у них взагалі не зазначаються.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції, зокрема у справах №804/16980/14, №815/2013/15, про те, що основним методом визначення вартості митної продукції, яка ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод - за ціною договору (вартість операцій).

Кожен наступний метод використовують лише у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу.

Слід також вказати, що митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому відповідачем не наведено достатніх підстав правомірності проведеного митним органом розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою.

За таких обставин, митним органом безпідставно не було взято до уваги вартість товару за ціною контракту.

При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та це не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Натомість, як убачається із тексту рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2026 №UA403070/2026/000381/1 та картки-відмови, жодних конкретних розбіжностей щодо ціни товару у них взагалі не зазначено.

Таким чином, на переконання суду, ТОВ «СІНОКО» для оформлення товару за першим методом було надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. З огляду не це у відповідача були відсутні жодні підстави для коригування митної вартості імпортованого товару.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того в спірних рішеннях відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000381/1 від 08.06.2026 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про визнання протиправним і скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів , то позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000536, також підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 20343,79 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000381/1 від 08.06.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці №UA403070/2026/000536 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" 26084 (двадцять шість тисяч вісімдесят чотири) грн. 83 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 14 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" (місцезнаходження: вул. Руська, 52, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ 46001272),

відповідач - Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ:43985576)

Головуюча суддя Дерех Н.В.