Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №480/2137/25 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №480/2137/25

Суддя: І.Г. Шевченко

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р. Справа № 480/2137/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Конотопська виправна колонія (№130)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Конотопська виправна колонія (№130)" (далі - відповідач, ДУ "Конотопська виправна колонія (№130)"), в якій просив:

1) визнати протиправною бездіяльність ДУ "Конотопська виправна колонія (№130)" щодо невиплати позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна згідно довідки від 30.08.2024 № 9,

2) стягнути з ДУ "Конотопська виправна колонія (№130)" на користь позивача грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 15520,04грн. нарахованої згідно довідки № 9 від 30.08.2024.

Свої вимоги мотивував тим, що позивачу всупереч Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578, не виплачено грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна згідно довідки від 11.03.2024 №4, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 20.03.2025 позивачу поновлено строк звернення д суду, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки грошова компенсація вартості за не отримане речове майно не є складовою грошового забезпечення особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВСУ), а її виплата і, як загалом, забезпечення персоналу ДКВСУ речовим майном, регламентовано окремим спеціальним нормативно-правовим актом - Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально- виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №578 віл 14 серпня 2013 року, який не передбачає відповідальності за невиплату її в день звільнення, а навпаки п. 22 регламентує її виплату лише за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених позові.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в якому раніше викладені у відзиві заперечення проти позову підтримав та просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та наказом ДУ «Конотопська виправна колонія (№130)" від 12.02.2024 №24/ОС-24 ОСОБА_2 , начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної, звільнено 19.02.2024 (а.с.10).

30.08.2024 відповідачем було складено довідку №4 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, згідно з якою до виплати позивачу було нараховано 15520,04грн. компенсації (а.с.9).

Однак позивачу грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна виплачено не було, що відповідач не заперечує.

Не погоджуючись з тим, що відповідачем не було здійснено виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, у відповідь на яку ДУ "Конотопська виправна колонія (№130)" листом повідомила, що відповідно до п.22 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально- виконавчої служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №578, грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. У 2024 році установа не отримувала відповідного фінансування. За умови його забезпечення, розрахунки за вказаними виплатами будуть проведені у поточному році (а.с.4).

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 №2713-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відповідно до ст.23 якого держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби" затверджений Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - Порядок, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.

Пунктом 23 вказаного Порядку визначено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін`юстом за пропозицією державної установи “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України” відповідно до їх закупівельної вартості.

За приписами пункту 27 Порядку під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.

Відповідно до п. 60 Порядку для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Згідно довідки ДУ "Конотопська виправна колонія (№130)" №9 від 30.08.2024 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна загальна сума до виплати компенсації позивачу складає 15520,04грн., підстава для виплати компенсації вказано наказ від 05.02.2024 №24/ОС-24 (а.с.9).

Отже, на час підписання наказу від 05.02.2024 №24/ОС-24 про звільнення позивача він мав право на грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна, які він не отримав в період проходження служби.

При цьому посилання представника відповідача у відзиві та у листі на відсутність коштів на виплату компенсації за неотримане речове майно станом на момент виключення зі списків як на підставу в обґрунтування своєї позиції в цій частині, суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов`язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду с прав людини (рішення “Кечко проти України”, “Сук проти України”, “Ромашов проти України”, “Шевченко проти України”).

Європейський суд з прав людини у справах зауважив, що посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Таким чином, якщо держава задекларувала певні правила проведення розрахунку при звільненні військовослужбовця, то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6- рп/2007).

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, ДУ "Конотопська виправна колонія (№130)" як суб`єкт владних повноважень не довела правомірності невиплати позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на суму 23044,01грн., а доказів виплати такої компенсації також не надала.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 15520,04грн.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Конотопська виправна колонія (№130)" (вул. Батуринська, буд. 2,м. Конотоп,Сумська область,41600, код ЄДРПОУ 08565109) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Конотопська виправна колонія (№130)" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.

Стягнути з Державної установи "Конотопська виправна колонія (№130)" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 15520,04грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.10.2026.

Суддя І.Г. Шевченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua