Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №480/4395/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Справа № 480/4395/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4395/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст-Груп" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віст-Груп" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці про корегування митної вартості товарів від 09.05.2025 №UA100380/2025/000044/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Київською митницею безпідставно не визнано заявлену ним митну вартість ввезеного товару, визначену за основним методом - за ціною договору, незважаючи на подання документів, які, на його думку, у сукупності підтверджували ціну товару та транспортні витрати. Позивач вважав, що виявлені митним органом розбіжності не впливали на числові значення митної вартості та не давали підстав для відмови у застосуванні першого методу її визначення і переходу до резервного методу.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

25.06.2025 Київська митниця подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що за результатами контролю правильності визначення митної вартості за митною декларацією №25UA100380618266U0 було встановлено розбіжності та відсутність усіх відомостей, необхідних для перевірки заявленої митної вартості, у зв`язку з чим у митного органу виникли підстави для витребування додаткових документів.

Зокрема, митниця посилалася на те, що відповідно до контракту та інвойсу оплата повинна була бути здійснена протягом 30 днів, починаючи з дня, наступного за датою коносамента, тоді як платіж від 25.04.2025 фактично здійснено через 60 днів; адреса банку бенефіціара, зазначена у платіжному документі, не відповідає адресі банку, наведеній у контракті; для підтвердження транспортних витрат не подано акта наданих послуг та банківських документів про їх оплату; прайс-лист виробника, на думку відповідача, складено лише для українського ринку та він фактично дублює позиції інвойсу.

Окремо відповідач зазначив, що за умовами поставки FOB Qingdao витрати на перевезення до місця ввезення на митну територію України мають бути включені до митної вартості, однак довідку про транспортні витрати видано ТОВ "ТГЛ Україна", тоді як у коносаменті перевізником зазначено HUNICORN SHIPPING CO., LTD. Митниця також послалася на відсутність документів щодо страхування вантажу.

Крім того, відповідач вказував, що митна декларація країни відправлення №425820250000208557 подана без перекладу, а зазначений у ній код товару відрізняється від коду, заявленого при митному оформленні в Україні. Також митниця звернула увагу на відсутність на поданій копії митних штампів митниці Китаю та наявність печатки відправника.

Відповідач зазначив, що декларант листом від 09.05.2025 №09/05 просив прийняти рішення щодо митної вартості на підставі наданих документів без очікування завершення десятиденного строку. За результатами консультацій митниця дійшла висновку про неможливість застосування методів 2а-2г та визначила митну вартість за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, використавши як джерело інформації митну декларацію від 30.04.2025 №25UA206020005546U3, за якою рівень митної вартості становив 2,93 дол. США за 1 кг.

26.06.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги. До відповіді на відзив додано рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 08.05.2024 №КТ-UA209000-0077-2024 та платіжну інструкцію від 29.05.2025 №3183 на суму 204472,00 грн за морське перевезення згідно з рахунком №СФ-43981 від 29.04.2025.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 10.02.2025 між ТОВ "ВІСТ ГРУП" як покупцем та компанією GLOBAL TARP’S Co., Ltd, Республіка Корея, як продавцем укладено зовнішньоекономічний контракт №997-UK.

На виконання зазначеного контракту позивачем на митну територію України ввезено товар - тенти із синтетичних волокон торговельної марки Favorit, країна виробництва - Китай.

Для митного оформлення 08.05.2025 декларантом подано до Київської митниці електронну митну декларацію №25UA100380618266U0 та заявлено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

На підтвердження заявленої митної вартості разом із митною декларацією подано, зокрема, пакувальний лист від 14.02.2025, рахунок-фактуру (інвойс) від 14.02.2025 №GTV24-4050 на суму 51176,68 дол. США, коносамент від 25.02.2025 №HS125020305, автотранспортну накладну від 04.05.2025 №8063, сертифікат про походження товару від 25.02.2025 №CCPIT5212500003850, декларацію про походження товару від 14.02.2025 №GTV24-4050, банківський платіжний документ від 25.04.2025 №125, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 29.04.2025 №СФ-43981, довідку про транспортно-експедиційні витрати від 29.04.2025 №TG021830, прайс-лист виробника від 10.01.2025, контракт від 10.02.2025 №997-UK, заявку на перевезення від 10.02.2025 №TG021830, договір транспортного експедирування від 22.10.2024 №ТЕО22102024 та копію митної декларації країни відправлення від 22.02.2025 №425820250000208557.

Відповідно до контракту від 10.02.2025 №997-UK продавцем товару є GLOBAL TARP’S Co., Ltd, покупцем - ТОВ "ВІСТ ГРУП". Інвойсом від 14.02.2025 №GTV24-4050 визначено вартість поставки у розмірі 51176,68 дол. США та умови поставки FOB Qingdao. За пакувальним листом та митними документами вага нетто товару становить 25000 кг, вага брутто - 25300 кг.

З матеріалів справи вбачається, що умовами контракту та інвойсу передбачено здійснення оплати протягом 30 днів, починаючи з дня, наступного за датою коносамента. Коносамент №HS125020305 датований 25.02.2025, тоді як платіж за товар здійснено 25.04.2025, тобто після спливу передбаченого документами строку.

Разом з тим сам по собі факт здійснення оплати пізніше строку, погодженого сторонами контракту, не свідчить про зміну фактурної вартості товару та не підтверджує недостовірність заявленого числового значення митної вартості. Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами у зв`язку із простроченням оплати змін до ціни товару, застосування штрафних санкцій, процентів або інших платежів, які підлягали б включенню до митної вартості.

Щодо зауважень митного органу стосовно адреси банку бенефіціара суд зазначає, що відмінність адреси банківської установи, зазначеної у платіжному документі, від реквізитів, наведених у контракті, сама по собі не підтверджує здійснення платежу на користь іншого продавця та не спростовує факт оплати товару за відповідним зовнішньоекономічним контрактом, за умови можливості ідентифікувати платника, отримувача, суму та призначення платежу.

Декларантом до заявленої ціни товару додано витрати на транспортування до митного кордону України у сумі 204472,00 грн. На підтвердження таких витрат під час митного оформлення подано рахунок ТОВ "ТГЛ Україна" від 29.04.2025 №СФ-43981, довідку про транспортно-експедиційні витрати від 29.04.2025 №TG021830, договір транспортного експедирування від 22.10.2024 №ТЕО22102024 та заявку на перевезення від 10.02.2025 №TG021830.

Із зазначених документів можливо встановити вид наданих транспортно-експедиційних послуг, маршрут перевезення, їх вартість та зв`язок із поставкою товару, що декларувався. При цьому відсутність на момент митного оформлення платіжного документа про оплату транспортних послуг не свідчить про відсутність відповідних витрат, оскільки обов`язок з їх оплати та розмір підтверджувалися іншими документами.

Платіжною інструкцією від 29.05.2025 №3183, поданою представником позивача разом із відповіддю на відзив, підтверджується подальша сплата ТОВ "ТГЛ Україна" 204472,00 грн за морське перевезення згідно з рахунком №СФ-43981 від 29.04.2025.

Посилання митного органу на те, що в коносаменті перевізником зазначено HUNICORN SHIPPING CO., LTD, тоді як документи щодо транспортних витрат оформлені ТОВ "ТГЛ Україна", суд оцінює з урахуванням правової природи договору транспортного експедирування. Залучення експедитором третіх осіб для безпосереднього здійснення перевезення саме по собі не свідчить про недостовірність заявленої вартості транспортних послуг та не виключає можливості включення таких витрат до митної вартості на підставі документів, виданих експедитором.

Довідкою про транспортно-експедиційні витрати від 29.04.2025 №TG021830 зазначено, що страхування вантажу ТОВ "ТГЛ Україна" не здійснювалося. Доказів фактичного понесення позивачем інших витрат на страхування вантажу, які мали бути включені до митної вартості, матеріали справи не містять.

Щодо прайс-листа виробника суд зазначає, що цей документ є додатковим джерелом інформації про ціну товару та сам по собі не є первинним документом, на підставі якого визначається ціна конкретної зовнішньоекономічної операції. Тому обмеження його змісту товарами, які є предметом конкретної поставки, не може саме по собі бути достатньою підставою для висновку про недостовірність заявленої митної вартості.

