Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №480/8553/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Справа № 480/8553/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8553/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UА805000/2024/000028/2 від 19.08.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом позивача до Сумської митниці подано електронну митну декларацію, згідно з якою пред`являвся до митного оформлення транспортний засіб «автомобіль легковий пошкоджений після ДТП, призначений для перевезення людей, що використовувався, Марка FORD. Модель KUGA, 1.5 EKOBLUE (120 НК) VAREBIL А8 А8".

Позивач вказав, що зазначена ним у митній декларації вартість товару підтверджується наданими митному органу документами, зокрема рахунком-фактурою від 26.07.2024 № 458721, свідоцтвом про реєстрацію від 15.12.2021 № 2158942522168101, митною декларацією країни відправлення від 12.08.2024 24DKT6KXSRCM0YCGB6, договором від 24.01.2024 №24/01/24-4 на перевезення автомобіля автомобільним транспортом, міжнародною товарно-транспортною накладною від 12.08.2024 А №222245, рахунком на оплату від 16.08.2024 №16/08/24-1.

На переконання позивача, первісно надані ним документи містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч. 3 ст. 53 МК України), митним органом не було виявлено.

Однак 19.08.2024 посадовою особою відповідача прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA805000/2024/000028/2, відповідно до якого заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу було скориговано та збільшено до 11 142,00 євро.

Як підставу для такого коригування митним органом використано інформацію, розміщену в мережі Інтернет на автомобільному порталі mobile.de, згідно з якою вартість автомобіля марки FORD, моделі KUGA, 2021 року випуску, зі схожими пошкодженнями становить 10 883 євро.

Однак, позивач зазначив, що відповідачем не ураховано комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан транспортного засобу, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону, що в свою чергу, свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною схожого за характеристиками транспортного засобу.

За наслідками автоматизованого розподілу справ у Сумському окружному адміністративному суді зазначена справа була розподілена судді Бондарю С.О.

Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/8553/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, позивачем подано митному органу пакет документів, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації.

Зазначив, що під час здійснення процедури митного контролю програмно-інформаційним модулем «АСУР» АСМО «Інспектор» за митною декларацією від 16.08.2024 UA805090/2024/002038 було згенеровано форму митного контролю за кодом: 117-2 "Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості". У коментарі до профілю ризику зазначено: «можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості».

Вказав, що за результатами розгляду документів встановлено, що декларантом не подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення та зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України та ті, що передбачені частиною першою статті 368 Кодексу, а саме: банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи, що підтверджують вартість товару (касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі).

Представник вказав, що з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи, а саме банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують оплату за товар (за наявності таких документів), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями), втім декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість.

Отже, як зазначає представник, зважаючи на те, що поданi декларантом документи є неповними, а також з огляду на те, що позивач не скористався правом на подання додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за цей товар контролюючий орган дійшов до правильного висновку про неможливість використання інформації щодо ціни, яка була заявлена декларантом під час митного оформлення товару, відтак відповідачем правомірно винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 19.08.2024 UA805000/2024/000028/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано за резервним методом.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій додатково наголосив на обґрунтованості позовних вимог.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Сумського окружного адміністративного суду на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 10.12.2024 № 3578/0/15-24 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 № 55-ОС відповідно до ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України та Засад використання автоматизованої системи документообігу Сумського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 480/8553/24.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу справа була розподілена судді Опімах Л.М.

Ухвалою суду від 17.12.2024 прийнято до провадження справу № 480/8553/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.08.2024 декларантом позивача подано електронну митну декларацію UA805090/2024/002038, згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: "автомобіль легковий, пошкоджений після ДТП, призначений для перевезення людей, що використовувався -1шт. Марка FORD. Модель KUGA, 1.5 ECOBLUE(120 HK)VAREBIL A8 A8. Номер кузова(VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2021. Модельний рік виготовлення - 2021.Дата першої реєстрації - 15.12.2021. Тип двигуна -дизельний, згідно з інформацією завода виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об`єм циліндрів двигуна -1499см3. Потужність двигуна -88kW. Тип кузова-універсал. Колір-білий. Колісна формула -4х2. Кількість місць для сидіння включаючи місце водія -5. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра встановити неможливо з причини пошкодження електрообладнання автомобіля; пошкоджено: лобове скло, капот, передній бампер, передня права фара з кріпленням, праве переднє крило з підкрилком, спрацьовані праві бокові подушки безпеки" (а.с. 15).

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені ст. 335 Митного кодексу України, а саме: рахунок-фактуру від 26.07.2024 № 458721 (а.с.9), свідоцтво про реєстрацію від 15.12.2021 № 2158942522168101 (а.с.10), митну декларацію країни відправлення від 12.08.2024 24DKT6KXSRCM0YCGB6 (а.с.11), договір від 24.01.2024 №24/01/24-4 на перевезення автомобіля автомобільним транспортом (а.с.12), міжнародну товарно-транспортну накладну від 12.08.2024 А №222245 (а.с.13), рахунок на оплату від 16.08.2024 №16/08/24-1 (а.с.14).

За результатами розгляду документів встановлено, що декларантом не подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи, що підтверджують вартість товару (касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі) та було запропоновано надати вказані документи.

Листом від 19.08.2024 декларант зазначив, щодо неможливості надання вищевказаних документів протягом 10 календарних днів.

У подальшому, 19.08.2024 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2024/000028/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано і її розмір підвищено до 11142,00 євро (за інформацією з мережі Інтернет: автосайт www.mobile.de, вартість автомобіля FORD KUGA, календарний рік виготовлення 2021 зі схожими пошкодженнями становить 10 833 євро. Розрахунок митної вартості автомобіля Марка FORD. Модель KUGA. 2021 року виготовлення здійснювався: ринкова вартість автомобіля – 10 833 євро, транспортні витрати згідно рахунку на оплату № 16/08/24-1 від 16.08.2024 – 14 000 грн (офіційний курс євро щодо гривні на дату подання митної декларації 16.08.2024 – 45,3055). 10 833*45,3055 = 490 794,48 грн. +14 000 грн. = 504 794,48 грн./45,3055 = 11 142 євро (а.с. 7).

Також, відповідачем на вищевказану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000094, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (а.с. 8).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За приписами ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За приписами положень статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 64 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. (*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. (*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1-6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права вбачається, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Як встановлено судом, 16.08.2024 декларантом позивача подано електронну митну декларацію UA805090/2024/002038, згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: "автомобіль легковий, пошкоджений після ДТП, призначений для перевезення людей, що використовувався -1шт. Марка FORD. Модель KUGA, 1.5 ECOBLUE(120 HK)VAREBIL A8 A8. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2021. Модельний рік виготовлення - 2021. Дата першої реєстрації - 15.12.2021. Тип двигуна -дизельний, згідно з інформацією завода виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об`єм циліндрів двигуна -1499см3. Потужність двигуна -88kW. Тип кузова-універсал. Колір-білий. Колісна формула -4х2. Кількість місць для сидіння включаючи місце водія -5. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра встановити неможливо з причини пошкодження електрообладнання автомобіля; пошкоджено: лобове скло, капот, передній бампер, передня права фара з кріпленням,праве переднє крило з підкрилком, спрацьовані праві бокові подушки безпеки" (а.с. 15).

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені ст. 335 Митного кодексу України, а саме: рахунок-фактуру від 26.07.2024 № 458721 (а.с.9), свідоцтво про реєстрацію від 15.12.2021 № 2158942522168101 (а.с.10), митну декларацію країни відправлення від 12.08.2024 24DKT6KXSRCM0YCGB6 (а.с.11), договір від 24.01.2024 №24/01/24-4 на перевезення автомобіля автомобільним транспортом (а.с.12), міжнародну товарно-транспортну накладну від 12.08.2024 А №222245 (а.с.13), рахунок на оплату від 16.08.2024 №16/08/24-1 (а.с.14).

На переконання суду, надані позивачем до митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, та у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

При цьому, суд зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів вказано, що декларантом не подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; документи, що підтверджують вартість товару.

Суд відхиляє вказані доводи, оскільки декларантом позивача було подано рахунок-фактуру від 26.07.2024 № 458721 (а.с.9), відповідно до змісту якого позивачем придбано у компанії Gedsted Autohandel транспортний засіб марки FORD, модель KUGA, 1.5 ECOBLUE (120 HK)VAREBIL A8 A8, календарний рік виготовлення - 2021. Визначена покупцем та продавцем вартість товару становить 80000 Євро. Рахунок - фактура від 26.07.2024 № 458721 скріплено печаткою та підписом продавця.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що вказаний документ містить усі необхідні реквізити сторін: продавця - ОСОБА_3 та покупця - Алла Касаєва, його адресу, підпис і печатку продавця. Рахунок-фактура від 26.07.2024 № 458721 містить відомості стосовно ідентифікації транспортного засобу - FORD, модель KUGA, номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2021. Також рахунок-фактура містить запис про ціну вказаного автомобіля - 8000 Євро.

Відтак, наданий декларантом позивача рахунок-фактура є належним документом, що підтверджує вартість придбаного товару та містить всі необхідні реквізити для його ідентифікації, тобто відповідає вимогам частини другої статті 53 МК України, а саме: містить відомості щодо придбаного автомобіля марки FORD; модель: KUGA; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , які в повному обсязі відповідають відомостям, зазначеним в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та митній декларації країни відправлення (а.с.10-11).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 серпня 2025 року у справі № 460/164/24, від 08 серпня 2024 року у справі № 300/2049/19.

Щодо спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, то суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, в якій касаційний суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Втім, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що митним органом для визначення митної вартості транспортного засобу використано інформацію, розміщену в мережі Інтернет на автомобільному порталі mobile.de, відповідно до якої вартість автомобіля марки FORD, моделі KUGA, 2021 року випуску, зі схожими пошкодженнями становить 10833 євро.

Згідно з наведеним у рішенні розрахунком, митна вартість транспортного засобу визначена таким чином: ринкова вартість автомобіля - 10 833 євро; транспортні витрати згідно з рахунком на оплату № 16/08/24-1 від 16.08.2024 - 14 000 грн; офіційний курс євро до гривні на дату подання митної декларації (16.08.2024) - 45,3055 грн за 1 євро.

Відповідно до зазначеного розрахунку, вартість автомобіля в гривневому еквіваленті становить 490794,48 грн (10 833 євро *45,3055 грн), а з урахуванням транспортних витрат загальна сума становить 504 794,48 грн (490 794,48 грн + 14 000 грн), що еквівалентно 11 142 євро. Саме на такому рівні декларанту було запропоновано визначити митну вартість ввезеного транспортного засобу.

Разом із тим, транспортний засіб, використаний митним органом як джерело порівняння під час коригування митної вартості, та транспортний засіб, ввезений позивачем, може відрізнятися за моделлю, об`ємом і потужністю двигуна, а також характером та обсягом наявних пошкоджень.

При цьому у випадку ввезення пошкодженого транспортного засобу наявність, характер і ступінь пошкоджень безпосередньо впливають на його ринкову вартість, а відтак мають істотне значення для здійснення належного порівняння транспортних засобів та визначення їхньої митної вартості.

Однак відповідачем не надано суду доказів проведення детального порівняльного аналізу характеристик транспортного засобу, ввезеного позивачем, та транспортного засобу, інформацію про вартість якого використано як основу для коригування митної вартості. Зокрема, відсутні належні докази, які б підтверджували зіставність зазначених транспортних засобів за основними технічними характеристиками, комплектацією, об`ємом і потужністю двигуна, а також характером та ступенем пошкоджень.

Таким чином, скоригована митна вартість відповідачем здійснена без врахування індивідуальних особливостей придбаного транспортного засобу та, за відсутністю будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної відповідачем вартості транспортного засобу, що не дає можливості встановити правильність визначеної ціни.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд вважає, що є правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.08.2024 № UА805000/2024/000028/2, оскільки таке не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у розмірі 1211,20 грн, сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції, наявної в матеріалах справи (а.с. 17).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.08.2024 № UА805000/2024/000028/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах