Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №480/9150/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Справа № 480/9150/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9150/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Сумській області в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі Рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 30.09.2024 р. № 6657/18-28-24-06-02 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у якості платника єдиного податку третьої групи з 30.09.2024 р. та включити до реєстру платників єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом від 31.07.2024 р. №8523/6/18-28-24-06-05 відповідач повідомив позивача, що він не має права застосовувати спрощену систему оподаткування, оскільки один з видів діяльності позивача відноситься до КВЕД 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку.

Відповідач, відповідно до оскаржуваного рішення від 30.09.2024 р. № 6657/18-28-24-06-02 анулював з 30.09.2024 р. реєстрацію позивача у якості платника єдиного податку 3 групи зі ставкою 5 відсотків.

Позивач вважає, що рішення від 30.09.2024 р. № 6657/18-28-24-06-02 є протиправним і винесено безпідставно виходячи з наступного.

Позивач зазначає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Позивач вважає, що лише на підставі документальної перевірки можна встановити, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Положеннями ПК України не передбачено можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності, а отже відповідачем незаконно проведено камеральну перевірку.

Отже, оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ґрунтується на акті від 30.09.2024 р. №11014/А/18-28-24-06-02/3002214225, який було складено за наслідками проведення незаконної камеральної перевірки, оскільки її предметом не може бути встановлення законності перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку).

Також позивач зазначає, що в Акті від 30.09.2024 р. №11014/А/18-28-24-06-02/ НОМЕР_1 не вказано, коли саме на думку перевіряючої особи було допущено відповідне порушення.

В оскаржуваному рішенні відповідачем також не зазначено, коли позивачем допущене інкриміноване йому порушення.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не вказано з якої дати анулюється реєстрація позивача, як платника єдиного податку третьої групи 5 відсотків. Таке анулювання проведено в одразу в день прийняття рішення - 30.09.2024 року, хоча за приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Посилання в акті перевірки лише на КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» не свідчить про встановлення Відповідачем здійснення Позивачем заборонених видів діяльності визначених підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України.

Крім того, позивач стверджує, що ні в акті перевірки, ні в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, який саме заборонений для спрощеної системи оподаткування вид діяльності, передбачений підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України здійснювався позивачем.

Разом з тим, Позивач надає послугу доступу до мережі інтернет з кодом ІА S1 та забезпечує доступ до мережі інтернет, можливість з`єднання з її кінцевими точками без використання ресурсу нумерації (п 80 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронні комунікації»).

Тому послуги доступу до мережі Інтернет - це окремий тип електронних комунікаційних послуг, відмінний від послуг міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації та надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації мереж (ч.1 ст.18 Закону України «Про електронні комунікації»).

Позивач не має жодного договору на надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації електронних мереж тому, що не здійснює таку діяльність (за кодом OS.S1).

Позивач включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за №1467, як постачальник електронних комунікаційних послуг з надання послуги доступу до мережі Інтернет (послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. У тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет. З використанням мережі фіксованого зв`язку) та не включений як постачальник електронних комунікаційних мереж. Згідно з Витягом з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, Позивач надає послугу доступу до мережі Інтернет за кодом ІАS1.

Судом відкрито провадження у цій справі та визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що Головним управлінням ДПС у Сумській області на підставі п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України 30.09.2024 проведено камеральну перевірку щодо умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки встановлено, що згідно абзацом 5 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 абзацом 8 п. п. 291.5.1 п.291.5 ст.291 та абзацом 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України №2755^1 від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

В подальшому на підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Сумській області було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 30.09.2024 року № 6657/18-28-24-06-02.

Представник відповідача зазначає, що ФОП ОСОБА_1 надає електронні комунікаційні послуги, відтак не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб`єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.

Також представник стверджує, що ПК України не встановлено вимоги щодо виду перевірки, на підставі висновків якої контролюючим органом може бути прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп.

Головне управління ДПС у Сумській області звертає увагу суд на те, що камеральна перевірка один із видів податкової перевірки та спосіб, за допомогою якого податкова аналізує податкову звітність Фізичної особи-підприємця, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Позивач надав відповідь на відзив у якій з доводами відповідача не погоджується та наполягає на позовних вимогах

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків доходу.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач, зокрема, здійснює такі види діяльності: «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» (61.90).

Листом від 31.07.2024 р. №8523/6/18-28-24-06-05 податковий орган повідомив позивача, що він не має права застосовувати спрощену систему оподаткування, оскільки один з його видів діяльності відноситься до КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку», тому позивач зобов`язаний подати заяву та відмовитись від спрощеної системи оподаткування до 20 вересня 2024 р.

У відповідь на вказаний лист позивач надала пояснення від 15.08.2024 р., де повідомила, що віна не проводить жодного виду діяльності код КВЕД якої не надає права використовувати спрощену систему оподаткування.

Згідно матеріалів справи, 30 вересня 2024 року Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 30.09.2024 року за №11014/А/18-28-24-06-02/ НОМЕР_1 . Висновками акту зафіксовано, що позивач не має підстав для перебування в реєстрі платників податків єдиного податку третьої групи.

На підставі акта перевірки від 30.09.2024 року за №11014/А/18-28-24-06-02/ НОМЕР_1 , Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято рішення від 30.09.2024 р. № 6657/18-28-24-06-02 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Глава 1 розділу XIV Податкового кодексу України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Згідно з пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України можливе лише під час проведення перевірок.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд наголошує на тому, предметом спору у цій справі є правомірність прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 , як платника єдиного податку.

Підставою прийняття відповідачем такого рішення стали висновки акта камеральної перевірки про те, що ФОП ОСОБА_1 немає підстав для перебування в реєстрі платників єдиного податку третьої групи.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі №805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі №813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі №813/4266/17, від 18 березня 2025 року у справі № 160/21398/24).

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Повертаючись до обставин, цієї справи суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, а акт перевірки за результатами, якого прийняте спірне рішення складений за результатами камеральної перевірки.

При тому, що відповідно до приписів п.п.75.1.1. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України питання встановлення порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не є предметом камеральної перевірки.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджений наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745 (далі - Порядок №727).

Згідно з підпунктом 1 розділу ІІ вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Пунктами 3-5 зазначеного розділу Порядку №727 передбачено, що акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У ньому викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів. Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Суд наголошує на тому, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Про обов`язок деталізувати зміст виявлених порушень та необхідність відповідності такого опису вказаним висновкам про вчинене в акті перевірки акцентує увагу в численних рішеннях і Верховний Суд, зокрема в постанові від 26 червня 2023 року у справі №815/6819/14.

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки зазначено, про здійснення позивачем видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування (61.90) «Інша діяльність у сфері електрозв`язку».

В подальшому в акті перевірки цитуються норми Податкового кодексу України, Закону України «Про електронні комунікації».

За результатами цитування вказаних вище актів, податковий орган дійшов до висновку, що позивач немає підстав для перебування в реєстрі платників єдиного податку третьої групи та за рішенням контролюючого органу підлягає виключенню з Реєстру платників єдиного податку третьої групи з 30 вересня 2024 року.

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки на підставі якого прийнято спірне рішення, взагалі не відображає зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень. З описової частини акта перевірки не зрозуміло в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення.

Зміст акту від 30 вересня 2024 року свідчить, що податковим органом не наведено жодної доводу, який би підтверджував здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.

В свою чергу, неповнота висновків акта перевірки, виключає можливість стверджувати про здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2025 року у справі № 160/21398/24.

Крім того, суд наголошує на тому, що неповнота висновків акта перевірки, фактично унеможливлює здійснити аналіз правових норм в межах конкретних правовідносин.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення №6657/18-28-24-06-02 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

При цьому суд зазначає, що позовна вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у Сумській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у якості платника єдиного податку третьої групи з 30.09.2024 р. та включення до реєстру платників єдиного податку, є похідною від попередньої, а відтак, також підлягає задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягає відшкодуванню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 30.09.2024 р. № 6657/18-28-24-06-02 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у якості платника єдиного податку третьої групи з 30.09.2024 р. та включити до реєстру платників єдиного податку.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) суму судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек