Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №500/4222/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4222/26

13 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області (Микулинецька територіальна громада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача комунальне підприємство Микулинецької селищної ради "Дружба" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до Микулинецької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача комунальне підприємство Микулинецької селищної ради «Дружба» про стягнення податкового боргу, у якому просить ухвалити рішення про стягнення з Микулинецької селищної ради шляхом стягнення коштів з рахунків та за рахунок готівки, що належить відповідачу, податкову заборгованість в рахунок погашення податкового боргу комунального підприємства Микулинецької селищної ради «Дружба» по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати у сумі 26421,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно реєстраційних даних платника засновником комунального підприємства Микулинецької селищної ради «Дружба» є Микулинецька селищна рада.

Згідно довідки про наявність податкового боргу у КП «Дружба» наявна заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати 26421,22 грн (пеня). Заборгованість по цьому платежу виникла у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законодавством строки за період з 02.05.2025 по 18.06.2026. Зазначені зобов`язання, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Боржнику виставлялась податкова вимога від 03.06.2025 №0002752-1302-1900, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Враховуючи, що весь комплекс заходів вжитий позивачем та відсутність позитивного результату, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у поданому до суду відзиві проти позову заперечує та зазначає, що підставою для нарахування пені у розмірі 26421,22 грн є несплата податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 141977,50 грн.

Водночас зазначений податковий борг вже був предметом судового розгляду у справі №500/7280/25 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Микулинецької селищної ради про стягнення податкового боргу. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 позов було задоволено та стягнуто з Микулинецької селищної ради податковий борг у сумі 141 977,50 грн. Таким чином, заявлена у цій справі пеня нарахована у зв`язку із тим самим податковим боргом, який вже був предметом судового розгляду.

Відповідно до детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги від 03.06.2025 №0002752-1302-1900 долученої до позовної заяви, КП Микулинецької селищної ради «Дружба» не сплачено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати - 141 977,50 грн (основний платіж - 21 803,00 грн; штрафні санкції - 105 085,13 грн; пеня - 15 089,37 грн). Однак, встановити за який період, нараховується пеня у цій справі неможливо.

За таких обставин, позивач повинен довести, що заявлена до стягнення пеня не була охоплена попереднім судовим розглядом, нарахована саме за інший період, а також надати належний та зрозумілий розрахунок, який би підтверджував законність її визначення.

Позивач 22.07.2026 долучив додаткові докази у справі та 23.09.2026 подав додаткові пояснення.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Комунальне підприємство Микулинецької селищної ради «Дружба» зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває у стані припинення з 28.03.2024.

Засновниками КП «Дружба» прийнято рішення від 27.03.2024 «Про припинення юридичної особи».

Згідно довідки про наявність податкового боргу у КП «Дружба» наявна заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати, у сумі 26 421,22 грн (пеня). Відповідач зазначає, що заборгованість по цьому платежу виникла у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законодавством строки за період з 02.05.2025 по 18.06.2026.

Матеріалами справи підтверджено, що КП «Дружба» виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 03.06.2025 №0002752-1302-1900. Податкова вимога у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалась.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №500/7280/25 адміністративний позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до Микулинецької селищної ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача комунального підприємства Микулинецької селищної ради «Дружба» про стягнення податкового боргу задоволено повністю. Вирішено стягнути з Микулинецької селищної ради (код ЄДРПОУ 04396302) шляхом стягнення коштів з рахунків та за рахунок готівки, що належить Микулинецькій селищній раді, податкову заборгованість в рахунок погашення податкового боргу комунального підприємства Микулинецької селищної ради «Дружба» (код ЄДРПОУ 36974707) по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати, у сумі 141 977 (сто сорок одна тисяча дев`ятсот сімдесят сім) грн 50 коп.

Листом №596 від 23.04.2026 Микулинецька селищна рада повідомила, що податковий борг КП «Дружба» погашено, на підтвердження чого додано копію платіжної інструкції №145 від 19.03.2026 на суму 141977,50 грн.

Згідно довідки про наявність податкового боргу у КП «Дружба» наявна заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді зарплати у сумі 26421,22 грн (пеня). Заборгованість по цьому платежу виникла у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законодавством строки за період з 02.05.2025 по 18.06.2026.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14, п. 15.1 ст. 15, п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1, 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 91 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов`язки, визначені цим Кодексом.

Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Розділом III Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.05.2017 № 529, визначено основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави, зокрема: надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги; одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу; здійснення аналізу фінансового стану платника податків, що має податковий борг, та стану забезпечення такого боргу податковою заставою; здійснення опису майна у випадках, передбачених Кодексом, та складання акта опису такого майна; складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу; складання акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу; реєстрація податкової застави у відповідних державних реєстрах та її виключення з таких реєстрів; підготовка документів для звернення контролюючого органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, зокрема шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу) та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Кодексом; здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі; складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; підготовка рішення про складання відповідних актів та направлення такого рішення банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків для поновлення видаткових операцій на рахунках / електронних гаманцях платника податків та скасування заборони на відчуження майна; отримання від платника податків інформації та документів про операції з майном, яке перебуває у податковій заставі; вимагання від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами Кодексу); підготовка матеріалів для застосування штрафу у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу; забезпечення отримання від платника податків інформації про майно, яке перебуває у податковій заставі, а також технічної, технологічної та іншої супровідної документації на таке майно; здійснення інших функцій, визначених законом.

Згідно розділу IV Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.05.2017 № 529, визначено основні функції та повноваження податкового керуючого щодо адміністративного арешту майна платника податків, що має податковий борг, зокрема, підготовку матеріалів для прийняття керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (у разі наявності у такого платника податкового боргу); надсилання рішення про адміністративний арешт майна платника податків: 1) платнику податків, що має податковий борг, з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони його відчуження; підготовка матеріалів для звернення контролюючого органу до суду щодо застосування (звільнення) адміністративного арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків (у разі наявності у такого платника податкового боргу), що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей; підготовка матеріалів для звернення контролюючого органу до суду щодо обґрунтування застосування адміністративного арешту майна платника податків (у разі наявності у такого платника податкового боргу); організація опису майна платника податків, що має податковий борг, під час процедури адміністративного арешту та складання відповідного протоколу; визначення порядку збереження та охорони майна платника податків, що має податковий борг, до якого застосовано адміністративний арешт; підготовка матеріалів для надання дозволу контролюючим органом платнику податків, що має податковий борг, на здійснення будь-якої операції з його майном під час застосування умовного адміністративного арешту такого майна; підготовка матеріалів щодо прийняття рішення про звільнення майна з-під адміністративного арешту (у разі застосування адміністративного арешту щодо майна платника податків, що має податковий борг).

Відповідно до п. 95.1, 95.2, 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави. У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи. Рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень п. 3 ст. 78 Господарського кодексу України майно комунального підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Згідно із п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків.

Відповідно до п. 96.1, 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Пунктом 96.2 ст. 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Системний аналіз положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2023 у справі №640/22855/20 наголосив, що особливості погашення податкового боргу державних підприємств, що визначені ст. 96 ПК України, стосуються вже стадії коли контролюючим органом було виконано повний перелік дій, встановлених ПК України щодо порядку стягнення податкового боргу, зокрема, звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу, вжиття заходів щодо погашення наявного податкового боргу за рахунок додаткових джерел погашення податкового боргу.

Якщо такі заходи не мали результатом погашення податкового боргу державного підприємства, то орган державної податкової служби вчиняє дії, передбачені ст. 96 ПК України для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього.

Таким чином, контролюючий орган має виконати повний перелік дій, встановлених ПК України щодо порядку стягнення податкового боргу з державного підприємства, у тому числі комунального підприємства.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу такого підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені ст. 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього.

Отже, суд доходить висновку, що для цілей звернення позивача до відповідача із поданням та стягнення з нього сум податкового боргу, контролюючий орган має довести вжиття ним всіх вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу комунального підприємства, тобто третьої особи.

Відтак, для цілей стягнення податкового боргу комунального підприємства з Микулинецької селищної ради позивач повинен довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень статті 96 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу комунального підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства у розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України додаткових джерел погашення податкового боргу, або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Суд зазначає, що на виконання зазначених вимог ПК України, для погашення податкового боргу, податковий керуючий, як посадова (службова) особа контролюючого органу, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків, зобов`язаний вжити заходів передбачених розділами III-IV Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.05.2017 № 529.

Разом із тим, вжиті позивачем заходи з погашення податкового боргу комунального підприємства Микулинецької селищної ради «Дружба» не є достатніми та вичерпними.

Так, у справі не міститься доказів відсутності у третьої особи майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, і позивач не досліджував можливість погашення податкового боргу за рахунок готівки, яка надходить до підприємства.

Позивач не надав жодного доказу щодо відсутності відкритих банківських рахунків КП "Дружба" або неможливості направлення платіжних інструкцій до відповідних банківських установ, як і відсутності коштів КП "Дружба" на таких рахунках.

Позивач також не надав доказів вжиття заходів щодо виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу третьої особи, а саме вжиття заходів щодо стягнення сум дебіторської заборгованості з дебіторів боржника та недостатності стягнутих коштів для цілей погашення податкового боргу підприємства.

Хоча позивачем і долучено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно КП "Дружба", проте не надано жодного доказу на підтвердження відсутності іншого рухомого майна комунального підприємства, як то транспортних засобів, спецтехніки, техніки по благоустрою, цінних паперів та іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Також, суд зазначає, що позивачем не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення всіх дій, передбачених Порядком призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2017 №529. Зокрема, відсутні документи, що підтверджують фактичне виконання податковим керуючим повноважень, передбачених цим Порядком, у повному обсязі. Це свідчить про недотримання процедурних вимог, визначених нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність податкового керуючого.

Крім того, відповідно до підпункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.1.1. виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

96.1.2. затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

96.1.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.1.4. прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Ухвалою від 06.07.2026 суд витребував у ГУ ДПС у Тернопільській області докази звернення до Микулинецької селищної ради, до сфери управління якого належить КП "Дружба", з поданням щодо прийняття рішення у порядку ст. 96 ПК України. Однак, таких доказів позивач не надав.

Наведене у свою чергу свідчить про недоведеність вжиття позивачем всіх вичерпних заходів з погашення податкового боргу третьої особи за рахунок його коштів та майна, у тому числі за рахунок додаткових джерел, що є передумовою стягнення з відповідача податкового боргу третьої особи.

Отже, контролюючий орган передчасно звернувся до суду про стягнення боргу з Микулинецької селищної ради.

За таких обставин, суд вважає, що податковим органом не вжито вичерпних заходів щодо погашення заборгованості третьої особи з дотриманням процедури стягнення податкового боргу, встановленої положеннями ст. 95 ПК України та з урахуванням особливостей, встановлених ст. 96 ПК України.

Суд також звертає увагу на висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 14.02.2023 по справі №640/22855/20.

Так, Верховний Суд зазначив, що особливості погашення податкового боргу державних підприємств, що визначені статтею 96 ПК України стосуються вже стадії коли контролюючим органом було виконано повний перелік дій, встановлених ПК України щодо порядку стягнення податкового боргу, зокрема, звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу, вжиття заходів щодо погашення наявного податкового боргу за рахунок додаткових джерел погашення податкового боргу. Якщо такі заходи не мали результатом погашення податкового боргу державного підприємства, то орган державної податкової служби вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього. Таким чином, контролюючий орган має виконати повний перелік дій, встановлених ПК України щодо порядку стягнення податкового боргу з державного підприємства, у тому числі комунального підприємства. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу такого підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього.

У постановах Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі №820/5956/16, від 06 листопада 2018 року у справі № 807/903/15, від 09 березня 2021 року у справі №160/2598/20, від 04 серпня 2022 року у справі № 320/5487/20, від 27 жовтня 2022 року у справі №826/7478/18, від 02 серпня 2021 року у справі № 280/101/19, від 11 вересня 2020 року у справі №826/15776/15, від 20 грудня 2019 року у справі №826/19486/15, від 11 вересня 2019 року у справі №826/8951/15, від 04 квітня 2019 року у справі №816/2436/16, від 26 грудня 2018 року у справі №810/3735/15, сформовано висновок про те, що визначені статтею 96 Податкового кодексу України особливості погашення податкового боргу платника податків не змінюють послідовності стадій стягнення контролюючим органом податкового боргу з платника податків, визначених статтею 95 цього кодексу.

Відтак, оскільки податковим органом не доведено повноти вжиття передбачених пунктами 96.1, 96.2 статті 96 ПК України заходів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 94, 241-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Тернопільській області до Микулинецької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача комунальне підприємство Микулинецької селищної ради «Дружба» про стягнення податкового боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ 44143637);

відповідач:

- Микулинецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області (Микулинецька територіальна громада) (місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 11, с-ще Микулинці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 48120 код ЄДРПОУ 04396302);

третя особа:

- Комунальне підприємство Микулинецької селищної ради "Дружба" (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 6А, с-ще Дружба, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 48130, код ЄДРПОУ 36974707) .

Головуючий суддя Грицюк Р.П.