Митницею також висловлено зауваження до митної декларації країни відправлення №425820250000208557, зокрема щодо подання її без перекладу, відмінності зазначеного у ній коду товару від коду, заявленого при митному оформленні в Україні, відсутності митних штампів митниці Китаю та наявності печатки відправника.

Водночас під час розгляду справи позивачем подано рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 08.05.2024 №КТ-UA209000-0077-2024. Зазначений доказ підлягає оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи при перевірці доводів сторін щодо класифікації товару.

Крім того, з огляду на предмет спору визначальним є те, чи перешкоджали наведені митним органом недоліки перевірці саме числових значень складових митної вартості. Сам факт неподання перекладу документа або наявність розбіжності у коді товару без встановлення впливу такої обставини на ціну товару не є самостійною підставою для коригування його митної вартості.

09.05.2025 декларант листом №09/05 повідомив митний орган про надання наявних документів та просив прийняти рішення щодо митної вартості без очікування закінчення десятиденного строку, встановленого для подання додаткових документів.

За результатами митного контролю Київською митницею 09.05.2025 прийнято рішення №UA100380/2025/000044/2 про коригування митної вартості товарів.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що митний орган дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості за основним методом та неможливість послідовного застосування методів 2а-2г, у зв`язку з чим митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Як джерело інформації при застосуванні резервного методу митницею використано митну декларацію від 30.04.2025 №25UA206020005546U3, відповідно до якої рівень митної вартості становив 2,93 дол. США за 1 кг.

Після прийняття рішення про коригування митної вартості позивач, скориставшись правом, передбаченим частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, оформив товар за новою митною декларацією від 09.05.2025 №25UA100380618521U9 із забезпеченням сплати різниці митних платежів. Сума такої різниці склала 244866,16 грн.

Не погодившись із рішенням Київської митниці про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статей 51, 52 Митного кодексу України митна вартість товарів визначається декларантом, який зобов`язаний заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, та подавати митному органу достовірні відомості про її визначення, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема зовнішньоекономічний договір, рахунок-фактуру, банківські платіжні документи - якщо рахунок сплачено, транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення, якщо такі витрати не включені у вартість товару.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України право митного органу витребувати додаткові документи виникає у разі, якщо документи, подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

При цьому частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України заборонено вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що передбачені цією статтею. Отже, витребування додаткових документів повинно бути пов`язане з конкретною обставиною, яка об`єктивно перешкоджає перевірці певної складової митної вартості.

Відповідно до частин другої, третьої та шостої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Відмова у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю допускається лише за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості.

За приписами статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну у митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів, вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів та обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митним органом.

Статтями 57 та 58 Митного кодексу України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, є метод за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі неможливості визначення митної вартості за попереднім методом. Резервний метод, передбачений статтею 64 Митного кодексу України, застосовується останнім.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості є обов`язковою передумовою для витребування додаткових документів, а митний орган повинен вказати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі вже поданих документів та документи, надання яких може усунути відповідні сумніви.

Щодо строку оплати товару суд встановив, що контракт та інвойс передбачали оплату протягом 30 днів після дати, зазначеної у транспортному морському документі, тоді як банківський платіжний документ №125 датований 25.04.2025. Разом з тим, митницею не наведено обставин, які б свідчили, що прострочення оплати призвело до зміни ціни товару, нарахування додаткових платежів, знижки, штрафу або будь-яким іншим чином вплинуло на числове значення митної вартості.

Фактурна вартість товару за інвойсом становить 51176,68 дол. США і саме на таку суму здійснено банківський платіж. Тому відмінність фактичної дати оплати від строку, визначеного договором, за відсутності доказів зміни ціни є обставиною виконання господарського зобов`язання між сторонами, але не є самостійним доказом недостовірності заявленої митної вартості.

Аналогічно, посилання відповідача на відмінність адреси банку бенефіціара у контракті та банківському платіжному документі не спростовує факту оплати товару саме продавцю GLOBAL TARP’S Co., Ltd та не свідчить про інший розмір платежу. Матеріали справи не містять доказів перерахування коштів іншій особі, на іншу господарську операцію або в іншому розмірі. Відповідач не пояснив, яким чином така відмінність вплинула на числове значення фактурної вартості.

Щодо транспортних витрат суд враховує, що поставка здійснювалася на умовах FOB Qingdao, а тому витрати покупця на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України підлягали включенню до митної вартості. На час митного оформлення позивач надав договір транспортного експедирування, заявку, рахунок №СФ-43981 та довідку №TG021830, у яких визначено маршрут, належність послуг до конкретного вантажу та вартість морського перевезення у сумі 204472,00 грн.

Неподання на момент митного оформлення банківського документа про оплату транспортних послуг не свідчить про непідтвердження їх вартості, оскільки такий документ за своєю суттю може існувати лише після здійснення оплати. Рахунок та довідка експедитора існували до подання митної декларації та містили числове значення витрат. Подана позивачем у ході розгляду справи платіжна інструкція від 29.05.2025 №3183 не є документом, який міг бути наданий митниці 08-09.05.2025, однак додатково підтверджує, що визначена у рахунку сума 204472,00 грн у подальшому була фактично сплачена ТОВ "ТГЛ Україна".

Сам по собі факт того, що в коносаменті морським перевізником зазначено HUNICORN SHIPPING CO., LTD, а рахунок і довідку щодо витрат видано ТОВ "ТГЛ Україна", не свідчить про відсутність або неповноту транспортних витрат позивача. ТОВ "ТГЛ Україна" виступало експедитором на підставі укладеного з позивачем договору та організовувало перевезення із залученням фактичного морського перевізника. Митниця не встановила конкретної додаткової суми, яку позивач сплатив або мав сплатити безпосередньому перевізнику поза межами вартості, визначеної експедитором.

Доводи відповідача щодо страхування також не підтверджують неповноту митної вартості. Довідкою про транспортно-експедиційні витрати від 29.04.2025 №TG021830 прямо зазначено, що страхування вантажу компанією ТОВ "ТГЛ Україна" не проводилося. Відповідач не надав доказів існування фактичних витрат позивача на страхування, які підлягали включенню до митної вартості, але не були включені.

Щодо прайс-листа виробника суд зазначає, що прайс-лист не включений до обов`язкового переліку документів, установленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Нормативно-правовими актами не встановлено обов`язкової форми прайс-листа, переліку товарів, які він повинен охоплювати, або обов`язковості його адресування невизначеному колу покупців. Тому сама лише відповідність позицій прайс-листа позиціям інвойсу не спростовує заявленої ціни договору, якщо така ціна підтверджується іншими первинними документами.

Щодо митної декларації країни відправлення суд виходить з того, що відповідно до статті 254 Митного кодексу України переклад документів українською мовою вимагається лише у разі, якщо відомості, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Копія митної декларації країни відправлення не належить до основного переліку документів частини другої статті 53 Митного кодексу України.

У цій справі кількість товару - 25000 кг, його фактурна вартість - 51176,68 дол. США та умови поставки FOB підтверджувалися інвойсом, пакувальним листом, коносаментом, сертифікатом про походження та іншими документами, складеними українською або англійською мовами. Цифрові показники експортної декларації щодо кількості та вартості не суперечать інвойсу і банківському платіжному документу.

Наведена митницею відмінність коду товару в декларації країни відправлення від коду, застосованого при митному оформленні в Україні, сама по собі не є розбіжністю у числових складових митної вартості. Доданим до відповіді на відзив рішенням Львівської митниці від 08.05.2024 №КТ-UA209000-0077-2024 щодо товару того самого типу - PE tarpaulin tent, виробника Global Tarp’s Co., Ltd - підтверджується застосування українськими митними органами до такого товару коду УКТ ЗЕД 6306190000. Отже, відмінність від коду, зазначеного у китайській експортній декларації, стосується класифікації товару, а не його ціни.

Посилання відповідача на відсутність на копії експортної декларації митного штампа Китаю та наявність печатки відправника також не є достатнім для висновку про наявність ознак підробки. Матеріали справи не містять результатів перевірки автентичності цього документа, офіційної інформації компетентних органів країни відправлення або інших об`єктивних даних, які б підтверджували його підроблення.

За таких обставин суд не вбачає необхідності у витребуванні перекладу митної декларації країни відправлення для вирішення спору. Відомості, що мають значення для перевірки числових складових заявленої митної вартості, встановлюються з інших наявних у справі документів, а сама по собі відсутність перекладу не може усунути або підтвердити обставини, на яких ґрунтується числове значення митної вартості.

Суд також відхиляє посилання відповідача на спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками як на достатню підставу для коригування митної вартості. Спрацювання профілю ризику є підставою для здійснення відповідної форми митного контролю, однак не замінює обов`язку митного органу встановити конкретні розбіжності або відсутність відомостей, передбачені статтями 53 та 54 Митного кодексу України.

Те, що декларант листом від 09.05.2025 №09/05 просив прийняти рішення без очікування завершення десятиденного строку, свідчить лише про відмову від використання додаткового часу для подання інших документів. Така заява не є визнанням декларантом недостовірності заявленої митної вартості та не звільняє митний орган від обов`язку довести наявність передбачених законом підстав для відмови у застосуванні першого методу.

Окремої оцінки потребує обґрунтованість визначення митної вартості за резервним методом. Зі змісту відзиву та рішення вбачається, що митниця використала митну декларацію від 30.04.2025 №25UA206020005546U3 і визначила рівень митної вартості у розмірі 2,93 дол. США за 1 кг.

Частиною другою статті 64 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість за резервним методом повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Однак це положення не звільняє митний орган від обов`язку обґрунтувати можливість використання конкретного джерела інформації та пояснити коригування, необхідні з огляду на відмінності в характеристиках товару, обсязі партії, умовах поставки, комерційних умовах та інших ціноутворюючих факторах.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачено, що у разі визначення митної вартості за резервним методом у рішенні зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом, а у разі використання інформації про раніше оформлені товари - відповідні пояснення щодо коригувань на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови тощо.

В оскаржуваному рішенні наведено номер митної декларації та рівень 2,93 дол. США/кг, однак не наведено належного порівняння характеристик товару за обраним джерелом з оцінюваним товаром, не розкрито відмінності у виробнику, торговельній марці, асортименті, кількості, комерційних умовах і не наведено розрахунку коригувань, який дозволяв би перевірити отримане числове значення митної вартості.

Саме по собі існування в інформаційних ресурсах митних органів відомостей про оформлення інших товарів за вищим рівнем митної вартості не є беззаперечним доказом недостовірності ціни конкретної зовнішньоекономічної операції, оскільки ціна товару формується з урахуванням характеристик товару, обсягу партії, умов поставки, домовленостей сторін, часу здійснення операції та інших комерційних факторів.

Отже, оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування як неможливості визначення митної вартості за основним методом, так і числового значення митної вартості, визначеної за резервним методом.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Київська митниця не довела, що документи, подані ТОВ "ВІСТ ГРУП" під час митного оформлення, містили такі розбіжності або не містили таких відомостей, які унеможливлювали перевірку ціни, фактично сплаченої за товар, та обов`язкових складових митної вартості. Натомість контракт, інвойс, банківський платіжний документ, транспортні документи, рахунок і довідка експедитора у сукупності дозволяли ідентифікувати оцінюваний товар, сторони операції, його фактурну вартість та транспортні витрати.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.05.2025 №UA100380/2025/000044/2 не відповідає критеріям обґрунтованості, установленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору у сумі 3675,00 грн, тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Позивач також заявив до відшкодування 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. За умовами договору від 12.05.2025 №03-05/25, укладеного з адвокатським бюро "ВІКТОР ВАСИЛЬЦОВ І ПАРТНЕРИ", гонорар за надання правничої допомоги в суді першої інстанції визначений у фіксованому розмірі 5000 грн та підлягає сплаті після прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору.

Враховуючи предмет спору, обсяг підготовлених процесуальних документів, необхідність аналізу значного обсягу митних і товаросупровідних документів, а також фіксований характер гонорару, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу співмірним зі складністю справи. Відповідачем не наведено обґрунтованих заперечень та не доведено неспівмірності заявленої суми. Тому витрати у розмірі 5000,00 грн підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст-Груп" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.05.2025 №UA100380/2025/000044/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 33326775) судовий збір у розмірі 3675 (три тисячі шістсот сімдесят п`ять) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець